Виробнича програма підприємства та її ресурсне забезпечення

< >

 

Вступ

 

Перехід України до ринкових відносин, багато в чому, залежить від  функціонування матеріальної основи економіки  – підприємства. На рівні підприємства створюється суспільний продукт  та надаються відповідні послуги, тобто  фактично існування підприємств  забезпечує існуванню усієї економічної  системи  держави як такої.

Підприємства поєднують  з виробничим процесом кваліфіковану  робочу силу, використовують високопродуктивну  техніку, здійснюють менеджмент та маркетинг.

В умовах функціонування виробничих підприємств в системі  ринкових відносин найбільш важливої ваги набуває питання здійснення ефективного управління підприємством.

Серед питань управління виробничим підприємством найбільш важливими можливо вважати питання  виробничого планування та формування виробничої програми.

Поняття формування виробничої програми є достатньо широким  і враховує широкий спектр проблем, таких як:

• забезпечення підприємства виробничими фондами
• матеріально-технічне забезпечення виробництва
• кадрове забезпечення виробництва
• планування технологічного процесу
• планування виробничого асортименту
• планування маркетингової програми як необхідний елемент ефективної діяльності.

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це заздалегідь запланований підприємством певний обсяг випуску продукції визначеного асортименту і якості.

Асортимент продукції — це набір  різновидів продукції (послуг), яку  виготовляє (надає) підприємство. При плануванні виробництва і реалізації продукції використовують натуральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові (нормативну трудомісткість) показники вимірювання обсягу виробництва. 
Система вартісних показників застосовується для визначення обсягів реалізованої, товарної і валової продукції.

Реалізована продукція — це вартість готових виробів і напівфабрикатів  власного виробництва, а також робіт  промислового характеру, за які одержано оплату.

Згідно з договором підприємство може встановлювати порядок, за яким виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається за вартістю відвантаженої  продукції (виконаних робіт, послуг), вказаної в оформлених для оплати покупцем (замовником) розрахункових  документах. 
Товарна продукція — вартість виготовлених для продажу (відпуску) на сторону готових виробів, напівфабрикатів і послуг промислового характеру. Валова продукція — це вартість всієї готової і незакінченої продукції, незалежно від ступеня її готовності.

В процесі планування виробничої програми підприємство керується трьома найважливішими критеріями, які визначають економічну ефективність вибраного асортименту  продукції. Це динаміка обсягу збуту  продукції на ринку, ступінь стабільності обсягу реалізації і рівень норми маси прибутку, який передбачається одержати підприємством.  
 

 

 

 

 

 

1.Виробнича  програма підприємства та її  ресурсне забезпечення.

1.1.Поняття виробничої програми  та правила її розробки.

 

 Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок. Виробнича програма підприємства є:

• планом виробництва та реалізації продукції;
• основним та вихідним розділом плану господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Вона  визначає:

• обсяг випуску продукції
• номенклатуру
• асортимент
• кількість
• якість
• строки
• вартість

Задачі  розроблення виробничої програми:

1. Підвищення якості, надійності, поліпшення дизайну виробу з урахуванням попиту, а також дії конкурентів;
2. Забезпечення високих і стійких темпів зростання випуску продукції як у вартісних, так і у натуральних показниках;
3. Формування номенклатури та асортименту виробів відповідно до стадій їх життєвого циклу;
4. Найбільш повне використання виробничих потужностей та ресурсного потенціалу підприємства.

 

Показниками виробничої програми є:

• кількісні (вартісні, натуральні, умовно-натуральні, трудові)
• якісні (сортність, марка, вміст корисного компонента, частка продукції, що відповідає світовим стандартам, частка експортної продукції)

Виробнича програма підприємства має включати в себе конкретні пункти дій підприємства на шляху:

- отримання,  придбання сировини для виробництва  продукції (надання послуг);

- створення  умов для виготовлення (надання)  товарного продукту;

- підтримування  зв’язків із підприємствами партнерами;

- ведення  кадрової політики;

- питань  стимулювання;

- подальшого  розширення виробництва;

- захоплення  нових і утримання старих сфер  впливу тощо.

Діяльність  підприємства головним чином залежить від планування його діяльності. Оскільки виробнича програма один з найголовніших  аспектів планування діяльності підприємства, то саме від умілої розробки виробничої програми залежить ефективність діяльності підприємства.

Розробка  і складання виробничої програми повинне обов'язково опиратися на цілі, які переслідує підприємство на майбутнє.

Згідно  з сучасною економічною теорією  розробка виробничої програми повинна  відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності.

Виробниче проектування передбачає:

- формування  набору областей господарської  діяльності, які максимізують досягнення  цілей, виходячи з профілю організаційних  можливостей і стану зовнішнього  середовища (практична стратегія);

- синтез  організаційних одиниць на основі  однорідності господарського потенціалу;

До методів  проектування виробничої програми потрібно віднести такі, як структуризація цілей, аналогій, організаційного моделювання, (в тому числі імітаційного), блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний.

Підприємствам доцільно оцінювати міру адекватності організаційно-економічного механізму  управління підприємством до умов внутрішнього і зовнішнього середовища, а результати цієї оцінки використати при прийнятті  рішень по вибору організаційних структур. Вибір оптимальної структури  управління підприємством залежить від глибини аналізу і оцінки динаміки господарської ситуації в  ході прийняття рішень по зміні організаційно-економічного механізму його функціонування в  максимально можливому реальному  масштабі часу в рамках функціонування автоматизованих систем управління н використання економіко-математичних методів і моделей. Важливою характеристикою  обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при якому  забезпечується розвиток виробництва  і інших сфер діяльності, зростання  прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При відборі початкових даних  для оцінки фінансового становища  потрібно враховувати: тривалість циклу  і швидкість обороту оборотних  коштів, співвідношення власних і  позикових (орендованих) коштів, питома вага запасів в складі оборотних  коштів, можливості залучення для  формування фінансових ресурсів довгострокових і короткострокових кредитів банку.

Розробка  і обґрунтування виробничої програми підприємства обов'язково має опиратися  на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у  разі переконливих

позитивних  показників можливої діяльності, варто  втілювати дану програму в життя.

Крім  цього під час розробки виробничої програми необхідно знайти оптимальну виробничу програму.

Оптимальна  виробнича програма (річний план виробництва) – це програма, яка відповідає структурі  ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за визначеними критеріями. Дана програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги (у натуральних  та вартісних показниках), числові  значення критеріальних техніко-економічних, соціальних та інших показників, а  також враховувати обмеження  щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо.

Для складання  оптимальної виробничої програми необхідна  така методика, в основі якої лежить метод багатокритеріальної оптимізації, який дозволяє використання декількох  критеріїв оптимальності. Тому процес моделювання оптимальної виробничої програми є складним і включає  шість етапів: вибір та загальна характеристика асортименту підприємства, загальна характеристика документації підприємства, огляд та аналіз основних показників виробничої діяльності підприємства, вибір та обґрунтування критеріїв  оптимальності, побудова економіко-математичної моделі формування виробничої програми, обґрунтування ефективності вибору оптимального варіанту річної виробничої програми підприємства. Вирішення задачі матеріально-технічного забезпечення виробничої програми на виробничому підприємстві є однією з найбільш важливих для забезпечення ефективного функціонування підприємства. На виробничих підприємствах рішення даної задачі покладено в основному на відділ матеріально-технічного постачання (ВМТП). Основна задача ВМТП - безперебійне матеріальне забезпечення виробництва відповідно до плану випуску продукції.

Основні функції ВМТП:

• розробка нормативів запасів матеріальних ресурсів;
• планування потреби в матеріальних  ресурсах  і в ув'язування її з планом виробництва і нормативами запасів;
• пошук постачальників, оцінка варіантів постачань і вибір постачальників за критеріями якості матеріалів, що поставляються, надійності постачальників, цін, умов платежів і постачань, транспортно-заготівельних витрат і т.д.;
• укладання договорів на постачання;
• організація робіт з доставки матеріальних ресурсів, контроль і оперативне регулювання виконання договорів постачань;
• організація приймання, обробки і збереження матеріальних ресурсів;
• оперативне планування і регулювання забезпечення виробництва матеріальними ресурсами;
• облік, контроль і аналіз витрат матеріальних ресурсів;
• нагляд за раціональним використанням матеріалів у виробництві.

План матеріально-технічного постачання - це сукупність розрахункових документів, у яких обґрунтована потреба підприємства в матеріальних ресурсах і визначені  джерела їхнього покриття. Він складається у формі балансу МТП.

План  МТП розробляється з урахуванням:

• виробничої програми;
• нормативів запасів матеріальних ресурсів;
• норм витрат сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива,  комплектуючих виробів;
• планів капітального будівництва, реконструкції, підготовки виробництва нових виробів, робіт з ремонту й експлуатації устаткування, будинків, споруджень, побутових об'єктів і т.д.;
• залишків  матеріальних ресурсів на початок і кінець планованого періоду;
• встановлених і  налагоджуваних зв'язків з постачальниками;
• цін на усі види матеріально-технічних ресурсів.

При плануванні своєї виробничої програми одна з  найбільш важливих задач керівництва  виробничого підприємства складається  у визначенні потреби у фахівцях необхідної кваліфікації в потрібній  чисельності.

 

 

  1.2. Натуральні показники виробничої програми, їх значення.

 

Для того, щоб вірно сформувати виробничу  програму підприємства, у його бізнес-плані  повинна бути представлена така важлива  інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту  та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є об'єм продукції в натуральних одиницях з номенклатури і асортименту.

Виробнича програма розробляється в цілому по підприємству і по основних цехах з розбиттям по місяцях, кварталах, а при необхідності, визначуваній змістом договорів із замовниками, зі встановленням конкретних термінів виконання замовлень.

Виробнича програма розробляється по всій розгорненій номенклатурі і асортименту продукції і повинна забезпечувати безумовне виконання всіх договорів і замовлень по всіх передбачених ними параметрах: об'ємам, термінам, показникам якості і ін.

Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент - це різновид виробів у межах даної номенклатури. Звичайно натуральні показники представляються у фізичних одиницях вимірювання (штуки, тонни, метри і тому подібне).Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.