Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

Загальні напрями співробітництва МБРР з Україною визначені у Стратегії допомоги Групи Світового банку Україні на період 2001-2003 років, затвердженій Радою Директорів Світового банку у вересні 2000 року.

Згідно зі Стратегією пріоритетними напрямами допомоги Банку Україні визнано підтримку реформування системи соціального захисту населення України у перехідний період, підтримка системи охорони здоров'я через боротьбу з розповсюдженням СНІДу і туберкульозу, сприяння розвиткові приватного сектору економіки нашої держави, забезпечення суспільного діалогу в Україні та розбудова громадського суспільства з метою суспільної підтримки курсу економічних реформ.

  Стратегія ЄБРР для України, затверджена Радою Директорів Банку у липні 2000 року, є програмою дій на період 2001-2002 років, спрямованою на підтримку економічних і структурних реформ та активний пошук можливостей реалізації нових проектів Банку в Україні. Стратегія ЄБРР для України визначає наступні пріоритети діяльності Банку в нашій країні:

▪ укріплення банківського і фінансового сектору та забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

▪ допомога в комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема, транспорту, телекомунікацій тощо) та секторі енергозбереження;

▪ ядерна безпека та проект завершення двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (Х2-Р4);

▪ підтримка та реструктуризація промислового сектору з метою підвищення ефективності приватизації, реструктуризації великих підприємств, залучення стратегічних іноземних інвесторів, покращення корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.

Особливий акцент ставитиметься на агропромисловий комплекс, виробництво товарів широкого споживання, підтримку підприємств, діяльність яких орієнтована на експорт.

Практична реалізація Стратегій допомоги МБРР та ЄБРР Україні безпосередньо впливає на обсяг фінансової допомоги цих організацій Україні. Загальною рисою обох зі згаданих Стратегій є встановлення чіткої залежності обсягів фінансування України від успіхів у впровадженні економічних реформ та інвестиційного клімату в нашій країні.

12.2. 12.2. Міжнародний валютний фонд та напрямки його співробітництва з Україною

2 червня 1992 року Президент України підписав Закон України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" (№ 2402-ХІІ). Починаючи з 1994 року, Україна активно співпрацює з Міжнародним валютним фондом.

За період з 1994 по 1998 роки Україна реалізувала чотири кредитні угоди з МВФ, фактично отримавши: за позикою STF (1994 р.) - близько 720 млн. доларів США за річною ставкою 5,75% на строк 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 4,5 роки); за позиками Stand-by: у 1995 році - близько 780 млн. доларів США, у 1996 році - близько 860 млн. доларів США, у 1997-1998 роках - близько 247 млн. доларів США. Позики Stand-by надавалися за річною ставкою 6,29% на строк 5 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 3,25 роки.

Перевагою кредитування в рамках Програми EFF є те, що кошти надаються на більш тривалий строк (термін погашення - 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років), у більшому обсязі (загальний обсяг позики складає 2,226 млрд. доларів США) та під невеликі відсотки (до 7% річних).

Згідно до результатів Одинадцятого перегляду квот країн-членів МВФ, квоту України збільшено з 997,3 млн. СПЗ до 1372 млн. СПЗ (близько 1929 млн. дол. США), що дало змогу збільшити обсяг кредитів від МВФ. У відповідності до запиту Української сторони Рада Директорів МВФ у 1999 р. прийняла рішення про збільшення загального фінансування в рамках програми EFF на 20% до 2571 млн. доларів США.

Практика реалізації Україною програм Фонду системних трансформацій та Stand-by надали змогу Уряду України розпочати обговорення можливості започаткування нової середньострокової програми, спрямованої на забезпечення економічного зростання реального сектору економіки. В вересні 1998 року Радою Директорів МВФ було затверджено програму "Механізм розширеного фінансування" для України загальним обсягом близько 2 млрд. 266 млн. доларів США. Загальна сума, отриманих від МВФ траншів за програмою EFF складає близько 990 млн. доларів США, із них: у 1998 році отримано близько 342 млн. доларів США у 1999 році отримано близько 648 млн. доларів США. На 2000 рік було заплановано отримати від МВФ 936 млн. доларів США, але на жаль ці кошти не надійшли від МВФ в зв'язку з затримкою виконання Україною ряду умов Програми.

•     Лише рішучі кроки на шляху реформування економіки можуть переконати Міжнародний валютний фонд у необхідності підтримки України та відновлення фінансування за програмою EFF, тому Урядом України було здійснено рішучі кроки для виконання умов Програми та прискорення запровадження реформ в Україні.

Виконання попередніх заходів стало вирішальним та надало можливість прийняття Радою Директорів МВФ CAPut!’ грудня 2000 року позитивного рішення щодо відновлення фінансування для України та продовження дії Програми в рамках кредиту "Механізм розширеного фінансування" ще на один рік (до вересня 2002 року).

Важливим аспектом при підготовці останнього варіанту Меморандуму економічного розвитку на 2001 рік є врахування соціального виміру заходів цієї Програми, унікальності соціально-економічної ситуації, яка склалася в Україні та належного ставлення до політики і принципів, які проголошені Урядом. Заходи програми EFF повністю узгоджені з пріоритетами Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Відновлення фінансування за Програмою надало можливість отримати 247,239 млн. доларів США вже 22 грудня цього року. Відновлення фінансування для України з боку МВФ надасть можливість розблокувати фінансування проектів Світового Банку реконструкції та розвитку, отримати фінансові ресурси інших міжнародних організацій, а також сприятиме вирішенню питання завершення реструктуризації офіційних боргів перед кредиторами Паризького клубу.

За результатами перегляду Програми EFF в 2001-2002 роках передбачено отримати кошти в сумі біля 1207,8 млн. СПЗ, які будуть надходити щоквартально - по 145,39 млн. СПЗ. Чергова місія МВФ працювала в Києві з метою завершення п'ятого перегляду програми. Під час чергової роботи місії МВФ було зосереджено увагу на досягненнях українською стороною прогресу у виконанні структурних маяків Програми, викладених в Листі про наміри економічної політики на 2003 рік, щодо:

•     зниження ставки податку на експорт соняшникового насіння до 10 відсотків;

•     подання до Верховної Ради вичерпної інформації про результати приватизації і розміщення цієї інформації на Інтернет-сторінці Фонду державного майна;

•     остаточного узгодження регламенту проведення другого етапу аудиту НАК "Нафтогаз України";

•     остаточного формулювання середньотермінової стратегії щодо банку "Україна", що не потребуватиме залучення урядових коштів;

•     завершення аналізу результатів діяльності вільних економічних зон та територій із спеціальним режимом інвестування.

За результатами роботи місії підготовлено та опрацьовується проект Листа про наміри економічної політики на 2004 рік. Лист містить перелік попередніх заходів, які Уряд України повинен виконати до 10 березня поточного року тобто за два тижні до засідання Ради Директорів МВФ. Від позитивного вирішення питання щодо продовження фінансування за програмою "Механізм розширеного фінансування" (EFF) залежить проведення в першій декаді березня засідання Паризького клубу з метою розгляду питання реструктуризації двосторонніх офіційних боргів України.

12.3. 12.3. Призначення Світового Банку та форми його співпраці з Україною

Група Світового банку - це міжнародна організація розвитку, мета якої - надавати допомогу країнам-членам Групи на шляху до економічного та соціального прогресу. Вона фінансує свої кредитні операції, здійснювані в Україні та інших членів Групи з середнім рівнем доходу, шляхом запозичення коштів на світових ринках капіталу.

Група Світового банку є власністю 181 держав-учасниць, а керівництво діяльністю Групи здійснює Рада виконавчих директорів, які є представниками держав-учасниць. Україна, як учасник-акціонер Банку, має 0.77% акцій

Від часу свого заснування після другої Світової війни Група надала фінансування загальною сумою на 340 млрд. дол. США для здійснення понад 6000 операцій у 164 країнах .

У червні 1944 р. до Бреттон Вудз (штат Нью Хемшир) зібралися делегати від сорока чотирьох країн з метою визначити організаційну структуру післявоєнної міжнародної економіки і закласти підвалини Всесвітнього банку та Міжнародного валютного фонду.

Делегати в Бреттон Вудз прагнули створити у майбутньому всесвітню організацію, мета якої - "надавати допомогу у відбудові та розвитку територій країн-членів організації, спонукати розвиток продуктивних сил і ресурсів у менш розвинених країнах і тим самим сприяти підвищенню продуктивності, рівня життя і умов праці на їх території."

Група Світового банку - це сукупність багатосторонніх організацій розвитку, які належать і підзвітні урядам країн-членів організацій. Ці уряди здійснюють свої функції власників через Ради керівників, у яких кожна з країн-членів представлена окремо. Всі повноваження, якими наділені Ради керівників, за декількома винятками, передані Радам виконавчих директорів, які призначаються або обираються урядами країн-учасниць. Виконавчі директори призначають Президент Групи банку.

Група Банку має неполітичне спрямування. Статутами її організацій забороняється при прийнятті рішень брати до уваги політичні міркування або втручатися у політичні справи країн-членів організацій.

Втім, Група Банку усвідомлює, що політична стабільність і належне керівництво мають надзвичайно важливе значення для розумного економічного управління. В рамках своїх повноважень вона підтримує зусилля позичальників - членів організації щодо поліпшення управління державним сектором, економічної та фінансової підзвітності, правових систем та прозорості процедур у цих країнах. У Групі банку також усвідомлюють, що права і свободи людини не можуть бути реалізовані у повній мірі доки у світі широко поширені бідність, неписемність, недоїдання та голод. Тому вона сприяє розвитку систем соціального забезпечення шляхом надання підтримки зусиллям країн-позичальників, спрямованих на зниження бідності і підвищення життєвого рівня.

До складу Групи Світового банку входять п'ять міжнародних організацій:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), найперша створена в Групі організація, відкрила свої двері у 1946 р. Сьогодні це найбільша установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються, і головний ініціатор аналогічного фінансування з інших джерел. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам при гарантії уряду. Кошти для цього отримуються, головним чином, шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена у 1956 р. з метою надання підтримки приватним підприємствам у світі, що розвивається. МФК також є головним ініціатором як місцевих, та і зарубіжних приватних інвестицій. Її кредитно-інвестиційна діяльність базується на принципі брати на себе ринковий ризик разом з приватними інвесторами. МФК не приймає гарантій уряду.

Міжнародна асоціація розвиту (МАР) була створена у 1960 р. з метою забезпечення на пільгових умовах фінансування країн з низьким рівнем доходу, які не мають кредитоспроможності для отримання позик у МБРР.

Міжнародний центр розв'язання спірних питань у сфері інвестицій увійшов до Групи Всесвітнього банку у 1966 р. з метою надання узгоджувальних та арбітражних послуг при вирішенні спірних питань між іноземними інвесторами і урядами країн-позичальників, що виникають безпосередньо у процесі впровадження інвестицій.

Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ) було створене у 1988 р. для забезпечення страхування некомерційних інвестиційних ризиків і надання технічних послуг, які сприяють надходженням інвестицій. БАГІ також розповсюджує інформацію стосовно інвестиційних можливостей.

З 1992 року Україна і Світовий банк співпрацюють задля забезпечення успішного впровадження реформ в Україні. Було розпочато низку спільних проектів для покращання підприємницького середовища, поліпшення ситуації у соціальному секторі, здійснення адміністративної реформи та ін. Сьогодні Уряд і Всесвітній банк працюють над близько 50 проектами: позиками, ґрантами та економічними дослідженнями.

Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структурами, неурядовими організаціями (НУО), багатосторонніми інституціями і донорами. Світовий банк пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і НУО у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, Всесвітній банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі.

Світовий банк постійно надає допомогу уряду України у розробці та впровадженні економічних реформ шляхом надання консультацій, здійснення спільних економічних досліджень та затвердження позик для здійснення реформ. Програму реформ, яку було проголошено 1994 року і яка отримала новий імпульс на початку 2000 року, було підтримано такими позиками Банку, як інституційна позика (1993), реабілітаційна позика (1994), структурні позики на розвиток підприємств (1996, 1998), сільськогосподарського сектора (1996), фінансового сектора (1998), перебудову вугільної галузі (1996) тощо.

Інші члени Групи Світового банку також впроваджують проекти в Україні. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) впроваджує проекти з приватизації, розвитку підприємництва сектора та земельної реформи. Інститут Світового банку (ІСБ) здійснює проекти з Урядом і НУО та організовує навчальні програми. Головним завданням Групи Світового банку є надати всебічну допомогу Уряду України у забезпеченні економічного зростання, підвищенні рівня життя людей, та у створенні сприятливих умов для підприємництва.