Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

12.4. 12.4. Призначення Міжнародної фінансової корпорації

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) є членом Групи Світового Банку, до якої належать також Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку (МБРР), Міжнародна Асоціація Розвитку (МАР) та Багатостороннє Агентство з Гарантування Інвестицій (БАГІ). МФК була заснована у 1956 р. з метою сприяння розвиткові приватного сектору країн з перехідною економікою. Досягнення цієї мети забезпечується трьома основними видами діяльності МФК: фінансуванням проектів приватного сектору, допомогою компаніям країн з перехідною економікою в залученні інвестицій на міжнародних фінансових ринках, а також консультуванням та технічною допомогою приватним компаніям та урядам.

Членами МФК є 174 країни. Для того, щоби стати членом МФК, потрібно бути членом МБРР. Повноваження з керівництва МФК надані Правлінню, до якого країни-члени призначають своїх представників. Акціонерний капітал МФК вноситься країнами-членами, а право голосу - пропорційне кількості акцій, які тримає кожна країна-член. Статутний капітал МФК - 2,45 млрд. доларів. Правління передає значну частину своїх повноважень Раді Директорів, яка складається з Виконавчих Директорів МБРР, які, в свою чергу, репрезентують країни-члени МФК. Рада Директорів розглядає всі проекти. МФК є пов'язаною з МБРР, але має власний акціонерний капітал, Статут та штат.

Капітальні та квазікапітальні інвестиції МФК фінансуються з власного чистого капіталу: суми внесеного капіталу та накопиченого прибутку. Щодо фондів, потрібних для кредитних операцій, то 80% цих фондів позичається на міжнародних фінансових ринках через облігаційні позики або приватне розміщення капіталу, інші 20% позичаються від МБРР.

МФК пропонує цілий ряд фінансових продуктів та послуг приватним компаніям, що працюють у країнах з перехідною економікою - членах МФК:

▪ довгострокові кредити в основних валютах з фіксованими або плаваючими відсотковими ставками;

▪ інвестиції до акціонерного капіталу

▪ квазі-часткові інструменти (субординовані кредити, привілейовані акції, дохідні цінні папери);

▪ гарантії та резервне фінансування

▪ управління ризиком (посередництво у валютних та відсоткових свопах, банківські резерви для хеджування кредиту).

МФК надає фінансові інструменти окремо або в будь-якій необхідній комбінації для забезпечення відповідного фінансування проектів.

МФК також допомагає розробити оптимальну структуру фінансування проектів, координуючи фінансування з іноземних та місцевих банків та компаній, а також агентств з експортного кредиту. МФК бере за свої послуги плату, що залежить від умов ринку і не приймає урядових гарантій. МФК працює на комерційних засадах і поділяє всі ризики зі своїми партнерами.

Для того, щоб отримати фінансування від МФК, проекти мають приносити прибуток інвесторам, користь економіці країни та відповідати суворим правилам МФК щодо охорони навколишнього середовища. МФК фінансує проекти у різних галузях промисловості від агробізнесу до гірництва, і від виробництва до туризму. Хоча МФК, у першу чергу, фінансує проекти приватного сектору, вона також може фінансувати компанію, яка частково належить урядові за умови, що приватний сектор має в ній частку і підприємство працює на комерційній основі. МФК фінансує як місцеві компанії, так і спільні підприємства за участю іноземних та місцевих акціонерів. Щоб забезпечити участь інвесторів та кредиторів з приватного сектору, МФК обмежує загальну суму власного фінансування за кожним проектом до 25% усього кошторису проекту. МФК також може фінансувати до 35% капіталу на один проект за умови, що вона не буде найбільшим акціонером. Інвестиції МФК, як правило, складають від 1 млн. доларів до 100 млн. доларів. Фонди МФК можуть бути використані як постійний обіговий капітал або для іноземних чи місцевих витрат на придбання основних фондів у будь-якій країні-члені МБРР.

Завдяки успішним фінансовим операціям та особливому статусу багатосторонньої інституції, МФК може діяти як каталізатор залучення приватних інвестицій. Участь МФК в проекті зміцнює впевненість інвесторів в успіху проекту та приваблює інших кредиторів і акціонерів. МФК мобілізує пряме фінансування для перспективних компаній у країнах з перехідними економіками шляхом синдикації кредитів міжнародних комерційних банків та шляхом андеррайтингу інвестиційних фондів та емісії комерційних цінних паперів. МФК також займається приватним розміщенням цінних паперів.

МФК надає консультаційні послуги з широкого кола питань, зокрема фізичної та фінансової реструктуризації, складання бізнес-планів, визначення ринків збуту, продуктів, технологій, а також фінансових і технічних партнерів, мобілізації фінансування проектів. МФК дає поради, з участю в інвестиції або без неї, за плату, обумовлену ринком. МФК також надає поради урядам з питань покращення умов для залучення приватних інвестицій. Так, наприклад, вона сприяє у розвитку внутрішніх ринків капіталів, а також у реорганізації та приватизації державних підприємств. Консультативна Служба з Іноземних Інвестицій, якою спільно управляють МФК та МБРР, надає послуги з питань залучення прямих іноземних інвестицій.

12.5. 12.5. Участь ЄБРР у розвитку українського підприємництва та її особливості

ЄБРР хоча і є досить молодою фінансовою структурою, але вона за досить короткий строк перетворилась в один із інститутів економічного співробітництва у Європі. Спектр фінансових послуг, які надає ЄБРР є досить різноманітним.

  Виділяють такі основні форми фінансових послуг ЄБРР:

а) надання кредитів;

б) інвестиції в акціонерний капітал;

в) підписка на акції підприємства;

г) надання гарантій.

Надання кредитів, як видно є однією із найголовніших форм фінансування, що застосовуються Банком. Банк надає кредити на підставі з умовами та вимогами конкретного проекту. Кредитування здійснюється як повністю за рахунок коштів банку, так і синдиковано.

Кредит у більшості випадків надається під гарантію майна позичальника. При наданні кредитів приватним підприємствам банк не вимагає гарантій від уряду країни.

На сьогоднішній день ЄБРР є одним із небагатьох інституційних інвесторів в Україні. Складно знайти середньострокові кошти під проектне фінансування. Банк надає такі кошти, при цьому іноді пропонує пільговий період по обслуговуванню основної суми боргу.

Вартість коштів, що пропонує ЄБРР, нижча вартості кредитних ресурсів комерційних банків. Наприклад, ЄБРР надає кошти в рамках Кредитної лінії на підтримку малого та середнього бізнесу виходячи із ставки LIBOR + 8%, де 3%- маржа фінансових посередників.

Станом на 1 січня 2001 року портфель проектів України у ЄБРР складався з 36 проектів із загальним обсягом зобов'язань Банку біля 1,6 млрд. Євро. При цьому загальна вартість проектів ЄБРР в Україні з урахуванням спільного фінансування досягла 4,2 млрд. Євро. В той же час динамічна політика ЄБРР по відношенню до України дозволила Банку стати на теперішній час найбільшим інвестором в Україну, станом на початок 2001 року надходження інвестиційних ресурсів в рамках проектів ЄБРР в Україні складали 7,85 % від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій в Україну (3 865,5 млн. дол. США). Надходження коштів ЄБРР в економіку України за станом на 1 січня 2001 року склали 337 млн. Євро.

Розріз операцій ЄБРР по секторах економіки України (див.рис. 12.1.) відображає пріоритетні напрямки вкладень ресурсів цих МФО у вітчизняну економіку. Безперечним лідером по залученню ресурсів ЄБРР виступає паливно-енергетичний комплекс України, за станом на 1 січня 2001 року обсяги зобов'язань ЄБРР у ПЕК складали 335,9 млн. Євро, тобто 29 % від загального обсягу зобов'язань Банку Україні. В якості пріоритетних напрямків вкладень ЄБРР необхідно окремо відмітити фінансовий і транспортний сектора, які акумулюють відповідно 22% та 18,5 % загального обсягу зобов'язань Банку в Україні.

Рис. 12.1. Операції ЄБРР по секторах економіки України

При наданні кредитів банк їх надає або самостійно, беручи всі ризики на свій баланс, або синдикуючи ризики на ринку шляхом розробки і участі у програмах співфінансування. По можливості ЄБРР залучає інших учасників до співфінансування проектів. В результаті вдалого залучення із зовнішніх джерел капіталу для фінансування проектів, спонсором яких є Банк, зростає загальний об’єм коштів, які йдуть на фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та фінансові заклади, експортно-імпортні агенції та інші офіційні джерела.

  Відрізняють такі форми співфінансування:

Спільне фінансування – здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР та учасниками співфінансування, використовуються у визначених узгоджених долях для фінансування одного і того ж набору чи комплексу товарів та послуг, що вимагаються для операції.

Паралельне фінансування – здійснюється у тих випадках, коли кредити ЄБРР та учасників співфінансування використовуються для окремих комплекcів товарів та послуг.

Синдикування – процес, за допомогою якого ЄБРР здійснює пошук інших фінансових закладів, які можуть зобов’язатися видати кредитні кошти на підставі документів, що надаються Банком, на умовах, в основному схожих з тими, на яких готовий здійснювати кредитування сам Банк.

Синдикована участь – здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР береться профінансувати весь кредит та під час закриття кредиту продає участь у кредиті іншому банку або банкам. У цих випадках ЄБРР, як і раніше, несе зобов’язання за всю суму кредиту, але частину свого зобов’язання фінансує за рахунок покупця (покупців)- долі участі.

Інвестування в акціонерний капітал може мати будь-які форми, включаючи підписку на звичайні та привілейовані акції. Пропонуються також інвестиції і в квазіакціонерний капітал, починаючи від субординування кредитів, придбання боргових зобов’язань та векселів, що приносять прибутки, і закінчуючи вільно викупленими привілейованими акціями. При інвестуванні в акціонерний капітал, ЄБРР розраховує на отримання відповідних прибутків на вкладені кошти. Він повинен завжди мати чітку стратегію виходу і тому, стаючи акціонером, не претендує на контрольний пакет акцій.

ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, беручи на себе зобов’язання підписатися на встановлену дату в майбутньому на певну кількість акцій, які будуть емітовані державним чи приватним підприємством.

Можливість фінансування передачі акцій діючого підприємства розглядається Банком лише у випадках приватизації, коли така передача реально підвищить ефективність підприємства.

Крім форм фінансування, збоку ЄБРР застосовуються принципи кредитування різних позичальників.

Основними такими принципами є: повернення кредиту, строковість кредиту, платність послуг, матеріальне забезпечення та цільовий характер.

Таким чином, якщо на підставі таких принципів кредитування розглянути перелік усіх кредитних угод, що підписані між Україною та ЄБРР, та тих, що мають бути підписані найближчим часом, то їх можна поділити на різні форми та види, які закріплюються в певних міжнародних документах. Тобто, такі кредити ЄБРР можна поділити на різні групи за певними ознаками.

По об’єкту (сектору), що кредитується, можна відрізнити кредити для державного та недержавного секторів економіки.

  По призначенню в залежності від того, яка зовнішньоекономічна операція фінансується за рахунок позичених коштів, відрізняємо:

комерційні кредити, які безпосередньо пов’язані з кредитуванням зовнішньої торгівлі та послуг;

інвестиційні (фінансові) кредити, що використовуються безпосередньо на прямі капіталовкладення, будівництво промислових об’єктів, покупку технологічного обладнання;

лізингові кредити, що використовуються для фінансування першої виплати по лізингу.

Якщо поділити кредити ЄБРР по видах (товарні та валютні), то Банк застосовує у своїй діяльності лише валютні кредити, які надаються в грошовій формі для оплати певних контрактів на покупку імпортного обладнання та послуг.

  По строках всі кредити ЄБРР поділяються на:

короткострокові (як правило це комерційні кредити) – до 1-го року;

довгострокові (як правило надаються при інвестиційних та лізингових кредитах) – до 5-ти років та більше.

По способу кредитування, всі кредити ЄБРР можна поділити на прямі та непрямі. Під прямим кредитом розуміється надання Банком коштів безпосередньо Позичальнику, а під непрямим кредитом – надання коштів Позичальнику через посередництво держави чи будь-якого іншого комерційного банку.

Одночасно з цим, на мою думку, фінансування в акціонерний капітал (обидві форми), надання фінансових гарантій по зовнішньоекономічних контрактах необхідно також розглядати у вигляді різновиду кредиту. Цей висновок полягає у тому, що до такої схеми міжнародного фінансування проектів дедалі частіше удаються майже всі міжнародні фінансові організації. Окрім того, в цілому умови такого фінансування багато в чому рівноцінно відповідають звичайному кредитуванню. Так дивіденди від прибутку та суму, що дорівнює різниці між початковою та кінцевою, на дату реалізації, вартістю акцій, можна розглядати як проценти за позику. Однак, захищеність інтересів ЄБРР при такій системі фінансування економік держав значно зростає.