Перспективні напрями двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України та Бельгії

3. Економічні  аспекти заснування Бенілюксу.

     Економічний Союз Бенілюкс, раніше Митний Союз Бенілюкс, — є торгівельною угодою між Бельгією, Нідерландами та Люксембургом, колективно оформлений як Бенілюкс. Організація Бенілюкс розпочала свою діяльність 1 листопада 1960 р., як така, що наслідувала Митний союз, заснований 1 січня 1948 р. Союз встановлює стандарти тарифів на товари з країн-не членів Бенілюкса і призначає зобов’язання по торгівлі всередені союзу. Четверте за розміром угрупування на Заході, Бенілюкс обслуговує понад 25 мільйонів чоловік.

     Свого часу Бенілюкс вважався багатообіцяючим  експериментом, за прикладом котрого  сусідні країни мали б заснувати  інші митні союзи, які потім могли  б об’єднатися в більший економічний  союз. Але, після ратифікації угоди, що заснувала Європейське Об’єднання Вугілля і Сталі в 1952 р., інтереси сусідніх країн, а разом з ними і Бенілюкса, стали відповідати планам заснування Європейського Економічного Союзу.

     Економічний Союз Бенілюкс став важливою моделлю  для ідеї Європейського Союзу. Можна навіть сказати його передумовою. Бенілюкс продовжує діяти в деяких питаннях як менше економічне угрупування в рамках більшого, що має штаб-квартиру в Брюселі.

     Етнічно країни Бенілюкса формують транзитну  зону між стародавнім Германським та Латинським наслідуванням Західної Європи. Навіть мови країн — це Французька та Німецька. Компактність розселення населення в цих країнах одна з найвищих в Європі і в світі. Всі три країни є високо урбанізованими і біля дев’яти десятих населення цього регіону мешкають в містах та урбанізованих територіях. Брюсель, Амстердам, Роттердам іГааґа є одними з головних міст Європи.

     Країни  Бенілюкса є одним з найбільш високо індустріалізованих регіонів світу і мають ринкові економіки, які в значній мірі залежать від зовнішньої торгівлі. В зв'язку з прагненням країни забезпечити безпеку і протекцію власної торгівлі ці країни були піонерами економічної інтеграціі, створивши Економічний союз Бельгія-Люксембург в1921 р., а після Другої світової війни — Бенілюкс. Цей союз забезпечує вільний рух людей, товарів, капіталу і послуг між трьома країнами; координує їх політику в економічній, фінансовій, соціальній сферах; дотримується спільної зовнішньо-торгівельної політики.

     Таким чином, обравши шлях на Європейську  інтеграцію ще в 1921 році, країни Бенілюкса раз і назавжди вирішили питання пріорітетів економічних відносин країн регіону зі світом. Піонери інтеграціі, ці країни демонструють сьогодні чудові результати росту національних економік і найкращі традиції економічної співпраці через кордони. Інші країни ЄС просто не можуть вихвалятися такими результатами. 

4. Перспективні  напрями двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва  України та Бельгії

     Королівство Бельгія визнало Україну разом  з іншими державами-членами Європейського  Співтовариства 31 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 10 березня 1992 р. Правовою основою  відносин служить міждержавний Договір  про взаєморозуміння та співробітництво, який Україна і Бельгія підписали  у 1997 р. Договірно-правова база двостороннього співробітництва налічує близько 30 міжурядових, міжвідомчих та міжрегіональних  угод. На нинішньому етапі основою  розвитку співробітництва слугує Дорожня  карта двосторонніх відносин між  Україною та Королівством Бельгія, її Спільнотами та Регіонами на період 2009-2010 років, підписана 19 листопада 2008 року.

     Серед пріоритетних напрямків діяльності ТЕМ в Бельгії залишається питання просування українського експорту на ринку країни перебування. З огляду на необхідність скорочення негативного для України балансу зовнішньої торгівлі, слід звернути увагу на просування, в першу чергу, продукції, яка на сьогодні складає позитив для сальдо двосторонньої торгівлі. Впершорядь, це стосується такої продукції, як насіння і плоди олійних рослин (рапс – група 12 за УКТЗЕД) з обсягом 137,7 млн. євро за результатами 2009 р., яка практично повністю експортувався з України до Бельгії з часткою в загальній торгівлі у 22,1% та приростом, порівняно з 2008 р. у 18,9%. Як відомо, ця продукція є сировиною для виробництва біопального, тому розвиток її експорту варто відносити до такої галузі, як енергетичне співробітництво. Разом з тим, враховуючи негативний вплив тривалого вирощування цієї культури на якість грунтів, питання подальшого розвитку цього експорту потребує додаткового вивчення та схвалення з боку Міністерства аграрної політики України.  

     Перспективним залишається просування експорту з України металургійної продукції (група 72), поставки якої до Бельгії істотно зросли у 2009 р. (частка в експорті 8,6% із зростанням у 69,1% та позитивним для України балансом у 16,4 млн. євро).

     Позитиву  до балансу минулорічної торгівлі додала така група товарів, як готовий одяг (група 62) з сальдо у +15,5 млн. євро та зростанням експорту на 3,1%.

     Більш ніж на 53% збільшилися поставки з  України до Бельгії субпродуктів харчової промисловості (група 23) з часткою в експорті 3,6% та позитивом для торговельного балансу України у 5,3 млн. євро. 

     Потребує  активізації експорт деревини та продукції деревообробки (група 44), яка складає 5,2% експорту з позитивом для балансу у 8,9 млн. євро, однак протягом 2009 р. збільшилася лише на 0,4%. На 78% збільшився експорт групи 26 (руди, шлаки та зола) з позитивним сальдо у 5 млн. євро. 

     Активним  темпами розвивався експорт групи 63 (інші готові текстильні вироби; комплекти; вторинна сировина), де приріст склав 78,3% з позитивним сальдо у 2,9 млн. євро. 

     Разом з тим, слід звернути увагу також  на товари, торгівля якими вносить  негатив до українського балансу двосторонньої торгівлі. Найбільшу увагу потребує група 30 –фармацевтична продукція, яка складає 14,7% всього українського імпорту з Бельгії з негативним для України балансом у 54,6 млн. євро та приростом у 2009 р. на 6%. Щоправда, і український експорт до Бельгії цієї продукції збільшився минулого року у 5 разів, склавши 0,732 млн. євро, однак його питома вага залишається лише на рівні 0,3%. 

     Важливою  складовою українського імпорту  з Бельгії залишається продукція машинобудування (групи 84, 85, 87 та 90), негативне сальдо в торгівлі якими складає сумарно 105,8 млн. євро. Динаміка імпорту цих товарів продемонструвала у 2009 р. тенденцію до зменшення на рівні ~50%, в той час, як український експорт до Бельгії груп 84 (реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини) і 90 (оптичні прилади, точні апарати та прилади, у т.ч. медико-хірургічні) мали зростання, відповідно, на 3,6% та 32,9%. 

     Уваги потребують ще дві важливі групи  українського імпорту з Бельгії: 39 - полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них та 38 - інші продукти хімічної промисловості,сумарний негативний баланс яких для України становить 60,1 млн. євро, де український експорт зменшився у 2009 р. в середньому на 30%. 

     Практика  роботи ТЕМ засвідчує, що у багатьох випадках пропозиції щодо експорту української продукції мають недостатньо підготовлений вигляд, що потребує розробки та запровадження єдиної форми експортних звернень українських товаровиробників.

     Важливе значення у експортній роботі має  робота у сфері виставкової діяльності. У квітні ц.р. Посольство взяло участь у щорічній виставці „Вина і смаки” в м.Дінан.  За результатами участі Посольства у виставці досягнуто домовленості про залучення України  як почесного гостя з центральним стендом на згаданій виставці 7-9.05.2010 р. ТЕМ забезпечила запрошення до організації та участі у виставці МЗС, Мінекономіки, Мінагрополітики та близько 100 українських підприємств – виробників вино- та алкогольної продукції, м’ясо-молочної, кондитерської та броварної продукції.  

     В рамках розвитку технічної допомоги для України важливе значення має робота з підготовки пропозицій до спільних проектів, що фінансуються урядом Фламандського регіону (т.зв. фламандські проекти). У лютому 2009 р. було організовано семінар з бельгійськими підприємцями, за результатами якого кількість проектів, які подавалися на розгляд Фламандського уряду значно збільшилася. У 2009 р. схвалення до фінансування отримали 6 проектів загальною вартістю 432 тис. євро. окрім того, протягом минулого року ТЕМ взяла участь у декількох заходах, організованих в рамках фламандських проектів, які вже реалізуються.  

     Значна увага приділялася розвитку співробітництва у сфері енергетики, і зокрема, відновлювальних джерел енергії. Опрацьовуються декілька пропозицій щодо будівництва в Україні вітряних електростанцій, налагодження спільного виробництва сонячних батарей промислового та побутового використання. У грудні 2009 р. проведено зустріч в Посольстві та надавалося сприяння у організації зустрічей в Україні для представників бельгійської компанії „Shecco”, що працює у сфері теплогенеруючих технологій. У травні проведено декілька зустрічей щодо співпраці у сфері ядерної енергетики. Зокрема, Бельгія підтвердила своє рішення щодо виділення Чорнобильському фонду України протягом 2009-2010 рр. коштів загальним обсягом 1.194.540 євро. На початку року активно вивчався досвід Бельгії з питань газопостачання.   

     Продовжується тісне міжпортове співробітництво. Протягом 2009 р. стажування в Учбовому центрі.

     Антверпенського порту пройшли близько 15 українських  фахівців портового господарства. Під час відвідання Президентом України м.Антверпена 15 жовтня керівники Одеського і Антверпенського портів підписали Меморандум про співробітництво між двома портами. В рамках розвитку міжрегіонального співробітництва досягнуто домовленостей про започаткування та розвиток співпраці між іншими портами двох країн (Гент-Миколаїв, Остенде-Севастополь, Льєж-Дніпропетровськ, Зеебрюгге-Іллічівськ). 
  

     ВИСНОВКИ 

     Бельгія має розвинену ринкову економіку, яка здебільшого базується на секторі послуг, легкій та важкій промисловостях і міжнародній торгівлі. Виробництво товарів з імпортних матеріалів відіграє важливу роль в економіці країни. Економічний ріст переважає на Півдні ніж на Півночі, де видобуток сировини і важкі галузі промисловості занепадають. Темп приросту ВВП перевищує темп приросту населення і досягає середнього рівня приросту ВВП в Європейських країнах.

     Сільське  господарство складає лише 2% ВВП  і працевлаштовує такий самий  відсоток робітничої сили. 

     Держава профінансувала консолідацію сільських  господарств, які мають тенденцю до малоосяжності і високої відірваності, також є високо механізованими. Більшість ферм обслуговується фермерами, яких підтримує держава. Уряд і ЄС надають субсидіі для навчання фермерів.  
Легка промисловість складає приблизно одну чверть ВВП і працевлаштовує таку саму частину працездатних. Виробництво металів, перш за все є лідером виробництва на експорт. 

     Економіка Бельгіі в значній мірі залежить від міжнародної торгівлі. Найбільша  частка зовнішньої торгівлі припадає на ЄС; головними торгівельними партенерами є Німеччина, Нідерланди, Франція і Великобританія. Бельгія входить до Європейської Монетарної системи.  
Країна з малою часткою приватного сектора зосередила свою увагу на можливостях, що надані центрально-європейським розташуванням країни, високорозвиненим транспортним мережам і розгалужує свою індустріальну і комерційну базу. 

     Індустрія здебільшого зосереджена у щільно населених Фламандських територіях і на Півдні, не зважаючи на те, що уряд заохочує інвестування в Валонські територіі. За умов недостатньості природних ресурсів Бельгія вимушена імпортувати значні обсяги ресурсів і експортувати значний обсяг мануфактур. А це робить економіку країни незвично залежною від стану світового ринку. Три чверті торгівлі країни відбувається всередині ЄС. Економіка покращувала свій стан з темпом в 4% щороку протягом 1988-1990, зменшилася до 1% протягом 1994. Бельгійський державний борг зріс до 140% ВВП і Уряд намагається взяти під контроль всі зайві витрати з тим, щоб зменшити цю цифру до рівня інших промислово-розвинених країн.

     Отже, можна побачити пріоритетність внутрішньо-європейської торгівлі Бельгіі, так само як і Нідерландів. Левова частка експорту карїни припадає саме на ЄС, в той час як торгівельні відносини з СНД ще не набули бажаних результатів, які були б вигідні і для України зокрема.