Управління конкурентоспроможністю продукції

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Факультет економіки  та управління

Кафедра стратегії підприємства

 

Курсова робота-Есе

на тему:

Управління конкурентоспроможністю продукції

 

 

 

студента ІV курсу

спец. 6504

групи№ 9

денної форми навчання

Портянкіної Л.С.

 

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Оберемчук В.Ф.

 

Роботу подано на кафедру

 

 

Київ - 2012

 

Надсилаю вже остаточний варіант

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………..…………..3

1.Сутність та основні характеристики конкурентоспроможності продукції ...................................................................................................................................5

2. Особливості основних методів оцінки конкурентоспроможності продукції…………………………………………………………………………12

3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції………………….22

Висновок…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………….………31

Додатки……………………………………………………………………….….33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність  теми полягає в тому, що в жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку. Економічну стійкість підприємств на конкурентному ринку сучасна теорія і практика поєднує із забезпеченням конкурентоспроможності.

Звідси випливає, що аналізу ринку, конкурентоспроможності на ньому

відповідної продукції  і виробника повинно бути приділено максимум уваги при організації діяльності будь-якого підприємства.

Об’єктом дослідження процес забезпечення успішного функціонування підприємства в умовах динамічного конкурентного середовища.         

 Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних питань управління конкурентоспроможністю продукції.

Метою дослідження є  теоретичне обґрунтування  методологічних положень аналізу та оцінки конкурентоспроможності продукції і надання практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності продукції .

Завдання дослідження:

• визначити суть поняття «конкурентоспроможності продукції», «методи оцінки конкурентоспроможності продукції»;
• критично проаналізувати існуючі погляди  на сутність даних понять;  
• ознайомитись із основними методами її оцінки ;
• виконати аналіз відомих методів оцінки конкурентоспроможності продукції;
• виявити проблеми конкурентоспроможності продукції;
• дослідити шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції.

Методи дослідження:

Дослідження базується  на результатах теоретичних розробок вітчизняних і зарубіжних вчених у даній сфері. При цьому використовувалися такі методи: аналітичний (пошук усіх матеріалів та відбір основного ); порівняння (різних точок зору вчених для глибшого розуміння конкретних питань).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Управління конкурентоспроможністю продукції

 

Проблема якості та конкурентоспроможності продукції носить в сучасному  світі універсальний характер, її успішне вирішення має великий вплив на економічне і соціальне життя будь-якої країни, практично на кожного споживача.

Сучасне підприємство функціонує в умовах ринкової економіки, для якої характерні швидкі темпи НТР, часті зміни уподобань споживачів та постійне удосконалення параметрів товарів, що пропонуються. У зв’язку з цим виникає потреба у забезпеченні конкурентоздатності своєї продукції підприємством для утримання своїх конкурентних позицій на ринку. Тому можна зробити припущення, що підприємство має створювати та впроваджувати прогресивні техніку та технології, які допоможуть ефективніше використовувати матеріальні, трудові, фінансові ресурси і цим самим сприяти підвищенню конкурентоспроможність продукції.

Об'єктивний чинник, що пояснює  глибинні причини наших економічних  і соціальних труднощів, спадаючих  темпів економічного розвитку за останні десятиріччя, з одного боку, і причини підвищення ефективності виробництва і рівня життя в розвинених країнах Заходу, з другого, - це якість створюваної продукції та продукції, що випускається.

Конкурентоспроможність  і якість - концентроване вираження сукупності можливостей країни, будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари і послуги [17, c.115].

Фахівці не виробили єдиного  поняття (визначення) конкурентоспроможності товару. Незважаючи на відмінності, які є у формулюваннях, загальним є те, що конкурентоспроможність товару проявляється на ринку в момент реалізації продукції. Внаслідок цього рівень конкурентоспроможності товару визначається покупцем (споживачем), який, придбавши продукцію, визначає її відповідність своїм потребам.

Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

• властивість (сукупність властивостей) товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку;
• характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;
• спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період,

що аналізується;

• здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих

переваг над виробами інших товаровиробників). [11,c.231]

Конкурентоспроможність  продукції -- це сукупність властивостей продукції відповідати вимогам ринку у визначений момент. Вона характеризується:

•  споживчими властивостями;

•  затратами споживача;

•  кон'юнктурою ринку  реалізації товарів.

Конкурентоспроможність  конкретної продукції - величина перемінна, яка з часом знижується. Початковий рівень конкурентоспроможності повинен бути тим вище, чим довший період розробки виробів і їх життєвий цикл. Чим вище початковий рівень конкурентоспроможності продукції, тим більше обсяги її реалізації і довший період існування. Зниження рівня конкурентноздатності і, відповідно, обсягів продажу продукції, буде визначатися темпами морального її значення та науково-технічним прогресом в конкретній галузі виробництва.

Відповідно класифікації розрізняються такі види конкурентоспроможності:

•  конкурентоспроможність товару;

•  конкурентоспроможність підприємства;

•  конкурентоспроможність галузі;

•  конкурентоспроможність країни. [17, c.26]

Конкурентоспроможний  товар - товар, що має кращі якісні, вартісні та кількісні показники поряд із найменшою ціною споживання та ефективну збутову стратегію задовольняти потреби споживачів щодо якості та асортименту за нижчою ціною.

Конкурентоспроможність  товару - вирішальний фактор його комерційного успіху на розвиненому конкурентному  ринку. Це багато аспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми якісними, технічними, економічними, естетичними характеристиками, але й за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складового конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації.

Конкурентоздатний товар – це  товар, який купують.  Адже виходить, що він є привабливим для покупця і має якісь переваги порівняно з іншими товарами-аналогами. На мою думку, два основні параметри, що визначають конкурентоздатність продукту – це його якість і ціна.

Товар - головний об'єкт  на ринку. Він має вартість і споживчу вартість (або цінність), наділений  певною якістю, технічним рівнем і надійністю, корисністю (придатністю), яку задають споживачі, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими досить важливими характеристиками. Саме у товарі знаходять відображення всі особливості та протиріччя розвитку ринкових відносин в економіці.

Товар - точний індикатор  економічної сили і активності виробника. Дієвість факторів, що визначають позиції виробника, перевіряються у процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвинутого ринкового механізму, який спроможний виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі (корисності), так і за витратами на її задоволення. Для цього товар повинен мати певну конкурентоспроможність.[10, c.239]

Конкурентоспроможність товару – це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, які спроможні (дозволяють) витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку.

Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, яка містить у собі комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників відносно виявлених вимог ринку або властивостей іншого товару. Вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента за ступенем відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення, цін, умов постачання і експлуатації в процесі виробничого і (або) особистого споживання.

Інакше кажучи, під  конкурентоспроможністю розуміється  комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції товарів-аналогів, що конкурують. І оскільки за товарами стоять їхні виробники, то можна з повною підставою говорити про конкурентоспроможність відповідних підприємств, об'єднань, фірм, рівно як і країн, у яких вони знаходяться.

Будь-який товар, що знаходиться на ринку, фактично проходить там перевірку  на ступінь задоволення суспільних потреб: кожний покупець купує той товар, що максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність покупців – той товар, який найповніше відповідає суспільним потребам, порівняно з товарами, що з ним конкурують. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість комерційне вигідного збуту на конкурсні йому ринку) товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність - поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу. І оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще й індивідуального відтінку.

Параметри конкурентоспроможності продукції поділяються на :

• технічні (технологічні властивості товару, які визначають галузь його застосування; надійність, довговічність, міцність та ін.)
• нормативні (відповідність товару стандартам, технічним умовам, законодавству)
• економічні (рівень витрат покупця на придбання, споживання та утилізацію товару, тобто ціна споживання) [7, с.237].

На основі вищевикладеного  можна запропонувати наступне формулювання: конкурентоспроможність - це відносна характеристика товару, яка відображає його відмінність від товару конкурента, по-перше, за ступенем відповідності одній і тій же суспільній потребі; по-друге, за витратами на задоволення цієї потреби. Під витратами розуміють ціну споживання, включаючи витрати покупця, пов'язані з придбанням товару, і всі витрати, які виникають при його споживанні. [11,20,1]

Той факт, що конкурентоспроможність товару знаходиться у центрі уваги суб'єктів ринкових відносин, можна пояснити тим, що конкуренція капіталів виявляється на поверхні ринкових відносин саме через конкуренцію товарів.

Конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відображає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем задоволення конкретної потреби, так і за витратами на його забезпечення.

Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції:

1. продукт
2. ціна
3. канали збуту
4. реалізація
5. рівень кадрового потенціалу та управлінських структур [7, c.132]

 Перший чинник відображає рівень якості продукції, її стилі, унікальність, гарантії та рівень обслуговування, зручність у використанні;

Другий чинник  - рівень ціни порівняно з іншими конкурентами систему знижок, форми оплати та можливість відстрочки у платежах тощо;

Третій чинник — канали збуту - характеризує форми збуту, стан ринку, систему транспортування та складування;

Четвертий чинник відображає ефективність діяльності маркетингових служб, дієвість реклами, використання систем просування товару на ринок тощо;

П'ятий чинник — кваліфікаційний рівень персоналу підприємства, ефективність використання кадрового потенціалу, прогресивність управлінської структури та її мобільність тощо. [2, c.243]

 

Рис. 1.1. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції [19]