Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2011 в 10:58, курсовая работа
Мішель Монтень у своїй головній праці "Досліди" (1580) писав: "Увесь світ - це вічна гойдалка... Навіть стійкість - і вона ніщо інше, як ослаблене та уповільнене гойдання. Я не в змозі закріпити предмет, що зображую. Він бреде навмання, погойдуючись, хмільний від народження, адже таким його створила природа". Цей вислів можна порівняти з коливаннями, які відбуваються в сучасній економіці. Адже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність, що проявляється в циклічному чергуванні піднесень і спадів у економіці.
Вступ………………………………………………………………….………….3
Розділ Ι Економічна динаміка………………………………………………...5
Поняття та сутність економічної динаміки………………………...5
Сучасні досягнення та перспективи розвитку……………………..7
Розділ ΙΙ Циклічність, як основна форма економічної динаміки…………..10
2.1 Фази економічного циклу………………………………………….10
2.2 Сучасна теорія циклів………………………………………………16
Розділ ΙΙΙ Економічні кризи: сутність, види та шляхи подолання………...18
3.1 Економічні кризи в Україні…………………………………..……..18
3.2 Аналіз причин виникнення та наслідків
світових економічних криз…………………………………………23
Висновки………………………………………………………………………..33
Список використаної літератури……………………………………………...35
Рис. 2 – Модель ділового циклу А. Бернса й У. Мітчелла
Тренд є результат дії чинників, що обумовлюють довгостроковий ріст в економіці: рівня заощаджень, приросту праці і капіталу, технологічних зсувів і т.п. Чинники ж, що визначають вид ділового циклу, практично не впливають на формування довгострокового тренда. Тобто бізнес-цикл являє собою тимчасові відхилення від довгострокового тренда. Довгий час дана гіпотеза була узвичаєною, проте в деяких недавніх дослідженнях обгрунтованість розходжень між трендом і циклом поставлена під сумнів. Деякі автори (Рендо Уолкс, Едвард Прескотт, Джон Кемпбелл і Грегорі Менкью) висловлюють точку зору, що істотна частина коливань випуску відбувається внаслідок постійних шоків, а не тимчасових відхилень від незмінного тренда. На їхню думку, наслідки випадкових впливів на випуск достатньо стійкі в часі. Наприклад, якщо випуск зненацька різко зросте в поточному періоді, то і тренд в цілому буде вище протягом деякого наступного періоду.
Кейнсіанська теорія бізнес-циклу. Дж. Кейнс вважав інвестиційні витрати основним джерелом імпульсу, що викликає циклічні коливання. При цьому природа самого імпульсу пояснюється нестійкістю чекань економічних суб'єктів (у даному випадку оцінка очікуваної прибутковості), що викликає і нестійкість інвестиційного попиту, отже – і сукупного попиту, і валового випуску. При цьому, внаслідок жорсткості номінальної зарплати, коливання сукупного попиту, викликані коливаннями в рівні інвестицій, виявляються не в зміні рівня цін, а в коливаннях випуску.
Концепція
політичних шоків.
У “Грошовій історії США” М. Фрідмен
і А. Шварц показали, що більшості циклів
випуску в США передували значні зміни
грошової пропозиції. Темпи приросту ВНП
мали тенденцію до зниження, якщо за період
біля року до цього мало місце зниження
приросту грошової маси. Цей зв'язок не
тільки стійкий, але й кількісно вимірний
(чим більше зниження темпів приросту
грошової пропозиції, тим сильніше падіння
темпів приросту випуску). Сама по собі
зміна грошової маси і темпів її приросту
не несе в собі якогось механізму, що породжує
циклічні коливання. Проте грошова політика
є складовою частиною економічної політики
в цілому, а уряди, що здійснюють економічну
політику, мають тенденцію змінюватися
із певною періодичністю. Тому циклічні
коливання обсягів випуску є результат
періодичної зміни характеру монетарної
політики (ліберальні уряди проводять
як правило експансіоністську грошово-кредитну
політику, консервативні – жорстку). [7,
c 675]
Розділ ΙΙΙ. Економічні кризи: сутність, види та шляхи подолання.
Економічні кризи в Україні
Криза (від грец.— вихід, закінчення) — це рішення, поворотний пункт, тяжкий перехідний стан. Економічна криза — фаза економічного циклу, під час якої відбувається різке відновлення порушених відтворювальних пропорцій шляхом спаду виробництва, недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття та ін. Це явище періодично повторюється і виявляється у надвиробництві капіталу і товарів. При цьому надвиробництві не абсолютному, а відносному, що передбачає більшу кількість вироблених товарів, ніж та, яку може спожити суспільство. Криза означає відносне надвиробництво внаслідок обмеженого платоспроможного попиту населення, що пояснюється збіднінням робітничих мас. Кризи глибоко вражають і руйнують усе народне господарство. Вони свідчать про силу стихійного саморегулюючого механізму ринкової економіки.
Світова економічна криза 1929—1933 років була найсильнішою за своїми наслідками для світового господарства: сукупний обсяг промислового виробництва капіталістичного світу скоротився на 46%, виплавка сталі та чавуну зменшилася на 62%, видобуток вугілля — на 31%, зовнішньоторговельний оборот — на 67%, кількість безробітних становила 26 млн. чол., або 1/4 всіх зайнятих, реальні прибутки скоротилися на 58%, вартість цінних паперів на біржах — на 60 — 75%. Особливостями цієї світової кризи були: тривалий спад виробництва; переплетіння промислової та аграрної кризи; переплетіння кредитної, валютної і фінансової криз; масовість банкрутств малого і великого бізнесу. Таку увагу цій світовій кризі ми приділили тому, що вона має багато спільних рис з кризою в Україні, особливо за своїми наслідками. Наприклад, у 1999 році порівняно з 1990 роком спад виробництва валового внутрішнього продукту становив 60%.[1,c 420]
Економічні кризи охоплюють усі галузі й види діяльності, тому вони багатогранні і мають специфіку залежно від сфери, тривалості й середовища функціонування.
Найважливішими
ознаками економічної кризи в
Україні є, по-перше, різке зниження
виробництва національного
Причини економічної кризи в Україні доцільно поділити на три основні групи. До першої належать ті, що були успадковані нею від колишнього СРСР, до другої – ті, що постали з часу проголошення незалежності України; до третьої – причини, зумовлені необхідністю самої трансформації існуючої економічної системи, перехідним періодом такої трансформації, який, як засвідчує досвід інших країн, не може не відбуватися у формі певних кризових явищ.
До головної причини першої групи належить майже повне, або тотальне, одержавлення економік, власності, за якого 92% усіх засобів виробництва перебували в руках держави і якими розпоряджалися загальносоюзні міністерства й відомства. Внаслідок цього в економіці майже не існувало плюралізму форм власності і такої могутньої рушійної сили розвитку, як конкуренція між товаровиробниками різних форм власності за здешевлення продукції, за зростання якості виготовлених товарів і послуг, за споживача. До того ж наявність глибоких диспропорцій в економіці означала орієнтацію не на людину, а на виробництво заради виробництва.
Якщо розглядати причини другої групи, то можна виділити таке:
1.
Розрив господарських зв’язків
з країнами колишнього СРСР, насамперед
з Росією, що призвело до втрати
Україною значної кількості
2.
Відсутність науково
3. Непродумане (без відповідної наукової концепції) впровадження купона. Купоно-карбованці не були оформлені як валютні ресурси власної банківської системи, не мали надійного захисту.
4. Придушення національного виробництва, майже цілковита втрата внутрішнього ринку, свідченням чого є засилля імпортних товарів.
5. Прийняття численних декретів, постанов уряду тощо, які поставили у невигідне становище виробника (наприклад, непомірний податковий тягар).
6. Відсутність надійної фінансово-банківської системи, раціонального регулювання НБУ діяльності комерційних банків.
7. Тіньовий характер роздержавлення й приватизації (масове оволодіння державною власністю клановими угрупуваннями, частиною директорського корпусу та ін.), відчуження від цього процесу переважної більшості населення.
8. Відсутність належного інвестиційного клімату в Україні.
9. Майже цілковита відсутність політики структурної перебудови господарства, занепад галузей, що виробляють товари масового вжитку, і прискорений розвиток окремих енергозатратних галузей (наприклад, металургійної), які поглиблюють енергетичну та екологічну кризу, сприяють перетворенню України на сировинний придаток.
10. Отримання значних кредитів на невигідних умовах, внаслідок чого зростали зовнішній борг і виплата відсотків по ньому, які не давали (або давали незначною мірою) можливості вдосконалювати систему продуктивних сил.
11. Стрімке подорожчання енергоносіїв та незадовільний стан освоєння власних енергоносіїв, зростання енергомісткості виробництва. Підвищення ціни на енергоносії позначається на головних експортних галузях – хімічній і металургійній промисловості, для яких поріг нульової рентабельності досягається за ціни на газ 90-100 доларів за тисячу кубометрів. Крім цього, дуже відчутною проблемою є підвищення ціни на газ для населення. Адже Україна і далі залишається однією з найменш економних країн світу за споживанням енергоресурсів на одиницю вироблюваної продукції.
12. Значні витрати на відшкодування збитків від Чорнобильської катастрофи.
Третя група причин глибокої і затяжної економічної кризи зумовлена процесом трансформації суспільно-економічної формації. Якби стратегічний курс і механізм його реалізації були чіткіше і глибше продумані та послідовно реалізувалися, то шляхом створення нових, ефективніших елементів економічної системи, зокрема техніко-економічних відносин, форм власності та господарського механізму, трансформаційні процеси в економіці України не мали б такого руйнівного характеру.
На сьогоднішній день насамперед лишається нерозв’язаною проблема конкурентоспроможності. За винятком окремих підприємств, вона виникла штучним шляхом: собівартість виробів зменшується за рахунок не вдосконалення менеджменту, не інновацій, а хронічної заборгованості, яка продовжує зростати.
Надійних передумов сталого зростання економіки України поки не існує, їх ще треба створити. А без цього найбільш імовірним є сценарій депресивного розвитку. Його потенціал визначається динамікою +-2% ВВП. Звичайно, залежно від зовнішньої кон’юнктури, не виключається й певне прискорення.
Унаслідок вище названих причин найглибша економічна криза в Україні набула таких основних ознак, охарактеризованих з точки зору сутності фаз економічного циклу: фаза кризи завершилась; водночас продовжується фаза депресії (незважаючи на п’ять років економічного пожвавлення) внаслідок відсутності макроекономічної рівноваги (зокрема, між попитом і пропозицією), кризових процесів в окремих сферах і галузях економіки (наприклад, сільське господарство, легка промисловість) та масове безробіття, відбувається фаза пожвавлення, фаза піднесення ще не розпочалась, оскільки економіка не вийшла на рівень, який перевершує всі попередні. [3, c 250]
В
українській економіці немає
засобів для захисту від
Аналіз причин виникнення та наслідків світових економічних криз
Таблиця 1
| Назва кризи | Тривалість | Причини виникнення | Характеристика. Антикризові заходи |
| 1788 р.
Економічна криза у Франції |
1788–1792
5 років |
У ׀ половині XVIII
ст. у Франції спостерігався економічний
бум. Наприкінці століття наступив застій:
мануфактури виробляли
товарів більше, ніж споживало населення. 1780-і роки виявилися неврожайними, запасів зернових вистачило всього на кілька років. Багато мануфактур згорнули виробництво, тисячі городян залишилися без роботи. Почалися масові хвилювання. |
Економічна криза
призвела до політичного розладу,
і в 1792 році почалася Велика французька революція. - Франція стала
республікою, було страчено - адміністративна реформа – спрощення структури апарату управління; - був прийнятий
закон Лешапельє, за цим - державний борг у ці роки виріс у кілька разів, для фінансування позик влада ввела додаткові податки церковне майно було конфісковано на користь держави й було продано, щоб покрити державний дефіцит; - впроваджені асигнації – паперові гроші, гарантією паперових грошей стало національне майно. |
| 1825 р.
Перша міжнародна фінансова криза |
1820–1825
6 років |
На початку 1820-х
років європейські інвестори вкладали
в розробку золотих і срібних рудників
у Латинській
Америці. Добуті в регіоні дорогоцінні метали поставляли в Англію, зокрема, на фондову біржу в Лондоні. Масові спекуляції із золотом і сріблом виснажили резерви Банку Англії, вибухнула фондова криза, що спричинила паніку в банківській системі Великобританії. Криза перекинулася на Латинську Америку, оскільки золотошукачі втратили основний ринок збуту. |
Відновлення банківської
системи.
Акт про банківський статут 1826 р. дозволив створювати акціонерні банки з правом емітувати банкноти в радіусі більш як 65 миль від Лондона. Експансія ощадних банків, що мала за мету тримати заощадження прошарку робітників і надавати їм страхові послуги. Промисловий переворот сприяв випереджаючому розвитку металургійної, вугільної, машинобудівної промисловості, викликав розорення ремісників. |
| 1836 р.
Фондова криза в Англії |
1836–1843
8 років |
В 1836 році – неврожай
кукурудзи в Англії і високий рівень відтоку
капіталу (в Америці почався бавовняний бум). Міжнародні золоті резерви Банку Англії сильно скоротилися, і йому довелося підняти дисконтну ставку. Почалася криза на британському фондовому ринку. |
Диверсифікація
банківської системи Великої Британії.
Виникнення чартизму – форми робочих об'єднань. Виникли Лондонська асоціація робітників і Великий північний союз в Лідсі – боротьба за робітниче представництво в парламенті. Створено Асоціацію боротьби проти хлібних законів. |
| 1847 р.
Фондова криза в Європі |
1846–1847
2 роки |
Економічна
криза
1846 р., неврожайні 1846–1847 рр., дорожнеча, безробіття створили вибухонебезпечну ситуацію. На початку XIX століття найпопулярнішим активом на фондовому ринку Європи були акції залізничних компаній. Багато цих компанії не виправдали надій інвесторів, деякі фірми луснули. Почалася фондова криза, що перекинулася на банківську систему Англії, Німеччині і Голландії. |
Загострення соціальної
боротьби, розмаху народних виступів
і бурхливого піднесення національно-
визвольних рухів.
Революції в Франції, Австрії, Німеччині, в Угорщині, Бельгії, Іспанії, Швейцарії. Політична роздробленість, тиранія дрібних монархів, панування дворянства, залежність селян від поміщиків, свавілля чиновників і поліції гальмували подальший економічний розвиток країни, обурювали буржуазію та народ. Прийнято закон про 10-годинний робочий день. Обмеження робочого дня призвело до нового витка винахідництва машин. Роль машин у виробництві підвищилася настільки, що не легка, а важка промисловість стала економічно більш важливою,прибутковою. |
| 1857 р.
Перша світова економічна криза |
1857–1860
4 роки |
Почалася в
США. Причина – масові
банкрутства залізничних компаній і обвал ринку акцій. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. У тому ж році криза перекинулася на Англію, а потім на всю Європу. Хвиля біржових хвилювань прокотилася навіть по Латинській Америці. |
У 1857 р. виникла
перша світова циклічна криза, що
свідчило про загострення основної суперечності
в кількох країнах і певною мірою між інтернаціоналізацією
продуктивних сил і вузькими
межами національних форм капіталу (власності), переважанням у ньому приватного характеру. |
| 1861 р.
Валютна криза в США |
1861–1865
5 років |
На початку Громадянської
війни між Північчю і Півднем США.
Держказначейство країни звернулося за фінансовою допомогою до американських банків. Банки дали кредит уряду, однак влада США не змогла погасити позику вчасно. Виникла криза ліквідності банківської системи, що тривала до кінця війни – 1865 року. |
Банки штатів припинили
розмін банкнот на золото і срібло,
золоті і срібні монети поступились
паперовій грошовій системі. У цей час емісію банкнот здійснювали головним чином штатні банки, яких на 1861 р. налічувалось 1601, в обігу перебувало понад 7000 банкнот різного типу, з яких тільки 1500 справді функціонуючих у цей період банків. У 1863 р. було прийнято федеральний закон про створення національної банківської системи. Тільки національні комерційні банки, які були створені згідно з цим законом, мали право емісії банкнот. У США під час Громадянської війни 1861–1865 рр. індекс оптових цін збільшився до 220 % (1864), а роздрібні ціни зросли настільки, що за ввезення провіанту треба було заплатити віз знецінених паперових грошей. У Німеччині після Першої світової війни інфляція досягла сотень тисяч відсотків, у Росії за 1918–1921 рр. ціни зросли у 8 тис. разів. |
| 1890 р.
Криза банку Baring |
1890
1 рік |
Найстарший
англійський банк Baring – кредитор залізниць
і інших
інфраструктурних проектів - збанкрутував. |
Банк Франції
і Російський центральний банк надали
Великобританії великий кредит, що допоміг країні подолати валютну кризу і провести санацію банку. Керуючий Банку Англії лорд Лідердейл встановив для головних банків Лондона гарантійний фонд. |
| 1907 р.
Криза фондової біржі в Нью- Йорку |
1907–1908
2 роки |
Банк Англії
підняв дисконтну ставку.
Це призвело до відтоку капіталу зі США – інвестори охочіше вкладали в державні папери Королівства. Акції на Нью-Йоркській фондовій біржі обвалилися. |
Через значний
відтік капіталу із США на Нью- Йоркській
фондовій біржі стався обвал ціни акцій.
Чинник – Банк Англії підняв дисконтну ставку з 3,5% до 6% з метою поповнення золотих резервів, у зв’язку з цим розвалився американський фінансовий трест "Нікербокер", у якому нараховувалось 18 тисяч вкладників. Це банкрутство спричинило фінансову паніку на фондових ринках по обидва боки океану. |
| 1914 р.
Міжнародна фінансова криза |
1914–1918
5 років |
Була викликана
початком Першої світової війни. Причина
– тотальний
розпродаж паперів іноземних емітентів урядами США, Великобританії, Франції і Німеччині для фінансування воєнних дій. |
Поряд з усіма
державами Європи у війну були
втягнуті США, Японія та інші країни світу.
Грандіозна за своїми масштабами війна принесла в Європу економічний розлад та величезні матеріальні та людські втрати. Загинуло близько 9 млн військових і 10 млн мирних жителів. Матеріальні втрати становили 180,5 млрд доларів. |
| 1920 р.
Світова економічна криза |
1920–1922
3 роки |
Післявоєнна дефляція
та рецесія.
Явище було пов'язане з банківськими і валютними кризами в Данії, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, США та Великобританії. |
1919-1923 рр. характеризують
як період повоєнної нестабільності.
Наслідком Першої світової війни
став новий переділ світу між країнами-переможницями, закріплений юридично на Паризькій та Вашингтонській мирних конференціях. |
| 1929 р.
Велика депресія |
1929–1933
5 років |
24 жовтня 1929 року
(Чорний четвер)
обрушилися всі фондові індекси на американських біржах. Кризі передувало скорочення виробництва в країнах, що розвиваються: бум фондового ринку в США в 1927р.привів до відтоку капіталу з Європи і Латинської Америки, спровокував кілька валютних криз в Австралії, Аргентині, Бразилії, Уругваї. |
24 жовтня 1929 року
на Нью-Йоркській фондовій біржі
було зафіксоване різке падіння акцій
– на 60-70%. Ділова активність катастрофічно
впала, золотий стандарт щодо основних
світових валют скасували. В деяких країнах
промисловість скоротилася на половину,
колосальних масштабів сягнуло безробіття.
Встановлено абсолютний державний контроль
над золотом; зменшення кількості банків;
ліквідовано можливість займатися спекулятивними
операціями; введено страхування
депозитних вкладів; долар девальвовано на 12 %.; забезпечення роботою молоді; введення страхування по старості та безробіттю; створений пенсійний ліміт; прийнятий білль про допомогу фермерам: головна мета – підняти рівень цін. |
| 1933 р.
Криза долара |
1933–1934
2 роки |
Президент США
Теодор Рузвельт вирішив припинити дію
золотого
стандарту в США. До того моменту запаси золота у ФРС не покривали обсяг грошової маси в країні. Побоюючись втілення планів Рузвельта, іноземні інвестори стали скуповувати долари, обмінювати їх на золото і вивозити дорогоцінний метал із країни. У підсумку Рузвельт здійснив задумане: скасував прив'язку долара до золота. |
Світова економічна
криза 1929-1933 pp. викликала значне зростання
банкрутств банків, повністю підірвала
довіру до банківської системи серед населення,
почалось масове вилучення вкладів із
банків з одночасним обміном їх на золото.
Це змусило США в березні 1933 р. припинити
розмінювати банкноти на золото. Погіршення
економічної ситуації у світі загалом
та в США
зокрема змусило уряд піти на девальвацію власної валюти. Законом від 31 січня 1934 р. долар був девальвований на 40,9%. Громадянам і юридичним особам у США було заборонено володіти золотом у монетарній формі. Розмін грошей на золото скасовувався. Офіційна ціна на золото (35 дол. за тройську унцію) тривалий час була об'єктом державного регулювання США для підтримання незмінного золотого вмісту американської валюти. |
| 1973 р.
Перша енергетична криза |
1973–1975
3 роки |
Почалася з
подачі країн – членів ОПЕК, що знизила
обсяги видобутку нафти. У такий спосіб
добувачі
чорного золота намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 року ціна бареля нафти піднялася на 67% - з $3 до $5. В 1974 році вартість нафти досягла $12. |
Охопила усі
капіталістичні країни і відрізнялася
високим рівнем інфляції. Характерною
рисою цієї кризи було переплетення її
з глибокими структурними кризами, що
вразили найважливіші сфери виробництва
– енергетику, сировинні галузі, включаючи
і сільське господарство, а також
валютну систему. Підвищення цін на нафту призвело до росту дефіциту платіжного балансу розвинених країн-імпортерів нафти. Окрім того, відбувся остаточний крах золотовалютного стандарту (Бреттон-Вудської валютної системи). Масштабна біржова криза відбулась у 1973 – 1974 pp., коли майже 7 млн акціонерів США (насамперед дрібних) продали свої акції за заниженими цінами. В лютому 1973 р. було проведено девальвацію долара на 10% . Щоб витіснити золото з обігу і відновити довіру до долара, в 1975 р. уряд США дозволив своїм громадянам купувати золоті зливки та монети. |
| 1987 р.
Чорний понеділок |
1987–1991
5 років |
19 жовтня 1987 року
американський
фондовий індекс Dow Jones Industrial обвалився на 22,6%. Слідом за американським ринком провалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Катастрофу на світових фондових майданчиках біржовики вважають містикою: події не передували економічні чи політичні потрясіння. Можлива причина кризи – стадний рефлекс: відтік інвесторів з ринків після сильного зниження капіталізації пари-трійки великих компаній. |
Особливістю розвитку
фондового ринку США в 1980-і рр. було значне
посилення позицій великих інституціональних
інвесторів, на частку яких напередодні
біржового краху 1987 р. припадало близько
50% обсягу продажів на Нью-Йоркській фондовій
біржі, січень-серпень 1987 р. курси акцій
зросли на 44%., відношення курсів до середнього
прибутку в розрахунку на одну акцію досягло
спекулятивного рівня – 24. Різко збільшені
обсяги спекулятивних угод стали короткостроковим
фактором біржового буму. До літа відрив
показників фондової біржі від економічно
обґрунтованих рівнів досяг масштабів.
Ціни акцій
досягли піка в серпні, після чого почали стрімко падати вниз. Фондова криза в найкоротший термін набула глобального характеру. Це було пов’язано з тим, що в другій половині ХХ століття прискорилися процеси взаємозв’язку й взаємозалежності (глобалізації) національних фондових ринків. Фондова криза також виявила тісний взаємозв’язок розвинених ринків цінних паперів і ринків, що формуються. Розпочавшись у країнах з розвиненими ринками цінних паперів, біржова криза вибухнула також й у країнах з ринками, що формуються. Особливо гострий шок восени 1987 р. відчули біржі країн Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Серед країн Південно-Східної Азії найглибше падіння кон’юнктури спостерігалося в Гонконгу. Були ухвалені заходи, спрямовані на обмеження коливань курсів акцій: рішення про впровадження пілотного проекту, що передбачав припинення деяких видів комп’ютерних торговельних операцій, якщо рівень індексу Dow Jones відхилявся вгору або вниз більш ніж на 50 пунктів. Окрім того, проект передбачав призупинення комп’ютерної торгівлі окремими акціями на 10 хвилин, якщо коливання їхніх цін виходили за певні межі. |
| 1994 р. Мексиканська криза |
1994–1995 2 роки |
Наприкінці 1980-х
рр. мексиканський уряд проводив політику
залучення інвестицій у країну. Зокрема,
чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. В 1989– 1994 р. у Мексику линув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи – втеча капіталу з Мексики: іноземці стали побоюватися економічної кризи в країні. В 1995 році із країни "пішли" $10 млрд. Почалася криза банківської системи. |
Мексиканська
криза 1994 року вибухнула незабаром після
того, як Мексика першою з країн Латинської
Америки була прийнята у клуб найбільш
розвинених держав ОЕСР. Національна валюта
подешевшала більш ніж удвічі, а ВВП скоротився
на 6%. Криза виявилася цілковитою
несподіванкою для всіх, але насамперед для самого уряду Мексики, який старанно проводив реформи за програмою МВФ. Причиною економічних негараздів стали серйозні структурні деформації мексиканської економіки – величезний зовнішній борг, розвиток експортноорієнтованих простих складальних виробництв, хронічний дефіцит платіжного балансу, перевага портфельних інвестицій. |
| 1997 р.
Азіатська криза |
1997
1 рік |
Наймасштабніше
падіння азіатського фондового ринку
із часів Другої
світової війни. Криза – наслідок відходу іноземних інвесторів із країн Південно-Східної Азії. Причина девальвація національних валют регіону та високий рівень дефіциту платіжного балансу країн Південно- Східної Азії. За підрахунками економістів, азіатська криза знизила світовий ВВП на $2 трлн. |
Азіатська криза
охопила спочатку такі країни Південо-Східного
регіону як Тайланд, Філіппіни,
Індонезію, Малайзію, Південну Корею, а згодом поширилась на Тайвань, Гонконг, Сінгапур, саме ці країни відносяться до групи нових індустріальних і сформували великий потенціал для економічного розвитку за короткий час, перейшовши до сучасної моделі організації економіки. Країни цього регіону з середини 80-х років ХХ століття знаходились на черговому циклічному підйомі економіки, для них було характерним – зростання обсягів ВВП і експорту, збільшення валютних резервів іноземної конвертованої валюти, бездефіцитні бюджети країн. Виділяють такі сценарії розвитку кризи, що були спровоковані зовнішніми чинниками: Перший – криза була спровокована Китаєм, який намагався послабити економічний розвиток цих країн і отримати додаткові переваги на азійському просторі. Другий – криза виникла у результаті переходу Гонконгу під юрисдикцію Китаю та зменшенням у наслідок цього довіри з боку міжнародного спекулятивного капіталу до азійського фондового ринку. Третій – криза була ініційована США з метою підірвати економічний розвиток Азійських країн та зневілювати передумови стрімкого економічного розвитку Китаю. Четвертий – криза була породжена внаслідок комбінації трьох складових: застоєм економіки Японії, фіксацією національних валют до американського долара, мало дієвими програмами МВФ щодо відновлення стабільності у постраждалих країнах. |
| 1998 р.
Російська криза |
1998–1999
2 роки |
Одна з найважчих
економічних криз в
історії Росії. Причини дефолту: величезний державний борг Росії, низькі світові ціни на сировину (Росія – великий постачальник нафти та газу на світовий ринок) і піраміда державних короткострокових облігацій, по яких уряд РФ не зміг розплатитися вчасно. Курс рубля відносно долара в серпні 1998 – січні 1999 впав в 3 рази – 6 руб. за долар до 21 руб. за долар. Фондовий ринок України пережив одне із сильніших падінь за свою історію під впливом кризи російського фондового ринку. |
Надання стабілізаційного
кредиту МВФ Росії. Заява уряду Росії
про призупинення емісій державних
казначейських зобов’язань. Заява уряду Росії про призупинення емісій державних казначейських зобов’язань. Дефолт та впровадження 90-денного мораторію за сплатою іноземних кредитів. НБУ тимчасово заборонив резидентам здійснювати авансові платежі за імпортними контрактами як в іноземній валюті, так і у грн. Розрахунки в сумах, що перевищують $10 тис. USD, повинні здійснюватися лише в акредитивній або інкасовій формах. Упроваджено "ручне" керування курсом. Міністерство фінансів України запропонувало добровільний обмін ОВДП на конверсійні облігації з терміном погашення через 3-5,5 років. Окремим банкам заборонено здійснювати неторгові операції з обміном валюти. Припинення операцій на Український міжбанківський валютній біржі на "технічну перерву". Курс "чорного" ринку сягнув 1,8–3,5 грн/$. Для купівлі валюти на УМВБ та КМВБ треба надавати довідку податкової інспекції про відсутність заборгованості перед бюджетом. Довідок не видають, проплатити імпортний контракт неможливо. Банкам тимчасово заборонено виплачувати дивіденди, викупати акції, будуватися, ремонтувати, купувати основні фонду, робити внески в дочірні та асоційовані установи. Адміністративний арешт 50 керівників підприємств боржників за іноземними кредитами, гарантованими урядом. Втрати статутного капіталу комерційних банків – 34%, відтік вкладів населення – 12%. |
| 2001р.
Криза.com |
2001–2003
3 роки |
Крах інтернет
компаній (доткомів) спочатку торкнувся
дрібних інтернет компаній, потім хвиля
банкрутств
прокотилася по великих компаніях, що спеціалізувалася на послугах b2b (бізнес для бізнесу). Причина кризи – невиправдано високий рівень інвестицій у компанії IT-сектора та низькі фінансові показники багатьох з них. |
Вперше $ США
зрівнявся з Євро і навіть почав
йому поступатися у ціновому співвідношенні.
Причина – тисячі інтернеткористувачів почали активно вкладати кошти в інтернет компанії, з віртуальною уявою започаткування елементів "нової економіки". Але у березні 2000 року акції таких інтернет компаній різко впали у ціні. Після кризи доткомів у США почалася рецесія. |
| 2008
р.
Міжнародна фінансово- економічна криза |
2007 р.
початок, 2008 – 2009 пік кризи, максимум І на сьогодні |
Через масові неповернення
кредитів
банки почали виставляти на продаж заставне житло, що призвело до обвалу цін на ринку нерухомості. Так почалася іпотечна (кредитна) криза у США. Це призвело до банкрутства найбільшого іпотечного банку "LEHMAN BROTHERS" у вересні 2008 року та обвалу на фондових ринках США. Криза ринку нерухомості паралельно зачепила ринки різних груп товарів, які кредитувалися, що призвело до зниження продаж на цих традиційних ринках. |
Перша хвиля
поширилась у 2007 році, коли на світових
фондових ринках відбулося перше падіння
фондових індексів провідних банків
та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються, які продовжували демонструвати високі темпи зростання та прибутковості. Друга хвиля стартувала на початку 2008 року, коли падіння фондових ринків світу, що тривало, зумовило переорієнтацію фінансових потоків з одних активів в інші, зокрема сировинні та енергетичні. Третю хвилю світової кризи ми спостерігаємо тепер. Наслідками цього етапу світової фінансової кризи стала серія банкрутств провідних світових фінансових компаній та поширення фінансової кризи на реальний сектор світового господарства, падіння попиту на світових ринках та, як результат, обвал цін на сировинних ринках, стагнація провідних економічних систем. |
Информация о работе Природа і специфіка циклічності економічної динаміки