Управління проектами

           При оцінці проектів найбільш суттєвими є такі види невизначеності та інвестиційних ризиків:

• невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;
• ризик, пов'язаний із нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;
• зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);
• неповнота та неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки та технології;
• коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів, невизначеність природно-кліматичних умов, можливість стихійних лих;
• виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак); невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників;
• неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділові репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкротств, зривів договірних зобов'язань).

Модель організації  робіт по управлінню ризиком наведена на рис. 1.1.

 

 

Рис. 1.1. Модель управління ризиком

За джерелами виникнення ризики класифікуються на:

• політичні;
• господарські;
• форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

• ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;
• нестабільністю політичної влади;
• неадекватністю політичних рішень;

Господарські  ризики можуть включати:

• ризик зміни податкового законодавства;
• ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг);
• ризик капітальних вкладень (інфляція);
• ризик зміни цін постачальників;
• ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;
• ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні  обставини включають:

• ризики землетрусу, повені, бурі, урагану та інших стихійних лих;
• ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;
• ризик втрати майна при пожежі.

           Інвестори повинні бути впевнені, що прогнозованих доходів від проекту вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей та забезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатності проекту.

           Велика доля позикового капіталу при здійсненні проектів підвищує ризик порушення принципу ліквідності підприємства, тобто існує фінансовий ризик. Взагалі, фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризик рентабельності. Договірні виплати платежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, коли проект здійснюється не так успішно, як було заплановано. Результатом може бути ліквідація проекту, продаж за безцінь майна та втрата власного капіталу. При фінансуванні власним капіталом можна припинити виплату дивідендів та заплановані погашення аж до покращення ситуації з ліквідністю.

           З іншого боку, отримання додаткового капіталу підвищує рентабельність власного капіталу. Це виникає тоді, коли проценти за додатковий сторонній капітал менші за прибуток від капіталу. Частіше, неможливо взагалі відмовитися від використання в проекті стороннього капіталу, гак як не вистачає коштів для покриття витрат на необхідні інвестиції. Якщо отримані кошти зі сторони не ведуть до збільшення прибутку, то може скластися ситуація, коли рентабельність власного капіталу значно зменшується, і в екстремальному випадку можна втратити і власний капітал. Навіть успішні проекти не можуть бути захищені від коливань. Тому планові щорічні доходи від проекту повинні перекривати максимальні річні виплати по заборгованості. При цьому, для зниження ризику, який має назву ризик несплати заборгованості, формують резервний фонд як можливість додаткового фінансування проекту шляхом відрахувань визначеного відсотка від реалізації продукції проекту.

           Податковий ризик включає: неможливість використання з тих або інших причин податкових пільг, встановлених законодавством; зміну податкового законодавства та рішення податкової служби, які знижують податкові переваги.

           Інвесторів турбує і ризик додаткових витрат, пов'язаних із несвоєчасним завершенням будівництва проекту через інфляції, коливання курсів валют, екологічні проблеми. Тому, перед початком будівництва учасники проекту повинні дійти згоди відносно гарантій його своєчасного завершення.

           Ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту в результаті зміни початкових управлінських рішень, а також змін ринкових та політичних обставин, отримав назву динамічного. Зміни можуть привести як до втрат, так і до додаткових доходів.

           Ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власності та незадовільної організації називається статичним. Цей ризик призводить лише до втрат.

           Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій, необхідно побудувати діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані з ним втрати в майбутньому.

           Необхідно також провести аналіз чутливості проекту. Він полягає в тому, що, крім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту, виконується розрахунок ще для декількох екстремальних випадків:

• розрахунок за найгіршим сценарієм — коли зовнішні фактори максимально заважають здійсненню проекту;
• розрахунок за найкращим сценарієм — коли зовнішні фактори максимально сприяють здійсненню проекту.

           За найгіршого сценарію реалізації проекту повинна бути забезпечена прибутковість, яка гарантує виконання зобов'язань перед кредиторами або партнерами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практична  частина

На основі вивчення ринку продукції, яка виробляється на підприємстві, було встановлено можливість щодо зростання платоспроможного попиту на неї. В зв’язку з цим підприємство розглядає доцільність придбання нової технологічної лінії щоб збільшити виробництво продукції та досягти зростання обсягів продажів. Оцінку щодо збільшення обсягів продажу зробимо на підставі аналізу даних про потенційні можливості конкурентів.

Таблиця 2.1 –  вихідні дані щодо розрахунку основних показників ефективності проекту.

Показники
1. Вартість лінії (витрати по проекту), грн.	18 000
2. Термін експлуатації, років	7
3.Прибуток (за винятком податку) від реалізації основних фондів по закінченню строка служби, грн.	834,7
4 Грошові потоки по роках, грн.:
в 1 рік	2 625
в 2 рік	3 000
в 3 рік	6 355
в 4 рік	5 100
в 5 рік	5 400
в 6 рік	4 000
в 7 рік	900
5. Ставка дисконту (r 1),%	10
6. Ставка дисконту(r 2),%	12
7. Допустимий для підприємства термін окупності   інвестицій, років.	3

 

1. Метод розрахунку чистої теперішньої вартості проекту (NPV)

Суть метода зводиться до розрахунку чистої теперішньої  вартості. Даний показник є одним  з головних, найбільш відомим і  найчастіше застосовується у практиці прийняття інвестиційних рішень. Він також відомий як «чиста приведена цінність», «чиста дисконтова на вартість», або «дисконтовані  вигоди». Цей показник відображає приріст цінностей фірми в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою різницю між сумою грошових надходжень (грошових потоків), які виникають при реалізації проекту і приводяться (дисконтуються) до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтова них вартостей усіх витрат (грошових відтоків), необхідних для здійснення цього проекту. Багато аналітиків вважають чисту теперішню вартість найкращим критерієм для більшості проектів. Для розрахунку скористуймося такою формулою:

                           (1.1)

де CF(t) – грошовий потік наприкінці періоду t.

 

_{= 2386,36 + 2479,34 + 4778,20 + 3493,15 + 3354,04 + 2259,89 + 461,54 -  18000 =  19212,52 - 18000 = 1212,52 грн.}

           Висновок: критерій відбору за чистою теперішньою вартістю означає, що проект схвалюється, NPV 0, тобто внаслідок реалізації проекту цінність фірми зросте. Цей показник відображає приріст цінностей фірми в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою різницю між сумою грошових надходжень (грошових потоків), які виникають при реалізації проекту і приводяться (дисконтуються) до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтова- них вартостей усіх витрат (грошових відтоків), необхідних для здійснення цього проекту.

2. Внутрішня норма дохідності (IRR)

           Показник, який сьогодні найчастіше використовується в міжнародній практиці інвестиційного проектування. Має назви в літературі «внутрішній коефіцієнт окупності інвестицій», «внутрішня норма дисконту». Економічно природа внутрішньої норми доходності являє собою максимальний процент за кредит, який можна виплатити, за умови, що весь проект здійснюється тільки за рахунок цього кредиту. Це дає змогу використовувати IRR для визначення доцільності залучення кредитних ресурсів: якщо процент по кредиту нижчий за IRR, то використання цих ресурсів є доцільним для проекту

                                 (2.1)

де i (1) – ставка дисконту, при  якій значення NPV позитивне;

i (2) – ставка дисконту, при якій проект стає збитковим і NPV набуває негативного значення;

NPV (1) – значення чистої теперішньої вартості  при i (1);

NPV (2) – значення чистої теперішньої вартості при i (2).

         NPV (1) = 1212,52 грн.

 

- 18000,00 = 2343,75 + 2400,00 + 4539,29 + 3248,41 + 3068,18 + 2030,46 + 409,09   -18000,00 = 18039,18 – 18000 = 39,18 грн.

NPV(2.1) має позитивний показник, тому буде доцільним для проекту.                                                  _{- 18000,00 = 2323,01 + 2343,75 + 4413,19 + 3128,83 + 2934,78 + 1923,08 + 382,98 – 18000,00 = 17449,62 – 18000 = -550,38 грн.}

           _{Висновок: максимальний процент за кредит не має бути більше 12,07 %.} Внутрішня норма доходності являє собою максимальний процент за кредит, який можна виплатити, за умови, що весь проект здійснюється тільки за рахунок цього кредиту. Це дає змогу використовувати IRR для визначення доцільності залучення кредитних ресурсів: якщо процент по кредиту нижчий за IRR, то використання цих ресурсів є доцільним для проекту.

 

3. Рентабельність інвестицій (PI) і коефіцієнт ефективності інвестицій  (ARR).

Рентабельність  інвестицій (PI)– показник, що відображає міру зростання цінності фірми в розрахунку на 1 грн. од. інвестицій. Це відносний показник, що характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень – чим більше його значення, тим більша віддача кожної гривні, яка була інвестована в даний проект. Якщо інвестиції здійснюються як одноразові вкладення, то даний показних розраховується за формулою:

                          

,                                 (3.1)

 

де CF (n) – річний прибуток;

I (o) – стартові інвестиції (сума перших витрат);

  - дисконтний помножувач.

 

 

           Суть методу (ARR) полягає в тому, що величина середньорічного прибутку ( ) поділяється на середню величину інвестицій. Виражається у відсотках. Якщо ж допускається наявність залишкової чи ліквідаційної вартості ( ), то її оцінка повинна враховуватися у розрахунках. Цей метод зручний завдяки тому, що грошові потоки не потрібно дисконтувати, тому що вони представлені величиною прибутку.

                              

,                                           (3.2)

де PN – середня сума чистого прибутку;

- середні грошові витрати  на проект (з сумою податку  на прибуток та ін.)

RV – остаточна або ліквідаційна вартість (якщо ці дані враховуються).