Попит і пропозиція. Чинники попиту і пропозиції

 

НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ  ДЕРЖАВНОГО  УПРАВЛІННЯ 
ПРИ  ПРЕЗИДЕНТОВІ  УКРАЇНИ 
ХАРКІВСЬКИЙ  РЕГІОНАЛЬНИЙ  ІНСТИТУТ 
ДЕРЖАВНОГО  УПРАВЛІННЯ

 

Кафедра управління персоналом

і економіки праці

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни “ МІКРОЕКОНОМІКА”

на тему “ Попит і пропозиція. Чинники попиту і пропозиції.”

 

 

 

 

 

Студент ІІ курсу, групи УЗ – 1 – 10 ФСЕУ                           А.В.Тутов

 

Керівник:

доцент кафедри управління                                                   Н.В.Статівка

персоналом і економіки  праці,

к.е.н.

 

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.   Суть,зміст і фактори попиту……………………………………….5

               1.1.Попит,крива попиту,закон попиту………………………………...5

               1.2.Цінові та нецінові детермінанти  попиту………………………….9

               1.3.Еластичність попиту………………………………………………14

РОЗДІЛ 2.   Суть,зміст  і фактори пропозиції………………………………….20

               2.1.Пропозиція,крива пропозиції,закон  пропозиції…………………20

               2.2.Цінові та нецінові детермінанти  пропозиції……………………..23

               2.3.Еластичність пропозиції…………………………………………..26

РОЗДІЛ 3.Чинники попиту і пропозиції……………………………………….29

               3.1.Чинники,що впливають на попит………………………………...29

               3.2.Чинники,що визначають еластичність попиту за ціною………..31

               3.3.Чинники,що визначають еластичність  пропозиції за ціною……32

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Актуальність теми дослідження. З точки зору класичної політичної економії ринок − це відносини  обміну між виробниками та споживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходять у сферу споживання, а ринкова  ціна − це грошова форма мінової  вартості товару, зовнішній, поверхневий  прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праці на виробництво товару.

З точки зору мікроекономіки, ринок − це механізм взаємодії  основних мікроекономічних суб’єктів  − споживачів і фірм, завдяки  якому відбувається реалізація господарських  рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірма − як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця  описує категорія «попит», поведінку  продавця категорія «пропозиція». Ринкова  ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі  виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка  на ринку проявляється як цінність товару. Саме до характеристики спільного  впливу чинників попиту та пропозиції на утворення ринкової ціни. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць», зазначивши, що можна  на однакових підставах сперечатися  про те, чим регулюється ринкова  ціна − корисністю чи витратами  виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу −  верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так  і обсяги пропозиції, тобто попит  і пропозиція виступають як функції  ціни.

Отже, три складові ринку  − попит, пропозиція, ціна − тісно  пов'язані між собою і взаємно  впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження  курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження − механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є дослідження механізму взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• Дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;
• Охарактеризувати взаємозв'язок попиту і пропозиції та їх чинники.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Суть,зміст  і фактори попиту.

1.1.Попит,крива попиту,закон попиту.

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Із такого визначення випливає, що попит на товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за допомогою таблиця 1 на прикладі йогурту:

Таблиця 1.1. Зміна попиту на ціну*

Ціна за одну упаковку грн..	Величина попиту за тиждень  шт.
5	1
4	2
3	4
2	7
1	11

Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення попиту на нього. Зобразимо графічно (Малюнок 1.1.).

*- приклад попиту було  взято з однієї з робіт із  сайту http://ukrreferat.110mb.com

Крива попиту (Малюнок 1.1.) −  відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує вірогідну  кількість товару, який вдається продати  за певний час по цінах даного рівня.

Вона має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між  двома змінними — ціною за одиницю  товару Р і обсягом його продажу  Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає від 1 грн. до 5 грн., обсяг продаж скорочується. Будь-якій точці на кривій попиту відповідає певне значення двох змінних Р і Q.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива  попиту  не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись  від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте  в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових чинників цілком припустиме.

Ні дані таблиці, ні крива  індивідуального попиту не дають  відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах є ринковою. Вони тільки показують, як змінюється величина попиту, якщо змінюється ціна, а всі інші чинники залишаються  незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар  і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар  зумовлює зменшення величин попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично  це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна  залежність , де -обсяг попиту, Р – ціна.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше  товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові  кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але  в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання  об'єму закупівель зі зростанням цін  на товар в умовах, коли грошові  можливості покупця обмежені певною межею.

Рух попиту об'єктивно регулюється  законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий  зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей  зв'язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки — зниження ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється  суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше — між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при  тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави — чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає  тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву  закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з 'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

 

 

1.2.Цінові та нецінові детермінанти попиту.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на  даній кривій попиту (Малюнок 1.2).

D1 – стара крива попиту; D2 – нова крива попиту;S – крива пропозиції

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на  даній кривій попиту (Малюнок 1.3.)

 

 Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (Малюнок 1.3.). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту.

До нецінових детермінант  попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.

• Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов. Наприклад: пропаганда здорового способу життя може спричиняти зростання попиту на спортивний одяг й інвентар за незмінності їхніх цін та інших рівних умов. Крива попиту на ці товари зміститься праворуч (від D1 на D3). Цей же показник може викликати скорочення попиту на тютюнові вироби та алкогольні напої, крива попиту на ці товари зміститься ліворуч.
• Доход − вплив доходу на попит є досить складним, здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють три види товарів:

1. Нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними благами. Графічно зростання доходу для нормальних товарів означає зрушення кривої попиту праворуч (Мал. 1.3.)
2. Нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. Це товари низької споживчої цінності, які споживач змушений купувати, оскільки його доходи не дозволяють придбати кращі й дорожчі товари. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості. Крива попиту на нижчі товари зі зростанням доходу зміщується ліворуч (D1 на D2).

 Слід зауважити , що  поділ товарів на нормальні  і нижчі є досить умовним,  оскільки один і той самий  товар для різних споживачів  може бути: нормальним для −  одного, нижчим − для іншого. Наприклад,  заможна родина буде вважати  жирну свинину нижчим товаром,  віддаючи перевагу вищим сортам  м'яса чи рибним продуктам.  Бідна родина може вважати  жирну свинину нормальним товаром.

3. Нейтральні товари − це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходу споживачів. Зміни у доході не призведуть до зміщення кривої попиту. До таких товарів відносяться товари першої необхідності: сіль, сірники та інші, споживання яких залишається відносно стабільним незалежно від рівня доходу.