Валютний ринок та валютно-курсова політика

Міністерство  аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет 
 
 

Кафедра економічної теорії та економіки  сільського господарства 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему:

«Валютний ринок та валютно-курсова  політика» 
 

Виконала:

студентка гр. МО-2-08

Кононенко В.В.

Перевірила:

кандидат  економічних наук, доцент

Гончаренко  О.В.  
 
 

Дніпропетровськ – 2010 

Вступ.........................................................................................................................3

1. Теоретичні засади валютного ринку................................................................4
1. Валютний ринок, його класифікація, суть та структура.........................4
2. Операції на валютному ринку.................................................................11
3. Валютний ринок як місце функціонування валюти..............................14
2. Аналіз валютного ринку України та його сучасний стан.............................18

   2.1.  Сучасний стан валютного ринку.............................................................18

   2.2.  Проблеми функціонування валютного  ринку та способи їх вирішення...............................................................................................................25

3. Перспективи розвитку валютного ринку.......................................................29

   Висновки...........................................................................................................32

   Перелік використаної літератури....................................................................35  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Невід'ємною  ланкою міжнародної валютної системи  є валютний ринок. Сучасний валютний ринок - система стійких економічних  і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу  не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.  Головною причиною появи і розвитку таких валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин.

     Актуальність  цієї теми велика, адже валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. В залежності від мети валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі впливають на розвиток валютних відносин, та відповідним чином коригують валютну політику, що проводиться в державі.

     Предметом дослідження роботи є валютний ринок, чинники, які впливають на його функціонування, його суб’єкти та об’єкти, специфіка відносин на ньому та особливості розвитку в Україні.

     Метою обраної теми є вивчення валютного ринку України, дослідження чинників, що впливають на нього, його становлення та подальший розвиток на Україні.

     Завдання  курсової роботи – показати закони розвитку сучасного валютного ринку, показати актуальність проблеми розвитку сучасного валютного ринку України, дослідити основні умови, проблеми та перспективи розвитку ринку, довести важливість існування та процвітання цього ринку в сучасній економіці. 

       

1. Теоретичні засади валютного ринку

 

1. Валютний  ринок, його класифікація, суть та структура

     Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови функціонування ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту.

     Валютний  ринок — це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу  іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.

     За  економічним змістом валютний ринок  являє собою частину грошового  ринку, на якому врівноважується  попит і пропозиція на валюту як специфічний товар. За призначенням і організаційною формою валютний ринок — це сукупність спеціальних установ і механізмів, які у взаємодії забезпечують вільний продаж і купівлю національної та іноземної валюти за співвідношенням попиту і пропозиції.

     Валютний  ринок має атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

     Об’єктом  валютного ринку служать валютні  цінності, зокрема іноземні, коли суб’єкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли суб’єкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об’єкти валютного ринку.

     Суб’єктами  валютного ринку можуть виступати  фізичні і юридичні особи, посередники  — банки, брокерські контори, валютні біржі, які зводять продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх суб’єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій.

 

      Таблиця 1

     Учасники  валютного ринку та їх функції.

 

     Залежно від організації торгівлі валютою  валютний ринок поділяється на біржовий та позабіржовий.

     На  біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному місці, що називається валютна біржа. Організатори біржі за свої послуги отримують великі доходи у формі комісійних. Тому цей вид торгівлі все більше поступається місцем позабіржовій валютній торгівлі. Тут продавці і покупці вступають у прямі зв’язки між собою. В Україні міжбанківська валютна біржа перестала існувати з 2000р. Тепер торгівля валютою здійснюється через міжбанківський валютний ринок.

     До  головних функцій валютних ринків можна віднести:

1. забезпечення виконання міжнародних розрахунків;

2. забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків (дозволяє суб’єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу. Тобто фірми мають змогу отримувати кредити за найнижчими ставками і у найпривабливішій для них валюті, а потім використовувати залучені кошти для фінансування будь-яких операцій);

3. страхування валютних та кредитних ризиків (валютні ринки надають можливість суб’єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф’ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків які пов’язані з проведенням операцій в різних валютах);
4. отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют (спекулянт відкриває позицію по певній валюті і очікує зміни курсу, якщо курс змінився таким чином, яким очікував спекулянт, то він заробить прибуток, якщо ні, то збиток);
5. визначення валютних курсів – діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти;
6. диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав (суб’єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах);
7. регулювання економіки (через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній).

      Існує чотири групи суб’єктів валютного ринку:

• Державні установи, основне місце серед яких займають:
1. центральні банки;
2. казначейства окремих країн.
• Юридичні та фізичні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності:

1. компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюту, а також її пропонують; операції здійснюють через банки;
2. компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів (Investment Funds, Mohey Market Funds, International Corporations), тобто інвестиційні фонди, крупні міжнародні корпорації;
3. приватні особи – неторгові операції - туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти.

• Комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків: 

1. комерційні банки (ТНБ) – проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні або розміщенні коштів і виходять з ними на інші банки;
• Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж:
1. валютні біржі – в країнах з перехідною економікою - обмін валют для юридичних осіб і формування валютного курсу;
2. валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.

     Структура валютного ринку:

     За  суб’єктами:

     1. Міжбанківський (прямий і брокерський): біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу;

     2. клієнтський;

     3.  біржовий;

     4. торгівля через валютну біржу;

     5. торгівля деривативами.

     

     Рис. 1. Структура валютного ринку в 2008р.