Політика ціноутворення на підприємстві

align="justify">де  О_ц – оптова ціна виробу;

      С_в – виробнича собівартість виробу;

      Р – рентабельність виробу.

ПРИКЛАД 1 [12, 169]

      Варіант 1. За умови віднесення витрат на рахунок 79 – фінансові результати, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 – витрати діяльності.

      1. Виробнича собівартість виробу  – 590,0 грн.

      2. Нерозподілені постійні загальновиробничі  витрати – 8,0 грн.

      3. Наднормативні виробничі витрати – 2,0 грн.

      4. Виробнича собівартість виробу, призначеного до реалізації, –  600,0 грн. (590,0 + 8,0 + 2,0).

      5. Рентабельність – 20,0 %.

      6. Валовий (маржинальний) прибуток  – 120,0 грн. (600 × 20 %).

      7. Адміністративні витрати та витрати,  пов'язані зі збутом продукції та рекламою, – 36,0 грн.

      8. Оптова ціна виробу – 720,0 грн. (600 + 120).

      Варіант 2. За умови віднесення витрат на рахунок 79 – фінансові результати, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 – витрати діяльності.

      1. Виробнича собівартість виробу – 590,0 грн.

      2. Нерозподілені постійні загальновиробничі  витрати – 8,0 грн.

      3. Наднормативні витрати – 2,0 грн.

      4. Виробнича собівартість виробу, призначеного до реалізації, –  600,0 грн. (590,0 + 8,0 + 2,0).

      5. Адміністративні витрати та витрати, пов'язані зі збутом продукції та рекламою, – 36,0 грн.

      6. Витрати на виробництво і продаж  продукції – 636,0 грн. (600,0+36,0).

      7. Рентабельність – 13,2 %.

      8. Операційний прибуток – 84,0 грн. (636,0 × 20 %).

      9. Оптова ціна виробу – 720,0 грн. (636,0 + 84,0).

      При визначенні суми прибутку в ціні виробу використовують показник рентабельності виробу, який обчислюють як відношення валового прибутку до виробничої собівартості виробу, підготовленого до реалізації. Відповідно до національних стандартів обліку, адміністративні витрати, витрати на збут продукції і витрати на рекламу виробу до виробничої собівартості, а відносять на дохід – тобто на зменшення валового прибутку.

      За  відпускними цінами виробника, в яких міститься акцизний збір (підакцизні товари) і податок на додану вартість, підприємство продає продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі.

      Відпускну ціну виробника з урахуванням  податку на додану вартість розраховують так [12, 170]:

ВЦ_в = О_ц + (О_ц × С_пдв) : 100,

або ВЦ_в = О_ц × 1,2,

де  ВЦ_в – відпускна ціна виробника;

      С_пдв – ставка податку на додану вартість, в %.

ПРИКЛАД 2 [12, 171]

      1. Оптова ціна виробу – 720,0 грн.

      2. Ставка податку на додану вартість  – 20,0 %.

      3. Відпускна ціна виробника –  864,0 грн. [720,0 + (720,0 × 20%)].

      Відпускну ціну виробника з урахуванням  акцизного збору і податку  на додану вартість розраховують у  такій послідовності:

      1. Оптова ціна з урахуванням  акцизного збору:

О_ца = О_ц : (100 – С_а) × 100,

де  О_ца – оптова ціна виробу з урахуванням акцизного збору;

      С_а – ставка акцизного збору, %.

ПРИКЛАД 3 [12, 171]

      1. Оптова ціна виробу – 720,0 грн.

      2. Ставка акцизного збору – 15,0 %.

      3. Оптова ціна виробу з урахуванням  акцизного збору – 847,0 грн. [720,0: ((100,0 – 15,0) × 100].

      2. Відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість.

ВЦ_ва = О_ца + (О_ца × С_пдв) : 100,

де  ВЦ_ва – відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість.

ПРИКЛАД 4 [12, 171]

      1. Оптова ціна виробу – 720,0 грн. 

      2. Ставка акцизного збору – 15,0 %.

      3. Оптова ціна виробу з урахуванням  акцизного збору – 847,0 грн. (720,0 : [(100,0 – 15,0) × 100].

      4. Ставка податку на додану вартість  – 20,0 %.

      5. Відпускна ціна на підакцизний  виріб з урахуванням податку  на додану вартість – 988,2 грн. [847,0 + (847,0 × 20 : 120)].

      3. Відпускна ціна з врахуванням  акцизного збору, обрахованого  в ЄВРО, і податку на додану  вартість.

ВЦ_ва = (О_ца + А_є) × 1,2,

де  ВЦ_ва – відпускна ціна з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість.

      А_є – акцизний збір в ЄВРО.

      Ціни  оптової торгівлі вміщують ціну виробника (оптову ціну), а також витрати і дохід оптової організації (підприємства), яка займається подальшою реалізацією продукції. Наприклад, головне підприємство у промислово-фінансовій групі.

      Різновидом  оптових цін є ціни форвардних угод, які застосовуються для виконання біржових операцій. Вони вміщують крім відпускних цін виробника ще й відсотки за кредит, витрати на фінансування біржової операції, страхування і зберігання товару.

      Роздрібні ціни вміщують відпускні (оптові) ціни виробника, витрати і доходи торговельних організацій. Підприємства за роздрібними цінами реалізують свою продукцію кінцевому споживачеві через фірмові магазини або за цінами зі встановленими торговельними знижками. Різновидністю роздрібних цін можуть бути ціни комісійної та аукціонної торгівлі.

      Роздрібну ціну розраховують таким чином [12, 172]:

РЦ = ВЦ_в + Н_р або РЦ = ВЦ_ва + Н_р;

Н_р = В_о + П + ПДВ,

де  РЦ – роздрібна ціна;

      Нр  – націнка;

      Во  – витрати обігу;

      П – прибуток фірмового магазину;

      ПДВ – податок на додану вартість.

      Структура роздрібної ціни має такий вигляд:

Рис. 2. Структура роздрібної ціни [12, 173]

 

Рис. 3. Структура роздрібної ціни зі знижкою [12, 173]

      Світова ціна – ціна, за якою підприємство виконує операції з платежами у вільно конвертованій валюті. Світовими цінами є ціни на експортну продукцію підприємств. До світових цін включаються, крім оптових цін, також мито та митні збори.

      Для встановлення ціни на експортну продукцію  найпростішими і найвживанішими є наступні методи.

      Перший  – метод "поточних витрат плюс прибуток", що застосовується при відсутності інвестицій в основний та обіговий капітал для виробництва і експорту продукції.

      Другий  – "метод цільового прибутку" – коли такі інвестиції мають місце.

      1. Метод встановлення ціни "поточні витрати плюс прибуток".

      При цьому методі ціну визначають за формулою [12, 173]:

Ц_ев = П_пв / (1 + Р : 100),

П_пв = С_в + М_о + Т_е + С_св + В_м,

де  Ц_еє – ціна експортного виробу, обчислена методом "поточні витрати плюс прибуток";

      П_пв – питомі поточні витрати, пов'язані з виробництвом і експортом виробу;

      P – рентабельність, %;

      С_в – собівартість виробу в розрахунку на один виріб;

      М_о – витрати на митне обслуговування;

      Т_е – витрати на транспортування вантажу;

      С_св – витрати на страхування вантажу;

      В_м – витрати на сплату вивізного мита.

ПРИКЛАД 5 [12, 174]

      1. Питомі поточні витрати, пов'язані  з виробництвом (640,0 грн.) і експортом  виробу (70 грн.) – 710,0 (640,0 + 70,0) грн./шт.

      2. Рентабельність – 80,0 %.

      3. Зовнішньоторговельна ціна, обчислена  методом "поточні витрати плюс  прибуток" – 1278,0 грн. (710 / 1,8).

      2. Встановлення ціни методом "цільового прибутку".

      Для розрахунку ціни таким методом використовують формулу:

Ц_еп = П_пв + K_n × Н_п,

де  Ц_ев – ціна експортного виробу, встановлена методом цільового прибутку;

      K_n – питомі інвестиції в основний та обіговий капітал на виробництво і експорт відповідного виробу, грн./шт.

      Н_п – норма прибутку на капітал.

ПРИКЛАД 6 [12, 174]

      1. Питомі поточні витрати, пов'язані  з виробництвом (640,0 грн.) і експортом  виробу (70 грн.), – 710,0 грн./шт. (640,0 + 70,0).

      2. Інвестиції, тис. грн./рік:

• в основний капітал – 400,0,
• в обіговий капітал – 200,0.

      3. Ставка податку на прибуток – 30,0 %.

      4. Бажана норма чистого прибутку  – 22,0 %.

      5. Абсолютний розмір цільового  прибутку – 132,0 грн. (400,0 + 200,0) ×  0,22.

      6. Зовнішньоторговельна ціна виробу (середній рівень світової ціни  на аналогічний виріб) – 1610,0 грн./шт.

      7. Розрахунок беззбиткової партії виробів (Б_п), шт. – рік:

(1610 ×  Б_п) – (710 × (100 – 30) / 100) = 132000 грн.;

(1610 –  710) × (Б_п × 0,7 = Б_пс) = 132000 грн.;

900 ×  Б_пс = 132000 грн; Б_пс = 132000 : 900; Б_пс = 147 (шт.).

      Залежно від рівня самостійності підприємства у сфері ціноутворення ціни можна поділити таким чином: