Прогнозування фінансової стійкості підприємства

1. Сутність  фінансової стійкості  підприємства

     Проблема  фінансової стійкості підприємств, що працюють у ринковій економіці, відноситься до числа найбільш важливих не тільки фінансових, але й загальноекономічних проблем. Дійсно, значення фінансової стійкості окремих господарюючих суб'єктів для економіки в цілому дуже велике.

     Значення  фінансової стійкості окремих господарюючих  суб'єктів для економіки і суспільства в цілому складається з його значення для кожного окремого елементу цієї системи:

     - для держави в особі податкових та інших органів аналогічного призначення - своєчасна і повна сплата підприємством всіх податків і зборів до бюджетів різних рівнів. Від цього залежить виконання доходної частини бюджету. В іншому випадку внаслідок скорочення видаткової частини бюджету держава і місцеві органи влади не зможуть повною мірою реалізувати свої функції і виконувати зобов'язання, що в кінцевому рахунку може призвести до різних негативних наслідків на державному та регіональному рівнях;

     - для позабюджетних фондів, утворених під егідою держав - своєчасне і повне погашення заборгованості з відрахувань у дані фонди. Невиконання підприємствами своїх зобов'язань (ці фонди утворюються в основному за рахунок коштів підприємств) тягне за собою порушення в їх роботі, зокрема в області виплат пенсій, допомоги по догляду за дітьми, допомоги по безробіттю і т. д.;

     - для працівників підприємства та інших зацікавлених осіб –с воєчасна виплата заробітної плати, забезпечення додаткових робочих місць. Стійке фінансове становище є для працівників підприємства гарантією своєчасної виплати заробітної плати. Крім того, збільшення доходів підприємства призводить до збільшення фондів споживання, а значить, і до поліпшення матеріального благополуччя працівників даного підприємства. Також стабільне функціонування підприємства, його розвиток забезпечують створення додаткових робочих місць, що дуже важливо в умовах зростання безробіття;

     - для покупців, замовників продукції, робіт, послуг - стабільне функціонування, виконання договірних умов. Невиконання підприємствами своїх зобов'язань може стати причиною не тільки виробничого, але й фінансової кризи у покупців і замовників з відомими наслідками;

     - для постачальників і підрядників  - своєчасне і повне виконання зобов'язань. Для них ці моменти надзвичайно важливі, тому що їхній дохід від основної діяльності формується з надходжень з боку покупців і замовників.

     - для обслуговуючих комерційних банків - своєчасне і повне виконання зобов'язань згідно з умовами кредитного договору. Невиконання умов кредитного договору, неплатежі за виданими позиками можуть призвести до збоїв у функціонуванні банків.

     - для власників підприємства - прибутковість, величина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. Для власників підприємства значення фінансової стійкості проявляється як фактор, що визначає його прибутковість і стабільність у майбутньому.

     - для інвесторів (у тому числі і потенційних) - вигідність і ступінь ризику вкладень в підприємство. Чим стійкіше у фінансовому від-носінні підприємство, тим менш ризиковані і більш вигідні інвестиції в нього.

     Вищесказане дозволяє зробити висновок, що фінансова  стійкість підприємства відіграє надзвичайно  важливу роль у забезпеченні сталого  розвитку, як окремих підприємств, так і суспільства в цілому. [4, c.92-94]

     У сучасних умовах економіки суб’єкти господарювання самостійно планують та здійснюють фінансово-економічну діяльність. При цьому найбільше уваги приділяють забезпеченню стабільності та прогнозуванню можливостей економічного зростання, що є неможливим без визначення такого базового показника, як фінансова стійкість.

     На  сьогоднішній день вивченню різних аспектів фінансової стійкості підприємства присвячені роботи зарубіжних, російських і вітчизняних вчених-економістів. Однак, незважаючи на досить велику кількість публікацій з даної проблеми, питання про сутність фінансової стійкості підприємства залишається відкритим.

     Перш  ніж дати визначення фінансової стійкості  з економічної точки зору, необхідно звернутися до термінологічному боку цього питання. Так, Бусел В.Т. у своєму Великому тлумачному словнику сучасної української мови дає вихідне тлумачення поняттю – «стійкість» і «фінанси». Стійкість – здатність об'єкта, системи, виведеної зі стійкого стану, самостійно повертатися в цей стан [10, с. 1393]. Слово «фінанси» розкривається як грошові кошти, гроші, грошові справи [10, с. 1537].

     Аналіз  сутності та змісту фінансової стійкості, з точки зору українських  вчених-економістів:

     Федотова  М.А. та Бєлих Л.П. визначають це поняття  наступним чином: «Фінансова стійкість – це певний стан рахунків підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність». З ними погоджуються М.С. Абрютіна й А.В. Грачов - фінансова стійкість підприємства є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури й поведінки партнерів. Вони ж виділяють і головну ознаку стійкості - це наявність чистих ліквідних активів, визначених як різниця між усіма ліквідними активами і всіма короткостроковими зобов'язаннями на той або інший момент часу. [32, c. 19; 12, c. 171]

     Цал-Цалко  Ю.С. вважає, що фінансова стійкість  – це стан активів (пасивів) підприємства, яке гарантує йому постійну платоспроможність [36, c. 204].

     Філімоненко О.Свизначає фінансову стійкість, як стан підприємства, при якому розмір його майна (активів) достатній для погашення зобов'язань, тобто підприємство є платоспроможним [33, с. 344].

     Коробов М.Я. стверджує, що фінансова стійкість  підприємства – це відповідність параметрів діяльності підприємства та розміщення його фінансових ресурсів критеріям позитивної характеристики фінансового стану [20, с. 354].

     Кривицька О.Р. [22, с. 138] розглядає фінансову стабільність як результат формування достатнього для розвитку підприємства обсягу прибутку, що є визначальною ознакою його економічної незалежності [22, с. 138].

     Бланк І.О. трактує «фінансову стійкість  підприємства» як поняття близьке  до «фінансової рівноваги», визначаючи зміст цих категорій частиною власних джерел при формуванні фінансових ресурсів підприємства [6, с. 56].

     Згідно  з думкою Ізмайлової К.В., фінансова стійкість «…характеризує ступень фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями: рівнем покриття матеріальних оборотних коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування; платоспроможністю підприємства (його потенціальною спроможністю покрити термінові зобов’язання мобільними активами); часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування» [17, с. 83].

     Забродський В.А., Кизим Н.А., Зінченко В.А. і Копчак Ю.С. розглядають фінансову стійкість в контексті фінансової рівноваги підприємства. Вони визначають сутність поняття «рівноваги» підприємства відносно процесу кругообігу його капіталу. Щодо даного процесу вони виділяють два стани: «... фінансова стійкість кругообігу капіталу на підприємстві – спроможність матеріально-фінансових потоків по всіх фазах циклу кругообігу капіталу повертатися в стан, який забезпечує правильні пропорції в їх русі, незважаючи на вплив дестабілізуючих чинників. Тоді як фінансова нестійкість – нездатність  матеріально-фінансових потоків по окремих або по усіх фазах циклу кругообігу капіталу повертатися в стан, який забезпечує правильні пропорції в їх русі під впливом дестабілізуючих чинників» [18, с. 50]. Вони підкреслюють, що для підтримання фінансової стійкості кругообігу капіталу на підприємстві необхідно дотримуватися чотирьох принципів: принцип раціональної  політики залучення позикового капіталу (незалежності) базується на ефекті фінансового важеля і необхідності забезпечення незалежності господарюючого суб'єкта від зовнішніх кредиторів з метою попередження його банкрутства; принцип необхідної і достатньої прибутковості функціонування капіталу (прибутковість) передбачає, що рівень економічної рентабельності повинен забезпечувати збільшення власного капіталу підприємства в розмірі, необхідному для його сталого функціонування. Умовами сталого функціонування підприємства є: 1) оновлення основних фондів та довгострокові фінансові вкладення; 2) поповнення власних оборотних коштів, достатніх для підтримки поточної ліквідності та забезпечення незалежності підприємства; 3) виплата дивідендів на рівні, який задовольняє інтереси акціонерів (власників); 4) матеріальне стимулювання найманих працівників підприємства; принцип підтримання ліквідності функціонуючого капіталу на оптимально необхідному рівні (ліквідності) передбачає підтримання визначеного співвідношення між групами залучених і власних оборотних коштів і їх розміщення; принцип необхідного рівня динамізму функціонування капіталу (оборотності) передбачає достатню швидкість обороту функціонуючого капіталу у всіх його фазах. В іншому випадку підприємство починає втрачати ліквідність, а отож – незалежність і стійкість [18, с. 50 – 51].

     Приймак І.І. запропонувала під фінансовою стійкістю суб'єкта господарювання розуміти його можливість функціонувати протягом тривалого періоду, отримуючи достатній для відтворення потенціалу, виплати дивідендів і стабільного розвитку прибуток, забезпечуючи при цьому економічно обґрунтоване співвідношення джерел фінансування та активів, а також збалансоване надходження та виплату грошових коштів, незважаючи на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів [28, с. 8].

     З погляду М.В. Мельник - фінансовий стан вважається стійким, якщо організація має у своєму розпорядженні достатній обсяг капіталу для того, щоб забезпечувати безперервність своєї діяльності, пов'язану з виробництвом і реалізацією продукції в заданому обсязі, а також повністю й вчасно погашати свої зобов'язання перед персоналом по виплаті заробітної плати, бюджетом по сплаті податків і постачальниками за отримані від них поставки й послуги, формувати засобу для відновлення й росту необоротних засобів.

     Іваницька О.В. вважає, що стабільність – одна з найважливіших характеристик поведінки відокремленою, автономно функціонуючої системи щодо зовнішніх умов, в яких вона існує. У загальному розумінні "стійкість" трактується, як властивість системи так реагувати на зміни зовнішнього середовища, щоб не тільки генерувати чинники, які зумовлюють її врівноважений стан, а й забезпечувати подальший розвиток. Фінансова стійкість підприємств – обсяг фінансових ресурсів і ступінь їх використання, за допомогою яких підприємство вільно і ефективно забезпечує безперервність процесу виробництва і реалізації продукції за рахунок зростання капіталу із збереженням платоспроможності в умовах припустимого рівня ризику [16, с. 7].

     В. Пантєлєєв та С. Халява визначають фінансову  стійкість як своєрідне перевищення  доходів над витратами. Твердження, що фінансова стійкість визначається рівнем прибутку та сумою виплачуваних дивідендів, є дуже спірним. Безумовно, рівень прибутку - це важливий узагальнюючий показник господарської діяльності, але для визначення фінансової стійкості треба знати, які джерела, за рахунок яких вона отримана і як вона була розподілена. Ознака фінансової стійкості - це насамперед стабільність джерел доходу. Рівень дивідендів, що виплачуються, також не може бути показником високоефективної діяльності, незважаючи на його привабливість для акціонерів [27, с. 64-69].

     Аналіз  сутності та змісту фінансової стійкості, з точки зору російських вчених-економістів:

     В.В. Ковальов і О.Н. Волкова стверджують, що одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності у довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Отже, фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Хоча, розглядаючи аналіз майнового положення, В.В. Ковальов вважає, що стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. [19, c.240]

     На  думку Макарьева В.І. фінансова  стійкість підприємства – це стан структури активів організації, забезпеченість джерелами [23, с. 18].

     Артеменко В.Г. і Беллендір М.В. [2, с. 26], Гіляровська Л.Т. [11, с. 185], вважають, що фінансова стійкість підприємства є характеристикою, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства та ефективному їх використанні, безперебійний процес виробництва і реалізації продукції. При цьому ними підкреслюється, що фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

     Баканов М.І. і Шеремет А.Д. вважають, що фінансова  стійкість підприємства оцінюється за його платоспроможності та забезпеченості власними оборотними коштами. Основні показники стійкості фінансового стану підприємства: забезпеченість підприємства власними оборотними коштами; відповідність фактичних запасів нормованих оборотних коштів встановленому нормативу; забезпеченість  запасів передбачених для них джерелами коштів; іммобілізація оборотних коштів; платоспроможність підприємства [3, с. 29].

     Рубін Ю.Б. і Солдаткін В.І. стверджують, що «...соотношение стоимости материальных оборотных средств и величин собственных и заемных источников их формирования определяет устойчивость финансового состояния предприятия. Обеспеченность запасов и затрат источниками формирования является сущностью финансовой устойчивости, тогда как платежеспособность выступает ее внешним проявлением» [30, с. 134]. На думку цих авторів, сутність стійкості фінансового стану відображають абсолютні показники фінансової стійкості підприємства, а найбільш узагальнюючим є надлишок або недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, що отримується у вигляді різниці обсягу  джерел засобів та запасів і витрат» [30, с. 182].