Історія та причини виникнення ф'ючерсної торгівлі

*при формуванні форвардного  валютного контракту набір валют  практично не обмежений. Ф'ючерсні  валютні операції здійснюються  з обмеженим набором, як правило,  резервних валют — долара США,  німецької марки, французького  фран-ка, японської єни, англійського  фунта стерлінгів тощо.

В Україні цей сегмент  практично відсутній, до того ж на ПФТС торгівля строковими контрактами  не проводиться. Номінально лише на двох з восьми українських бірж відбувається торгівля строковими інструментами.

Проте фактично опціони Укртелекому  на Українській міжбанківській валютній біржі та опціони Інгулецького гірничо-збагачувального  комбінату на Українській фондовій біржі є не ринковими, а технічними фінансовими інструментами. Та й  обсяги торгів порівняно з Росією вельми незначні. За підсумками першого  кварталу поточного року обсяг торгівлі ф’ючерсними інструментами на українських  біржах становив близько $50 млн.

Водночас у Росії обсяги ф’ючерсних операцій за останній рік  зросл удвічі. Основними біржами-конкурентами є Московська міжбанківська валютна  біржа (ММВБ) і РТС. Лише денні обороти  за ф’ючерсними контрактами на ММВБ сягають позначки $100 млн, а на РТС  — $30 млн.

На сьогодні ці біржі обслуговують різні ф’ючерсні інструменти. ММВБ спеціалізується на валютних ф’ючерсах, у яких базовий актив — долар  чи євро. А РТС організувала ф’ючерсну  торгівлю корпоративними цінними паперами.

Наявність вітчизняного ф'ючерсного  ринку дозволить:

1) Зміцнити прямі зв'язки  між виробниками і споживачами  біржової продукції за рахунок  надання їм можливості застрахувати  себе від зміни рівня цін.

2) Значно спростити процес  реалізації товару за рахунок  упровадження системи обороту  складських зобов'язань (варрантів) - товаророзпорядчих документів, що  дають право його власнику  одержати товар прямо зі складу.

3) Додати угодам, чиненим  на біржі, масовий характер  за рахунок організації біржової  торгівлі зобов'язаннями перед  розрахунковою палатою чи прийняти  поставити стандартну партію  товару у виді передачі складських  свідчень (варрантів).

4) гарантувати виконання  будь-якої угоди, вчиненої на  біржі.

5) забезпечити збалансованість  між попитом та пропозицією  за рахунок створення при розрахунковій  палаті гарантійного фонду і  внесення кожним учасником біржової  торгівлі гарантійних внесків  у розрахункову палату.

6) значно збільшити швидкість  обороту коштів.

7) різко скоротити витрати  звертання.

8) надавати банками й  іншими кредитними установами, що  є членами розрахункової палати, своїм клієнтам новий вид послуг - здійснення онкольних угод (до-зажадання).

Список використаної літератури

1. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 352 с.
2. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. – С.: Сам Вен. 1992. – 160 с.Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 2-ге вид. перероб. й доп. –К.: Т-во «Знання». КОО. 1999.–305 с.
3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 416с.
4. Деньги. Кредит. Банки: Учебн. для вузов / Жуков Е.Ф. и др. Под ред. Проф. Жукова Е.Ф. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. 1999. – 622 с.
5. Жуков Е.Ф. Ценные бумаги и фондовые рынки: Учеб. пособие для вузов. – М.:
6. Задоя А.О., Ткаченко І.П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України. – 1999. – №. – С;–11.
7. Банки и биржи. ЮНИТИ. 1995. – 224 с.
8. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків/Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин. – К.: Основи, 1998. – 936 с.
9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Нвч. посібник /Під заг. Ред. А.І.Кредісова/Пер. з рос. Н.Кіт, К.Серажим. – К., 1997. – 448 с.
10. Фондовий ринок України. Навчальний посібник / Керівник авт. кол. В.В.Оскольський – К.: Українська фондова біржа – видавництво “Скарбниця”, 1994. – 512 с.