Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………………...…3   І ЧАСТИНА……………………………………………………………………………………....4

1.1. Розвиток енергетики як галузі в світі……………………………………………………...4

1.2.  Екологічні проблеми, які викликані сучасною електроенергетикою…………………………..…..5

1.3. Альтернативні види електростанцій………………………………………………….……7

ВИСНОВКИ..………………………………………………………………………….………..11

ІІ ЧАСТИНА……………………………………………………………………………………12

2. Розрахункове  завдання………………………………………………………………………12

ІІІ ЧАСТИНА…………………………………………………………………………………...17

3. Характеристика Східного району…………………………………………………………..17

3.1.  Територіально-адміністративний устрій………………………………………………...17

3.2. Фізико-географічна характеристики регіону (рельєф, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинність, природоохоронні території)……………………………………………………17

3.3.  Корисні копалини………………………………………………………………………...19

4. Населення і трудові ресурси ( показники природного руху населення, динаміка чисельності регіону, національний склад)……………………………………………………19

3.5.  Розміщення галузей промисловості  та їх питома вага в регіоні……………………….20

3.6. Посівні  площі та валовий збір сільськогосподарських культур………………………..20

3.7.  Екологічна ситуація в регіоні…………………………………………………………….23

3.8. Розміщення  регіону в системі економічного  районування ( Шаблій О.І., Заставний Ф.Д., Пістун М.Д., Поповкін В.А., Качан Є.П.)………………………………………………24

3.9.  Зовнішньоекономічні зв’язки регіону (експорт, імпорт)……………………………….25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…...……………………………………………..26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

      Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії. В процесі розвитку продуктивних сил безперервно змінюються і вдосконалюються джерела та види споживаної енергії. У далекому минулому енергетичною базою виробництва була мускульна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пов'язана промислова революція XVIII ст., наступний технічний прогрес виробництва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія, яка впливає не тільки на розвиток народного господарства , а й на територіальну організацію продуктивних сил. Не менш важливого значення на сьогоднішній день набуває атомна енергетика, яка має досить не погані показники у сфері своєї діяльності.

      Без уваги також не залишаються гідро-електроенергетика , вітро-енергетика, сонячна енергія та геотермальна енергія. Актуальною проблемою в наш час є проблема раціонального використання енергоресурсів, яка має значний вплив на подальший розвиток людства та суспільства в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     І ЧАСТИНА 

     1.1. Розвиток енергетики як галузі в світі 

     Перші ТЕС з’явилися наприкінці XIX століття (у 1882 - у Нью-Йорку, 1883 - у Петербурзі, 1884 - у Берліні) і одержали переважне поширення. У середині 70-х років ХХ століття ТЕС - основний вид електричних станцій. Частка вироблюваної ними електроенергії складала: у Росії і США 80% (1975), у світі близько 76% (1973). Зараз близько 50% всієї електроенергії світу виробляється на теплових електростанціях.

     По  кількості вироблюваної енергії  на другому місці знаходяться  гідравлічні електростанції (ГЕС). Вони роблять найбільш дешеву електроенергію, але мають досить велику собівартість будівлі. Саме ГЕС дозволили радянському уряду в перші десятиліття радянської влади зробити великий прорив у промисловості.

     Сучасні ГЕС дозволяють робити до 7 млн. квт  енергії, що вдвічі перевищує показники  діючих у даний час ТЕС і, поки, АЕС, однак розміщення ГЕС у Європі утруднено через дорожнечу землі і неможливості затоплення великих територій у даних регіонах. Важливим недоліком ГЕС є сезонність їхньої роботи, настільки незручна для промисловості.

     Перша у світі АЕС - Обнінська була пущена в 1954 році в Росії. Персонал 9 російських АЕС складає 40,6 тис. чоловік чи 4% від загального числа населення зайнятого в енергетиці. 11,8% чи 119,6 млрд. квт всієї електроенергії, виробленої в Росії і Україні вироблене на АЕС. Тільки на АЕС зростання виробництва електроенергії зберігається високим.

     Планувалося, що питома вага АЕС у виробництві  електроенергії досягне в СРСР у 1990 р. 20%, фактично було досягнуто тільки 12,3%. Чорнобильська катастрофа викликала  скорочення програми атомного будівництва, з 1986 р. в експлуатацію були введені тільки 4 енергоблоки. АЕС, що є найбільш сучасним видом електростанцій, мають ряд істотних переваг перед іншими видами електростанцій: при нормальних умовах функціонування вони абсолютно не забруднюють навколишнє середовище, не вимагають прив'язки до джерела сировини і відповідно можуть бути розміщені практично скрізь, нові енергоблоки мають потужність практично рівну потужності середньої ГЕС, однак коефіцієнт використання встановленої потужності на АЕС (80%) значно перевищує цей показник у ГЕС чи ТЕС. 
 
 

     1.2.  Екологічні проблеми, які викликані сучасною електроенергетикою 

     Гідроенергетичні  технології мають багато переваг, але є й значні недоліки. Приміром, дощові сезони, низькі водні ресурси під час засухи можуть серйозно впливати на кількість виробленої енергії. Це може стати значною проблемою там, де гідроенергія складає значну частину в енергетичному комплексі країни; будівництво гребель є причиною багатьох проблем: переселення мешканців, пересихання природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. Будівництво ГЕС на рівнинних річках призводить до затоплення великих територій. Значна частина площі водойм, що утворюються, - мілководдя. У літній час за рахунок сонячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване “цвітіння” води.

     Зміна рівня води, яка подекуди доходить до повного висушування, призводить до загибелі рослинності. Греблі перешкоджають  міграції риб. Багатокаскадні ГЕС уже зараз перетворили річки на низку озер, де виникають болота. У цих річках гине риба, а навколо них змінюється мікроклімат, ще більше руйнуючи природні екосистеми.

     Щодо  шкідливості ТЕС, то під час згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речовини: закис вуглецю, сполуки азоту, сполуки свинцю, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти. Крім того, застосування парових турбін на ТЕС потребує відведення великих площ під ставки, в яких охолоджується відпрацьована пара. Щорічно у світі спалюється 5 млрд. тонн вугілля і 3,2 млрд. тонн нафти, це супроводжується викидом в атмосферу 2-10'°Дж теплоти. Запаси органічного палива на Землі розподілені вкрай нерівномірно, і за теперішніх темпів споживання вугілля вистачить на 150 - 200 років, нафти - на 40 - 50 років, а газу приблизно на 60 років. Весь цикл робіт, пов’язаних з видобутком, перевезенням і спалюванням органічного палива (головним чином вугілля), а також утворенням відходів, супроводжується виділенням великої кількості хімічних забруднювачів. Видобуток вугілля пов’язаний із чималим засоленням водних резервуарів куди скидаються води із шахт. Крім цього, у воді, що відкачується, містяться ізотопи радію і радон. ТЕС, хоча й має сучасні системи очищення продуктів спалювання вугілля, викидає за один рік в атмосферу за різними оцінками від 10 до 120 тис. тонн оксидів сірки, 2 - 20 тис. тонн оксидів азоту, /700 - 1500 тонн попелу (без очищення - в 2т-3 рази більше) і виділяє 3 - 7 млн. тонн оксиду вуглецю. Крім того, утворюється понад-300 тис. тонн золи, яка містить близько 400-т токсичних металів (Арсену, кадмію, свинцю, ртуті). Можна відзначити, що ТЕС, яка працює на вугіллі, викидає в атмосферу більше радіоактивних речовин, ніж АЕС такої самої потужності. Це пов’язано з викидом різних радіоактивних елементів, що містяться у вугіллі у вигляді вкраплень (радій, торій, полоній та ін.). Для кількісної оцінки дії радіації вводиться поняття “колективна доза”, тобто добуток значення дози на кількість населення, що зазнало впливу радіації (він виражається у людино-зівертах). Виявилося, що на початку 90-х років минулого століття щорічна колективна доза опромінення населення України за рахунок теплової енергетики становила 767 люд/зв і за рахунок атомної - 188 люд/зв.

     У наш час в атмосферу щорічно викидається 20 - 30 млрд. тонн оксиду вуглецю. Прогнози свідчать, що при збереженні таких темпів у майбутньому до середини століття середня температура на Землі може підвищитися на декілька градусів, що призведе до непередбачених глобальних кліматичних змін. Порівнюючи екологічну дію різних енергоджерел, необхідно врахувати їх вплив на здоров’я людини. Високий ризик для працівників у випадку використання вугілля пов’язаний із його видобутком у шахтах і транспортуванням і з екологічним впливом продуктів його спалювання. Останні дві причини стосуються нафти й газу та впливають на все населення. Встановлено, що глобальний вплив викидів від спалювання вугілля й нафти на здоров’я людей діє приблизно так само, як аварія типу Чорнобильської, що повторюється раз на рік. Це - “тихий Чорнобиль”, наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію. Концентрація токсичних домішок у хімічних відходах стабільна, і врешті-решт усі вони перейдуть у екосферу, на відміну від радіоактивних відходів АЕС, що розпадаються.

     У цілому реальний радіаційний вплив  АЕС на природне середовище є набагато (у 10 і більше разів) меншим припустимого. Якщо врахувати екологічну дію різноманітних енергоджерел на здоров’я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормально працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов’язана з різними етапами ядерного паливного циклу, так і для населення. Глобальний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбутньому.

     Видобуток і переробка уранових руд також  пов’язані з несприятливою екологічною дією. Колективна доза, отримана персоналом установки і населенням на всіх етапах видобутку урану й виготовлення палива для реакторів, становить 14 % повної дози ядерного паливного циклу. Але головною проблемою залишається поховання високоактивних відходів. Обсяг особливо небезпечних радіоактивних відходів становить приблизно одну стотисячну частину загальної кількості відходів, серед яких є високотоксичні хімічні елементи та їх стійкі сполуки. Розробляються методи їх концентрації, надійного зв’язування й розміщення у тривких геологічних формаціях, де за розрахунками фахівців, вони можуть утримуватися протягом тисячоліть Серйозним недоліком атомної енергетики є радіоактивність використовуваного палива і продуктів його поділу. Це вимагає створення захисту від різного типу радіоактивного випромінювання, що значно підвищує вартість енергії, яку виробляють АЕС. Крім цього, ще одним недоліком АЕС є теплове забруднення води, тобто її нагрівання.

     Цікаво  відзначити, що за даними групи англійських медиків, особи, що працювали протягом 1946 - 1988 рр. на підприємствах британської ядерної промисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий. Якщо враховувати реальні рівні радіації та концентрації хімічних речовин в атмосфері, то можна сказати, що вплив останніх на флору в цілому досить значний порівняно із впливом радіації.

     Наведені  дані свідчать, що за нормальної роботи енергетичних установок екологічний  вплив атомної енергетики у десятки  разів нижчий, ніж теплової.

     Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосується того соціального строю, що її породив, ніж атомної енергетики. Адже ні на одній АЕС у світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

     Імовірнісний  метод розрахунку безпеки АЕС  у цілому свідчить, що при виробленні однієї й тієї самої одиниці електроенергії, імовірність великої аварії на АЕС  у 100 разів нижча, ніж у випадку  вугільної енергетики. Висновки з такого порівняння очевидні. 

     1.3. Альтернативні види електростанцій 

     Зростання масштабів використання електричної  енергії, загострення проблем охорони  навколишнього середовища значно активізували пошуки екологічно чистіших способів вироблення електричної енергії. Інтенсивно розробляються способи використання не паливної відновлюваної енергії - сонячної, вітряної, геотермальної, енергії хвиль, припливів і відпливів, енергії біогазу тощо. Джерела цих видів енергії - невичерпні, але потрібно розумно оцінити, чи зможуть вони задовольнити усі потреби людства.

     Новітні дослідження направлені переважно на вироблення електричної енергії за рахунок енергії вітру. Споруджуються ВЕС переважно постійного струму. Вітряне колесо приводить у рух динамо-машину - генератор електричного струму, який одночасно заряджає паралельно з’єднані акумулятори.

     Сьогодні  вітроелектричні агрегати надійно  забезпечують струмом нафтовиків; вони успішно працюють у важкодоступних районах, на далеких островах, в Арктиці, на тисячах сільськогосподарських ферм, де немає поблизу великих населених пунктів і електростанцій загального користування. Широкому застосуванню вітроелектричних. Агрегатів у звичайних умовах поки що перешкоджає їх висока собівартість. При використанні вітру виникає серйозна проблема: надлишок енергії у вітряну погоду і нестача її в період безвітря. Використання енергії вітру ускладнюється тим, що вітер має малу густину енергії, а також змінюється його сила і напрям. Вітроустановки здебільшого використовують у тих місцях, де добрий вітровий режим. Для створення вітроустановок великої потужності необхідно, щоб вітродвигун мав великі розміри, крім того, повітряний гвинт треба підняти на достатню висоту, оскільки на більшій висоті вітер більш сталий і має більшу швидкість. Лише одна електростанція, що працює на органічному паливі, може замінити (за кількістю виробленої енергії) тисячі вітрових турбін.