Региональная Экономика

 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Коефіцієнт  спеціалізації 

 
 
 
 
 
 
 
 
 

   ІІІ ЧАСТИНА 

   3. Характеристика Східного району 

1.   Територіально-адміністративний устрій.

 

     Схiдний економiчний район розташований на пiвнiчному сходi України. Включає  Харківську, Полтавську, та Сумську  області. За територією - 84 тис. км²(13,9% території України) та кількістю населення - 5,8 млн. чол. (12,1%) Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з розвиненими районами Росії і портами Чорного й Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров'я, високорозвиненого економічно Центрально-Чорноземного району Росії.

     На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на сході - з Донецьким економічним районом, на півдні - з Придніпровським, на південному заході і заході - з Центральноукраїнським і Столичним економічними районами України.

     Районотвірним фактором є дуже розвинена транспортна  мережа з магістралями загальнодержавного й міжнародного значення - залізницями, автошляхами, трубопроводами, авіалініями.

     Велику  організуючу роль відіграє Харків з  його потужним науково-технічним потенціалом, що представлений низкою вузів, науково-дослідних установ, лабораторій, культурних закладів. 

     3.2. Фізико-географічна характеристики регіону (рельєф, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинність, природоохоронні території). 

     У районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі ґрунти і значні запаси корисних копалин.

     Район розташований у межах Дніпровсько-Донецької  западини, яка в рельєфі виражена Придніпровською низовиною і  Полтавською рівниною. З північного сходу на територію району заходять західні відроги Середньоросійської височини, приуроченої до південно-західного схилу Воронізького кристалічного масиву, який в антропогені мав тенденцію до підняття. Докембрійський кристалічний фундамент залягає на глибині від 400 м (Сумська обл.) до 17 000 м (Харківська обл.).

     Кліматичні  умови характеризуються зростанням континентальності і зменшенням кількості атмосферних опадів з  північного заходу на південний схід. Помірно холодна зима, середня  температура січня - 7... - 8 °С і тепле, часто посушливе літо. Середні липневі температури змінюються від 19 °С на півночі до 21 °С на півдні. Кількість днів з температурою, що перевищує 10 °С, становить 149 - 172. Річна сума активних температур становить від 2600 °С до 3465 °С. Територія району недостатньо зволожена (за винятком північної та північно-західної частин). Річна кількість опадів становить від 450 до 560 мм (у Полтавській - 450 - 565, Сумській - 510 - 588, Харківській - 495 - 570). Більша частина опадів випадає в теплий період року. Для району характерні суховії, ерозійні процеси, значне промерзання ґрунту, заболочення територій. Це, безумовно, позначається на територіальній організації народного господарства.

     Серед річок найбільше народногосподарське  значення має Дніпро з Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець (верхня течія), Десна, Сула, Псьол, Хорол.

     Відомі  джерела мінеральних вод у  Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.

     У Східному економічному районі сприятливі кліматичні умови, які дають можливість вирощувати на чорноземних ґрунтах високі врожаї зерна, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику.

     Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської і Сумської областей, у Харківській запаси недостатні. Близькість сировинної бази (Донбас, Придніпров’я), потужні поклади власних паливних ресурсів (нафти, газу, бурого вугілля, торфу) спричинили пріоритетність галузей машинобудівного комплексу, значний розвиток хімічної та нафтохімічної промисловості.

     У районі переважають чорноземи, цінні  й родючі ґрунти. На півночі виділяються  мало- і середньогумусні чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і болотяні ґрунти. Високоврожайні чорноземні ґрунти і сприятливі кліматичні умови дають змогу району займати в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшника; розвивати овочівництво і садівництво, м’ясо-молочне і м’ясне тваринництво. 

      3.3.  Корисні копалини. 

     Східний економічний район багатий на корисні копалини. З енергетичних ресурсів тут є природні горючі гази, виявлені в усіх областях району, але  основні промислові запаси зосереджені  в Харківській області (Шебелинське, Христинівське, Муратівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. Є кам'яне вугілля (південь Харківської обл.), родовища якого ще не розробляються, буре вугілля (Харківська, Полтавська і Сумська обл.), торф (Полтавська і Сумська обл.).

     Значні  поклади високоякісних залізних руд (4,5 млрд. т) зосереджені в Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська обл.). Відкрито родовища фосфоритів у Харківській і Сумській областях - до перспективних належать Синичино-Яремівське і Малокомишуватське (Харківська обл.), Стецьківське (Сумська обл.).

     Є поклади кам'яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших мінеральних будівельних матеріалів. 

4.   Населення і трудові ресурси ( показники природного руху населення, динаміка чисельності регіону, національний склад).

 

     Загальна  чисельність населення 6384,4 тис. чол. - це понад 12 % чисельності населення країни. Середня густота нижча від середньої в Україні і становить приблизно 74,3 чол./км2 (середній показник по Україні - 86 чол./км2). Найгустіше заселена Харківська область (101,8 чол./км2); Сумська і Полтавська майже однаково (відповідно 60,2 і 60,9 чол./км2).

     Національний  склад населення району неоднорідний, більшість становлять українці - 79,1 %. В регіоні проживає майже 18,4 % росіян, особливо у містах. Значна частка росіян також зосереджена у північно-східній і східній частинах району.

     У містах Східного економічного району проживає 65,9 % населення, що на 2 % менше, ніж в Україні в цілому. Найбільш урбанізованою є Харківська область  - 79,2 %. Тут склалася одна з найбільших міських агломерацій України - Харківська. Найнижча частка міського населення в Полтавській області - 57,9 %.

     Відносно  висока частка сільського населення  у районі пояснюється наявністю  інтенсивного сільського господарства, в якому переважають трудомісткі  галузі рослинництва і тваринництва. Чисельність міського населення збільшується внаслідок перетворення сільських населених пунктів у міські, значних міграцій сільських жителів у міста. Серед міських поселень переважають малі і середні міста.

     Структура населення в районі характеризується кількісним переважанням жіночої статі. Так, на 1000 жінок у Полтавській області припадає 834, у Сумській - 838, у Харківській - 854 чоловіки.

     Занепокоєння  викликає демографічна ситуація Східного економічного району. В цілому в  районі, як і в кожній області зокрема, від’ємний природний приріст населення (в Полтавській - 4,9 %, Сумській - 5,3, Харківській - 4,1 %). Особливо загрозливе становище у сільських поселеннях району. В селах Полтавської області від'ємний природний приріст - 10,7 %, Сумської - 13,7, Харківської - 8,6 %.

     Район характеризується складною демографічною  ситуацією. Показники природного руху тут найгірші в Україні (за винятком Чернігівської області, яка, до речі, межує з районом). Природний приріст  скрізь від’ємний.

     Східний район виділяється посиленою міграцією, населення у великих містах поступово зменшується за рахунок від’ємного природного приросту. Великі міста, особливо Харків, характеризуються інтенсивною маятниковою міграцією.

     Трудовими ресурсами район в основному  забезпечений. Проте викликає занепокоєння високий процент населення пенсійного та перед пенсійного віку відносно загальної кількості трудового резерву (відповідно 36,3 і 8,1 %). Молодь віком до 30 років становить у регіоні 33,5 % (у тих самих показниках). На 1000 чол. працездатного населення припадає непрацездатних в областях: у Полтавській 861 (з них дітей 388), Сумській 882 (398), Харківській 759 (370). 

3.5.  Розміщення галузей промисловості та їх питома вага в регіоні. 

     Основою промислового територіального комплексу  Східного економічного району є машинобудівна і металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який виробляє залізорудний концентрат та окотки. Крім того, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавським ливарно-механічними заводами.

     Східний район дає 12,7% валової доданої  вартості, зосереджує 12,7% основних фондів. Його частка в обсязі валової сільськогосподарської продукції становить 14,6%. Провідною галуззю економіки Східного району є машинобудування, де працює 61% промислово-виробничого персоналу.

     Густа мережа залізниць, висококваліфіковані  кадри і наукова база, суміжне  розташування з Донбасом і Придніпров’ям, а також Центрально-Чорноземним районом Росії - все це позитивно позначалося на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування і металообробка за часів економічної кризи відігравали провідну роль у структурі промислового комплексу району; на цю галузь припадало майже 35 % валової продукції. Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район висококваліфікованого машинобудування України.

     В районі є такі основні галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві - заводи електротехнічних виробів; газорозрядних ламп; запасних частин для парових турбін; устаткування для електропідстанцій. У Глухові виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого компресоробудування та електропомп розміщені в Сумах, помпи також випускають в м. Свеса.