Рекапіталізація фінансових установ

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 14:18, реферат

Описание работы

продовж останніх двох років банки та інші фінансові інституції у багатьох країнах зіткнулися з серйозними фінансовими проблемами, що найбільшою мірою позначились як на ліквідності, так і на платоспроможності фінансово-кредитних установ. У такій ситуації уряди і центральні банки оперативно задіяли різні важелі підтримки банків, зокрема шляхом надання додаткової ліквідності.

Содержание

Вступ
1. Рекапіталізація світової банківської системи.
2. Рекапіталізація по-українськи
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Реферат.docx

— 45.14 Кб (Скачать)

     Процес  рекапитализации, який в США або ЄС займав не більше 2-3 тижнів, в Україні розтягнувся на декілька місяців, в перебігу яких стан банків, що просили про допомогу, тільки погіршувався. У результаті 17 млрд. грн. бюджетних грошей було дано трем банкам – «Родовід» (частка держави – 99,99%) двома траншами «влито» 8,4 млрд. грн, «Укргазбанк» (87,7%) – 5 млрд. грн, «Київ» (99,93%) – 3,56 млрд. грн.

     Не  допомогло. Влітку наступного, 2010 року Міністерство фінансів повідомляє, що новим державним банкам все одно потрібна державна допомога. На цей раз – близько 10 млрд. грн. Виглядає ця ідея досить дивно – в офіційних повідомленнях Нацбанку або Мінфіну не було докладних пояснень необхідності нової допомоги і звіті про використання засобів, які були даны раніше. Більш того, 18 травня Контрольно-ревізійне управління України взагалі заявило, що засоби, витрачені на ці банки, нібито взагалі були «вимиті».

     «В  цілому з «Родовід Банку» близько 8 млрд грн грошей було вимито під фіктивні договори і контракти. Така ж ситуація була в банці «Київ» і «Укргазбанке» – близько 2 млрд. грн. Банк «Київ» взагалі використовувався як отмывочная база для обналичивания грошей», – повідомив керівник КРУ Петро Андрєєв. 

     Як  би на підтвердження цього заяви  наступного дня СБУ затримує тимчасового  адміністратора Родовід Банка Сергія Щербіну. Тепер він міститься  в СИЗО і проходить звинуваченим по двох кримінальних справах –  йому інкримінується розкрадання державних  коштів за рахунок завищення оплати юридичних послуг і ставок оренди приміщень.

     Можливо, саме із-за побоювань, що бюджетні кошти  знову будуть вкрадені, декілька впливових  міжнародних організацій виступили  з жорсткою критикою ідеї повторної  рекапитализации держбанків. «Двічі в одну і ту ж річку не можна входити. Буде неможливо вже знову звертатися за мільярдами до парламентів, щоб витягнути фінансовий сектор», – сказав директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан виступаючи на початку жовтня на 7-ій Ялтинській щорічній міжнародній конференції. З подібними заявами виступили і представники Світового банку. І в цьому випадку це не просто коментарі, це швидше попередження українським властям: витрачатимете гроші на ці банки, новий транш допомоги ми вам не дамо.

     До  таких рад доводиться прислухатися. Всі попередні проекти – об'єднати банки, зробити з якогось спеціалізований  поштовий банки йди банк для енергетики – всі ці проекти доводиться забути. Адже тоді доведеться знову давати гроші, проти чого так різко виступають МВФ І Світовий банк. Але щось робити з ними потрібно. По оцінках  самих банків і НБУ, «Родовід Банку» потрібно ще 5,8 млрд. грн, «Укргазбанку» – 3,7 млрд. грн, банку «Київ» – 3 млрд. грн. (Сумарно – близько 12,5 млрд. грн).

     У цій ситуації будь-яке рішення  для уряду буде негативним. Якщо Кабмін дасть гроші – МВФ не дасть транш. Якщо уряд не дасть гроша  – банки доведеться ліквідовувати, а опозиція обов'язково підніме завивання  про те, що уряд образив вкладників. Вихід знайдений простою.

     «Мінфін зараз найматиме радників, які  консультуватимуть Міністерство щодо того що робити з цими трьома рекапитализированными банками. Радник буде іноземний», – говорить джерело lb.ua у уряді. Більш того, «якщо в якийсь момент радники скажуть, що простіше закрити якийсь один з банків, то теоретично це можливо», – говорить цей чиновник.

     На  перший погляд, нічого незвичайного в  цій ідеї не немає. Але на практиці реалізація такого сценарію дозволяє піти від відповідальності всім зацікавленим сторонам. Запропонує радник ліквідовувати  – банки будуть закриті. Піднімуться крики про те, що можна було їх врятувати – всі спишуть на радника і його товсті доповіді про стан банків. Саме ця практика дозволила залишитися при своїх посадах більшості американських і європейських банків. Свого часу вони отримали гігантські збитки за рахунок необдуманих покупок конкурентів напередодні кризи.

     Проте змогли легко піти від відповідальності тому що офіційно кожна операція полягала по консультації з фінансовим і юридичним  радником.

     Зафіксувавши  величезні збитки, вищеназвані установи продовжують працювати або в "мінус", або з символічним прибутком. І продовжують просити ще: на покриття тільки мінімальних потреб потрібний  ще хоч би 16 млрд. грн. ("Родовід" - 5,8 млрд. грн., Укргазбанк - 3,7 млрд. грн., "Надра" - 3,5 млрд. грн., "Київ" - 3 млрд. грн.).

     Державна  програма рекапитализации, яку ініціював Усесвітній банк в кінці 2008 р., а Кабмін зміг запустити в середині 2009 р., своє завдання виконала: паніка населення була зупинена, подальший відтік внесків запобіг. Тому продовження фінансування проблемних банків за рахунок засобів платників податків виглядає, як мінімум, невиправданим.

     Проте це зовсім не очевидно для властей  і конкретно для окремих чиновників. Річ у тому, що що опинилися майже  безгоспними об'єкти власності, не дивлячись  на втрату платоспроможності, залишаються  дуже і дуже грошовими установами.

     У заставах будь-якого, навіть самого проблемного  банку завжди знайдеться немало активів, що дуже стоять. Навіть після кризового  знецінення вартість багато з них  складає 50-70% від записаної в балансі. Тому при їх списанні і реалізації, як це нерідко буває, за 10-20% від номінала різниця, що залишилася по ходу, дає  дуже навіть смачний навар.

     Схеми виведення майна із застави деяких проблемних банків були відпрацьовані  ще при попередньому уряді. В усякому  разі в ЗМІ не раз просочувалася  інформація про заміну дорогих квартир  в іпотеці на даремні земельні ділянки, заміщенні кредитів підприємств  на сміттєві векселі і багатьох інших "операціях".

     Причому проводити такі дії керівництво  проблемного банку може практично  небоязливо, адже, порадившись з "кураторами" банку від влади, будь-який кредит можна виставити як безнадійний  і попросити у держави ще трішки ОВГЗ в статутний капітал.

     А судячи по тому, що в бюджеті-2011 на рекапитализацию проблемних (або одержавлених) банків планується викласти до 20 млрд. грн., можливостей списувати кредити у повноважних представників влади в держбанках буде ще предостатньо. Але чи треба це платникам податків? 
 
 

     "Надра  Банк" 

     "Квіточка" фінансового ринку, яка першою  пов'янула під впливом фінансової  кризи, - краща ілюстрація що відбувається  в банківській системі в кризовий  період.

     Банк "Надра" в 2008 р. отримав близько 7,1 млрд. грн. рефінансування, а повернув клієнтам всього 3 млрд. грн. (1,1 млрд. грн. з жовтня 2008 р. по січень 2009 г.; 0,7 млрд. грн. з рахунків банку зняли інші банки; 1,1 млрд. грн.- юридичні особи; 1,2 млрд. грн.- приватні клієнти).

     Втім, Гиленко і сотоваришам дісталися  не всі гроші. Як мінімум 4 млрд. грн. Нацбанк видав їх "Надра Банку" тоді, коли за його вивіскою з'явилися  компанії Дмитра Фірташа. В кінці 2008 р. підприємець гарантував повернення 4 млрд. грн. рефінансування від імені  Group DF. І якщо зараз ухвалити рішення про ліквідацію цього банку, міжнародній компанії доведеться виконати свої зобов'язання перед Нацбанком. 

     При цьому, окрім рефінансування, у пана Фірташа є і ряд інших зобов'язань. Так, експерти звертають увагу, що значна частина рефінансування була направлена на скупку зовнішніх зобов'язань "Надра  Банку" на суму в $630 млн. по 15-20 центів за долар (говорять, в цій операції активно брав участь перший замглавы НБУ на той момент - Анатолій Шаповалов).

     Тому  багато аналітиків розглядають майбутню рекапитализацию банка на паритетних початках із співвласником RosUkrEnergo як рятівний круг для окремих людей. "Рекапіталізация - це відмінний спосіб повернути гроші, витрачені цими підприємцями на скупку зовнішніх зобов'язань банку", - говорить представник однієї з найбільших фінансових груп на українському ринку.

     Якщо  припустити, що пан Фірташ отримає  контрольний пакет акцій банку  як погашення закумульованих їм зовнішніх  зобов'язань, то банк дістається йому безкоштовно. Так, на викуп оголошеною допэмиссии акцій банку у розмірі 3,5 млрд. грн. йому буде досить витратити лише частину наявних в його портфелі зобов'язань "Надра" на загальну суму близько 5 млрд. грн., які він скуповував за 1 млрд. грн.

     Борги, що залишилися, - на 1,5 млрд. грн. - банк буде вимушений погашати, що принесе Дмитру Фірташу додатковий прибуток в розмірі  близько 0,5 млрд. грн. Що ж до державного вливання в капітал банку "Надра", то гроші казни, швидше за все, будуть використані для списання поганих  кредитів.

     Втім, їх не так вже багато. За даними банку "Надра", у нього найменший  показник резервів під проблемні  кредити серед всіх проблемних банків на 1 січня 2011 р. - близько 22% (проти 33% на середину 2010-го). За словами тимчасового  адміністратора Валентини Жуковськой, цього вдалося добитися за допомогою  постійної роботи з боржниками, а  також завдяки збільшенню активів банку в абсолютному вимірюванні із-за перекладу туди на обслуговування рахунків бізнесу Дмитра Фірташа.

     Судячи  з усього, для експертів МВФ  ці цифри непереконливі. У розрахунках, проведених експертами МВФ і Усесвітнього банку в січні (є у розпорядженні "ЕІ"), сказано, що фінансове положення  банку "достатнє слабке", його частка на ринку внесків населення опустилася до 1,64% і "не є системною". Тому МВФ наполягає на тому, щоб Дмитро Фірташ рекапитализировал банк самостійно.

     Чим, напевно, і викликаний процес заміщення  фінансової гарантії повернення рефінансування, виданою Group DF, на реальні застави, що є у розпорядженні банку. 

     "Родовід  Банк" і Укрексімбанк 

     "Родовід", напевно, одна з найбільших  дірок в державній кишені. Після  того, як в жовтні 2009-го Бютовец  Олександр Шепельов добився, щоб  в банк, що знаходиться під  його впливом, влили пасиви  Укрпромбанка у розмірі 5,6 млрд. грн., "Родоводу" був підписаний  смертний вирок. 

     Отримавши пасиви - внески клієнтів, - лобісти "Родовіда" так і не змогли добитися перекладу  в свій банк активів "Укрпрома". З чуток, в боротьбу за них втрутився  той же Дмитро Фірташ, який зміг добитися збереження активів в "Укрпроме". Він же надалі зміг передати їх частини  у розмірі 3,1 млрд. грн. (в основному  заправні комплекси ANP і землі) в дружній "Дельта Банк", який дав гарантію повернення рефінансування Укрпромбанка НБУ на цю ж суму.

     В цілому уряд вже витратив на рекапитализацию "Родовіда" 8,4 млрд. грн. Тобто з кишені кожного громадянина України пішло більше 180 грн. При цьому за два минулі роки установа зафіксувала збиток в 8,4 млрд. грн., фактично списавши всі гроші, отримані від держави, на проблемні кредити і виплату відсотків по депозитах.

     Один  з тимчасових адміністраторів, що попрацював в "Родоводе", говорить, що якби банк спочатку ухвалив рішення повертати  внески, то ресурси, які були у "Родовіда", пішли б на повернення внесків, і  заборгованість по ним була б менше. А так банку довелося витрачати  великі гроші на виплату відсотків (не маючи при цьому процентних доходів через те, що до нього  не перейшли активи "Укрпрома"). "Тобто  банк витрачав гроші на відсотки замість  того, щоб повертати внески і таким  чином зменшувати виплати по відсотках", - розводить руками керівник.

     І це також свідоцтво ефективності державного менеджменту в банці. Падіння "Родовіда" також не обійшлося  без зловживань. За 2009 р. і почало 2010-го "Родовід" виплатив власним  і вкладникам "Укрпрома" близько 4,6 млрд. грн. (повернення внесків плюс відсотки). Тому з урахуванням загального об'єму рекапитализации в 2009-му (8,4 млрд. грн.) у установи повинні були залишатися близько 4 млрд. грн. ліквідних засобів. Реально ж за станом на 1 січня 2010 р. в балансі установи числилися 3,2 млрд. грн.

     Як  мінімум, половина від різниці пішла  в невідомому напрямі: на ремонт неіснуючого  офісу банку (у якому зараз  сидить Юрій "Єнакіївський" Іванющенко) і у вигляді гонорарів юридичним  фірмам за послуги, яких вони не надавали. За це, власне, і сидить в СИЗО СБУ  тимчасовий адміністратор "Родовід  Банку" Сергій Щербіна.

     Навіть  міжнародні експерти визнають, що вкладені в "Родовід" гроша, фактично, вже  втрачені для бюджету. Експерти МВФ  і Усесвітнього банку рекомендують НБУ ліквідовувати "Родовід Банк", називаючи його "неплатоспроможним  банком із співвідношенням реального  капіталу до активів на рівні - 315%". Цією позицією обумовлено бажання НБУ  передати пасиви і живі активи "Родовіда" в Укрексімбанк.

     Хоча  віддавати особливо нічого. З 4,5 млрд. грн. кредитів, виданих "Родовідом" юридичним і фізичним особам, 3,2 млрд. грн. - проблемні. В той же час заборгованість банку перед фізичними особами, внески яких хочуть перевести в "Укрексим", - 3,9 млрд. грн. Таким чином, розривши між активами і зобов'язаннями банку  перед "фізиками" сьогодні перевищує 2,6 млрд. грн. Покрити його також доведеться державі за рахунок чергової рекапитализации Укрексімбанку. Втім, за словами глави Нацбанку Сергія Арбузова, цю суму можна буде зменшити, передавши Укрексімбанку мережу відділень "Родовіда".

Информация о работе Рекапіталізація фінансових установ