Споживча поведінка в ринковій економіці та її закономірності

Зміна попиту на товар х, що визначається відрізком R-R₁, пояснюється виключно зміною ціни на товар х і відповідає ефекту заміщення (субституції). 

Зміна попиту на товар х, що визначається відрізком R₁-R₂(рис. 2.4) відповідає ефекту доходу, що пов'язується з збільшенням купівельної спроможності споживача.

Рис. 2.4. Ефект заміщення та ефект доходу.

Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості й, (переміщення з точки А в точку С (відрізок R-R₁)) [1, ст.35-37].

Ефект доходу — це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару де без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від одної кривої байдужості (U₁) до іншої (U₂) (відрізок (R₁-R₂)).

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується а при її зниженні — збільшується. Однак може склаі датися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така си туація трапляється досить рідко[9, ст.214-215].                                   

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена.

 

Рис. 2.5. Парадокс Гіффена

Роберт Гіффен (1837—1910) — англійський вчений, який виявив, що незаможні робітники в Англії збільшують споживання дешевих неякісних продуктів харчування (зокрема, житнього хліба) у разі їх подорожчання. Таку саму ситуацію можна спостерігати і при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х pp[11, ст.509].

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

_ бути неякісним в уявленні споживача;    

_ бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослі-дження доводить, що саме взаємодія ефектів замі-щення та доходу спричиняє такий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону поколи із підвищенням цін спостерігається збіль-шення закупок того чи іншого товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукції і збільшувати його закупки В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

 

 

 

Розділ 3. Практична частина.

3.1. Умова задачі.

    Підприємство випускає консерви. Структура витрат включає:

1. оренда будівлі заводу - 120000 грошових одиниць в місяць;
2. витрати на утримання будівлі заводу - 30000 грошових одиниць в місяць;
3. амортизація обладнання - 20000 грошових одиниць в місяць;
4. фонд заробітної плати директора заводу, бухгалтерії, відділу кадрів разом з відрахуваннями на соціальне страхування — 100000 грошових одиниць в місяць;
5. вартість жерсті, що йде на одну консервну банку, - 15 грошових одиниць;
6. вартість етикетки - 5 грошових одиниць;
7. витрати на оплату праці разом з відрахуваннями на соціальне страхування основних робітників складає:

при виробництві 1 -ї тисячі штук 1790                грошових одиниць

при виробництві 2-ї тисячі штук          3900 грошових одиниць

при виробництві 3-ї тисячі штук          3790 грошових одиниць

при виробництві 4-ї тисячі штук          1790 грошових одиниць

при виробництві 5-ї тисячі штук          3900 грошових одиниць

при виробництві 6-ї тисячі штук          7900 грошових одиниць

при виробництві 7-ї тисячі штук        11900 грошових одиниць

при виробництві 8-ї тисячі штук        31900 грошових одиниць

при виробництві 9-ї тисячі штук        51900 грошових одиниць

при виробництві 10-ї тисячі штук      71900 грошових одиниць

8) витрати на сировину складають - 160 грошових одиниць за 1 кг. 
Ємність тари складає - 250 грам. Нормальний прибуток в галузі 
складає - 20 %.

Враховуючи, що підприємство діє в умовах чистої конкуренції, дайте відповіді на наступні питання.

1. Який обсяг виробництва (згідно бухгалтерського та граничного аналізу) за ціною  137   дасть можливість отримати максимальний прибуток?
2. За якої ціни підприємство отримає нульовий прибуток?
3. Який обсяг виробництва відповідає цій ситуації?
4. До якого рівня падіння ціни не призведе до зупинки підприємства?
5. Який обсяг виробництва відповідає цьому рівню ціни?
6. Визначить рентабельність в кожному варіанті виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Розвязок практичної ситуації

Q – Обсяг виробництва – кількість виготовленої продукції та виконаних робіт за певний період часу (рік, півріччя, квартал, місяць) на певному рівні потужностей підприємства.

P – Ціна – кількість грошей, яка сплачується за одиницю продукції.

У даному випадку вона складає 137 грошових одиниць.

TR – Сукупний доход – грошові надходження, які отримуються в результаті реалізації повного обсягу продукції.

TR=P* Q

TR₁ = 137*1000 = 137000

TR₂ = 137*2000 = 274000

TR₃ = 137*3000 = 411000

TR₄ = 137*4000 = 548000

TR₅ = 137*5000 = 685000

TR₆ = 137*6000 = 822000

TR₇ = 137*7000 = 959000

TR₈ = 137*8000 = 1096000

TR₉ = 137*9000 = 1233000

TR₁₀ = 137*10000 = 1370000

FC – Постійні витрати – витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону.

В даній задачі до постійних  витрат належать:

• оренда будівлі заводу - 120000 грошових одиниць
• витрати на утримання будівлі заводу - 30000 грошових одиниць
• амортизація обладнання - 20000 грошових одиниць
• фонд заробітної плати директора заводу, бухгалтерії, відділу кадрів разом з відрахуваннями на соціальне страхування — 100000 грошових одиниць

FC=120000+30000+20000+100000=270000

VC – Змінні витрати – це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.

Вартість одиниці готової  продукції складає:

• вартість жерсті, що йде на одну консервну банку, - 15 грошових одиниць
• вартість етикетки - 5 грошових одиниць
• Вартість сировини для однієї консервної банки : 160/4=40 гр.од.

Р_к.б. = 15+5+40=60 грошових одиниць

VC₁ =60*1000+1790=61790

VC₂ =60*1000+61770+3900=125690

VC₃ =60*1000+125470+3790=189480

VC₄ =60*1000+189240+1790=251270

VC₅ =60*1000+251010+3900=315170

VC₆ =60*1000+314710+7900=383070

VC₇ =60*1000+382410+11900=454970

VC₈ =60*1000+454110+31900= 546870

VC₉ =60*1000+545810+51900= 658770

VC₁₀ =60*1000+657510+71900= 790670

TC – Сукупні витрати – сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.  Оскільки мікроекономіка оперує економічними витратами, то до складу сукупних витрат має увійти нормальний прибуток.

TC = (FC+VC)*1,2

ТС₁ =(270000+61790)*1,2= 398148

ТС₂ =(270000+ 125690)*1,2= 474828

ТС₃ =(270000+ 189480)*1,2=551376

ТС₄ =(270000+ 251270)*1,2=625524

ТС₅ =(270000+ 315170)*1,2=702204

ТС₆ =(270000+ 383070)*1,2=783684

ТС₇ =(270000+ 454970)*1,2=869964

ТС₈ =(270000+ 546870)*1,2=980244

ТС₉ =(270000+ 658770)*1,2=1114524

ТС₁₀ =(270000+ 790670)*1,2=1272804

AFC – Середньо постійні витрати – це розмір постійних витрат в розрахунку на одиницю продукції.

AFC = FC/Q.

AFC₁ =270000/1000=270

AFC₂ =270000/2000=135

AFC₃ =270000/3000=90

AFC₄ =270000/4000=67.5

AFC₅ =270000/5000=54

AFC₆ =270000/6000=45

AFC₇ =270000/7000=38.571

AFC₈ =270000/8000=33.75

AFC₉ =270000/9000=30

AFC₁₀ =270000/10000=27

AVC – Середньо змінні витрати – це розмір змінних витрат в розрахунку на одиницю продукції.

AVC = VC/Q

AVC₁ = 61790/1000=61,79

AVC₂ =125690/2000=62,845

AVC₃ = 189480/3000=63,16

AVC₄ = 251270/4000=62,8175

AVC₅ = 315170/5000=63,034

AVC₆ = 383070/6000=63,845

AVC₇ = 454970/7000=64,99571429

AVC₈ = 546870/8000=68,35875

AVC₉ = 658770/9000=73,19666667

AVC₁₀ = 790670/10000=79,067

ATC – Середньо сукупні витрати – це розмір сукупних витрат в розрахунку на одиницю продукції.

ATC=TC/ Q

АТС₁ = 398148/1000= 398,148

АТС₂ = 474828/2000=237,414

АТС₃ = 551376/3000=183,792

АТС₄ = 625524/4000=156,381

АТС₅ = 702204/5000=140,4408

АТС₆ = 783684/6000=130,614

АТС₇ = 869964/7000=124,2805714

АТС₈ = 980244/8000=122,5305

АТС₉  = 1114524/9000=123,836

АТС₁₀ = 1272804/10000=127,2804

MC – Граничні витрати – витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином.

МС=ΔТС/ΔQ

МС₁=(ТС₁-FC)/1000=(398148-270000)/1000=128,148

МС2=(474828-398124)/1000=76,68

МС3=(551376-474564)/1000=76,548

МС4=(625524-551088)/1000=74,148

МС5=(702204-625212)/1000=76,68

МС6=(783684-701652)/1000=81,48

МС7=(869964-782892)/1000=86,28

МС8=(980244-868932)/1000=110,28

МС9=(1114524-978972)/1000=134,28

МС10=( 1272804-1113012)/1000=158,28

MR – Граничний доход - це величина зміни сукупного доходу в результаті додаткової продажі одиниці блага.

MR=ΔTR/ΔQ

MR=P=137 

П - Прибуток –  різниця між сукупним доходом та сукупними витратами. Це економічний прибуток.

П=TR-TC.

П₁=137000-398148=-261148

П₂=274000-474828=-200828

П₃=411000-551376=-140376

П₄=548000-625524=-77524

П₅=685000-702204=-17204

П₆=822000-783684=38316

П₇=959000-869964=89036

П₈=1096000-980244=115756

П₉=1233000-1114524=118476

П₁₀=1370000-1272804=97196

R – рентабельність – співвідношення між прибутком і сукупними витратами, величина, яка показує частку прибутку, що дає кожна вкладена у виробництво грошова одиниця.

R=П/ТС*100%

R₁=-261148/398148*100%=-65,59%

R₂=-200828/474828*100%=-42,29%

R₃=-140376/551376*100%=-25,46%

R₄=-77524/625524*100%=-12,39%

R₅=-17204/702204*100%=-2,45%

R₆= 38316/ 783684*100%=4,89%

R₇= 89036/869964*100%=10,23%

R₈= 115756/980244*100%=11,81%

R₉= 118476/ 114524*100%=10,63%

R₁₀= 97196/ 1272804*100%=7,64%

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Відповіді на питання.

1. Згідно бухгалтерського аналізу за ціною 137 грошових одиниць максимальний прибуток можливо отримати при такому обсязі виробництва, коли різниця між сукупним доходом та сукупними витратами буде найбільшою. В моєму випадку така ситуація буде досягнута при випуску продукції в обсязі 10000 штук.

Згідно граничного аналізу  за ціною 137 грошових одиниць максимальний прибуток можливо отримати при такому обсязі виробництва коли граничний доход зрівняється з граничними витратами, MC=MR.Але в моему випадку така ситуація не досягається і максимальний прибуток буде в точці де різниця між MR і MC буде найменьшою. Тобто при обсязі випуску продукції 8000 або 9000 штук.