Рекапіталізація фінансових установ

     Проте експерти вважають, що оцінити сітку  в серйозну суму буде украй складно. "Реальна їх вартість не така велика. Вони, швидше за все, належать самим "Родовіду", якщо йде мова про їх передачу в "Укрексим". Але сьогодні відділення "Родовіда" - це не прибутковий актив, а джерело  витрат по їх змісту, охороні і так  далі", - говорить один з авторитетних банкірів.

     Він вважає, що з "Родовід Банку" спробують  зробити банк поганих активів, куди передадуть всі проблемні позики націоналізованих банків. У тому числі  і з "Укрпрома". "Такий варіант  сьогодні лобіюють структури Юрія Іванющенко, оскільки вважають, що зможуть ефективно  займатися поверненням проблемних боргів", - говорить фінансист. 

     Укргазбанк  і банк "Київ" 

     Фінансові проблеми Укргазбанка кінця 2008-го - слідство політики екстенсивного зростання, які його власники активно робили в спробі продати свій банк іноземному інвесторові (National Bank of Greece). В результаті банк ніс високі витрати на формування нових точок продажів, демпінгував по цінах на кредити і депозити, внаслідок чого і опинився під ударом при виникненні панічних настроїв у свого основного клієнта - населення. Тільки за перший кризовий жовтень 2008 р. внески населення в банці зменшилися на 12%, а за IV квартал того ж 2008-го - на чверть.

     "Проблема  в тому, що позиція Нацбанку, який  закривав очі на непрозорі  дії банків з рефінансуванням,  привела до загострення політичних  пристрастей. Після чого кожен  транш рефінансування розглядався  під мікроскопом і виділявся  з величезною працею, - говорить  Василь Горбаль, що єдиний з  колишніх власників проблемних  банків, погодився говорити. - Укргазбанку  обіцяне рефінансування в 1 млрд. грн. виділялося порціями по 40-50 млн., чого було недостатньо, щоб  забезпечити своєчасну видачу  внесків населенню". З жовтня 2008-го  до лютого 2009 рр. банк отримав  від НБУ рефінансування у розмірі  1,78 млрд. грн., тоді як депозитний  портфель зменшився на 2,2 млрд. грн.

     Різницю між надходженнями з НБУ і  відтоком депозитів власники банку  покрили за рахунок погашення  кредитного портфеля на 510 млн. грн. Крім того, Укргазбанк вклав близько 0,8 млрд. грн. в розвиток Іпобанка, який акціонери  спочатку планували зробити іпотечним, а потім - банком для VIP-клиентов.

     Проте в результаті кризи акціонери  втратили всі гроші і ухвалили рішення про рекапитализации Укргазбанка, що дозволило не допустити зупинки діяльності банку і застосування НБУ вимушених санкцій. Це єдиний банк, в якому вводилася тимчасова адміністрація, але не був оголошений мораторій на задоволення вимог кредиторів. 

     Оскільки  достатньо висока якість активів  банку дозволяла уникнути деномінації  його капіталу (обнулення за рахунок  формування резервів), попереднім власникам  спочатку вдалося зберегти контроль 18% акцій банку, тоді як в інших  фінустановах держава забрала під  свій контроль більше 99% акцій.

     Проблеми  банку "Київ", який формально належав  сім'ї Марченко, виникли із-за значних  вкладень банку в нерухомість і землю. В період кризи активи втратили ліквідність і не могли генерувати потік грошей для видачі внесків населенню. Фактично "Київ" і не повинен був отримати державну допомогу. Проте близькість цього банку до Івана Плющу сильно вплинула на вирішення Кабміну націоналізувати цю фінустанову.

     При цьому не обійшлося без скандалу: через три дні після того, як тимчасовий адміністратор банку "Київ" Володимир Пономар повідомив  про розкрадання 700 млн. грн. з рефінансування НБУ, він помер від інфаркту в  своєму будинку. Чехарда змін адміністраторів  НБУ, що послідувала за його смертю, супроводжувалася активною роботою  по виведенню з банків самих досяжних активів через заміну застав, після  якої в забезпеченні по кредитах банку  опинилися не елітні квартири в центрі столиці, а нікчемні земельні ділянки  далеко від її меж.

     Погіршення  ситуації в обох банках після переходу фінустанов від НБУ під контроль Кабміну було зв'язано у тому числі  і з політикою, що проводиться  менеджментом обох банків відносно проблемних позичальників. "Націоналізовані  банки не були зацікавлені в тому, щоб йти на реструктуризацію кредитів, оскільки завжди могли розраховувати  на вливання капіталу від Кабміну. Внаслідок чого позичальники, що отримували замість відстрочення пеню і підвищені відсотки, відмовлялися від обслуговування позик, збільшуючи об'єми проблемних кредитів в портфелі банків", - говорить аналітик ГИК "Інтерфон" Вікторія Кернеш.

     Так, і в Укргазбанке, і в банці "Київ" суми державною рекапитализации сопоставимы з об'ємом резервів під проблемні кредити, які сформували банки на 1 січня 2010 р. При цьому якщо Укргазбанк ухитрився, за підсумками 2010 р., отримати прибуток в умовних 10 млн. грн. і привернути більше 1 млрд. грн. внесків, то "Київ" продовжує працювати із збитком (за даними НБУ на 1 січня - 220 млн. грн.) і не виконує ряд нормативів Центробанку. Хоча і рапортує про позитивну динаміку депозитів физлиц. 

     У рекомендаціях МВФ і Усесвітнього банку, фінансовий стан банку "Київ" називають "дуже слабким", а Укргазбанка - "слабким, але з перспективою понизити збитки за допомогою підвищення ліквідності".

     За  словами глави НБУ Сергія Арбузова, "Укргаз" поки єдиний зі всіх держбанків, такий, що працює в нормальному режимі. Що і спонукало Нацбанк думати про об'єднання Укргазбанка і  банка "Київ" в одну фінустанову. З одного боку, це дозволить зменшити потребу єдиного банку в капіталі, а з іншої - приведе до зниження частки приватних міноритарних акціонерів. І необмежено розширить вплив  Кабміну на об'єднаний банк, збільшуючи шанси його подальшій приватизації.

     По  відомостях "ЕІ", якщо об'єднання  банків відбудеться, то нова структура  концентруватиметься на реалізації національних проектів у сфері будівництва  доступного житла. "І у банку "Київ", і у Укргазбанка в заставі  багато будівельних майданчиків, що належать у тому числі і колишнім акціонерам. Розвиваючи ці майданчики, банки зможуть будувати доступне житло, користуючись бюджетною підтримкою", - розповів один з високопоставлених  чиновників НБУ. 
 

Висновки

     Узагальнюючи, можна зробити висновок, що в умовах глобальної фінансової кризи, незважаючи на різні масштаби потрясінь у  різних країнах, більшість країн (особливо розвинутих) віддали перевагу комплексному використанню усіх інструментів. Звертає  на себе увагу й те, що одні й ті ж заходи мають доволі різні наслідки, залежно від адекватності ухвалених  рішень реальній макроекономічній та валютно-фінансовій ситуації.

     В Україні дотепер були вжиті заходи щодо підвищення рівня гарантування по вкладах, окремі рестрикційні заходи щодо банківських операцій, а також  ухвалений парламентом закон, що передбачає створення Стабілізаційного фонду, кошти якого будуть спрямовані на розв'язання проблем у фінансовому  секторі.

     Враховуючи  наявний закордонний досвід реструктуризації, а також реальні фінансові  можливості України, можна зробити  висновки про доцільність чи недоцільність використання в наших умовах тих чи інших інструментів.

     Отже, найбільші проблеми з викупом  неякісних активів в українських  умовах будуть пов'язані з визначенням  справедливої їхньої ціни та зі значними бюджетними витратами. Істотними є  також ризики того, що політики/бізнесмени використають цей процес для власного збагачення.

     Щодо  рекапіталізації, то основні проблеми тут будуть пов'язані зі складністю визначення обсягів участі в капіталі, ролі уряду в питаннях контролю та управління, а також тривалістю такого заходу і способом продажу державних  часток.

     Враховуючи, що в Україні підвищення рівня  гарантування вкладів суттєво не вплинуло на відплив коштів з банків, можна констатувати, що найбільші  проблеми з функціонуванням Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб стосуються нарощування його капіталу за рахунок держави, оскільки банки  не в змозі суттєво збільшити  обсяги відрахувань. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

     1.Стрельников М. Банки - назад, в будущее. "Зеркало недели" № 12, 2009

2. Капитал-шоу. "Бизнес" от 18 мая 2009 г., с. 26-27.

3. Німецький Держбанк допоможе українським банкам. "Економічна правда" от 28 апреля 2009 г. http:www.epravda.com.ua
4. В банку "Надра" незаконно виводили кошти вкладників. "Економічна правда" от 5 июня 2009 г. http:www.epravda.com.ua.
5. Сколотяный Ю. Контролирует ли государство ситуацию в стране? "Зеркало недели" № 5, 2009 г.
6. Уряд рекапіталізує для початку два банки. "Економічна правда" от 1 апреля 2009 г
7. Порятунок банків відклали до суботи. "Економічна правда" от 27 мая 2009 г. http:www.epravda.com.ua.
8. Тимошенко допоможе тільки обраним банкам. "Українська правда" от 27 апреля 2009 г. http:www.pravda.com.ua.
9. МВФ и Всемирный банк поддерживают подготовленную с их участием программу рекапитализации банков в Украине. // "Зеркало недели" № 19, 2009 г.
10. МВФ і Світовий банк радять Україні націоналізувати кілька банків. "Українська правда" от ЗО мая 2009 г. http:www.pravda.com.ua.
11. "Родовид" оживет в июле. "Экономические известия" от 23 июня 2009 г.
12. Тимошенко сжимает банки в кулаке. "Экономические известия" от 17 апреля 2009 г.
13. "Надра Банк" потрапив у заручники Фірташа? "Економічна правда" от 26 июня 2009 г. http:www.epravda.com.ua.
14. "Родовід Банк" здають державі. "Економічна правда" от 26.02.2009 г.
15. "Укргаз-банк"хоче "віддатися" державі? "Економічна правда" от 13 марта 2009 г. http:www.epravda.com.ua.
16. Юрчишин В. Основная причина краха экономики - бессмысленное перетягивание власти и политизация. "Вся правда!" от 12 июня 2009 г. http//vsyapravda.com).
17. Емісія нездійсненна. "Тиждень" № 23, 2009, с. 34-36.
18. Греф Г., Юдаева К. Российская банковская система в условиях глобального кризиса. "Вопросы экономики" № 7, 2009, с. 4-14.