Валютна політика в Україні: підходи, інструменти та результати

Таблиця 3.5. Динаміка показників зовнішньої торгівлі України та обмінного  курсу гривні у 2007-2009 рр. [14]

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Сальдо поточного рахунку, млн. доларів	-5918	-12933	-1655
Сальдо поточного  рахунку щодо ВВП, %	-4,2	-7,1	─
Експорт товарів  та послуг, млн. доларів	64001	85612	38420
Темпи зростання  експорту товарів та послуг, %	127,4	133,8	─
Імпорт товарів  та послуг, млн. доларів	71877	100132	40075
Темпи зростання  імпорту товарів та послуг, %	134,8	138,8	─
Індекс номінального курсу гривні на кінець року, %	100	152,4	103
Індекс реального  обміну курсу, %. (+) підвищення, (-) зниження	13,54	60,2	6,25

 

Прискоренню повернення іноземної валюти в Україну сприяв також підписаний Президентом України Закон " Про внесення змін у деякі закони України з метою подолання наслідків фінансової кризи", згідно з яким валюту, отриману від продажу товарів та послуг, слід повертати в Україну протягом 90 днів (раніше -протягом 180 днів).

Певне значення мав також політичний, чинник. Іноземна валюта надходила в Україну у зв' язку з проведенням президентських виборів, які нещодавно відбулися. Втім, практика доводить, що після виборів спостерігається протилежна тенденція - відплив іноземної валюти з країни. Тому в першому кварталі 2010 року попит на неї може значно зрости.

Ще одним джерелом надходження  валюти в Україну в 2009 році стало "заведення" коштів іноземними банками для збільшення своїх капіталів. Так, лише Зовнішекономбанк Росії для поповнення капіталу свого банку (Промінвестбанк) увів 500 млн. доларів, які були продані на міжбанківському валютному ринку.

Таким чином, у 2009 році гривня мала всі об'єктивні умови для зміцнення. Водночас слід зважати, що таке зміцнення може мати певний негативний аспект. Подальше зміцнення курсу є небажаним для економіки в цілому, оскільки веде до зниження її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Розрахунки, наведені у таблиці 3.5, свідчать: якщо в 2008 році індекс реального обмінного курсу гривні, який характеризує конкурентні переваги економіки, за рахунок девальвації 2008 року зріс на 80.2%, то за 11 місяців         2009 року—всього на 6.25%. Це вказує на те, що запас конкурентоспроможності української економіки значно зменшився внаслідок зміцнення курсу гривні [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

1. Валютна політика центрального банку держави є складовою частиною його грошово-кредитної політики, а отже, і загальної державної макроекономічної політики. Напрям зміни валютного курсу національної грошової одиниці впливає на результати економічної діяльності та виконання боргових зобов’язань. Так, девальвація національної грошової одиниці є сприятливою для діяльності експортерів і розрахунків по внутрішніх боргах. В той же час ревальвація сприяє діяльності імпортерів і здійсненню розрахунків по зовнішніх боргах.

2. Завданням валютної політики держави є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей. Це виражається в підтримці стабільного валютного курсу національної грошової одиниці держави.

3. Основою стабільності національної  грошової одиниці є забезпечення  на валютних ринках відповідності  між пропозицією та попитом  на валюту. З цією метою центральний  банк може викуповувати надлишкову (відносно попиту) пропозицію валюти для поповнення своїх валютних резервів і за їх рахунок задовольняти недостатню пропозицію валюти. Стабільність багатьох національних валют значною мірою поясняються наявністю у центрального банку держави великих валютних резервів. Для підтримки стабільності національної грошової одиниці використовуються також монетарні інструменти центрального банку, операції на відкритому ринку, методи валютного контролю та валютного регулювання. Отже, проведення валютної політики має такі складові, як:

- режим курсоутворення;

- підтримка валютних резервів  центрального банку на рівні,  необхідному для забезпечення  стабільності національної валюти;

- зміна ставки рефінансування  та норм обов’язкового резервування  коштів, залучених банківською системою, проведення центральним банком депозитних операцій та випуск ним власних цінних паперів;

- здійснення заходів валютного  регулювання і валютного контролю;

- операції на відкритому ринку.

4. Нацбанк України  застосовує  режим плаваючого валютного курсу гривні. Присутність Нацбанку на валютному ринку спрямована на згладжування амплітуди різких курсових коливань, а також на захист національної валюти від масованих спекулятивних атак. Оскільки для підтримки стабільності національної валюти України використовуються валютні інтервенції та інструменти грошово-кредитної політики в поєднанні з методами валютного регулювання і валютного контролю та операціями на відкритих ринках, слід вважати, що валютної політика Нацбанку проводиться в режимі регульованого плаваючого валютного курсу.

5. Порівняно з іншими країнами резервів НБУ достатньо для підтримання стабільності курсу гривні та забезпечення плавності поточних змін на внутрішньому валютному ринку після її стрімкої девальвації у лютому 2009 р. А проте в період кризи вони помітно зменшилися: Національний банк практично щодня (за винятком грудня) продавав валюту зі своїх резервів, що призвело до суттєвого зменшення їх обсягів.

6. Останні роки для валютного ринку України можна вважати роками стабілізації гривні. Зміцненню курсу гривні в кінці минулого року сприяло зростання припливу валюти на внутрішній валютний ринок. Воно зумовлювалося кількома чинниками: у третьому кварталі 2009 року зросли темпи експорту української продукції на зовнішні ринки та зменшився імпорт унаслідок девальвації гривні у 2008 р. та на початку 2009 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. «Бюлетень НБУ» - 2008. - № 12 – С. 65, 66, 119.
2. «Бюлетень НБУ» - 2009. - № 11 – С. 80, 86.
3. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. – К.: Атака, 2008. – 314-317 с.
4. Береславська О. Актуальні проблеми курсової політики України // Вісник  НБУ. – лютий -  2010. – 2 (171). – С. 16-20.
5. Боришкевич  О.В. Валютне регулювання та контроль : навч. посібник / за заг. ред. О. В. Боришкевич. – К. : КНЕУ, 2008. – 63-76 с.
6. Круш П.В. Макроекономіка та її регулювання: навч. посібник / П. В. Круш. - К. : Каравела, 2009. – 383-390 с.
7. Панчишин С. Макроекономіка. – К.: Либідь, 2002. – С. 117-140.
8. Петрук О.М. Банківська справа. –К.:Кондор, 2004. – 461 с.
9. Хомяков В.І., Бакум І.В. Економіка сучасної України. Навчальний посібник.-К.:Кондор,2009. – 243-250с.
10. Шаповалов А.. Стратегічні напрямки курсової політики України в умовах сталого економічного розвитку //Дзеркало тижня. — 2005. — №43. — 5—11 листопада.
11. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання. – К.: Знання, 2003. – С. 285-301.
12. www.http://bank.gov.ua.
13. www.nationalbank.kz.
14. http://www.ukrstat.gov.ua
15. World Economic Outlook. – IMF. – April 2009. – P. 214-215.