Прямі іноземні інвестиції в економіці України

Від облікової ставки процента Національного банку залежить попит на інвестиції. Тобто, ставка процента визначає граничну можливість використання капіталу під інвестування. Як свідчить рис. 2.1., крива попиту на інвестиції відображає зворотну залежність між ставкою процента і ціною інвестування та сукупним розміром необхідних інвестицій.[31]

Рис. 2.1. Крива попиту на інвестиції

 

Хоча правова система  України знаходиться на стадії активної законодавчої діяльності, а правовий інвестиційний процес в Україні регулюється більш ніж десятьма спеціалізованими інвестиційними законами, активної зарубіжної інвестиційної діяльності в Україні не спостерігається. Така тенденція пов'язана не тільки із законодавчою діяльністю, але й з економічними, політичними і соціальними тенденціями.[42]

Економічні процеси  в Україні мають кримінальну  направленість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільних відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності і перспективності розвитку інвестиційної діяльності. Крім того, закони про інвестиційну діяльність ні формально, ні змістовно не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в ринковій економіці. Надто велика лібералізація економіки в умовах нерозвиненості державного регулювання, низької виконавчої дисципліни і відповідальності призвела до появи анархії і невизначеності в економіці.

Акумулювання  вітчизняного капіталу за кордоном створює  головну проблему – повернення їх у вигляді інвестицій на батьківщину. Це явище має суперечливу властивість. З одного боку, власники капіталу зацікавлені в поверненні коштів на батьківщину, оскільки норма прибутку в Україні з урахуванням можливостей офіційної та тіньової економіки значно перевищує норму прибутку від використання коштів за кордоном.

З іншого боку, тіньовий характер капіталу стримує  його повернення внаслідок високого ступеня ризику, що пов'язано з  необхідністю обґрунтування характеру  походження коштів, які використовуються для особистих цілей, закупівлі  високовартісної техніки, автомобілів, нерухомості тощо. Крім того, ризик обумовлено ще й необхідністю отримання офіційних кредитних та інвестиційних ресурсів, участі в приватизації, нейтралізації переслідувань тіньової діяльності державними органами.

В Україні відсутня програма державного стимулювання іноземного інвестора через механізм участі в процесі приватизації. Механізм приватизації в Україні націлений лише на приватизацію, як на процес зміни власника, тоді як питання інвестицій залишаються поза увагою цього процесу.[42, 55]

Політична і  фінансова стабільність необхідна, але недостатня умова для активізації  іноземного інвестування. Потрібен відповідний  рівень прибутковості вкладень як у  проект в цілому, так і для іноземного інвестора зокрема. Якщо норма прибутку в будівництві об'єкта в західноєвропейських країнах складає 38,6%, то в Україні відповідно 21%. Ліквідувати цей розрив не можна ніяким чином, оскільки економіка іноземних країн також не стоїть на місці. Але скоротити розрив, створити найвищу норму прибутковості капіталовкладень можна за рахунок структурної перебудови економіки через механізм залучення іноземних інвестицій під наукомісткі технології.[44]

Спільною проблемою  для країн із перехідною економікою, до яких належить і Україна, на різних етапах розвитку є те, що інвестиційний процес у роки реформ значною мірою визначається нестачею власних коштів підприємств, зниженням частки довгострокових кредитів, які залучаються, скороченням обсягів централізованих капітальних вкладень. [44]

Активізація інвестиційного процесу, зростання прямих капітальних вкладень в економіку є одним із головних інструментів успішного проведення економічних реформ в Україні.

Таким чином, інвестиційне середовище на сьогодні не сприяє пожвавленню  інвестиційної діяльності в Україні. Зокрема, велика частка тіньового сектора, низький рівень віддачі на вкладення. В той же час прямі іноземні інвестиції сьогодні для України є надзвичайно необхідними і можуть стати “рятівним колом” на шляху до побудови цивілізованого суспільства.

 

2.2. Сучасний стан і перспективи залучення прямих іноземних інвестицій в Україну

 

Після 1991 року в  Україні відбулися глибокі зміни. Була прийнята нова Конституція країни, що сприяло розвитку процесів демократизації суспільства. За роки проведення реформ в Україні вдалося домогтися деяких позитивних результатів, однак все ще продовжується спад виробництва, великий дефіцит бюджету, збільшуються неплатежі підприємств.

Досвід багатьох країн  світу показує доцільність притягнення  іноземних інвестицій. Для України, як і для інших постсоціалістичних країн, існує ряд перешкод на шляху здійснення цього процесу. До них можна віднести відсутність відповідного інвестиційного клімату в країні; недосконалість ринкового механізму економіки; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців; недостатньо привабливі інвестиційні проекти і водночас нестача зацікавлених партнерів.

Крім того, на інтенсивність іноземних інвестицій діє руйнівна податкова система; відсутність діючої системи страхування інвестицій; надмірна монополізація економіки; а також високий рівень інфляції. Також відзначається відсутність приватної власності на землю і неконвертованість національної валюти.

Таблиця 2.1. [47]

Основні перепони для  прямих іноземних інвестицій в Україну

“1” – головна причина; “2” – другорядна причина; “3”  – не є причиною

Ранг	Проблема	В цілому
1	Нестабільне та надлишкове регулювання	1,03
2	Нечітка правова система	1,21
3	Нестійкість економічного середовища	1,27
4	Корупція	1,34
5	Тяжкий податковий тягар	1,46
6	Проблеми зі встановленням  чітких прав власності	1,56
7	Низький рівень доходів  громадян	1,69
8	Труднощі у спілкуванні  з урядом та приватизаційними органами	1,78
9	Нестійкість політичної сфери	1,82

 

Таблиця 2.2. [47]

Мотиви компаній, що інвестують в Україну

Ранг	Чому ви вирішили інвестувати  в Україну	В цілому
1	Масштаби ринку і  потенціал його росту	1,05
2	Доступ до нового регіонального  ринку	1,92
4	Наявність дешевих факторів виробництва (дешева робоча сила, енергія, сировина)	2,27
5	Виробничі потужності	2,32
6	Підвищення конкурентоспроможності в поставці на розвинуті ринки	2,53
7	Податкові стимули	2,69
8	Доступ до наукових і  технологічних розробок України	2,71

 

Таблиця 2.3. [47]

Пріоритети державної  політики України

Ранг	Пріоритет	В цілому
1	Лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації  прибутків	1,12
2	Зняття обмежень на долю іноземної власності в українських  компаніях	1,16
3	Мінімізація бюрократичних  обмежень	1,17
4	Зниження податкових ставок та скорочення числа податків	1,32
5	Зняття обмежень на доступ до внутрішнього і зовнішнього ринків	1,78
6	Удосконалення системи  контролю за дотриманням контрактів	1,81

 

За оцінками деяких спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в Україну  обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80%. В рейтингу інвестиційної привабливості країн світу Україна посідає 135 місце. 62,9% прийнятих Україною інвестицій направлено на фінансування рухомого і нерухомого майна, 32% надійшло у вигляді грошових внесків – це менше 20% від необхідного рівня інвестування.

Одержання іноземних  інвестицій, умови їх залучення – це фактор, що характеризує інвестиційну діяльність і сприятливий подальшому розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Інвестиційна привабливість визначається суб'єктами інвестування по загальному інвестиційному клімату в країні, умовам проведення зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі правовими, митними.

До періоду фінансової кризи Україна продемонструвала значні успіхи в залученні іноземних  інвестицій [12], про що свідчить позитивна динаміка обсягів інвестицій (табл. 1).

 

Таблиця 2.4

Прямі іноземні інвестиції в Україну на 01.01.10 [12]

 

Країна	Обсяг прямих інвестицій (наростаючим підсумком з початку  інвестування), млн. дол. США	Географічна структура, %
Взагалі	40026,8	100,0
у тому числі
Кіпр	8593,2	21,5
Німеччина	6613,0	16,5
Нідерланди	4002,0	10,0
Російська Федерація	2674,6	6,7
Австрія	2604,1	6,5
Сполучене Королівство	2375,9	5,9
Франція	1640,1	4,1
США	1387,1	3,5

 

Для України характерної  є незначна відкритість економіки [13], а, таким чином, і незначна участь країни в міжнародних потоках капіталів, хоча ситуація має тенденцію до поліпшення (табл. 2). 

 

Таблиця 2.5

Прямі інвестиції на початок  року, млн. дол. США [14]

 

	Прямі іноземні інвестиції в Україну	Темп росту, у% до минулого року	Прямі інвестиції з України	Темп росту, у %до минулого року
2006	9047,0	133,15	198,6	119,64
2007	16890,0	186,69	219,5	110,52
2008	21607,3	127,92	243,3	110,84
2009	29542,7	136,73	6196,6	2546,89
2010	35616,4	120,56	6203,1	100,1
2011	40026,8	112,38	6223,3	100,33

 

Статистичні дані про  динаміку прямих іноземних інвестицій (табл. 3) дають можливість визначити  найбільших іноземних інвесторів й  певні тенденції в сфері інвестування.

В 2009 р. в економіку  України іноземними інвесторами  вкладено 5634,6 млн. дол. США прямих інвестицій, нерезидентами вилучено капіталу на суму 941,0 млн. дол. США. Чистий приріст іноземного капіталу в 2009 р. склав 4410,4 млн. дол. США, що на 27,4% менше приросту в 2008 р. Загальний обсяг ПІІ, вкладених в Україну на 01.01.2010 р., склав 40026,8 млн. дол. США, що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 року, і становить 867,4 дол. США розраховуючи на одного жителя України [5].

В 2009 р. інвестиції надійшли з 121 держави світу. У десятку основних країн-інвесторів, які формують понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (21,5% від загального обсягу інвестування), Німеччина (16,5%), Нідерланди (10,0%), Російська Федерація (6,7%), Австрія (6,5%), Об'єднане Королівство (5,9%), Франція (4,1%), США (3,5%), Віргінські Острова, Британські (3,4%), Швеція (3,2%).

Значний інтерес інвесторів викликають підприємства, які здійснюють фінансову діяльність, у яких акумульовано 22,4% від загального обсягу інвестицій. Інвестиційно привабливими залишаються  підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого користування (10,6% загального обсягу інвестування); організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям (10,2%).

На підприємствах промисловості зосереджено 22,5% загального обсягу інвестицій (у т.ч. на підприємствах переробної промисловості – 19,3%, що добуває – 2,8%). Серед галузей переробної промисловості найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємство з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (4,6% від загального обсягу інвестицій), металургійного виробництва й виробництва готових металевих виробів (3,5%), хімічної й нафтохімічної промисловості (3%), машинобудування (2,7%).

Таким чином, проаналізував надходження прямих іноземних інвестицій в Україну за 2009 р., можна сказати, що під впливом світової фінансової кризи надходження інвестицій в країну зменшилося порівняно з минулим роком на 27,4 %. Незважаючи на заходи, що були прийняті в країні щодо покращення її інвестиційного клімату і інвестиційного іміджу, в Україні залишається ще багато проблем, які утворюють перепони для іноземних інвесторів. Серед таких факторів можна перш за все визначити такі [6]: триваючу законодавчу й виконавчу нестабільність; відсутність чіткої державної стратегії по залученню інвестицій; значний податковий і адміністративний тиск на об'єкти підприємництва; зниження для громадян цінності грошових доходів у вигляді дивідендів і відсотків внаслідок інфляційних факторів; неврегульованість питань захисту прав власності інвесторів; високий рівень корумпованості в органах державної влади; наявність перешкод для репатріації прибутки з України; складність і відносно більшу тривалість процедур реєстрації підприємств; відсутність сучасної ринкової інфраструктури; нестабільність роботи фінансової системи країни; неготовність підприємств здійснювати реальні ефективні інвестиції навіть у конкурентоспроможні інноваційні проекти, що приносять високий стійкий дохід, достатній для виплати високих дивідендів; незначні обсяги фондового ринку; низький рівень платоспроможності усередині країни.