Історія та причини виникнення ф'ючерсної торгівлі

Світова практика укладення  ф'ючерсних контрактів як найбільш поширеного типу термінової угоди на поставку товару у майбутньому започаткована при біржовій торгівлі агропродукцією. В подальшому базовим активом термінових угод стали як реальні товари (агропродукція, енергоносії, метали тощо), так і інструменти фінансового фондового ринку. Досвід успішного функціонування ф'ючерсної торгівлі надзвичайно корисний і для нашої країни.

 

3. Історія виникнення  ф’ючерсної торгівлі

3.1. Історія виникнення  світових ф'ючерсних бірж

Історія сучасної ф'ючерсної біржової торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років, і була тісно зв'язана з розвитком  комерційної діяльності в Чикаго і торгівлею зерном на Середньому Заході. У визначений час року продукція  сільського господарства (м'ясо і  зерно) значно перевищували поточні  потреби переробників м'яса і  мукомелів, що приводило до максимального  зниження цін. У той час як у  неврожайні роки ціни різко злітали  нагору, і городяни випробували труднощів  із продовольством. Транспортні проблеми ще більше збільшували проблему. Тоді в зв'язку з важкими умовами  транспортування і збуту фермери  і торговці почали практикувати контракти  з наступним постачанням товарів. Уперше завчасні, попередні контракти  на постачання кукурудзи були укладені купцями-річковиками, які одержували зерно від фермерів пізньої восени чи на початку зими, але повинні  були зберігати його до того часу, поки кукурудза досить висохне для  навантаження на судно, а ріка чи канал  звільняться від льоду. Для зменшення  ризику від падіння цін під  час зимового збереження, ці торговці відправлялися в Чикаго і там  укладали контракти з переробниками  на постачання їм зерна навесні. Так  вони гарантували собі покупців і  ціни на зерно. Уперше такий контракт був зареєстрований 13 березня 1851 р. на 3 тисячі бушелів (близько 75 тонн) кукурудзи  з постачанням у червні за ціною  за 1 бушель нижче на 1 цент, ніж на 13 березня. Поступово зернова торгівля розширювалася, і в 1842 році була організована центральна ринкова установа - Чикагська  товарна біржа (ЧТБ). У 1865 році ЧТБ  зробила крок до формалізації торгівлі зерном за допомогою розробки стандартних, типових угод, названих ф'ючерсними  контрактами. Ці заочні контракти на противагу завчасним стандартизовані  по якості, кількості, термінам і місцям постачання товару, по якому зроблена угода.

У тому ж році була введена  в дію система гарантійних  внесків на випадок невиконання  покупцями і продавцями своїх  контрактів. По цій системі учасники угод повинні робити грошові внески у фонд біржі або вносити плату  представнику біржі. Ці основні принципи ф'ючерсної торгівлі залишаються в силі і в даний час.

З утворенням нових товарних бірж наприкінці XIX - початку XX століття контрактна ф'ючерсна торгівля стала  розростатися. Поступово розширилася  номенклатура і розмаїтість ф'ючерсних контрактів. Почала розвиватися аналогічна торгівля дорогоцінними металами, промисловими товарами, продукцією обробної, харчової і переробної промисловості, а також  товарами, непридатними для тривалого  збереження.

Ф'ючерсна біржова торгівля - один з найбільш динамічно прогресуючих секторів капіталістичного господарства. Особливо швидкими темпами вона розвивалася  в післявоєнний період, що відбилося  на збільшенні числа біржових товарів, виникненні нових ф'ючерсних бірж.

У Російській Імперії перша  товарна біржа була заснована  Петром I у 1703 році і відкрита в Петербурзі.

У порівнянні із західними  російські біржі мали ряд відмінностей. По-перше, низький рівень біржової техніки. По-друге, біржі найчастіше брали  на себе функцію представництва інтересів  купецтва, у той час, як жодна із західних бірж не виконувала цієї функції, оскільки таке представництво здійснювалося  там через торговельні палати, створені в результаті тривалої політичної й економічної боротьби підприємців  за свої цілі. По-третє, повсякденне  відношення до бірж у Росії завжди було неоднозначним. Часто переважала думку, що порядній людині на біржі  робити нічого.

У 1911 р. за даними Міністерства торгівлі і промисловості в Росії  нараховувалося 87 бірж, більшість з  них складали товарні біржі, на яких домінували угоди купівлі-продажу  сільгоспродуктів, сировини і т.д.

Після 1917 року всі біржі  були закриті, але в липні - грудні 1921 р. (перші роки НЕПу) відбулося  відродження. Однак ефективність їх була низкою. Поступово біржова торгівля стала загасати і наприкінці 20-х  років радянські біржі були ліквідовані.

 

3.2 . Шляхи розвитку  ф’ючерсної торгівлі в Україні

Нове життя вітчизняних  товарних бірж, почалася з 1991 року, після  прийняття закону України «Про товарні  біржі».

Так, торгівлю ф'ючерсними  контрактами започатковано в  Україні у 1995 р. Загалом було укладено 50 угод на суму 2205 млн. крб., що складало 0,4 % до вартості загального біржового  обороту в Україні. У 1996 р. кількість  укладених ф'ючерсних угод зросла і  становила у вартості біржового  обороту майже 5 %. В основному  це контракти на продаж палива, які  складають 87 % до всіх ф'ючерсних угод. Вартим уваги є те, що ф'ючерсні  угоди в біржовому обороті  палива товарів становлять близько 95 %.

З 1996 р. укладаються ф'ючерсні  угоди на сільськогосподарську продукцію, питома вага яких на ф'ючерсному ринку  дорівнює близько 11%. 
З квітня 1996 р. на Київській універсальній біржі щоденно відбуваються торги по ф'ючерсних контрактах на долар США зі строками виконання до 6 місяців. 
Найближчим часом передбачається розпочати торгівлю ф'ючерсними контрактами на більш широкий асортимент товарної продукції, однак цьому має передувати значна організаційна робота. Така продукція повинна відповідати певним обов'язковим умовам, і лише тоді вона може бути визнана базовим активом такої угоди. Перш за все це:

* обов'язкова передбаченість  ринку даного виду товару на  найближчу перспективу;

* наявність самого товару  або передбаченість його виробництва,  що обумовлює можливість його  поставки при виконанні контракту;

* регулярність пропозиції  даного товару для біржової  торгівлі та інші умови.

За багато років успішного  функціонування ф’ючерсної торгівлі у світовій практиці нагромаджено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для  України. Початком розвитку ф’ючерсного  ринку в нашій країні можна  вважати середину 90-х років XX ст. З цього часу починаються перші  кроки українських бірж з упровадження ф’ючерсних контрактів.

Уповільнений розвиток ф’ючерсного  ринку пов’язаний зі складними умовами  становлення ринкової економіки  України, відсутністю необхідної інфраструктури ф’ючерсної торгівлі, кваліфікованих кадрів біржовиків, спроможних організувати біржову діяльність, з інфляцією, кризою виробництва.

Головна причина, що перешкоджає  розвитку ф’ючерсної торгівлі в Україні, – це повільний розвиток безпосередньо  ринкових відносин, створення ринкового  середовища. Ринкова структура економіки  перебуває ще тільки в стадії народження.

Слаборозвинена інфраструктура ф’ючерсного ринку в нашій  країні перешкоджає залученню у  ф’ючерсну торгівлю підприємств, фірм, компаній і широких верств населення.

На більшості українських  підприємств і організацій немає  спеціалістів з необхідним рівнем знань  і розумінням важливості ф’ючерсної торгівлі. Як правило, відсутні спеціалісти-біржовики, які спроможні брати участь у  розбудові біржового ринку.

У країні повільно створюється  нормативно-правова база для розбудови  біржового ринку загалом і  для ф’ючерсної торгівлі зокрема. На сьогодні дуже мало зроблено для широкого впровадження форвардних контрактів з  різними умовами виконання, що є  передумовою впровадження ф’ючерсних контрактів. Нерозвиненість товарно-грошових відносин і приватної власності  істотно впливає на процес впровадження і розвитку ф’ючерсного ринку. 
З викладеного випливає, що процес розвитку ф’ючерсної торгівлі в українській економіці триватиме ще багато років і буде мати свою історію й етапи становлення, що випливають із реальної обстановки.

Еволюція розвитку ринкових відносин веде до стирання відмінностей між товарною, фондовою і валютною біржами за механізмом і характером їх діяльності. Проте історично сформована спеціалізація конкретних бірж збережеться  з урахуванням місця, яке вони займають на біржовому ринку країни. Ф’ючерсна торгівля переважає над  усією іншою діяльністю бірж. Біржі  перестають бути тільки складовою частиною оптової торгівлі, їх роль в оптовій  торгівлі має тенденцію до скорочення. Вони стають центрами ф’ючерсної торгівлі в широкому значенні слова, тобто ціноутворюючими центрами, центрами страхування прибутку і такої комерційної діяльності, яка давала б можливість одержувати додатковий прибуток.

Відповідно до наявних  тенденцій у світовій економіці  варто очікувати подальшого становлення  ф’ючерсної торгівлі і розвитку її нових форм. У структурі товарної ф’ючерсної торгівлі збільшується питома вага більш дорогих товарів, а  також частка кормових культур і  продукції тваринництва. На ф’ючерсному  ринку підвищується частка нетоварних цінностей, що пояснюється великими коливаннями цін у зв’язку  з інфляцією і подальшим знецінюванням  валют.

На основі розвитку засобів  зв’язку і комп’ютеризації всіх розрахунків повинна відбуватися  концентрація ф’ючерсної торгівлі в  основних фінансово-кредитних центрах  країни. Біржі вже створюють спільні  розрахункові центри і спільно використовують новітню електронно-обчислювальну  техніку. 
Нині розвиток ринку фіктивного капіталу більшою мірою грунтується на збільшенні ф’ючерсної торгівлі і її похідних форм.

Важливою умовою існування  ф’ючерсного ринку в українській  економіці є його самоокупність. Біржова ф’ючерсна торгівля повинна  бути організована, щоб одержувані прибутки покривали витрати біржі  на її проведення. Останнє можливе  тільки за умови великих обсягів  біржових угод на ф’ючерсному ринку.

В Україні впровадженням  ф’ючерсних контрактів у біржовий оборот займаються багато біржових структур. Нині розроблено ф’ючерсні контракти  на зерно, валюту та інші біржові товари. Біржі освоюють механізм ф’ючерсної торгівлі і створюють необхідні  передумови для майбутнього розвитку ф’ючерсного ринку. Для України  в сучасних умовах становлення ринкових відносин поки що таким базовим активом  термінових угод є курс долара США  щодо національної валюти.

Валютні ф'ючерсні контракти  на курс долара США у світовій практиці є звичайним явищем, питома вага яких у світовій торгівлі терміновими  угодами різних активів суттєва і є важливим чинником регулювання міжнаціональних валютних ринків.

Перспективним, з огляду на перелічені вище обов'язкові умови  для ф'ючерсних угод, є створення  та функціонування ф'ючерсних секцій на біржах, або ж власне таких бірж.

Такий висновок випливає із кон'юнктури біржової торгівлі вітчизняною  продукцією, і перш за все зерновими  культурами, цукром, олією, продукцією харчової та легкої промисловості.

Відомо, що становлення процесу  ф'ючерсної торгівлі вимагає суттєвої еволюції в біржовій діяльності. Рівень торгівлі ф'ючерсними контрактами  в Україні знаходиться на первинній  стадії, і питання про перспективи  її розвитку дискусійні. Ф'ючерсна торгівля може стати реальною у випадку, коли буде на практиці відпрацьована організація  укладення угод з реальним товаром, досягнута їх масштабність, відпрацьований механізм вільного встановлення рівноважної  біржової ціни та достатній рівень законодавчо-правового поля. 
Труднощі становлення ф'ючерсного ринку в умовах формування ринкових відносин пов'язані з відсутністю інфраструктури ф'ючерсної торгівлі, і перш за все механізму банківського обслуговування цього процесу.

 

 

Висновки

До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж, належать також  ф'ючерсні валютні операції і  опціони.

Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в мо-мент укладання  контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох  років). Розрахунки здійснюються через  клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та по-купцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою  валюти на термін понад три дні  з дня укладання контракту, при  цьому ціна виконання кон-тракту в майбутньому визначається в  день його підписання.

Однак при видимій зовнішній  подібності існують такі суттєві  відмінності ф'ючерсних валютних операцій від фор-вардних:

*якщо форвардні операції  здійснюються на міжбанківському  валютному ринку, то ф'ючерсні  — переважно на біржо-вому, що  приводить до визначення термінів  і обсягів опе-рацій за форвардними  контрактами на основі взаємної  домов-леності сторін, тоді як  умови виконання ф'ючерсних кон-трактів  прив'язані до певних дат роботи  бірж (наприклад, перший понеділок  кожного третього місяця), тобто  стандар-тизовані за термінами,  обсягами та умовами поставок;

*індивідуальні контракти,  що укладаються між клієнтом  і банком при форвардних валютних  операціях, як правило, більш  дорогі порівняно із стандартизованими  ф'ючерсними контрактами. Завдяки  цьому форвардні операції супрово-джуються  більшою маржею (спредом) і призводять  до більших витрат для клієнта  порівняно з ф'ючерсними;

*доступ на форвардні  валютні ринки для невеликих  фірм обмежений, оскільки мінімальна  сума для укладання кон-тракту  становить у переважній більшості випадків 500 тис. дол. США. Ф'ючерсний ринок доступний як для індивіду-альних, так і малих інституціональних інвесторів;

*якщо форвардні валютні  операції на 95% закінчуються поставкою  валюти за контрактом, то ф'ючерсні  операції, на-впаки, на 95% закінчуються  укладанням зворотної (офсет-ної)  угоди, при якій не здійснюється  реальної поставки ва-люти, а учасники  цієї операції одержують лише  різницю між початковою ціною  укладання контракту і ціною,  що існує на день здійснення  зворотної (офсетної) угоди;