Перспективні напрями двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України та Бельгії

     Експорт: чорні і кольорові метали, вироби з неметалевої сировини, машини, устаткування, хімічні і фармацевтичні товари, транспортні засоби, текстильні вироби, діаманти, продукти харчування.

     Імпорт: хімічні продукти, вироби з неметалевої сировини, продовольчі товари, енергетична сировина, машини й устаткування.

     Головні зовнішньоекономічні  партнери: Німеччина (експорт - 18%, імпорт - 18%), Нідерланди (експорт-12%, імпорт - 17%), Франція (експорт - 18%, імпорт - 14%), Великобританія (експорт 10%, імпорт - 9%). 

     Морське сполучення. Антверпен - морські ворота Бельгії. Інші важливі порти: Брюгге, Зеєбрюгге, Гент, Брюссель. Анверпен є вузлом всієї системи водних шляхів і центром зовнішньої торгівлі Бельгії. Він є також транзитним портом для зовнішньої і внутрішньої торгівлі Рейнської області (ФРН) і північної Франції. Крім сприятливого положення біля Північного моря, цей порт має ще одну перевагу: морські припливи в широкій частині нижнього плину річки Шельди забезпечують достатню глибину для проходження океанських суден. 

     Через Антверпен проходить близько 80% обсягу вантажів Бельгії і Люксембургу. Порт площею 100 га має 100 км причальних ліній і 17 сухих доків, його пропускна  здатність 125 тис. т на добу. Більшість вантажів - насипні і наливні продукти, включаючи нафту та її похідні.  
Власний торговий флот Бельгії невеликий: 25 суден загальною водотоннажністю 100 тис. брутто-реєстрових. По внутрішніх водних шляхах курсують майже 1300 суден. 

     Завдяки спокійному плину і повноводдю бельгійські  річки судноплавні і забезпечують зв'язок між регіонами. Русло ріки Рюпел було поглиблено, так що в Брюссель тепер можуть заходити океанські судна, а по ріках Маас (аж до французького кордону), Шельда і Рюпел можуть ходити судна водотоннажністю 1350 т з повним навантаженням. Крім цього, завдяки рівнинному рельєфу в приморській частині країни були збудовані канали, які з'єднують між собою природні водні шляхи. Кілька каналів було споруджено ще до Другої світової війни. По Альберт-каналі (127 км), що з'єднує річку Маас (і промисловий округ Льєжа) з портом Антверпен, можуть проходити баржі вантажопідйомністю до 2000 т. Другий великий канал з'єднує промисловий район Шарлеруа з Антверпеном, утворюючи велику трикутну систему водних шляхів, сторонами якої є Альберт-канал, ріки Маас і Самбра, і канал Шарлеруа - Антверпен. Інші канали з'єднують міста з морем - наприклад Брюгге і Гент з Північним морем. У Бельгії близько 1600 км судноплавних внутрішніх водяних шляхів. 

     Залізнична  мережа - одна з найщільніших у Європі (130 км на 1000 кв. км). Брюссель - центр залізничного сполучення. Найбільш напружена ділянка руху - Брюссель-Антверпен. 

     Автошляхи .Велика система шосейних доріг доповнена мережею сучасних хайвеїв, що з'єднують Брюссель з Остенде (через Гент і Брюгге), Антверпеном, Люксембургом (через Намюр); Антверпен з Аахеном (через Хассель і Льєж), з Контрейком (через Гент); Брюссель з Парижем (через Монс і Шарлеруа). 

     Авіатранспорт. Національна авіакомпанія "SABENA" була заснована в 1923 р. і належить як уряду, так і компанії "SwissAir". Вона здійснює велику частину міжнародних і внутрішніх перевезень. Між Брюсселем та іншими містами країни налагоджене регулярне вертолітне сполучення. 

     Брюссельський міжнародний аеропорт - центр повітряного  руху. Менші за значенням аеропорти  знаходяться в Антверпені, Льєжі, Шарлеруа та Остенде. 
 

2. Соціально-економічний розвиток Бельгії станом на 2010 рік

     Протягом 2010 р. Бельгія продовжила розвиток тенденцій  до покращення економічної ситуації та подолання наслідків світової економічної кризи, які були започатковані  наприкінці 2009 р. Загалом можна стверджувати, що країні вдалося подолати післякризові негативні тенденції у розвитку своєї економіки. 

     У перших двох кварталах зростання ВВП, порівняно з аналогічними періодами попереднього року, склало 1,7% (обсяг 84,6 млрд.євро) та 2,7% (обсяг 85,5 млрд.євро). Однак, у другій половині 2010 р. динаміка зростання ВВП дещо уповільнилася, склавши 2% як у ІІІ, так і у ІV кварталах (обсяг, відповідно, 85,8 та 86,3 млрд.євро). Загальне зростання валового національного продукту у 2010 р. склало 2,1% з обсягом у 342,183 млрд.євро (у 2009 р. динаміка ВВП була зафіксована на рівні -2,7%).

     Стабільне зростання (загалом на 3,8%), відбувалося протягом року в промисловій сфері: поквартальна динаміка становила 2,9%, 4,6%, та 3,8% у двох останніх кварталах. 

     Зростання спостерігалося у сфері будівництва, де з -3,8% у І кварталі, динаміка зростання поступово вирівнювалася (-0,2% та 0,6% у ІІ і ІІІ кв.) і на кінець року вже склала +2,3%. Однак, загальнорічний показник у будівництві все ж залишився від’ємним: -0,3%, поріняно з 2009 р. Інша картина спостерігалася у сфері послуг, де відбувалося зростання у І половині року (+1,7% і +2,0% у І і ІІ кв.), однак, намітився певний спад у ІІ півріччі (+1,7% і +1,5% у ІІI і IV кв.). Загальнорічне зростання у сфері послуг склало 1,7%.

     Прогнози  бельгійської статистики на майбутнє залишаються досить стриманими. Так, Нацбанк Бельгії передбачає зростання національного ВВП лише на рівні 1,8% у 2011 р. та 2,0% у 2012 р. Це свідчить про те, що в країні розраховують на поступове подолання післякризових наслідків, що фактично було задекларовано в урядовій програмі по подоланню наслідків світової економічної кризи, оприлюдненій у квітні 2010 р.

     Рівень інфляції утримувався протягом 2010 р. на рівні 2,3%, однак, з початку року, коли інфляція була на рівні 0,8%, інфляційні процеси посилювалися, досягши на кінець року відмітки 3,4%. В першу чергу, зростання інфляції пояснюється суттєвим збільшенням цін на енергетичну продукцію, де динаміка поступового підвищення цін пройшла від -2,9% на початку року до +17,1%. Однак, зростання цін спостерігалося також і в харчовій (від 0,5 до 5,3%) та сільськогосподарській промисловості (від 0,5 до 1,8%). 

     Поступове, але стримане зростання спостерігалося в рівні оплати праці. Так, порівняно з аналогічним періодом 2009 р., поквартальне зростання зарплат зафіксовано на рівні 0,3%, 0,4%, 0,9% та 1,2% на кінець року. Загальнорічне зростання зарплат склало 0,7%, тоді як у 2009 р. воно становило 3,1%. З 01.09.2010 р. в Бельгії встановлено наступні мінімальні місячні зарплати при 35 годинному робочому тижні: 1 415,24 євро для працівників віком 21 р. і більше; 1 452,80 євро для працівників віком 21,5 р. і старше зі стажем не менше 6 міс.; 1 469,48 євро віком 22 р. і більше зі стажем не менше 12 міс. 

     Рівень соціальної допомоги, або т.зв. допомоги на соціальну інтеграцію в Бельгії зафіксовано на рівні: 493,54 євро/міс. для особи, що проживає в сім’ї з працюючими, 740,32 євро для самотньої особи та 987,09 євро для особи, яка має на утриманні сім’ю. Рівень мінімально гарантованих пенсій визначено: 1 280,80 євро для літніх людей з утриманням сім’ї, 1 024,98 євро для самотніх пенсіонерів, 1 008,85 для подружжя померлого пенсіонера.

     Рівень безробіття в країні протягом 2010 р. зменшився з 8,3% від активного населення на початку року до 8,0% і у порівнянні з минулим роком зменшився на 0,6%.    

     Зростання у І півріччі та певне гальмування у ІІ половині 2010 р. були характерні для зовнішньої торгівлі Бельгії. За даними НББ бельгійська торгівля товарами і послугамимала наступну динаміку порівняно з 2009 р.: експорт І-ІІ кв. зростав з 9,2% до 14,1%, у ІІІ-IV кв. уповільнився до 10,9% і 6,7% відповідно, загальне зростання експорту склало 9,8%; імпорт мав подібну тенденцію: 7,3% і 10,8% у І-ІІ кв. та 7,8% і 5,5% у другому півріччі і за результатами року імпорт збільшився на 8,4%. Тенденція до сповільнення зовнішньої торгівлі зберігатиметься у 2011 р.: за прогнозними оцінками НББ зростання експорту бельгійських товарів і послуг складе лише 4,7%, а імпорту 4,4%.   

     При збереженні тенденції до гальмування  темпів економічного розвитку Бельгії, вірогідно, не вдасться подолати ближчим  часом основний економічний виклик сучасності, який постав практично  перед усіма країнами ЄС – збалансування національних бюджетів та подолання надлишкового бюджетного дефіциту. Таким чином головну вимогу ЄС, яка була закріплена у Пакті стабільності Євросоюзу (скорочення бюджетних дефіцитів в країнах-членах до 3% у перспективі 2012 р.), Бельгії буде надзвичайно складно виконати, адже на сьогодні її бюджетний дефіцит складає близько 6% ВВП. За умов невиконання цієї вимоги ЄС, на фоні загострення внутрішньополітичних неузгодженостей, що спостерігаються останніми роками, авторитет Бельгії в ЄС може бути суттєво підірваний.

     Важливо зазначити, що у вересні ц.р. вперше в сучасній історії країни її державний борг перевищив рівень у 100% від ВВП. І це – не зважаючи на схвалену у 2009 р. Програму стабілізації Бельгії на 2009 – 2013 рр. Згаданою програмою передбачено щорічне зменшення бюджетних витрат на 4,2%.

     Нестабільна політична ситуація, яка продовжується  в Бельгії з часу останніх парламентських виборів 13.06.2010 р. не могла не відобразитися  на зменшенні прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Їх акумульований обсяг за останні 12 міс. зменшився з 44,2 млрд.євро у лютому 2010 р. до 16,1 млрд.євро у липні. Щоправда, у вересні їх обсяг дещо збільшився до 24,1 млрд.євро. Зменшення зазнали і портфельні інвестиції, акумульований 12-місячний обсяг яких скоротився з 22 млрд.євро у січні до -4,7 млрд.євро у вересні. Стабільно, на рівні -0,6 млрд.євро щомісячно, утримається зменшення резервів Нацбанку.

     Позитивні тенденції розвивалися протягом 2010 р. у товарній зовнішній торгівлі Бельгії, За даними Євростату, загальний обсяг бельгійської товарної торгівлі з країнами світу збільшився на 17% (605,411 млрд.євро) з позитивним сальдо у 16,4 млрд. євро. При цьому бельгійський експорт товарів склав 310,884 млрд.євро (збільшення на 17,2%), а імпорт – 294,527 млрд.євро (збільшення на 16,7%).

     Головними торговельними партнерами Бельгії залишаються країни ЄС, частка загального обсягу торгівлі з якими становить 71,6% з обсягом у 433,6 млрд.євро та динамікою у +13,9%. З країн ЄС найбільш активна торгівля ведеться з Німеччиною (17,5% від всієї торгівлі Бельгії з країнами світу), з Нідерландами (15,2%), Францією (14,1%) та Великобританією (6,2%). При цьому при збереженні найвищої динаміки зростання обсягів торгівлі з Нідерландами (+21,2%), ця країна може вже наступного року стати головним торговельним партнером Бельгії. 5% від загальної бельгійської торгівлі обіймають інші країни Європи, у т.ч. Російська Федерація з часткою у 1,6% та Україна з часткою 0,1% (з обсягом у 794,163 млн.євро). Країни Америки обіймають 8,6% бельгійської товарної торгівлі, де США залишається найважливішим партнером Бельгії з часткою у 5,9% та суттєвою позитивною динамікою +24,4%. На долю Азійських країн припадає 11,3% бельгійської торгівлі з динамікою у +21,5%, з них 2,9% припадає на КНР, 1,7% на Індію та 1,6% на Японію. Частка країн Африки та Австралії і Океанії складає, відповідно, 2,5% та 0,5%.

     З точки зору товарної структури у світовій торгівлі Бельгії у 2010 р. основне місце традиційно займала продукція хімічної промисловості з часткою у ЗОТ 24,9% (97,9 млрд.євро) та динамікою зростання у 16,4%. При цьому головну позицію у цій групі (11,8% ЗОТ) займає фармацевтична продукція, що пояснюється, в першу чергу, значними замовленнями бельгійським фармацевтичним компаніям „GSK Biologicals”, “Janssen Pharmaceutica”, “Sanofi-Aventis Belgium”, “Baxter”, “Schering-Plough Labo”, “Pfiser”, “Roche” та інш. великої кількості вакцин для багатьох країн світу для протидії глобальній епідемії грипу А H1/N1 наприкінці минулого та на початку 2010 року. Бельгія залишається також важливим світовим імпортером первинної сировини для виробництва різних пластичних та гумових матеріалів. Частка хімічних матеріалів, що ввозяться до країни складає 26,6% від всього бельгійського імпорту, а торгівля продукцією з пластмаси та каучуку обіймає 7,1% бельгійських експортно-імпортних операцій.

     Залишаючись енергозалежною країною Бельгія  значну частину своєї торгівлі присвячує імпорту мінеральної продукції, і в першу чергу паливних матеріалів (нафтопродукти, в першу чергу з РФ та газ із Норвегії, Алжиру і Катару). Частка цієї групи у бельгійському імпорті становила у 2010 р. 14,6%. Разом з тим Бельгія успішно продає на світових ринках продукцію переробки мінеральної продукції (мастильні матеріали, та продукти нафтопереробки). Їх частка в бельгійському експорті склала 9,2%. Зростання обсягів торгівлі мінеральною продукцією в Бельгії склало 39,7%.

     Важливе місце в Бельгійській торгівлі посідала машинобудівна продукція: машини, апарати і обладнання (11,7%), транспортні засоби та частини до них (9,6%), точні прилади (2,6%). При цьому Бельгія імпортувала цю продукцію дещо більше та з активнішою динамікою зростання, що свідчить про подальший розвиток і переобладнання внутрішнього виробництва в країні. Відповідно, важливу частину у торгівлі країни посідала металургійна продукція (8,1%). Суттєво (на 58,1%) зросла торгівля дорогоцінними металами та камінням, частка яких в торгівлі Бельгії склала у 2010 р. 4,5%. Таким чином Бельгія та її Всесвітній діамантовий центр у м.Антверпені підтвердили у післякризовий період звання головних діамантових воріт Європи.

     Аналізуючи  незначну кількість груп товарів, за якими бельгійська торгівля зазнала  протягом звітного року скорочення, а  саме: предмети мистецтва (-10,2%), музичні  інструменти (-48,7%), не наземні транспортні  засоби, обладнання та матеріали (морські  та річкові -27,5% , авіаційно-космічні -29,4%), одяг (-15,3%), деякі групи сільськогосподарської та харчової продукції, можна зробити висновок, що Бельгії, в цілому вдалося подолати у зовнішній торгівлі негативні наслідки світової економічної кризи.