Роль, сутність та значення розвитку і розміщення продуктивних сил Японії

Вступ

Сучасна Японія високорозвинена  в промисловому і науково-технічному відношенні держава, одна із трьох світових центрів. Особливості економічного розвитку цієї країни, її досягнення в  передових галузях науково-технічного прогресу, здатність швидко реагувати на умови світового ринку, що змінюються, привертають увагу до « Країни висхідного сонця» в усьому світі.

Японія – друга  в економічних відносинах держава  серед розвинутих країн світу. По розмірах валового національного продукту, обсягу промислового виробництва і ряду інших макроекономічних показників вона уступає тільки США. На долю Японії приходиться понад 14 % світового валового продукту. У той же час по кількісних макроекономічних показниках Японія залишається слабкою стороною трикутника США – Західна Європа – Японія, однак по-багатьох якісних характеристиках вона вже зараз випереджає більшість своїх суперників.

Можна без перебільшення  сказати, що економічний розвиток і  зовнішня експансія цієї держави  стали однієї з найбільш обговорюваних  тем сьогодення. Справді, те що Японія, потерпівши жорстоку поразку у війні, понісши величезні матеріальні, екологічні і моральні збитки, змогла практично протягом життя одного покоління не тільки здійнятися з руїн і розрухи, але й перетворитися в першокласну економічну державу, що лідирує в багатьох областях промисловості й торгівлі, науки й техніки, не може залишити байдужим. Вивчення досвіду Японії допоможе зрозуміти секрети різкої підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку і виробити концепцію розвитку українського господарства. Це особливо актуально саме зараз, оскільки Україна планує до кінця цього року вступити в ВТО, що автоматично не тільки відкриє нові ринки збуту для наших товарів і технологій, а й наш ринок для збуту закордонних товарів і технологій. В свою чергу це може призвести до занепаду вітчизняної виробничої сфери, як неконкурентоспроможної. Тому на сьогоднішній день нагальним питанням для України є швидке підвищення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, підвищення рівня захищеності вітчизняного ринку від імпорту, залучення кредитів та інвестицій із розвинених країн, вдосконалення законодавства. В Україні також існує величезна проблема в екологічному питанні. Такі проблеми вже п’яте десятиліття успішно вирішуються в Японії. Тому досвід цієї країни у швидкій відбудові, реорганізації економіки, диверсифікації джерел постачання енергоносіїв(що особливо актуально після нещодавніх ”газових воєн” із Росією), швидкому адаптуванні до нових умов міжнародного попиту, інтеграції на рівних правах у світову спільноту, вирішення локальних проблем з екологією тощо як можна ліпше потрібно дослідити і засвоїти.

Це визначає  актуальність дослідження такого становища Японії, а тому потребує аналізу розміщення її продуктивних сил, що метою даної  курсової роботи.

Мета роботи – проаналізувати становлення та сучасний стан розміщення продуктивних сил Японії, регіональні та економічні особливості їх функціонування, визначити фактори та умови їх розміщення, а також дослідити проблеми та перспективи їх розвитку та розміщення. Курсова робота написана з метою довести, що її тема є дійсно актуальною для України. У роботі розкривається досвід Японії у створенні стабільної економіки. Цей досвід може бути корисний для України, як для створення стабільної та міцної держави.

У задачі роботи входить:

- визначити роль та  значення продуктивних сил у  розвитку господарського комплексу  Японії;

- окреслити передумови  розвитку та розміщення продуктивних  сил;

- проаналізувати особливості  розміщення і територіальну структуру  провідних галузей господарства Японії;

- дослідити економічні  зв’язки Японії;

- розглянути проблеми  та перспективи розвитку та  розміщення продуктивних сил.

Отже, об’єктом курсової роботи є продуктивні сили, які розглядаються як сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва, а предметом – їх розміщення і розвиток.

Методами дослідження є методи структурного аналізу, картографічний, районної планіровки, економіко-статистичний.

Логіка дослідження  зумовила структуру курсової роботи: вступ, 5 розділів, висновки, список використаної літератури із 45 найменувань, 10 додатків. Загальний обсяг роботи 35 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Роль, сутність та значення розвитку і розміщення продуктивних сил            

                                                     Японії

Японія – держава  в Східній Азії, розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Сикозу і Кюсю. Територія – 372,2 тис. км². Столиця Токіо, інші великі міста з населенням понад 1 млн. чол. – Йокогама, Осака, Нагоя, Кіото, Сап поро, Хіросіма, Фуку око. Адміністративно-територіальний розподіл – 47 префектур. Населення – 145 млн., 99,4% -  японці, інші – корейці, китайці, американці та ін.

Японія – конституційна  монархія. Відповідно до діючої з 1947 р. конституції імператор (з 1989 р –  Акіхіто) є «символом держави і єдності народу», його статус визначається долею всього народу, якому належить сувенірна влада. Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган – парламент. Що складається з двох палат  - палати представників (512 депутатів) і палати радників (252 депутата). Термін повноважень депутатів палати представників – 4 роки, палати радників – 6 років. Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем’єр-міністром, що обирається парламентом.

Японія – одна з  найбільших високорозвинених країн світу, що займає друге місце (після США) у світі по економічній міці. ВНП Японії (3,9 трлн. дол. У 2001 р) складає більш 14% світового.  По обсягу ВНП на душу населення Японії випередила США. Незважаючи на економічний спад і скорочення промислового виробництва по темпах економічного росту ( 2,8% у 2002 р). Японія продовжує займати одне з ведучих місць серед країн Заходу.

В економічно активному  населенні Японії переважають наймані  робітники – 44,5 млн. чоловік.

Японія бідна корисними  копалинами. Практичне значення мають лише запаси кам’яного вугілля, мідної і свинцево-цинкової руд. Останнім часом завдяки новим технологіям стають рентабельними використання ресурсів Світового океану, видобуток марганцевих конкрецій з океанського дна, витяг урану з морської води.

Позиції іноземного капіталу в економіці Японії досить слабкі сукупний обсяг прямих іноземних  інвестицій в економіку у 2000 р. складав 15,7 млрд.дол. (обсяг японських прямих інвестицій за рубежем у той же період перевищував 253 млрд.дол.)

З кінця 80-х років у зв’язку з загостренням економічних протиріч з основними торговими партнерами, наростанням конкуренції з боку нових індустріальних країн у Японії була почата структурна перебудова економіки в напрямку розширення внутрішнього попиту, подальшого підвищення ролі сфери послуг і інформатики в економіки, розвитку власного наукового – технічного потенціалу. Важливим елементом пристосування японської економіки до нових умов стало пересунення виробничих потужностей обробної промисловості за кордон  - у країни в ємними ринками чи з більш дешевою робочою силою і більш сприятливими валютними курсами.

На долю Японії приходиться  близько 12% світового промислового виробництва. Розвиваються переважно  нові  і новітні галузі промисловості, що базуються на передових технологіях виробництво зв’язку й інформатики, нових матеріалів, біотехнологій. Країна займає перше місце у світі по виробництву судів (32% світового обсягу), автомобілів (23,9% ), металообробного устаткування, побутової електроніки, роботів. На долю Японії приходиться 18,4%  світового виробництва телевізорів, 14,3% виплавлюваної сталі, 12% штучних волокон.

Японська енергетика більш ніж на 80% залежить від імпорту  енергоносіїв (нафта, газ, вугілля, уран). Більш ½ енергобалансу приходиться  на нафту, але зростає значення гідро і атомної енергетики.

  Основним видом транспорту є автомобільний (52,1% вантажних і 59,4% пасажирських перевезень). Довжина автодоріг – 1,2 млн.км., з них близько 5 тис км. Швидкісних. Довжина залізниць – близько 30 тис.км. тоннаж морського торгового флоту Японії займає друге місце у світі.

Зовнішньоторговельний оборот Японії приблизно більше 600 млрд. дол. По розмірах позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (107 млрд.дол) займає лідируючі позиції інших економічно розвинутих країн. Основі торгові партнери: США (більш 20% товарообігу), країни Азії (25,6%), ЄС (близько  16%). Більше 4% приходиться на КНР. Експортуються головним чином машини й устаткування, електроніка, метали і металовироби, хімічні продукти. Імпортується – промислова сировина і напівфабрикати, паливо і продовольство.

У Японії найнижчій через промислово розвинутих країн рівень інфляції  безробіття. У той же час у Японії більша тривалість робочого часу – 2058 г. у рік (у США – 1924, у ФРН  – 1655). Середньомісячна заробітна плата робітників – 345,3 тис.іен. Щорічне зростання реальної заробітної плати в середньому складає 2%.

Економіка Японії дуже сильно залежить від зовнішньої торгівлі. Країна імпортує 100% необхідної їй бавовни, вовни, бокситів, 99,9% мідної руди, 99,8% нафти, 99,7% залізної руди, 81,8% кам'яного вугілля. Японія посідає третє місце після США й Німеччини у міжнародній торгівлі. На її частку доводиться 6,3% імпорту й 8,9% світового експорту. Провідне місце в її експорті займають машини й устаткування, металопродукція, а в імпорті - паливо, продовольство, сировина. Країна на 70% забезпечує себе продовольством. Основні постачальники продовольчих товарів у Японію є США, Австралія й Канада. Японія посідає перше місце у світі по об'єму видобутку морепродуктів (близько 12 млн. т.).

Японія також посідає  перше місце у світі по розмірах золотовалютних резервів, на її частку доводиться 40% світових банківських  активів. Шість японських банків входять у першу десятку найбільших банків світу. Об'єм її прямих закордонних інвестицій перевищує 311 млрд. дол., що становить 11,7% світових інвестицій. Графік зміни ВВП за 1982-2006 рр. представлено в Додатку № __.

 

Для того, щоб мати повну  картину економічної ситуації у  світі за ці роки, для порівняння можна представити динаміку ВВП промислово розвинених країн за 1990 - 2007 роки.

     Таблиця  1

Динаміка світового  внутрішнього валового продукту (ВВП) и ВВП провідних   

                           промислово розвинених країн по рокам, % .

роки	Світовий ВВП  %	ВВП США      %	ВВП ЄС р/р, %	ВВП Німеччини  %	ВВП Великобританії %	ВВП Японії %	ВВП Китаю  %
1990	-	4,1	-	3,7	5	6,7	-
1991	-	3,5	-	3,6	2,2	4,3	-
1992	-	1,9	-	5,7	0,8	6,0	-
1993	-	-0,2	-	5	-1,4	2,2	15,0
1994	-	3,3	1,5	2,2	0,2	1,1	8,7
1995	-	2,7	-0,8	-1,1	2,3	-1,0	14,4
1996	-	4	2,4	2,3	4,4	2,3	23,1
1997	-	2,5	2,2	1,7	2,9	2,4	9,7
1998	-	3,7	1,4	0,8	2,8	3,6	8,8
1999	4,2	4,5	2,3	1,4	3,3	0,6	0,9
2000	2,9	4,2	2,9	2	3,1	-1,0	-4,5
2001	3,7	4,4	2,8	2	2,9	0,9	3,2
2002	4,5	3,7	3,5	2,9	3,9	3,0	9,0
2003	2,2	0,8	1,6	0,8	2,3	-1,2	5,0
2004	2,4	1,9	0,9	0,2	1,8	1,1	4,0
2005	2,9	3,0	0,5	-0,1	2,2	3,3	5,9
2006	3,8	4,0	2,1	2,0	2,6	2,6	4,8
2007	4,1	3,5	3,0	3,0	3,0	3,0	4,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Японії:    

                історичні, природні, демографічні, екологічні, економічні

Японія - єдина у світі нація, що здійснила настільки стрімкий розвиток. Спочатку вона намагалася займатися територіальною експансією на зразок західного колоніалізму, але після війни стрімке зростання її експорту завдало сильного удару по промисловості США і Європи. Мілітаризована, досить відстала до війни країна, отримавши у ній поразку, змогла досягти такого успіху, стати однією з країн Великої Вісімки, досягти надзвичайно високого рівня життя, стати однією з найбільших експортерів у світі.

Клімат Японії за винятком острова Хоккайдо, - це клімат країни, що лежить у помірній зоні, з чотирма чітко помірними часами року і двома періодами дощів, навесні і восени.

Зима визначається однією із самих холодних повітряних масу світі – Сибірською. Тому  температура  в Японії іноді опускається помітно  нижче ніжу європейських країнах  розташованих на тих же широтах.

Крижані вітри періодично дують із  заходу з області сибірського високого тиску, убік зони низького тиску над морською акваторією до сходу від Хоккайдо. Це сухе повітря, перетинаючи Японське море, поглинає водяні пари і стає вологим хитливим повітряним потоком зі сніжними хмарами. Коли вони піднімаються над гірськими хребтами країни, ці хмари ще більш згущаються й обрушуються важкими снігопадами на узбережжя Японського моря. Якщо ж це відбувається одночасно з вторгненням холодних повітряних мас з Арктики, то інтенсивність утворення сніжних хмар ще більш збільшується і за добу район Хокурику покривається двометровим шаром снігу. У січні 1986 р. на містечко Дзету в префектурі Ніігато зазнало рекордну кількість снігу – 324 см.  Для країни, розташованої в зоні помірно клімату, Японія багатосніжна.

Як тільки сибірські  вітри слабшають, на зміну їм приходить  блукаючі антициклони і поза тропічні циклони, приносячи із собою поперемінно  ясну погоду і слабкі дощі. Це передвіщає почуток весни.

 По всій Японії, за винятком Хоккайдо, лету передують періоди дощів, називані «байу» (дослівно – «сливовий дощ»). Сезон дощів починається в середині травня в південній частині Окінави й у середині червня і районі Тохоку на півночі Хонсю і закінчується в середині червня  і липня відповідно. У цей час фронт «байу» встановлюється уздовж південного берега, і дощі йдуть майже щодня, коли невеликі зони низького тиску одна за іншою проходять над архіпелагом. На самому початку дощів йде мряка, але до кінця це вже водяні шквали, що продовжуються години, що породжує постійну небезпеку зсувів, викликаних сильними зливами. У липні 1957 р. у м. Ісахія в префектурі Нагасакі за добу близько 1109 мм опадів.