Світовий ринок золота

 

Вступ…………………………………………………………………………….3

1. Суть світового ринку золота та його функції..………………………..5
2. Провідні центри світового ринку золота……………………………..10
3. Розвиток ринку золота в Україні…………………………………..…14

Висновок………………………………………………………………………..24

Список використаної літератури………………………………….…………..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Історія золота налічує приблизно  шість тисяч років. Цей найстародавніший з відомих людині метал в сучасних умовах посідає важливе місце  в міжнародних економічних відносинах, в економіці кожної з країн  світу і, нарешті, виступає символом багатства людей. Золото завжди відігравало  і сьогодні продовжує відігравати  значну роль у розвитку як світової історії в цілому, так і сучасних економічних відносинах, зокрема. Воно виконувало і продовжує виконувати важливу роль в економічному розвитку країн, у міжнародних стосунках  між ними, в запровадженні міжнародних  валютних розрахунків і при цьому  завжди виступало символом влади  і багатства. Протягом всієї історії  фінансових відносин золото було гарантією  стабільності валют країн усього світу. Воно було перепоною для урядів у друкуванні надлишкової кількості  паперових грошей і захищало заощадження  людей від інфляційних негараздів. Держави, які не застосовували золотомонетний стандарт в управлінні фінансовою системою своїх країн, часто зазнавали  інфляційних потрясінь, оскільки бажання  урядів збільшити свої витрати не маючи при цьому золотовалютного  забезпечення, призводило до економічних  криз.

Ринок золота, по суті, являє собою  інституцію, що забезпечує виконання  міжнародних розрахунків, що використовується для інвестицій і страхування  ризиків, приватної тезаврації і  промислово-побутового споживання, а  також для здійснення різних спекулятивних  операцій. Його функціонування здійснюється за рахунок постійного зростання  вартості дорогоцінних металів, оскільки вони є відмінною альтернативою  різним нестабільним валютам. Тому котирування  золота може розглядатися в якості критерію, на основі якого виконується  оцінка макроекономічної діяльності різних держав.

Перший легальний ринок золота з’явився в Лондоні ще в XIX столітті, і аж до 60-х років ХХ століття головне  місто Великобританії залишався  центром світової торгівлі дорогоцінними  металами. У цьому місці здійснювалися  продажу даного металу, видобутого в різних куточках планети, а 75% від  продажу припадало на продукцію, завезену з ПАР. Згодом більшість  подібних угод здійснювалося в Цюріху, а британська столиця була відтіснена на другий план. З кінця минулого сторіччя найбільшою популярністю користуються спеціальні золоті аукціони, де здійснюється значна частка угод. Їх відкриття дозволило МВФ ще в 1880 році розпродати 18% свого запасу готівкового дорогоцінного металу, і такі ж кроки у свій час зробило керівництво США з метою підтримки позицій долара.

В даний час світовий ринок золота охоплює практично всю систему  циркуляції популярного дорогоцінного  металу в широкому масштабі, включаючи  виробництво, розподіл і подальше споживання. У вузькому плані подібне поняття  нерідко розглядається в якості окремого ринкового механізму, який обслуговує купівлю-продаж даного товару на міжнародному та національному рівні.

Зараз ринок золота — це десятки  світових центрів, де здійснюється регулярна  скупка і реалізація дорогоцінного  металу. Такі інституції представлені об’єднаннями спеціалізованих фірм, банків та інших фінансових структур, які також мають право на виготовлення злитків. А пропозиція формують компанії, що займаються видобутком золота, причому  через регулярного зростання  вартості такої продукції виробники  починають займатися переробкою важкозбагачуванних і бідних руд.

Країни, що є основними споживачами  дорогоцінного металу, поділяються  на дві групи. До першої з них відносяться  технічно розвинені держави, які  використовують його у промислових  галузях і всіляких областях техніки, а також при виробництві ювелірних  виробів. В їх число входять Німеччина, США і Японія, в яких золото виступає в якості індикатора розвитку новітніх технологій в приладобудуванні. У  другу групу можна включити Португалію та Італію, а також країни Азії та Сходу, де дорогоцінні метали використовуються виключно в ювелірній промисловості.

 

 

 

1. Суть світового ринку золота та його функції

Золото тривалий час було однією з форм міжнародних грошей і становило  основу світової валютної системи. Криза  Бреттон-Вудської системи призвела до офіційної демонетизації золота, і зараз воно являє собою особливий  товар, торгівля яким зосереджена на спеціальних ринках. Особливість  золота визначається, перш за все, тим, що воно є не тільки цінним сировинним товаром, але й реальним резервним  та фінансовим активом.

Ринки золота - це спеціальний центр  торгівлі, де здійснюється регулярна  купівля-продаж золота за ринковими  цінами з метою промислово - побутового споживання, приватної тезаврації, інвестицій, страхування ризику, спекуляції, придбання необхідної валюти для  міжнародних розрахунків.

За організаційною ознакою ринок  золота - це консорціум кількох банків, уповноважених проводити операції з золотом: готівкові угоди з  золотом (строк виконання через 48 годин після укладення), операції з акціями золотодобувних компаній, строкові (форвардні, ф'ючерсні, свопи) операції з золотом. На ринку форвардних операцій з золотом проводять хеджування, спекулятивні строкові угоди, арбітражні операції.

Сучасний світовий ринок дорогоцінних металів (сукупність міжнародних та внутрішніх) - це розгалужена структура  глобальної цілодобової торгівлі фізичним металом і похідними інструментами, значною мірою звільнено від  державного регулювання.

У сучасній світовій практиці застосовують різні форми організації ринку  дорогоцінних металів[1, с.24]:

o жорстко регульований державою  ринок - єдиним (головним) покупцем  та продавцем дорогоцінного металу  є центральні банки, а інші  суб'єкти ринку продають чи  купують метал у нього (Китай,  Південно-Африканська Республіка);

o торгівля дорогоцінними металами  зосереджена на спеціалізованих  біржах або у спеціалізованих  секціях товарних чи валютних  бірж правила здійснення операцій, доступ операторів (насамперед, нерезидентів) регулюється центральними банками  (Франція, Туреччина);

o система вільної біржової торгівлі  дорогоцінними металами (США, Люксембург, Гонконг);

o система міжбанківської торгівлі  дорогоцінними металами, фактично  монополізованої кількома великими  банками або їх об'єднаннями  (Німеччина, Швейцарія, Великобританія);

o система конкурентної міжбанківської  торгівлі з фактичним домінуванням  кількох банків - "маркет-мейкерів" (США, Японія, Голландія).

У деяких країнах співіснують різні  форми організації торгівлі дорогоцінними  металами (наприклад, біржова та міжбанківська), але це стосується тільки країн із досить ліберальним законодавством, яке дає змогу конкурентно  розвиватись усім формам організації  торгівлі.

Класифікація ринків золота[1, с.26]:

1. За формою торгівлі:

o гуртовий - включає просування  металу від постачальників до  споживачів на внутрішньому ринку;

o міжбанківський - включає поставки  металу посередникам, які займаються  його перепродажем кінцевим споживачам;

o роздрібний ринок - включає  постачання металу безпосереднім  споживачам та дрібним інвесторам, які знаходяться на внутрішньому  ринку.

2. За типом організації (біржовий і небіржовий ринки).

3. За формами товару, що обертається на них (злитки різної ваги і проб, монети різних випусків).

4. За ступенем легальності (легальні, чорні ринки).

5. Залежно від режиму, який надає держава:

o світові ринки (Лондон, Цюріх,  Нью-Йорк, Гонконг та ін.);

o внутрішні вільні (Париж, Гамбург,  Франкфурт-на-Майні, Амстердам, Відень, Стамбул, Ріо-де-Жанейро);

o місцеві контрольовані (Афіни,  Каїр);

o чорні ринки (Бомбей та ін.) [5].

6. Відповідно до географічного розташування:

o західноєвропейські (11 - Цюріх, Париж,  Лондон, Женева та ін.);

o американські (14 - в Америці, 5-у  США);

o азіатські (19 - в Азії);

o африканські (8 - в Африці).

7. Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів існують такі види ринків дорогоцінних металів:

o міжнародний ринок - реалізуються  угоди з великими партіями  металів. Правила здійснення операцій  не контролюються державними  органами або правила регулювання  дуже ліберальні. Дозволяється вільно  здійснювати операції як резидентам, так і нерезидентам (Лондон, Цюріх,  Гонконг, Нью-Йорк, Сінгапур тощо).

 На міжнародних ринках здійснюється[1, с.27]:

- первісна пропозиція дорогоцінних  металів найбільшими видобувачами  для найбільших споживачів та  постачальників металу на місцеві  чи регіональні ринки;

- встановлення базової ціни  дорогоцінних металів для операцій  на регіональних та внутрішніх  ринках;

- інтервенції Центральних банків  для підтримання ціни металу.

o регіональні ринки - належать  до світових і також мають  міжнародний характер. У своїй  основі вони орієнтовані на  місцевих клієнтів, більш дрібних  (Париж, Мілан, Тель-Авів тощо).

o внутрішні або місцеві ринки  - ринки однієї або декількох  держав. На них здійснюється державний  контроль. Вони поділяються на:

- вільні ринки, на яких держава  не обмежує ввіз та вивіз  металу і не дуже суворо  здійснює регулювання. Внутрішні  вільні ринки золота орієнтуються  на місцевих інвесторів і тезавраторів, що визначає переважання угод  з монетами, медалями, малими злитками. Особливість функціонування внутрішніх  вільних ринків - наявність гострої  конкуренції між Канадою та  СНІ А;

- контрольовані ринки, на яких  для резидентів встановлені досить  суворі правила державного регулювання,  а права нерезидентів можуть  обмежуватись, аж до заборони  здійснення операцій з дорогоцінними  металами (Афіни, Каїр) .

Загалом, можна виділити основні  чинники, що впливають на ціну золота на висхідних та низхідних позиціях[8].

Фактори, які утримують ціну золота на високому рівні:

•1.  Активно скуповують золото китайці. За 2010 р. вони купили золота на суму 14 млрд. дол. Багато в чому це пов`язано зі зростанням доходів жителів Китаю і бажанням шляхом покупки золота приховати свої доходи від контролюючих органів. Населення Китаю продовжує збільшуватися і це також стимулює попит на золото.

•2.  Уряди багатьох країн світу почали скуповувати золото для золотовалютних резервів. У золотовалютних запасах різних країн на поточний момент перебуває близько 20% всього видобутого золота на планеті. Найбільше золота в резервах США (більше 8 тис. тонн) і США продовжує його купувати. Багато золота в резервах Франції, Італії, Німеччини. Китай також почав скуповувати золото для своїх резервів. Національний банк України також в 2011 році збільшив частку золота в міжнародних резервах на 1,2% з початку року до 4,8% в загальній структурі. Завдяки тому, що це золото зберігається в державних сховищах, це забезпечує необхідну рівновагу на світовому ринку золота. Але ніхто не може бути впевненим, що будь-яка з країн, яка володіє великими запасами золота, не вирішить розпродати частину запасів, що зумовить істотний обвал цін на золото.

•3.  Емісія доларів США «штовхає» ціну на золото вгору. Фактично ціна на золото на світовому ринку дуже чітко показує знецінення долара, як грошової одиниці. Тому ціна на золото і не може впасти до 300 дол. за унцію, тому що обсяги емісії долара суттєво змінилися за цей час. Проте уряд США сьогодні здійснює заходи щодо довгострокової стабілізації долара та зменшення його емісії, що сприятиме зменшенню ціни золота.

Фактори, які можуть знизити ціни на золото:

•1.  Спекулянти часто змінюють свої об`єкти для гри на коливаннях. Ціни того ж золота у 2008 році вони то штовхали вгору, то старанно домагалися їх зниження. Така є стратегія була застосована і в 2011 році. Не виключено, що дані суб'єкти ринку перейдуть невдовзі на нові інструменти для отримання прибутків.

•2.  Уряди і США, і країн єврозони добре розуміють, що тільки купівлею золота вони не здатні вплинути на курс своїх валют. Тому захоплення золотом буде поступово йти на спад. При чому, останні події навколо курсу євро/долар показали, що не ціна на золото визначає цей курс, а навпаки, курс євро/долар визначає ціну на золото.

•3.  Друга хвиля кризи призведе до здешевлення капітальних активів, а це відкриє нові можливості для інвесторів. Навіть, незважаючи на розмови про кризу, великі світові корпорації показують непогані результати роботи. Тому цілком можна припустити повторення ситуації 1990-1999 років, коли золото розпродавали, аби скупити акції Південно-Східної Азії та країн СНД[7].