Попит і пропозиція. Чинники попиту і пропозиції

• Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:

1. Товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки.

Наприклад, м'ясо і риба − взаємо замінні товари. За інших рівних умов з підвищенням ціни мяса попит на рибу зросте і навпаки. Цей приклад дозволяє ще раз підкреслити відмінності між змінами в обсязі попиту і змінами у попиті. Припустимо, що мал. 1.2. ілюструє попит на м'ясо, а мал. 1.3. попит на рибу. Відтак зниження ціни м'яса спричинить збільшення обсягу попиту на нього (рух точки по кривій попиту на мал. 1.3.) і скорочення попиту на рибу (рух кривої попиту на рибу ліворуч від D1 до D2.

2. Товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч (Мал. 1.3.).

Товари, які не можна віднести до цих двох типів , є незалежними  у споживанні, тобто зміна ціни одного ніяк не вплине на попит на інші товари. Так, підвищення цін на комп’ютери у жодному випадку не позначиться  на попиті на вершкове масло.

• Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов. Наприклад, зростання народжуваності збільшить спочатку попит на пелюшки, іграшки, дитяче харчування, згодом − зросте попит на шкільну форму, підручники і т.д.
• Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки – за умови очікування майбутнього зниження цін. Подібною буде реакція споживачів в очікуванні майбутньої зміни доходів: поточне споживання і попит збільшать ті з них, хто очікує їх підвищення, і зменшать ті, хто очікує зниження доходів.

З врахуванням нецінових  детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою: Q_D = f(P, N_D) , де N_D – нецінові детермінанти попиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Еластичність попиту.

Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту,  пропонування чи виробництва. Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності:

1. Еластичність попиту за ціною
2. Перехресну еластичність попиту
3. Еластичність попиту за доходом

• Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .

Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від’ємним  числом, тому що відображає різноспрямовані  зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак “мінус” відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем).

 Застосовують два способи обчислення показника еластичності.

Показник лінійної еластичності  визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:                                 

             або                                 

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

                          або        

Еластичність лінійної функції  попиту не постійна. Кожна лінійна  крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит  є еластичним, і нижній, в межах  якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності (Малюнок 1.4.). Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

1. Попит еластичний, якщо , тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту (відображається більш похилою лінією 1.4.).
2. Попит нееластичний, коли , тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту (відображається більш стрімкою лінією 1.5.).
3. Попит з одиничною еластичністю має місце, коли , тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.

Існують також  граничні випадки еластичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Абсолютно еластичний попит має місце, коли , і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією (мал. 1.7.).
5. Абсолютно нееластичний попит  має місце, коли , і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії (мал. 1.8.).

 

Факторами цінової еластичності попиту  виступають:

1. Наявність товарів–замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичний попит на нього. Попит нееластичний для групи товарів як сукупності, але стає більш еластичним для конкретного виду товару. Товари вузького призначення мають багато замінників, тому попит на них більш еластичний. Наприклад, попит на хліб взагалі нееластичний, але попит  на чорний хліб «Дарницький» − еластичний. Попит на транспортні послуги взагалі − нееластичний, а попит на таксі − еластичний. Прикладом товару, що не має досконалих замінників, може бути бензин, попит на нього нееластичний.
2. Питома вага товару у видатках споживача: чим більшою є частка товару у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки. Так, якщо ціна на голки чи шпильки зросте навіть у декілька разів, попит на них суттєво не зміниться, оскільки на цю покупку витрачається незначна частина доходу споживача. Але якщо підвищення цін на холодильники чи телевізори змусить багато споживачів відмовитися від покупки.
3. Фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;
4. Важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, оскільки зміна ціни мало вплине на обсяги закупок цих благ. Попит на предмети  розкоші є еластичним за ціною.

За неціновими чинниками  попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють, на скільки процентів зміститься крива попиту під впливом даного нецінового чинника.

• Перехресна еластичність попиту  – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару.

Вона показує, на скільки процентів  зміститься крива попиту. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною обчислюється подібно до попередніх: де х і у – два товари

   або                                                      

Для товарів – субститутів перехресна еластичність попиту додатна , тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів – комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар–доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю ( ).

• Еластичність попиту за доходом – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу.

Ми знаємо, що коли доход  споживачів змінюється, то крива попиту зміщується. Еластичність попиту за доходом  показує граничну величину зміщення кривої попиту в процентах.

Обчислюється коефіцієнт еластичності попиту за доходом тим  же методом, що й коефіцієнт інших  видів еластичності: де І – доход  споживача.

  або     

При розгляді нецінових чинників попиту ми визначили, що попит на нормальні  товари зростає зі зростанням доходу, на нижчі товари скорочується. Отже, еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною ( ), для нижчих – від’ємною ( ), для нейтральних – нульовою ( ). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю , предмети першої необхідності - меншу за одиницю .

За цим показником можна  визначити рівень життя певних верств населення. Бідні витрачають більшу частку свого бюджету на предмети першої необхідності, ніж багатші. Коли доходи зростають на 1% , то обсяг попиту на предмети першої необхідності зростає менш як на 1%, а на предмети розкоші – більш як на 1%. Це показує коефіцієнти еластичності. Наприклад, еластичність попиту за доходом для їжі – 0,77; одягу – 0,82; транспортних засобів – 1,1.

Розглянувши види та чисельність  значення коефіцієнтів еластичності попиту, угрупуємо їх і подамо у вигляді  таблиці:

Таблиця 1.2. Чисельні значення коефіцієнтів еластичності попиту [1;54]

Цінова еластичність попиту	Абсолютно еластичний попит  Еластичний попит  Попит з одиничною еластичністю Нееластичний попит  Абсолютно нееластичний попит
Перехресна еластичність попиту	Для товарів-субститутів  Для товарів-комплементів Для незалежних товарів
Еластичність попиту за доходом	Для нормальних товарів  Для нижчих товарів  Для товарів першої необхідності Для товарів другої необхідності Для предметів розкоші

 

 

Розділ 2.Суть,зміст  і фактори пропозиції.

2.1.Пропозиція,крива пропозиції,закон пропозиції.

Пропозиція — характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом.

Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності  з наявністю або продуктивними  можливостями запропонувати для  продажу на ринку протягом деякого  періоду часу за певної ціни.

Як і об’єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості, стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування.

Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару, зобразимо його кривою пропозиції, яка позначається S. Для цього на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції , а на осі ординат – ціну (P). У табличному вигляді ця залежність матиме такий вигляд (таблиця 2.1.)

Пропозиція йогурту індивідуальним виробником (дані довільні)

Таблиця 2.1.  Зміна пропозиції на ціну *

Ціна за 1 упаковку грн.	Пропозиція за тиждень
5	1100
4	700
3	400
2	200
1	100

Таблична інформація у  графічному зображенні набуває вигляду  кривої пропозиції (Малюнок 2.1.):

Малюнок 2.1. Крива пропозиції*

Крива пропозиції – показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати. Основним чинником, що впливає на обсяг пропонування є ціна.

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об’єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар. Математичним виразом закону пропонування є функція пропонування , де - обсяг пропонування товару, S – пропонування, P – ціна.

Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах, витрати  виробництва одиниці товару із збільшенням  ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати  більше товару. Реальна картина на ринку складніше за цю просту схему, але виражена у ній тенденція  має місце.