Сутність і структура економічної властності

системоутворюючим структурам.

Як наслідок, один з найважливіших  критеріїв формаційного розвитку —

критерій власності —  зазнає настільки глибоких перетворень, що у

кінцевому підсумку втрачає  можливість виконувати свою головну

формаційноутворюючу функцію. Функція власності, що є основою  формування

соціально-класових відносин, владних та управлінських структур

суспільства, поступово самозаперечується.

Саме на цих методологічних засадах побудована теорія граничної

корисності, на якій засновані  неокласичні школи економічної  теорії.

Найважливішим постулатом цієї теорії є положення про те, що будь-які

виробничі структури можуть бути предметом економічних відносин, якщо

вони є рідкісними. Йдеться  про те, що їхня економічна значимість

обернено пропорційна  до їхньої наявності. Це стосується оцінки

економічної корисності не тільки певного товару, а й, як про  це писав

один із засновників теорії граничної корисності відомий австрійський

економіст Карл Менгер, власності  у цілому. Власність як економічна

категорія, зазначав він, є  не довільним винаходом, а навпаки, єдино впаки, єдино можливим знаряддям вирішення тих проблем, що нав'язані нам природою, тобто невідповідністю між потребою і доступною кількістю благ, що є у нашому розпорядженні. Це дає змогу, підкреслює австрійський учений,

зробити висновок про те, що за умов, коли буде досягнута рівновага  між

потребою і доступною  кількістю благ, власність на них  взагалі втратить

свою економічну значущість. Вона зникне.

Звичайно, сучасні процеси  у відносинах власності розвиваються за більш

складною схемою. Проте  у своїй принциповій постановці позиція К. Менгера

не може піддаватися сумніву. Вона не лише науково коректна, а  й така, що

створює відповідну методологічну  основу для розуміння принципу історизму

відносин власності, логіки їхнього еволюційного самозаперечення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1.Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: ІЗМН, 1997. – 302 с. 

 Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528

с.

2. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478 

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. –

Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.

4. Гукасьян Г.М., Бородина Т.С. Экономическая теория. – Москва: ИНФРА-М,

1999. – 151 с. 

5. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. –

336 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

1.Власність та її економічний  зміст.

2. Сутність властності,її еволюція.

3. Типи,види та форми  властності.