Створення власного Підприємства (бізнесу)

    Машини  та обладнання повинні виготовлятися  з урахуванням ергономічних вимог. Антропометрична відповідність - правильний вибір параметрів конструкцій, з  точки зору антропометричних особливостей тіла людини. Психофізіологічна відповідність  визначається особливостями відчуттів  людини: зору, слуху, дотику, нюху. Естетична  відповідність - це емоційне задоволення  людини від зорового сприйняття, з  точки зору естетики (гармонійність, пропорції, колір, масштабність) за повної відповідності виробу функціональному  призначенню. 

    Характеристика  системи санітарно-гігієнічних заходів  та засобів охорони праці і  техніки безпеки 

    Система санітарно-гігієнічних заходів спрямована на забезпечення нешкідливих та сприятливих  умов праці, шляхом виключення на робочих  місцях шкідливих виробничих факторів, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Ці завдання вирішує  виробнича санітарія -- система організаційних та технічних заходів, які запобігають  чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.

    Умови праці визначаються двома основними  показниками: характером виробничого  процесу, пов’язаного з робочою  позою, нервово-психічним станом, напругою м’язів робітника та виробничими  обставинами під час роботи, які  впливають на його здоров’я, нервово-м’язову  та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:

    організаційні форми виробничих процесів; прийнятий  регламент;

    темп  і ритм роботи; режим праці і  відпочинку;

    санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;

    умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну  працю;

    форми керування виробничим процесом; соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

    Несприятливі  умови праці призводять до втоми  організму, що в свою чергу підвищує ймовірність нещасного випадку. Дія несприятливих умов праці  може бути причиною захворювань робітників -- професійних чи виробничо зумовлених.

    Небезпечні  та шкідливі виробничі фактори поділяються  на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

    До  фізичних небезпечних і шкідливих  факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість  повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена  або понижена температура повітря  в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових  коливань; підвищений або понижений  барометричний тиск; підвищена або  понижена відносна вологість; рух, іонізація  повітря; підвищений рівень статичної  електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла та ін.

    До  хімічних небезпечних і шкідливих  виробничих факторів відносяться хімічні  речовини, які за характером дії  на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають  на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.

    До  біологічних небезпечних і шкідливих  виробничих факторів відносяться патогенні  мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а  також макроорганізми (рослинні і  тваринні).

    До  психофізичних небезпечних і  шкідливих виробничих факторів відносяться  фізичні (статичні і динамічні) і  нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).

    Керівник (власник) підприємства повинен періодично організовувати проведення вимірювань параметрів шуму, вібрації, освітлення, загазованості, запиленості у виробничих приміщеннях. Результати вимірів повинні  заноситись до санітарно-технічних  паспортів цехів та підприємства, карти робочих місць.

    Температура, відносна вологість та швидкість  руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати  вимогам ГОСТ 12.1 005-88 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические  требования". Рівні виробничого  шуму не повинні перевищувати значень, встановлених СН 32.23-85 "Санітарні  норми допустимого шуму на робочих  місцях".

    Вібронебезпечне обладнання необхідно втановлювати у виробничому приміщенні з урахуванням  забезпечення на робочих місцях гігієнічних  норм вібрацій згідно з ГОСТ 12.1 012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие  требования".

    Для виявлення ранніх форм захворювань  та розробки оздоровчих заходів особи, які стають до роботи, підлягають медичному  огляду. Обов'язковими є попередні медичні огляди для тих, кого приймають на роботу, пов'язану з небезпечними шкідливими речовинами та несприятливими виробничими факторами.

    Дані  про захворювання та отруєння на виробництві  підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань  та профотруєнь, які повинні включатись до колективного договору.

    Арматура  центрального чи місцевого опалення з температурою нагріву поверхні 80 °С та більше, що розміщена в робочих  проходах та поблизу робочих місць, повинна бути загороджена, щоб уникнути випадкових опіків. Вологе прибирання електроприміщень та інших технічних  приміщень повинні проводити  прибиральники, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, під наглядом одного з працівників, що обслуговують встановлене в цих приміщеннях  обладнання.

    Робочі  місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів  України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами  праці".

    Характеристика  системи навчально-просвітніх заходів  та засобів охорони праці і  техніки безпеки

    До  системи навчально-просвітніх заходів  відносять безперервне підвищення професійно-технічної кваліфікації працівників виробництва, вивчення ними інструкцій і правил по техніці  безпеки, проведення інструктажів та ін.

    Інструктаж  з охорони праці проводиться  в усіх підприємствах, установах  і організаціях.3а характером і  інтервалами проведення інструктажі  бувають: увідний і на робочому місці -- первинний, позаплановий і цільовий.

    Увідний інструктаж проводить інженер з  охорони праці або особа, на яку  покладені його обов'язки, з усіма  особами, що приймаються на роботу, а також з тими, що прибули у  відрядження, студентами, учнями, направленими на виробничу практику. Його метою  є: роз'яснення значення виробничої і трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями законодавства  про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними  правилами електробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, вимогам особистої гігієни  та виробничої санітарії; призначення  і використання засобів індивідуального  захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.

    Первинний інструктаж на робочому місці повинні  проходити всі особи, які поступають на роботу, ті, що переводяться з одного цеху в інший, робітники, які будуть виконувати нову для них роботу, учні, студенти, направлені на підприємство для проходження виробничої практики, особи, які перебувають у відрядженні і безпосередньо беруть участь у виробничому процесі на підприємстві. Інструктаж на робочому місці проводять керівники (майстри) тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники. Він проводиться індивідуально або з групою осіб однієї професії, за програмою, розробленою з урахуванням вимог відповідних інструкцій і приблизного переліку питань. Програма розробляється керівником цеху, погоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу.

    Повторний інструктаж на робочому місці повинні  проходити всі працівники, незалежно  від кваліфікації, освіти і стажу  роботи: на роботах з підвищеною небезпекою праці - 1 раз у квартал; на інших роботах - 1 раз за півріччя. Його проводять індивідуально або  з групою працівників однієї професії, бригади - за інструкціями для даної  професії (посади).

    Позаплановий  інструктаж проводять при зміні  правил, норм, інструкцій, технологічного процесу або обладнання, внаслідок  чого змінюються умови безпеки праці, при порушенні працівником правил та інструкцій з охорони праці, застосуванні ним неправильних способів праці, які  можуть призвести до травми або аварії, при нещасному випадку, при перервах у роботі: для робіт, до яких ставляться підвищені (додаткові) вимоги безпеки  праці, - понад 30 календарних діб, для  решти робіт - 60 і більше діб. Цей  інструктаж проводять згідно із розпорядженням установ, які здійснюють державний  нагляд за охороною праці (індивідуально  або з групою працівників однієї професії).

    Цільовий  інструктаж проводять з працівниками при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з фахом (завантажування, розвантажування, одноразові роботи поза підприємством, цехом та ін); ліквідації аварії, стихійного лиха; виконання робіт, для яких оформляються наряд-допуск, дозвіл та інші документи; екскурсія на підприємство; організація  масових заходів з учнями, студентами (походи, спортивні заходи тощо). Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, яка  дозволяє виконувати роботи за переліком  і згідно з відповідною інструкцією.

    Навчання  посадових осіб, згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом  з нагляду за охороною праці проводять  до початку виконання ними своїх  обов'язків і періодично один раз  на три роки в установленому порядку. Для них також запроваджується  перевірка знань з охорони  праці в органах галузевого або  регіонального управління охороною праці з участю представників  органів державного нагляду та профспілок. У разі незадовільних знань працівники повинні пройти повторну підготовку.

    Навчання  працівників правилам безпеки праці  запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру  і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, курсове 

5. Розрахунок чисельності працівників підприємства

  ПП «Смакота»

 

    Чисельністьпрацівниківвизначається  по категоріям персоналу.

    Чисельністьвиробничихпрацівниківвизначається  по кожнійпрофесіїокремо, виходячи з  кількостіробочихмість і зониобслуговування.

    Кількістьробочихмістьвизначаєтьсянаосновісанітарних норм площі на однеробочемісце за формолою: 
 
 

    , 

              Де  – кількість робочих мість

              Sцеху - площа цеху, дільниці од.

              Sн - нормативна площана одне робоче місце м². 

              Sцеху = 80м²

              Sн = 2м²

     = од. 

              Чисельність робітників визначають за формолою:

    Чроб 

              Де Чроб - Чисельність  робітників чол.

              Зобс -  зона обслуговування  = 3м²

              ^ї

    Чроб =  

    Розрахунок  загальної площі підприємства

    Загальна  площа підприємства  складається  із виробничої площі (Пекарня), побутова – кафе-піцерія,складу та офісу. 

    Загальна  площа розраховується за формолою: 

    Sзаг=  Sпек+Sкафе+Sскладу+Sофісу 

              Де Sзаг -Загальна площа м²

              Sпек – площа пекарні = 30

              Sкафе – площа кафе = 30 м²

              Sскладу – площа складу = 5 м²

              Sофісу – площа офісу =15м² 

    Sзаг = 30+30+5+15=80м² 

6 .  Маркетинговий план  діяльності 

    План  маркетингу детально розкриває політику в галузі торгівлі й обслуговування, цін, рекламну стратегію, дозволяє досягти  планових обсягів реалізації та зайняти  відповідне місце на ринку.

    Вибір маркетингової стратегії є визначальним у всіх стадіях бізнесу. Від появи  продукції на ринку до її реалізації та подальшого обслуговування. 
Підприємство ПП «Смакота» планує створення піцерії з метою забезпечення потреби споживачів. Тобто підприємство спочатку буде впроваджувати свою продукцію на місцевому рівні, використовуючи при цьому інструмент маркетингу «збут та розповсюдження продукції».

    Цінова  політика підприємства полягає у встановлені дещо нижчих цін ніж у конкурентів – це пов’язано з тим, що ПП «Смакота» закуповує сировину в місцевих фермерів, що значно здешевлює собівартість продукції.