Тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний економічний університет

Україно – німецький  економічний факультет

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

Комплексне практично-індивідуальне  завдання

на тему:

«Тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період»

 

 

 

Виконав:

студент групи МЕНМП-21

Сорока С. С.

Перевірив:

Мартинюк В. О.

 

 

 

 

 

 

Тернопіль - 2012 

ЗМІСТ

1. Короткострокові тенденції та особливості розвитку зовнішньої торгівлі товарами і послугами України у 2008 – 2010 рр.
2. Структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами України у період 2008-2010 рр.
3. Інтегральні характеристики структури експорту України.

Висновок

Список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Короткострокові тенденції та особливості розвитку зовнішньої торгівлі товарами і послугами України у 2008 – 2010 рр.

Зовнішня  торгівля  України  у  період  2008-2010  рр.  розвивалася  під  впливом  двох визначальних подій: членства у СОТ, набутого у 2008 р., та світової фінансово-економічної  кризи  2007-2010  рр.  Членство  в  СОТ  надало  національним  експортерам  низку  переваг, пов’язаних  зі  скасуванням  квотування  експорту  української металопродукції,  зменшенням антидемпінгових  обмежень  тощо.  Разом  з  тим,  зміцнення  позицій  України  на  зовнішніх ринках  не  змогло  відвернути  обвальне  скорочення  обсягів  експорту  України.  Кризове зменшення зовнішньоторговельного обороту в Україні досягло пікових значень у четвертому кварталі  2008  року,  коли  воно  склало  33 %  порівняно  з  попереднім  кварталом,  тоді  як загалом  у  світі  аналогічний  показник  становив  20 %. Така  ситуація  значною мірою  була спричинена зниженням попиту на традиційні експортні товари України (металопродукцію, хімічну та сільськогосподарську продукцію). Водночас - внаслідок девальвації національної валюти та падіння купівельної спроможності населення - суттєвого скорочення також зазнав імпорт .

Перші ознаки відновлення світової економіки, підвищення цін на продукцію чорної металургії та сировинні ресурси сприяли збільшенню вартісних обсягів товарного експорту України. Аналіз щомісячних даних щодо зовнішньої торгівлі товарами України свідчить, що позитивна динаміка  експортно-імпортних операцій поступово відновлюється після різкого падіння внаслідок світової фінансово-економічної кризи 2008-2010 рр. Особливо відчутним цей процес став у 2010 році − на початку 2011 року  (рис. 1.1). Так, у 2010 році товарний експорт України збільшився на 29,2 % порівняно з попереднім роком і склав 52,2 млрд дол. США. Зростання експортних поставок відбувалося як за рахунок цінового фактору (на 18,1 %), так і завдяки нарощуванню фізичних обсягів зовнішніх поставок (на 9,7%) Насамперед це  пов’язано  з  відновленням  зовнішнього  попиту:  за  оцінками  експертів  МВФ,  обсяги світової  торгівлі  в  2010  році  зросли  на  12 %. При  цьому  варто  зауважити, що  членство України у СОТ сприяло обмеженню нетарифних бар’єрів щодо українського експорту. Так, припинено квотування імпорту металопродукції з України до ЄС, скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту карбаміду, кількісні обмеження експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії, що дозволило експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції; зменшилась кількість антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українські металургійна та хімічна галузі. 

Ключовими  чинниками  пожвавлення  експортної  діяльності  в  Україні  у посткризовий період стали:

-  зростання попиту  на  традиційні  товари  експортної  спеціалізації України на  ринках  країн – торговельних партнерів,  що обумовлено більш ефективними  антикризовими заходами та швидшим  відновленням після кризи; 

-  зростання  світових  цін  на  сільськогосподарську  та  промислову  сировину  (ціни  на залізну руду за період  із грудня 2009 р. по грудень 2010 р. зросли на 80,2 %, пшеницю –  на 48,8 %, олію – на 29,4 %).

-  позитивна  динаміка  промислового  виробництва,  продовження   реалізації 

технологічних  модернізаційних  проектів  та  розвиток  інвестиційної діяльності  у країнах  СНД  та  Азії,  що  сформувало  попит  на  продукцію  українського машинобудування (зокрема, збільшення обсягів експорту транспортного обладнання   4 відбулося  у  2010  р.  переважно  за  рахунок  нарощування  поставок  до  Росії)  та сировинні товари вітчизняного виробництва;

-  зняття торговельних  обмежень ЄС та інших країнами - торговельними партнерами по  відношенню до українського металопрокату,  олії, хімічної продукції; зокрема  у 2010 р. обсяги зовнішніх поставок  соняшникової олії досягли 44 %1 від світового експорту цього  виду продукції. 

Рис. 1.1. Динаміка щомісячних обсягів експорту, імпорту та сальдо торгівлі товарами України за період 2006-2011 рр., млн дол. США 

 

Сукупність вищенаведених  факторів, що визначали  торговельну  діяльність України протягом  2010  р.,  сприяла  двократному  зростанню  порівняно  з  2009  р.  обсягів  експорту транспортних засобів та шляхового  обладнання, що забезпечило 4,2 в. п. приросту товарного експорту,  а  також  мінеральних  продуктів  –  на  72,6 %, що  обумовило  7,1  в.  п.  приросту товарного експорту.

Разом з тим, у 2010 році зберігається тенденція дефіцитності зовнішньоторговельного балансу,  що  свідчить  про  неефективну  модель  експортної  спеціалізації  вітчизняних виробників  у поєднанні  з  браком конкурентоспроможного  імпортозамінного  виробництва. Водночас  реалізація потенціалу  зростання  вітчизняного  експорту  впродовж  2008-2010 рр. гальмувалася низкою чинників внутрішнього та зовнішнього походження, серед яких:

-  різке  погіршення  стану  світових  товарних  ринків  у  другій  половині  2008  року  – першій  половині  2009  року  під  час  загострення   світової  фінансової  кризи,  що проявилося,  зокрема,  у   зниженні  цін  на  чорні   метали  та  одночасному  підвищенні  рівня  цін  на  енергоносії  (природний  газ,  нафту)  в  результаті  зростання  світового енергетичного  попиту  та  підвищення Російською Федерацією  експортного мита на вуглеводні;

-  зниження  попиту  на  міжнародних  ринках  продукції   інвестиційного  спрямування (через  зниження обсягів виробничої  діяльності) у низці країн –торговельних  партнерів України, зокрема, в  країнах СНД та ЄС;

-  девальвація  національних  валют  низки  країн  світу  (включаючи  Україну)  протягом 2008-2009 рр., з наступним переважанням  ревальваційних тенденцій на  вітчизняному валютному ринку  (реальний ефективний курс гривні  зріс протягом 2010 р. на 9 %), а також  стагнації окремих сегментів  світового ринку, що призвело  до зниження рівня цінової  конкурентоспроможності вітчизняної  продукції на міжнародних ринках;

-  активізація  протекціоністських  заходів  на  світових  ринках  та,  зокрема,  з  боку торговельних  партнерів по відношенню до України; 

-  зниження  обсягів   експорту  сільськогосподарської   продукції  у  2010  р.  на  0,8  % порівняно  з  2009  р.  (в  тому  числі  пшениці   –  на  30,6  %)  у  результаті  низької врожайності зернових  та запровадження зовнішньоторговельних обмежень; 

-  низька  пропускна   спроможність  прикордонної  транспортної  інфраструктури,  що суттєво   обмежила  можливості  швидкого  реагування  на  пожвавлення   зовнішнього попиту,  обумовивши  високі  альтернативні  втрати  вітчизняних  експортних виробництв.

Математико-статистичний  аналіз  актуальних  тенденцій  зовнішньоторговельної діяльності  України  дозволяє  зробити  висновок,  що  модель  посткризового  розвитку вітчизняної  економіки  фактично  відтворює  як  за  обсягами  показників  експортно-імпортних  операцій,  так  і  за  темпами  їх приросту  ситуацію  трирічної  давнини. Так, коефіцієнт кореляції  щомісячних обсягів  експорту  товарів  за період  з  січня 2009 року по лютий 2011 року включно у порівнянні з  відповідними значеннями цього показника  три роки тому (з січня 2006 року по лютий 2008 року) склав 0,904, імпорту – 0,94, а сальдо зовнішньої торгівлі  товарами  –  0,757.  Отримані  результати  свідчать  про  те,  що  відкрита  модель національного економічного розвитку, витримавши потужний удар світової фінансово-економічної кризи, з одного боку, не допустила необоротного руйнування економічної системи, спромігшись відновити певну економічну рівновагу, хоч і на значно нижчому у порівнянні з передкризовим етапом рівні. Проте, з іншого боку, не створила достатніх стимулів  для  кардинального  реформування  національної  конкурентної  стратегії  на засадах  інвестиційного оновлення експортно-виробничого потенціалу та стратегічних інноваційно-спрямованих структурних зрушень. 

Аналіз  розвитку  зовнішньоторговельної  діяльності  України  у  кризовий  та посткризовий  періоди  у  порівнянні  з  її  провідними  торговельними  партнерами,  які  у сукупності забезпечували понад 75 % її сукупного  обігу зовнішньої торгівлі товарами у 2010 році, дозволяє  зробити однозначний  висновок про те, що позиції вітчизняних  експортерів найбільше постраждали  від кризових явищ у світовій економіці (табл. 1.1).  Хоча  динаміка  товарного  експорту  більшості  провідних  торговельних  партнерів України  у період від липня 2008 р. до лютого 2011 р. демонструє доволі високу кореляцію  з вітчизняною  практикою  (0,75≤R≤0,94)  (див.  табл.  1.1),  зовнішня  торгівля  України відновлюється  порівняно  повільніше.  В  той  час  як  Китай,  Єгипет  та  Індія  у  2010  році спромоглися перевищити обсяг експорту кризового 2008 року, в  Україні цей показник склав лише 77 % від його рівня у 2008 році. Схожа  ситуація і в Білорусі та Казахстані, які з-серед дев’ятнадцяти проаналізованих  країн найбільш повільно відновлюються  після кризи, чого не можна  сказати  про Російську Федерацію,  яка  демонструє  темпи  відновлення  експорту  на

рівні  з  деякими  провідними  країнами  ЄС.  Економіки  США,  Кореї  та  Румунії  майже відновили  передкризовий рівень експорту (див. табл. 1.1), також доволі успішними (на рівні 86-91  %  від  рівня  2008  року)  є  показники  товарного  експорту  Польщі,  Нідерландів, Німеччини, Великобританії, Угорщини та Туреччини. Дещо відстають Австрія, Франція та Італія. 

 

 

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз короткострокових кризових тенденцій зовнішньої торгівлі товарами України та її провідних  торговельних партнерів у 2008-2011 рр.

Примітка:

*  показник  розрахований  за  формулою  середнього  гармонійного  за  32 місяці  (з  липня  2008  року  по  лютий  2011  року  включно)  для  кожної країни;

** з липня 2010 року, за  даними СОТ, не включається  торгівля з Росією.

За весь період, з початку  світової фінансової кризи і до її завершення, середньомісячні темпи  падіння  товарного  експорту  України  склали  1,55 %  м/м  (місяць  до  попереднього місяця),  тоді  як  в  усіх  інших  торговельних  партнерів,  за  виключенням  Італії,  вони  не перевищували  0,78 %. Україна  відчула  значне  скорочення  експорту  у  короткостроковому періоді (від  передкризового «піку» у липні 2008 року до «дна» світової кризи у січні 2009 року), що було відчутним навіть на фоні країн СНД. Водночас для більшості  країн-партнерів у зазначений період стрімке (протягом шести місяців) скорочення експорту зупинилося на рівні 55 – 75 % від  липня 2008 р., для Казахстану, Росії, Білорусії, Китаю − на рівні 37-46 %. В Україні  місячний обсяг експорту у січні 2009 року склав менше 1/3 від його липневого  рівня у 2008 році (див. табл. 1.1)

Традиційно прибутковою  для платіжного балансу  складовою  зовнішньоекономічної діяльності є  торгівля послугами, яка є меншою за сукупним оборотом у 6-8 разів порівняно  з зовнішнім товарооборотом України, проте продемонструвала значно вищий  опір кризовим явищам світової економіки (рис. 1.2). 

Рис. 1.2. Динаміка квартальних  обсягів експорту, імпорту та сальдо торгівлі

послугами України за період 2006-2010 рр. , млн дол. США 

 

 

Аналіз динаміки квартальних  показників (див. рис. 1.2) свідчить, що короткострокові  коливання в межах річних циклів торгівлі послугами, в цілому, нагадують  тенденції товарної торгівлі. Разом  з тим, спостерігаються протилежні тенденції у результатах торгівлі: 

• по-перше,  очевидно,  що  торгівля  товарами  протягом  всього  аналізованого періоду  давала  негативні  результати  для  платіжного  балансу,  тоді  як  торгівля послугами залишалася надійним джерелом наповнення валютного ринку;
• по-друге,  зростання  місячних  обсягів  експорту-імпорту  товарів  в  межах річного циклу супроводжувалось наростанням обсягу від’ємного сальдо торгівлі (див. рис. 1), тоді як сфера послуг демонструвала протилежну тенденцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами України у період 2008-2010 рр.

Трансформація географічної структури зовнішньої торгівлі України 

Сучасний  етап  розвитку  національної  економіки  України  в  умовах  членства  у Світовій  організації  торгівлі  та  відновлення  ділової  активності  після  світової  фінансової кризи  2008-2009  років  характеризується  зміною тенденцій  у  географічній  та  товарній (видовій) структурах зовнішньоторговельної діяльності.

Можна  умовно  виділити  три  стадії  розвитку  зовнішньоторговельної  діяльності України  (перша  стадія,  трансформаційної  кризи,–  друга  половина  1990-х  років;  друга,  – економічного відновлення, – з 2000 року по 2007 рік; третя, – членства у СОТ, – з 2008 року до  теперішнього  часу). Характерними  рисами  сучасного  етапу  є  випереджаюче  зростання  вектору торговельної співпраці  з країнами СНД за одночасного  зниження ролі європейського вектору  у географічній структурі як експорту, так і імпорту товарів і  послуг. Так, питома вага країн СНД  в українському експорті товарів  у 2010 році порівняно з 2008 роком зросла на 1,8 в.п. і склала 36,4 % від загального обсягу товарного експорту (що є  майже рекордним рівнем за останні 13 років). Водночас за цей період відбулося  скорочення питомої ваги ЄС з 27,1 % 8 до 25,4 %  (рис. 1.3а). Ще відчутнішою у період кризи стала переорієнтація внутрішнього споживання на продукцію з країн СНД: у 2010 році частка товарного імпорту з СНД склала 44 %, що на 5 в.п. більше порівняно з рівнем 2008 року (рис. 1.3б). Варто також відзначити, що зростання частки імпортних товарів з СНД відбулося за скорочення питомої ваги імпорту з ЄС.