Сутність та основні поняття технічного аналізу

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2011 в 22:01, курсовая работа

Описание работы

При фундаментальному підході аналізуються усі фактори, що так чи інакше можуть вплинути на ціну акцій (чи іншого цінного папера) компанії. При цьому аналізуються як усілякі показники роботи даної компанії, її фінансові звіти, так і стан конкретної галузі й економіки в цілому. Усе це робиться для того, щоб визначити дійсну вартість акції. Якщо виявляється, що дійсна вартість вище ринкової – акцію потрібно купувати, якщо дійсна вартість нижче ринкової – продавати (тому що на ринку за неї платять вище, ніж вона коштує насправді).

Содержание

Ι. Теоретична частина 3
1. Основні поняття й інструменті технічного аналізу 3
2. Теорія Доу 5
3. Класифікація методів технічного аналізу 10
3.1. Графічні методи 10
3.1.1. Лінійні графіки 11
3.1.2. Гістограми 12
3.1.3. Японські свічки 14
3.1.4. Хрестики-нулики 16
3.2. Методи, що використовують фільтрацію і математичну апроксимацію 18
3.3. Теорія циклів 18
ΙΙ. Розрахункова частина 21
ΙΙΙ. Практична частина 23
Список використаної літератури 25

Работа содержит 1 файл

КУРСОВАЯ!!!.doc

— 629.00 Кб (Скачать)

Зміст 

Ι. Теоретична частина 3
1. Основні  поняття й інструменті технічного  аналізу 3
2. Теорія  Доу 5
3. Класифікація  методів технічного аналізу 10
   3.1. Графічні методи 10
       3.1.1. Лінійні графіки 11
       3.1.2. Гістограми 12
       3.1.3. Японські свічки 14
       3.1.4. Хрестики-нулики 16
   3.2. Методи, що використовують фільтрацію  і математичну апроксимацію 18
   3.3. Теорія циклів 18
ΙΙ. Розрахункова частина 21
ΙΙΙ. Практична частина 23
Список  використаної літератури 25
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Ι. Теоретична частина 

  1. Основні поняття й інструменті технічного аналізу
 

     Існує два різних підходи до аналізу фінансових ринків – фундаментальний і технічний. Для зручності розкриття і, відповідно, сприйняття, будемо викладати матеріал цього розділу стосовно до фондового ринку.

     При фундаментальному підході аналізуються усі фактори, що так чи інакше можуть вплинути на ціну акцій (чи іншого цінного папера) компанії. При цьому аналізуються як усілякі показники роботи даної компанії, її фінансові звіти, так і стан конкретної галузі й економіки в цілому. Усе це робиться для того, щоб визначити дійсну вартість акції. Якщо виявляється, що дійсна вартість вище ринкової – акцію потрібно купувати, якщо дійсна вартість нижче ринкової – продавати (тому що на ринку за неї платять вище, ніж вона коштує насправді).

     Технічного  аналітика, на противагу фундаментальному, цікавить тільки графік. Для нього не мають значення ні фінансові звіти і показники компанії, ні продукція, що випускається, ні галузь економіки. Візьмемо на себе сміливість сказати, що для нього взагалі не важливо – чи це графік руху цін акцій компанії або ж це графік, наприклад, якого-небудь фондового індексу. Технічний аналітик вивчає тільки «картинку» минулих періодів і, використовуючи особливий інструментарій технічного аналізу, «малює картинку» майбутнього. Прихильники технічного аналізу вважають, що фундаментальний аналіз не досить ефективний, тому що існує занадто багато факторів, що впливають на вартість акцій компанії. Крім того, ці фактори постійно змінюються – з'являються нові, старі ж втрачають своє значення і «фундаменталісти», таким чином, найчастіше аналізують застарілі дані. Технічний аналітик переконаний, що будь-який фактор (будь це економічний, політичний, природний і т.п.), що здатний зробити який-небудь вплив на ринкову ціну акції, уже врахований і закладений у нинішній ціні. Тому нема сенсу в зборі і детальному вивченні всієї інформації, що має відношення до цікавлячої компанії. Потрібно вивчити лише ціновий графік (можливо також і динаміку зміни обсягів торгівлі) акції минулих періодів і дійсного часу і на основі тільки цієї інформації спрогнозувати напрямок подальшого руху цін.

     Визначення  технічного аналізу і трьох постулатів, на яких він побудований, були сформульовані  трейдером і аналітиком, визнаним класиком технічного аналізу – Джоном Мерфі в 1986 році в його книзі «Technical Analysis of the Futures Markets».

     Технічний аналіз – це дослідження динаміки ринку, найчастіше за все за допомогою графіків, з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін. Термін «динаміка ринку» містить у собі три основних джерела інформації: ціну, обсяг торгівлі і відкритий інтерес.

     Технічний аналіз побудований на трьох постулатах:

  1. Ринок враховує все. Це твердження є відправною точкою технічного аналізу. Суть його полягає в тім, що будь-який фактор, що хоч якось може вплинути на ціну (економічний, політичний, психологічний) заздалегідь врахований у її графіку (ми про це вже писали вище).
  2. Рух цін підчиняється тенденціям. Поняття тенденції, чи тренда (trend) – одне з основних у технічному аналізі й означає напрямок руху цін. Більшість методів технічного аналізу є такі, що слідують за тенденціями (trend-following), тобто, їхня функція полягає в тому, щоб допомогти аналітику розпізнати тенденцію і слідувати їй протягом усього періоду її існування.
  3. Історія повторюється. Цей постулат базується на незмінності основ людської психіки, а звідси і застосовності аналізу, що діяв у минулому, до подій сьогодення. Так, якщо графічні цінові моделі, що були виділені, і класифіковані, добре працювали в минулому, то є всі підстави припускати, що і в сьогоденні, і в майбутньому вони також будуть працювати, тому що ґрунтуються на людській психології, яка з роками не змінюється.
 
  1. Теорія  Доу
 

     Історія західного технічного аналізу почалася із серії передовиць у «Wall Street Journal», опублікованих наприкінці 1890-х років Чарльзом Доу. На той час Mr. Dow був уже добре відомий широкому колу бізнесменів як засновник індексу Доу-Джонса. Багато чого з того, що зараз називається загальним терміном «технічний аналіз», так чи інакше, випливає з теорії Чарльза Доу. Основні положення цієї теорії містяться в наступних шести принципах:

     1.  Індекси враховують  все.

     Цей принцип аналогічний першій аксіомі  технічного аналізу: індекси враховують і відображують усе, що відомо всім учасникам фондового ринку.

     2.  Ринок має три  тренди.

     У будь-який момент на ринку діють  три сили: основний тренд, вторинний і малий. Основний тренд буває висхідним чи спадним, триває звичайно більш року і навіть протягом декількох років. Якщо піки і впадини ринку послідовно зростають, то основний тренд – висхідний, чи бичачий. Якщо ж вони послідовно убувають, то основний тренд – спадний, чи ведмежий. Вторинний тренд – це проміжний, коригувальний рух ринку, зворотний основної тенденції. Він звичайно продовжується один-три місяці, і за цей час ринок відступає на 1/3 – 2/3 довжини попереднього основного тренду. Малий тренд – це короткостроковий рух ринку, що триває від одного до трьох тижнів. Вторинні тренди в основному складаються з декількох малих. По теорії Доу, протягом короткого періоду цінами можна в тій чи іншій мірі маніпулювати (для основного і вторинного трендів це неможливо), тому малі тренди не мають істотного значення і навіть можуть ввести в оману. 

     3.  Основний тренд  має три фази.

      Перша фаза, чи фаза накопичення, коли найбільш далекоглядні й інформовані інвестори починають купувати. Друга фаза настає, коли в гру включаються ті, хто використовує методи технічного аналізу. Ціни починають швидко рости, а економічна інформація стає все більш оптимістичною. Тренд входить у свою третю, чи заключну фазу, коли в дію вступає широка публіка і на ринку починається ажіотаж, що підігрівається засобами масової інформації. Схема заснована на психологічних особливостях поводження учасників ринку, незмінних і донині.

     4.  Індекси повинні підтверджувати один одного.

     Тут Доу мав на увазі промисловий  і залізничний індекси. Він вважав, що будь-який важливий сигнал до підвищення або зниження курсу на ринку повинен пройти в значеннях обох індексів. Іншими словами, про початок висхідної тенденції можна говорити тільки у тому разі якщо значення обох індексів перекрили свої попередні проміжні списи. Якщо це відбувається тільки з одним індексом, означає говорити про тенденцію до підвищення курсу на ринку рано. Сигнали не повинні, зрозуміло, абсолютно співпадати один з одним але чим менше вони розділені за часом, тим надійніше. Якщо ж в динаміці індексів спостерігається розбіжність, означає все ще діє попередня тенденція, характер ринку не змінився (см рис.2.1).

     

     Рис. 2.1. Звернете увагу, що в результаті недавнього спаду значення промислового індексу (industrials) опустилися нижче листопадового мінімуму. Проте, даний стрибав не отримав підтвердження з боку транспортного індексу (transportation) значення якого залишилися вище відповідного мінімуму. Це означає, що короткостроковий ведмедячий сигнал промислового індексу не заслуговує довіри. Тільки що значення транспортного індексу вчинили прорив вгору, тобто перекрили рівень попереднього піку. Для того, щоб підтвердити цей прорив, промисловому індексу необхідно здолати свій рівень опору. 

     5.  Обсяг підтверджує  тренд.

     Об'єм торгівлі повинен підтверджувати характер тенденції Доу вважав об'єм торгівлі нехай не первинним, але, проте, надзвичайно важливим чинником для підтвердження сигналів, отриманих на цінових графіках. Якщо сформулювати постулат зовсім просто і доступно те об'єм повинен підвищуватися у напрямі основної тенденції Якщо основна тенденція йде вгору, об'єм зростає відповідно до зростання цін. І навпаки, об'єм зменшується при падінні цін. Якщо основна тенденція йде на зниження, тоді усе відбувається з точністю до навпаки. В цьому випадку зниження цін супроводжується збільшенням об'єму, а при проміжних пожвавленнях цін об'єм зменшується. Проте, треба ще раз відмітити, що об'єм є лише вторинним індикатором.

     Сигнали до купівлі і продажу, по теорії Доу, ґрунтуються виключно на цінах закриття.

 
 

Рис. 2.2 Принцип підтвердження можна застосовувати тільки по відношенню до двох ринків або індексів. На цьому графіку відбитий спред (різниця) між індексом Value Line і індексом S&Р 500. Зверніть увагу, що індекс S&Р 500 тільки що пройшов свій жовтневий мінімум давши слабке підтвердження ведмедячого прориву індексу Value Line, події дещо раніше. Графік спреда внизу наочно демонструє, що індекс Value Line останнім часом побут значно слабкіший, що зазвичай є індикатором слабкості ринку. Проте відмітимо що спред починає посилюватися (прорив низхідної лінії тренду), сигналізуючи про можливий поворот ринку вгору. Іншими словами, індекс Value Line починає випереджати індекс S&Р 500, а це зазвичай є показником сильного ринку.

      На  рис. 2.3а і 2.36 зображено два різні  ринкові сценарії. На рис. 2.За видно, що сплеск в точці С не може досягти  рівня попереднього піку в точці  А, а потім опускається нижче  рівня точки В. В цьому випадку у нас є два що послідовно знижуються спис і два що послідовно знижуються спаду, а прорив рівня попереднього спаду В (точка S) є чітким сигналом до продажу. Ця модель перелому часто називається "Невдалий розмах" (failure swing).

      На  рис. 2.36 показано, що сплеск в точці С се-таки перевищує попередній пік А, але потім опускається нижче точки спаду В. Хоча в точці S1 відбувається явний проритий рівня підтримки, не усі прибічники теорії Доу сприймуть це як заслуговуючий довіри сигнал до продажу. Річ у тому, що на даний момент існують тільки спади, що послідовно знижуються, але немає піків, що знижуються. Саме коли з'явиться новий пік Е, який буде нижчий попереднього піку С, і буде прорваний рівень спаду D, вони приймуть сигнал до продажу в точці S2 тому що наочно побачать два що послідовно знижуються максимуму і два що послідовно знижуються мінімуму. Модель перелому тенденції, зображена на рис. 2.36, носить назву "Розмах, що вдався" (nonafailure swing). Вона значно сильніше за модель "невдалий розмах" (рис. 2.За). 

     

Рис. 2.За. Модель "невдалий розмах". Пік С виявився нижчий, ніж А, а в результаті подальшого падіння стався прорив рівня спаду В. В цій ситуації в точці S реєструється сигнал до продажу.

Рис. 2.3б. Модель "розмах, що вдався". Зверніть увагу пік С вище попереднього піку А, але спад нижче, чим спад В. Деякі послідовники теорії Доу почали б продавати в точці S1, а інші вважали за краще б не поспішати і дочекатися піку Е, який буде нижчий попереднього, і тільки тоді б визнали що тенденція змінилася і потрібно продавати (точка S2).

      6. Тренд діє до  тих пір, поки  не подасть явних  сигналів про те, що він змінився.

      Це  положення означає, що тренд, який почався, буде прагнути продовжити свій рух у тім же напрямку. Про розворот висхідного тренда можна говорити тільки тоді, коли хоча б один пік і одна западина виявляються нижче попередніх (зворотне вірно для розвороту спадного тренда). Коли на розворот основного тренда вказують також і індикатори декількох порівнюваних інструментів, ймовірність зародження нового тренда є особливо великою.  

  1. Класифікація  методів технічного аналізу
 

     У рамках класичного технічного аналізу  визначена наступна класифікація:

    1. Графічні методи

      Під графічними розуміються методи, у  яких для прогнозування використовуються наочні зображення руху ринку. Складання і читання графіків може використовуватися в наступних цілях:

  • Прогнозування ціни. Технічний аналітик може прогнозувати зміну ціни на основі або одного технічного аналізу, або в сполученні з фундаментальним аналізом.
  • Визначення кращого моменту проведення операції на ринку. Технічний аналіз набагато більше підходить для визначення моменту придбання чи продажу цінних паперів, ніж фундаментальний аналіз. Незвичайні зміни ціни можуть іноді вказувати на існування фактора, не прийнятого до уваги фундаментальним аналітиком.

Информация о работе Сутність та основні поняття технічного аналізу