Природа і специфіка циклічності економічної динаміки

     Існують різні точки зору на причини економічних  криз. Давид Рікардо причиною криз вважав несправедливість у розподілі багатства. Сімон Сісмонді (Швейцарія) пояснював кризи недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням. Карл Маркс стверджував, що кризи – це суперечність між виробництвом і споживанням (або анархія виробництва). [6, 400]

     Український економіст Михайло Туган-Барановський причину виникнення криз вбачав у диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва. Він вважав, що потрібне раціональне регулювання інвестицій. Д. Кейнс пояснював кризи дією закону психології, згідно з яким люди, «схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід».

     Сучасні економісти наводять ще багато причин виникнення та розвитку кризових явищ в світовій економіці. Але, без сумніву, економічні кризи – це надзвичайно складні суспільні, політичні, економічні, фінансові, соціальні та психологічні явища, які виникають завдяки взаємодії низки факторів, супроводжуються істотними змінами у структурі економіки і є закономірними та об’єктивними процесами, що, у випадку адекватного антикризового менеджменту, сприяють загальному оновленню світових економічних систем. 
 

Висновки

       Таким чином, дана курсова робота показує, що циклічні коливання в економіці обумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, сукупних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, інфляції, продуктивності праці, реальних доходів населення.

       Якщо  ж проаналізувати причини економічної  кризи в Україні, успадковані  від СРСР, зрозуміло, що переважна  більшість із них не тільки усунена, а ще більше поглибилася. Відповідно до закономірностей циклічного розвитку економіки після кризи (а це – втрата державою понад половину свого економічного потенціалу) має настати фаза піднесення. Проте у даному разі маються на увазі закономірності ринкової економіки, якої у нас поки що не існує. В умовах класичного циклу криза виконує конструктивну функцію: на її основі долаються структурні диспропорції, банкрутують нежиттєздатні господарські форми. Економіка виходить з кризи відновленою. Її перехід у фазу зростання формується саме на таких підвалинах. Ми ж маємо зворотний результат – нагромадження глибоких відтворювальних диспропорцій.

       Значну  роль у вирішенні цього питання  відіграє посилення дієздатності держави, яка б могла радикально змінити  економічну і соціальну ситуацію, забезпечити реальне поглиблення реформ, швидке економічне зростання та збалансований розвиток, потрібно оцінити, по-перше, з позицій вирішення головного завдання системних перетворень – поглиблення ринкової трансформації економіки. Визначальним у цьому є інституціональне забезпечення політики реформ, завершення формування розгалуженої ринкової інфраструктури, утвердження ефективного законодавчого поля та стабільних правил, на які спирається економічна діяльність. Гостро стоїть й інша проблема – виправлення наявних перекручень у відносинах власності, дійсне забезпечення легалізації їхніх основних форм, політичної підтримки і надійного державного захисту приватної власності, інтересів ділових партнерів та кредиторів, національного капіталу загалом. Дуже важливо у зв’язку з цим забезпечити впровадження цивілізованих механізмів державного регулювання земельного ринку, який вже фактично діє, проте діє хаотично.

       По-друге, реалізація конкурентних переваг має втілитися в зміцненні позицій внутрішнього ринку, утвердженні інноваційної моделі розвитку української економіки, освоєнні механізмів енергозбереження та структурної політики, подоланні нагромаджених за роки реформ відтворювальних деформацій.

       По-третє, потребує переосмислення логіка макроекономічної стабілізації. У попередні роки функцію першості у цьому виконувала монетарна політика. Але як показав досвід, не може бути сильної валюти при нестабільній економіці, а також, що лише інструментів монетарної політики недостатньо.

       Зміцнення дієздатності держави передбачає утвердження в суспільстві надійних противаг бюрократизації управлінського апарату, подолання його корумпованості. Такими противагами можуть бути лише реальна демократизація всіх сфер суспільного життя, і насамперед економічних відносин, забезпечення їх прозорості, становлення дійових інститутів громадянського суспільства. Політика держави має зосереджуватися і на обмеженні впливу олігархічних структур, їх зрощування з державним апаратом. Держава ніколи не реалізує свою конструктивну місію за умов, якщо заінтересовані групи мають можливість визначити політику, впливати на законодавчі органи, судову практику, центральні та місцеві управлінські інституції.

       Здатність держави гарантувати для всіх без винятку суб’єктів господарської  діяльності єдині „правила гри” розглядається як ключова ознака її дієздатності. Це водночас і основа інвестиційної привабливості економіки, а відтак – її стабільного розвитку. 

Список  використаної літератури

1. Башнянин  Г.І. Політична економія: Підручник  для вузів. Ч.1: Загальна економічна теорія. Ч.2: Спеціальна економічна теорія/ Г.Башнянин, П.Лазур, В.Медведєв. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. - 526 с.

2. Заглинський  А. Політична економія: Навчальний  посібник/ Анатолій Заглинський,  Микола Матусевич. - Рівне: ППФ  "Волинські обереги", 2000. - 408 с.

3. Зазимко  А. Політична економія: Структурно-логічний  навчальний посібник/ Анатолій Зазимко;  Мін-во освіти і науки України,  КНЕУ. - 2-е вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 358 с.

4. Мочерний  С.Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

5. Політекономія:  Підручник/ Ред. Ю.В. Ніколенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 411 с.

6. Політична  економія: Навчальний посібник/ О.  Є. Степура, О. С. Єремєєв,  Т. Ю. Пономарьова, М. О. Степура;  За заг. ред. О. С. Степури;  Ін-т підприємництва та сучасних технологій. - К.: Кондор, 2006. - 405 с.

7. Політична  економія: Навчальний посібник/ Т.  І. Біленко, В. Г. Бодров, В.  В. Во-линцев та ін., За ред.  Володимира Рибалкіна, Володимира  Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 671 с.

8. Політична економія: Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 508 с.

9. Політична  економія : Навч. посібники для екон. спец./ Ред. С. В. Мочерний. - Львів: Світ. – 1990 - Ч. 1/ Л. Г. Андрєєв, З. Г. Ватаманюк, Т. В. Гайдай. - 1990. - 678 с.

10. Національна академія наук України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nas.gov.ua