Розвиток аукціонної торгівлі на Україн

               Ф'ючерсний контракт на біржі стандартизований за всіми параметрами, крім одного - ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу.

            У зв’язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки за своїми умовами вони однакові для всіх інвесторів. При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець - купити визначену кількість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ціною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання за раніше оформленим контрактом шляхом закриття позиції.

             Ф'ючерсну угоду іноді називають «ринком цін»; контракти тут зберігають права лише на ціни, а термін і якість не залежать від них.

     Звичайно  при укладенні ф'ючерсного контракту  продавець розраховує, що ціни на товар  у майбутньому знизяться, а покупець, навпаки, - що підвищаться.

     Хеджування - ще один досить поширений метод укладення угод на біржі. Ця операція полягає у тому, що фірма укладає на біржі реального товару строкову угоду на купівлю чи продаж певного товару. І негайно проводить страхування цієї угоди на ф'ючерсній біржі на той же термін і ту ж кількість товару на продаж чи купівлю. Ця операція ніякого прибутку не дає, навпаки, фірма зазнає невеликих втрат у вигляді брокерської винагороди. На Лондонській біржі металів шляхом хеджування здійснюється 50-60% обороту капіталу, ф'ючерсних угод - 25-40%.

     Економічний аспект. Він проявляється у тому, що біржа - це великооптовий товарний ринок і водночас інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація та централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану і прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво та споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів угод.

     Тепер, коли вже охарактеризовані усі аспекти діяльності товарної біржі, можна більш точне визначення цього поняття.

     Товарна біржа є механізмом та інструментом реального ринкового ціноутворення шляхом управління вільної конкуренції між комерційними посередниками, об'єднаними у підприємницьку спілку.

     Економічна  функція товарної біржі як механізму  ціноутворення - вирішальна. Однак тільки її юридично-організаційне підкріплення підвищує ефективність виконання цієї функції. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі.

     Сьогодні  у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. дол., що становить приблизно 25% від їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, більшість з яких - товарні. [19,c.150-152]

     Тим не менше у державах зі зрілою ринковою економікою  сьогодні товарні біржі  в основному функціонують як безприбуткові установи, інституції та підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю відносно невеликої кількості членів. Причому, як і доброчинні чи релігійні організації, такі біржі мають некомерційний статус і часто користуються суттєвими податковими пільгами.

       Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропозиції найвищої ціни.

         Таким чином, поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення:

• як спеціально організований товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу–купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону, оформлення контракту;
• як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом та покупцями;
• як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу.

     Найважливіші  аукціонні центри з продажу:

• шерсті - Лондон, Ліверпул, Сідней, Антверпен;
• хутра — Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль;
• чаю - Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;
• тютюну - Амстердам, Нью-Йорк;
• прянощів - Лондон, Амстердам;
• антикварних і художніх виробів - Лондон, Амстердам.

     У країнах СНД виділяються аукціони з продажу хутра в Санкт-Петербурзі та килимових виробів у Ташкенті. Аукціонні товари, як правило, досить дорогі. Наприклад, картина «Соняшники» на Лондонському аукціоні була реалізована за 2,4 млн. ф. ст. її придбала японська страхова фірма. Один із килимів на аукціоні в Ташкенті, витканий узбецькою десятикласницею, був проданий за 1 млн. дол. США. В Україні майже всі аукціони мають національний характер.[19,c.160-163]

     Періодичність проведення аукціонних торгів залежить від специфіки товару. Чай продають 1 -2 рази на тиждень, хутро - декілька разів  на рік. Аукціони можуть організовуватися як окремими торговими фірмами, так і кількома продавцями (тоді збільшується кількість товарів, які продаються, що підвищує попит).

     Проте найчастіше проведенням аукціонів  займаються спеціальні аукціонні фірми, які виступають у формі акціонерних товариств (США) чи асоціацій брокерів (Англія, Голландія). Вони мають спеціально обладнані приміщення, склади.

     Підготовка  аукціону є найбільш складною, трудомісткою і тривалою стадією проведення міжнародного аукціону. На цьому етапі фірма–організатор  фактично створює майбутній організований ринок, намагаючись максимізувати як пропозицію, так і попит. Для цього потенційним продавцям розсилаються інформаційні матеріали про аукціон та запрошення взяти в ньому участь, а для потенційних покупців і продавців проводиться рекламна кампанія.

          Крім того, на цьому етапі укладаються аукціонні домовленості, складаються інформаційні картки на представлені товари, формується аукціонна відомість, провадиться сортування товару та виділення лотів і стрингів тощо. Від якості проведення підготовчих робіт залежить успіх аукціону. 
       Особливості даного етапу залежать від об'єкта торгів. Якщо таким виступають великогабаритні, конструктивно або технічні складні товари, нерухомість чи антикваріат, то аукціонний дім починає підготовчий етап з аналізу пропозицій, що надійшли від власників подібних товарів. Для спрощення процедури не обхідно заздалегідь надіслати їм форму пропозиції з висування товару на аукціон.

         До числа обов'язкових реквізитів, які містяться у додатку, належать: повне найменування товару, його стислий опис, дані про кількість екземплярів, а також відомості про власника. Після розгляду всіх пропозицій, які надійшли, власників товарів сповіщають про його результати (відмова в участі в аукціоні або запрошення на нього). У разі необхідності аукціон надає допомогу власникам у поставці товарів на  передаукціонну  демонстрацію.  

        Якщо ж об'єктами торгів виступають  предмети особистого споживання, які мають індивідуальні особливості,  то проводиться оцінка товарів.  Як правило, це безкоштовна послуга, якою можуть скористатися власники товарів. В оцінку товару входить експертиза і встановлення стартової ціни. У цій процедурі беруть участь директор аукціону, юрисконсульт, власник товару та аукціоніст. У ряді випадків названі особи можуть доме витися про «резервну» ціну, нижче за яку товар не може буті проданим.        

       Результати переговорів між заінтересованими сторонами фіксуються в аукціонній домовленості, яка оформлюється у двох примірниках: перший передається власнику товару, другий залишається на фірмі, яка провадить аукціон. Момент підписань аукціонної домовленості є фактом передачі товару з рук власників на відповідне зберігання на аукціон до завершення торгівлі. Другий примірник аукціонної домовленості є підставою для складання на кожний прийнятий на аукціон товар інформаційної картки, в яку занотовується повне його найменування, характеристика споживчих властивостей, якість, інші необхідні відомості, а також стартова аукціонна ціна.

         Інформаційна картка складається менеджером, підписується директором і прикріплюється до прийнятого товару. Прийняття товару, замовленого до продажу з аукціону, завершується складанням аукціонної відомості. Цей документ містить зведену інформацію про товари, запропоновані до публічного продажу. Інформація складається на основі карт та аукціонних домовленостей

             Спеціалісти аукціонної компанії  проводять також необхідне сортування  і підбір товару за однорідними  якісними ознаками. Розсортований  товар розбивається на партії, які дістали назви лотів. У  лот добирають товар, однорідний за якістю. При цьому для кожного виду товару лот традиційно містить певне число одиниць цього товару. Кожен лот нумерується, і в подальшому розпродаж відбувається за окремим лотом.     
          Одночасно з підготовкою товару до аукціонного продажу складається каталог запропонованих до продажу на аукціоні лотів з позначенням сорту і кількості одиниць у кожному з них. На базі каталогу в порядку нумерації відбувається продаж товарів на аукціонних торгах. Як правило, однакові за якісними показниками лоти йдуть один за одним, утворюючи ряди — стринги, які в каталозі відокремлюються один від одного горизонтальними лініями. З кожного лоту або стрингу вибирається зразок, що повинен за всіма ознаками повністю відповідати товару, який розміщений у даному лоті або стринзі.

       Розміри зразків для різних товарів варіюють і встановлюються залежно від цінностей і стандартності кожного виду. Крім того, в каталозі міститься фотографія товарів та їх характеристика, а також умови аукціонного продажу, якими визначаються процедура огляду товарів, метод продажу і фіксації цін, порядок укладання контрактів, право продажу товару третіми особами, механізм зняття товару з торгів, умови і порядок оплати аукціонних товарів із зазначенням банків, через які повинні провадитися розрахунки за придбаний товар. В умовах також зазначається розмір відсотка, що стягується з вартості куплених товарів на користь адміністрації аукціону, а також встановлюється порядок розв'язання суперечок між сторонами. В каталозі повідомляється дата відкриття аукціону та його тривалість, а також час, встановлений для огляду товарів, час проведення торгів та останній день сплати за придбані товари. За кілька місяців до початку аукціону в засобах масової інформації розміщують рекламні оголошення з інформуванням про умови, місце і час проведення торгів, кількість і асортимент запропонованих до продажу товарів.  
         На другій стадії відбувається передаукціонна демонстрація товарів, яка організується для огляду товарів покупцями, що збираються взяти участь в аукціонному торзі. Оскільки загальною умовою всіх аукціонів є відсутність відповідальності продавця за якість наданого товару, попередній огляд є обов'язковою умовою аукціонної торгівлі. Після укладання контракту ані ті, хто влаштовує аукціон, ані продавці після продажу товару з аукціону не приймають жодних претензій стосовно якості товару (крім прихованих дефектів).

     Огляд товарів розпочинається за тиждень  або десять днів до відкриття торгів. Кількість днів, відведених для ознайомлення з аукціонною колекцією, залежить від її розмірів і процедури організації огляду. Скорочення термінів, відведених для огляду, досягається шляхом удосконалення обладнання залі. Огляд товарів відбувається в спеціальних приміщеннях, дві розміщуються відібрані з кожного лоту зразки товарів. Зразки повинні повністю відображати всі особливості товару, який знаходиться в даних лотах. Покупці уважно оглядають зразки і роблять позначки у каталозі навпроти тих лотів, в яких вони заінтересовані, і визначають приблизну ціну, яку вони могли б за них сплатити. Покупець може ознайомитися не тільки зі зразками, але й з усім лотом, проте він робить це дуже рідко, довіряючи організаторам аукціону.       

       На аукціонах деяких товарів (наприклад, чаю і тютюну) прийнято проводити дегустацію відібраних покупцем зразків. Слід зазначити, що аукціони можуть проводиться і «всліпу», тобто коли покупець бере участь у торгах по телефону, не оглядаючи реальний товар, а приймаючи рішення, виходячи зі стандартних його характеристик. 
          Аукціонний торг є третьою стадією проведення аукціону. Він відкривається у заздалегідь призначений день і час та провадиться, як правило, в спеціальному аукціонному залі, що зазвичай має вигляд амфітеатру. За столом на підвищенні перед покупцями розташовується президія аукціону — аукціонер, що веде продаж, та його помічники, які стежать за поведінкою покупців, що беруть участь у торзі. Над столом розташоване табло, де загораються порядкові номери пропонованих на продаж лотів.