Соціальні та економічні наслідки безробіття

         2. Технічна озброєність праці (у разі її підвищення скорочується попит на трудові ресурси).

         3. Технологія виробництва (інша галузева і професійна структура зайнятості змінює і структуру попиту на трудові ресурси).

     Ознайомившись із основними факторами, що формують попит і пропозицію праці, перейдемо  до розгляду теорій, що пояснюють явище  безробіття.

     Пояснення1. Безробіття виникає через надмірно високу заробітну плату. Ця думка належить представникам класичної школи в економічній теорії. Її логіка така: на ринку праці може завжди встановитися такий рівень заробітної плати, який врівноважить попит і пропозицію, забезпечуючи повну зайнятість. Але через певні причини зарплата зростає (тиск профспілок).  За цих умов підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих, адже їх витрати на зарплату збільшуються. Виникає надлишок працездатних, тобто безробіття.

     Пояснення2. Безробіття виникає через недостатній попит на товари і послуги. Це пояснення належить Дж.М.Кейнсу і представникам Стокгольмської школи.  Вони шукали причину безробіття у зменшенні сукупного попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між пропозицією (створеним ВНП) та попитом, яка загрожує скороченням виробництва і появою безробіття, треба здійснити державні заходи, спрямовані на стимулювання попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу малозабезпеченим, знижувати податки тощо.

     Пояснення3. Безробіття виникає через негнучку структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко реагувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього пояснення (його можна визначити як «структурне») виходять з того, що ринок праці – явище динамічне. На ньому постійно появляються нові працівники і нові робочі місця. Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких працівників і лише на певних територіях. Для досягнення відповідності між працівниками і робочими місцями перші мають пройти перекваліфікацію , набути нових професій та досвіду чи переїхати на нове місце проживання.

     Прихильники цього пояснення причин безробіття пропонують: вивчати ринок праці  і широко інформувати населення  про його стан та тенденції, зробити  гнучкішою систему освіти, створити мережу закладів з перекваліфікації працівників, стимулювати та забезпечувати в разі потреби зміну роботи і місця проживання (державна допомого, податкові пільги тощо).

     Пояснення4. Безробіття виникає через те, що в процесі нагромадження капіталу дедалі менша його частина спрямовується для найму робітників і дедалі більша – у засоби виробництва.  Отже, зменшується попит на робочу силу. Це пояснення ґрунтується на ідеї, яка дістала назву «загального закону капіталістичного нагромадження»,який був сформульований Карлом Марксом. Він стверджував, що збільшення багатства капіталістичного суспільства водночас призводить до погіршення становища пролетаріату й одним із проявів цього погіршення є зростання безробіття. Маркс вважав, що технічний прогрес спонукає власника капіталу спрямувати дедалі більшу його частину в засоби виробництва і дедалі меншу – у робочу силу. Але «винним» у цьому є не технічний прогрес, а характер виробничих відносин. Звідси робився висновок: подолати безробіття можна лише позбавившись капіталістичних відносин.

     Безробіття  зумовлене комплексом головних причин (мал.1.5):

       - структурними змінами в економіці;

       - нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному                          господарстві, в окремих регіонах;

       - постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми НТР;

       - пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;

       - диспропорційністю розвитку економіки;

       - обмеженістю попиту на товари і послуги тощо. 
 

      ГОЛОВНІ ПРИЧИНИ БЕЗРОБІТТЯ

 

                                           Кейнсіанська теорія безробіття

Зайнятість залежить від сукупної пропозиції, схильності до споживання й обсягу інвестицій, нестачі сукупного попиту на товари завдяки дії «психологічного закону збереження». Безробіття – це закономірність ринкової капіталістичної економіки, а головна причина – психологічний фактор.

Марксистська  теорія безробіття(Б)

Дія економічних  законів нагромадження капіталу, зростання його органічної будови, економічного закону народонаселення. Нагромадження капіталу в умовах зростання його органічної будови веде до відносного скорочення попиту на робочу силу порівняно з попитом на машини і обладнання – стосовно потреб капіталу в само розростанні Б=f(H)

Сучасні теорії безробіття

Дія природних  демографічних законів і абсолютного перенаселення – мальтузіанська теорія. Високий рівень зарплати веде до безробіття і навпаки (ліберальна школа). Розвиток НТП, технологій – «технологічні теорії». Конкуренція на ринку праці, порушення рівноваги між попитом і пропозицією на робочу силу – неокласична теорія. Циклічні коливання виробництва і безробіття як природний прояв саморегулювання ринку.

 

     Мал.1.5. Причини безробіття

 

     Відповідно до причин цього явища розрізняють природне та економічне (вимушене) безробіття. Природне -- пов’язане з пошуком роботи, переходом на іншу. Може існувати за наявності робочих місць і небажання працювати. Економічне (вимушене) – людина бажає працювати,шукає роботу, але немає робочих місць; працівників звільняють із роботи з економічних причин (скорочення, закриття виробництва, переоснащення тощо). Сукупність природного і економічного безробіття становить фактичне (поточне) безробіття країни.

Формами безробіття є:добровільне,фрикційне,структурне(технологічне, конверсійне),циклічне,сезонне,регіональне,інституціональне,тривале (понад 6 місяців) і застійне (понад рік),приховане безробіття. Добровільне безробіття – це стан, коли  частина трудових ресурсів не хоче працювати за нижчу заробітну плату або взагалі не хоче працювати. Фрикційне безробіття пов’язане із зміною професій, добровільною зміною місця роботи і пошуками іншої, переїздом в інший регіон. Це тимчасова незайнятість, пов’язана  з переходом з однієї роботи на іншу. Структурне -- виникає внаслідок незбігу попиту і пропозиції робочої сили за структурних змін в економіці та невідповідності кваліфікації за зміни попиту. Технологічне безробіття викликається зміною технології виробництва, його модернізацією, роботизацією тощо. Конверсійне --  спричиняється скороченням чисельності армії та зайнятих у галузях оборонної промисловості. Циклічне безробіття визначається циклічним розвитком суспільного виробництва;зумовлює відхилення фактичної норми безробіття від природної.  Сезонне – пов’язане із сезонністю праці в деяких галузях (с/г,туризм,будівництво). Регіональне безробіття виникає внаслідок диспропорцій між попитом і пропозицією людського ресурсу у регіоні. Інституціональне – або безробіття очікувань, викликане небажанням деякої частини працездатного населення працювати, у зв’язку з гарантією виплати державою допомоги по безробіттю. Приховане спричинене низькою конкурентоспроможністю дрібних виробників. Під прихованим безробіттям розуміють також стан, коли кількість робітників перевищує об’єктивну потребу в них (планомірна та перехідна економіки).

 

 

Розділ 2. Соціально-економічні наслідки безробіття

 

     Безперечно, безробіття як макроекономічне явище має як свої переваги, так і недоліки, кількість яких є значно більшою. Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з другого - великим суспільним лихом. До позитивних наслідків можна віднести:

         1. Нормальне ринкове явище, яке забезпечує раціональне використання трудових ресурсів за умови природної норми безробіття.

         2. Стимулює продуктивніше використання зайнятої робочої сили: тиск на зайнятих,стимулювання ефективнішої праці; конкуренція між двома виробниками і вплив на рівень зарплати.

         3. Частково є резервом робочої сили за економічного зростання.

     Безробіття  породжує найтяжкі негативні  соціально-економічні наслідки:

1. Безробіття ,  особливо масове, -- це зло, лихо для особи й держави (суспільства):

• це недовикористання робочої сили та недовиробництво ВНП;
• знижується життєвий рівень безробітних і зайнятих (втрата частини доходів).
• зростають витрати держави (суспільства) на утримання безробітних (3 – 5% ВНП).

2. Погіршуються соціальні умови існування:

• погіршується соціальний статус безробітних (бідність, злиденність);
• збільшується смертність, захворюваність, злочинність;
• зростають кількість самогубств, розлучень;
• посилюється моральна і соціальна деградація суспільства;
• поява невпевненості в майбутньому;
• морально-психологічної травми (зайва людина);
• виникнення почуття власної неповноцінності;
• зниження кваліфікації працівників тощо.

3. Втрачаються віра в майбутнє, у соціальну справедливість, відчуття самоповаги.

4. Посилюються соціальна і політична нестабільність, конфліктність.
5. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, тим самим спрацьовує на користь вимог союзів підприємців.
6. Зростання безробіття знижує купівельний і інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

     На  мікрорівні безробіття є однією з  головних причин зниження продуктивності праці та виробництва в цілому, тобто погіршення якості продукції, що випускається, зниження її конкурентоспроможності Це пов'язано з тим, що окремі й  достатньо значимі групи населення  змушені погоджуватися на нецікаву для них роботу. Звідси низькоефективна, неякісна праця, висока плинність кадрів. Крім того, за таких обставин неможливо  сформувати стабільні виробничі  колективи.

     Так, на індивідуальному рівні економічні наслідки безробіття полягають у  втраті доходу чи частини доходу у  можливому зниженні рівня доходу в майбутньому в зв'язку з втратою  кваліфікації (що особливо погано для  людей новітніх професій) і тому у зменшенні шансів знайти високооплачувану, престижну роботу.

     Особливо  безробіття небезпечне серед молоді, що закінчує середні навчальні заклади. Відсутність професійної підготовки робить для них досить складною проблему працевлаштування. У цих умовах частина молодих людей може поповнити криміногенне середовищ .

 

 

Розділ3. Проблеми безробіття в Україні

 

     Український ринок праці та зайнятість мають  свої особливості. Йдеться про ті з них, що виявились упродовж 90-х  років ХХ ст. Акцентування уваги  саме на цьому періоді зумовлене  тим, що раніше в Україні існувала інша економічна система. Отже, в останнє  десятиріччя відбулись такі зміни:

     * Скорочення зайнятості і зростання  рівня безробіття, починається з  середини 90-х років. Основною причиною  звільнень працівників є розпочата  структурна перебудова економіки:  припинення діяльності підприємств,  продукція яких не знаходить  збуту або виявляється неконкурентоспроможною, перехід до інших форм власності. Такі процеси переживали всі країни перехідної економіки і скрізь, де вони розпочинались, зростала кількість безробітних, але в умовах, коли перехід до ринку відбувається послідовно, працездатні, звільнені з державних установ та підприємств, знаходять роботу на нових підприємствах недержавної форми власності, розпочинають власну справу тощо.

     * Існування в Україні вимушеної  неповної зайнятості (прихованого  безробіття). До тих, хто є неповно  зайнятими, належать люди, які  перебувають у вимушених відпустках  з ініціативи адміністрації, працюють  неповний робочий день або  тиждень.