Попит і пропозиція. Чинники попиту і пропозиції

Об’єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом — законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб’єктів конкурентної боротьби. Отже, процесом причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов’язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

*- приклад пропозиції було взято з однієї з робіт із http://ukrreferat.110mb.com

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів  і послуг підприємець одержує  менше коштів від реалізації і  навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв’язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв’язок.

У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послуг виробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати  тактику. Насправді витрати виробництва  не змінились, але цю саму масу товарів  і послуг через зниження ціни продано  дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності  виробництва цього виду товару.

Підприємець має вжити  заходів щодо зміни асортименту  товару або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає  привести пропозицію у відповідність  з існуючим попитом або знизити  витрати виробництва, узгодити їх з  новою ціною.

 

 

2.2.Цінові і нецінові детермінанти пропозиції.

Графічним відображенням  функції пропонування є крива пропонування (Малюнок 2.2)

Зміни ціни спричиняють  зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками  вздовж даної кривої пропонування.

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій пропонування (Малюнок 2.2.). Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування праворуч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонування скорочується (Малюнок 2.3.).

До нецінових детермінант  пропонування належать: ціни ресурсів; технології виробництва; кількість  продавців на ринку; податки та дотації; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін.

• Ціни ресурсів чинять вплив на пропонування через витрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції. Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за інших рівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Крива пропонування зміститься праворуч від S0 до S1(Малюнок 2.3.). Зростання цін на фактори виробництва призводить до скорочення пропонування за незмінних цін товарів, крива пропонування зрушується ліворуч від S0 до S2.
• Більш досконалі технології виробництва дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива пропонування зрушиться праворуч.
• Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропонування, крива пропонування зміщується праворуч, і навпаки, зменшення числа продавців змістить криву пропонування ліворуч.
• Податки скорочують пропонування, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва.
• Дотації (субсидії), навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропонування зростає. Податки зрушують криву пропонування ліворуч, дотації – праворуч.
• Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропонування через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції – моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропонування цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропонування цибулі зміщується ліворуч.
• В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропонування, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропонування зміститься ліворуч.

З врахуванням нецінових  детермінант функція пропонування може бути представлена формулою:  Q_S = f(P, N_S),      де       N_S – нецінові детермінанти пропонування.

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Еластичність пропозиції.

Еластичність пропозиції − характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.

Цінова еластичність пропозиції – це процентна зміна обсягу пропозиції, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

Оскільки крива пропозиції має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропозиції завжди є додатним : зміни цін і обсягів пропозиції відбуваються в одному напрямку.

Для пропозиції, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності:

• Еластичне пропонування , означає що продавці чутливі до зміни ціни. Їм простіше збільшувати обсяг виробництва, вони мають переваги у використанні вигоди від підвищення ціни товару. (Малюнок 2.5.)
• Нееластичне пропонування , починається від горизонтальної осі.
• Пропонування з одиничною еластичністю . (Малюнок 2.4.)
• Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою, (Малюнок 2.8.)
• Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є горизонтальною лінією, а . (Малюнок 2.7.)

 

 

 

 

 

Продавці також можуть переключатись з виробництва  одного товару на виробництво іншого, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від’ємним. Перехресна еластичність показує, на скільки відсотків зміститься крива пропонування одного товару на виробництво іншого.

Основним фактором еластичності пропонування є фактор часу. Розглядаючи чинники еластичності попиту, ми розглянули вплив часу. Для пропонування цей чинник має надзвичайне значення. В цілому часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3.Чинники  попиту і пропозиції.

3.1.Чинники,що впливають на попит.

Ціна продукту здатна  змінювати попит на нього. Що ще, окрім ціни продукту, може вплинути на попит і змінити його?

Уявіть собі ситуацію: ви прийшли на ринок, щоб купити необхідне  приладдя для інституту: зошити, олівці ручки та інше. Що вплине на ваш попит? Звичайно, насамперед ціна продукту. Якщо вона зросла, ви тут же шукаєте інший  продукт з потрібними властивостями  і нижчою ціною; отже, попит на основний продукт зменшується. Крім цього  у разі підвищення ціни ви витратите  ту саму суму, обмежену величиною вашого доходу, але купите значно меншу  кількість продуктів. Водночас купівля  певного продукту виявляють ваші індивідуальні смаки та уподобання: ви купуєте зошити, наприклад, не в  коричневій оправі, а в синій, ручку  не чорного кольору, а зеленого. Отже на попит впливають такі чинники: ціна продукту, ціни на взаємодоповнювані  та взаємозамінювані товари, величина доходів, індивідуальні смаки й  уподобання. Оскільки вплив ціни продукту на попит нам уже відомий, розглянемо, як впливають на попит зміна цін  на взаємодоповнювані і взаємозамінювані товари, величина доходів та суб’єктивні  смаки й уподобання.

Припустимо, що є два продукти. Якщо зниження ціни на один продукт  веде до зменшення попиту на інший, то такі продукти називають взаємозамінюваними. Наприклад, чай і кава, масло та маргарин, лимони й апельсини.

Коли ціна на лимони підвищується, споживачі купуватимуть більше апельсинів, і попит на апельсини зростатиме. Взаємозамінювані продукти призначені для задоволення однієї й тієї ж потреби.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший, то такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин. Коли ціна на бензин зростає, люди звичайно купують менше автомобілів і попит на них зменшується. Взаємо доповнювані продукти використовують разом.

Із зростанням доходів  споживачі купують більше товарів  але чи зростає при цьому попит  на всі товари й послуги? Ні споживачі  купуватимуть більше овочів, фруктів, взуття, м’яса, риби, тощо, але менше  хліба виробів із муки, картоплі, капусти тощо.

Продукти, попит на які  прямо залежить від грошового  доходу, називають продуктами  вищої  споживчої цінності. Якщо ж під час зростання доходів попит на певні доходи знижується, то такі продукти називають продуктами нижчої споживчої цінності.

Суб’єктивні смаки й уподобання, вік стать, історичні національні  та природно –  кліматичні умови, мода, реклама, стиль життя – все  це також впливає на попит.

Скажімо молодь більше купує  спортивний одяг і взуття, віддає перевагу яскравим кольорам порівняно з людьми літнього  віку.

На попиті також позначається зміни погодних умов. Якщо літо спекотне, зростає попит на прохолоджувальні напої та морозиво. Якщо осінь дощова – збільшується попит на парасольки.

За незмінних інших  чинників зміна ціни на продукт змінює величину попиту на нього.

  Якщо  змінюються нецінові чинники, то відбуваються зміни у попиті.

3.2.Чинники,що визначають еластичність попиту за ціною.

Чому ж  усе таки на одні товари й послуги  попит еластичний, а на інший –  не еластичний? Еластичність попиту за ціною визначаються низкою чинників.

5. Основним чинником, що впливає на еластичність попиту за ціною, є кількість і близькість товарів – замінників. Попит на продукт, який має добрі замінники, еластичніший, ніж попит на продукт без замінників. Наприклад, попит на цукор набагато еластичніший, ніж попит на сіль, бо сіль не можна замінити чимось іншим, тоді як цукор можна замінити медом, варенням тощо.

      Еластичність  попиту на продукт підвищується, коли споживачі знають про  існування його замінників, їхню  якість та ціни.

     2. Частка бюджету  споживача, що витрачається на  купівлю продукту. Попит на товари  і послуги з високою вартістю  еластичніший, бо їхня частка  у доході споживача велика. Покупець  може тиждень торгуватися за 1% зміни в ціні на будинок  і водночас не реагувати на 100% зміни ціни на сірники. Попит  на продукт з невисокою ціною  мало залежить від зміни ціни  на нього.

     3. Потреба у  товарі. Попит на товари першого  вжитку не еластичний,  попит  на товари, що є предметом розкоші,  високо еластичний. Покупці чутливі  до найменших змін у цінах  на предмети розкоші.

     4. Період часу, необхідний для пристосування  до змін у цінах. З перебігом  часу еластичність попиту зростає.  Люди у продовж певного періоду  часу звикають до зміни в  ціні або ж знаходять нові  замінники, нові способи використання  продукту.

       Враховуючи  всі ці чинники, вкажемо на товари і послуги, за ціною що належать до різних груп еластичності попиту за ціною: еластичність дуже низька (нижча 0,5) та еластичність середня (близько 1).

3.3.Чинники,що визначають еластичність пропозиції за ціною.

На еластичність пропозиції за ціною впливають такі чинники:

1. Час. Коли ціна на продукти зростає, виробники хочуть продати якомога більш його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад, якщо зросла ціна на цукор, розширення посівних площ цукрових буряків, з яких він виробляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру не швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність пропозиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кілька періодів:

а) миттєвий період. У перший день підвищення цін на продукти, його пропозиція абсолютна не еластична. Крива пропозиції має вигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавці упродовж дня здебільшого  не зможуть доставити на ринок  ту кількість, що є на складах, не  говорячи вже про розширення виробництва;

б) довгостроковий період. Через  певний час пропозиція стає достатньо  еластичною, бо виробники побудували нові приміщення, ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Виробництво розширилось завдяки  старим ти новим потужностям;

в) короткостроковий період. Протягом кількох тижнів після підвищення ціни пропозиція має низьку еластичність, виробники впевнились у зміні  ціни, максимально збільшують виробництво, використовуючи всі свої резерви.

2. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляє технологічно складний продукт, розширення його виробництва обійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни на цей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продукту невисока.
3. Можливості й вартість зберігання продукту.  Коли ціна на продукт зменшується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт за низькими цінами, чи вилучити продукцію на склад. Рішення залежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, яка вартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогі склади і продукти можна довго зберігати, еластичність пропозиції підвищується.
4. Взаємозаміньюваність ресурсів у виробництві. Якщо працю, землю чи капітал, що використовують, як вихідні фактори, можна швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретно злаку, наприклад жита. Річ у тому, що і землю і працю, і устаткування дуже легко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку, наприклад пшениці, в той час як перехід виробництва зернових на будь-яке інше виробництво, наприклад молоко, складніший.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

Ринок є механізмом взаємодії  основних мікроекономічних суб’єктів  – споживачів і фірм, завдяки  якому відбувається  реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

 Основними ринковими  змінними є попит, пропонування  та ціна, які формують ринковий  механізм саморегулювання.

Ринкова ціна  є складною функцією попиту і пропонування.