Переваги та недоліки державного втручання в ринкову економіку України

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Поняття ринкової економічної систем………………………….....5

Розділ 2. Переваги ринкової економіки……………………………………..10

Розділ 3. Аналіз основних недоліків ринкової економіки…………………16

Розділ 4. Переваги та недоліки державного втручання в ринкову економіку   

України.…………………………………………………………………….....22

Висновки……………………………………………………………………...26

Список використаної літератури…………………………………………….28

 

Вступ

Актуальність  теми. Поняття «ринок» є чи не найуживанішою економічною категорією в засобах масової інформації та в повсякденному житті. Влада обіцяє побудувати ефективну ринкову економіку. Аналогічного кроку вимагають від нашої держави різноманітні міжнародні фінансові інституції, такі як МВФ та інші. Що ж являє собою ринок та ринкова економіка? Якою має бути роль держави в ринковій економіці? Проблеми побудови ринкової економіки в Україні та наскільки економіка України відповідає статусу «ринкової»? Всі ці питання є актуальними сьогодні, оскільки дають ключ до розуміння сучасного стану економіки України  та можливих тенденцій її розвитку.

Мета дослідження: розкрити поняття ринок та ринкова економічна система, необхідність державного втручання в ринкову економіку.

Завдання дослідження:

• розкрити сутність поняття ринок та ринкова економічна система;
• розглянути можливі преваги та недоліки ринку;
• обґрунтувати необхідність державного втручання в ринкову економіку;
• розкрити особливості взаємодії ринку та держави в Україні.

Предмет дослідження: ринок як механізм обміну товарами та послугами між покупцями та продавцями.

Об’єкт дослідження: об’єктивна  необхідність державного втручання в економіку.

Дана курсова робота складається  з вступу, чотирьох розділів, висновків  та використаної літератури.

У першому теоретико-методологічному  розділі викладені теоретичні основи і сутність ринкової економічної системи.

У другому розділі викладено  переваги ринкової економіки.

У третьому розділі подано аналіз основних недоліків ринкової економіки.

У наступному четвертому розділі висвітлено переваги та недоліки державного втручання в економіку України та необхідні кроки для її покращення.

Інформаційною базою дослідження  слугували: наукова література, статистична  інформація.

 

 

Розділ 1

Поняття ринкової економічної  системи

Економічна система — це особливим чином упорядкована, скоординована система зв'язку між суб'єктами національної економіки. Виділяють такі основні типи економічних систем: традиційна (натуральне господарство), ринкова, адміністративно-командна (АКС), змішана (ринкова економіка змішаного типу), перехідна.

Кожен з них має свій механізм регулювання економічних процесів. Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, АКС — планово-державний (адміністративно-командна система управління), ринкової економіки змішаного типу — змішана система регулювання. Так потрібно дізнатись, що ж  таке ринкове господарство, а також ринковий механізм?

Ринковий механізм — спосіб (форма) організації та функціонування відносин між суб'єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції [4, с.18] .

Ринкове господарство — економічна система, заснована на приватній власності на умови виробництва, функціонування і розвиток якої регулюється конкуренцією господарюючих суб'єктів та іншими законами ринку. Вона базується на принципах вільного підприємництва, різних видах і формах власності господарюючих суб'єктів, ринковому механізмі ціноутворення, обмеженому втручанні держави та договірних стосунках суб'єктів ринку [11, с.126].

Сьогодні економісти під визначенням поняття «ринок»  розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну  взаємодію продавців і покупців. У відомому підручнику «Економикс» дається наступне визначення поняття «ринок»: «Ринок - це інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг» [8, с.81].

Ринкова система характеризується пануванням приватної власності, суспільним поділом праці, широким розвитком товарно-грошових відносин. Як і кожна інша соціальна система, вона постійно розвивається. Сформований за товарного господарювання одночасно з виникненням товарно-грошових відносин, ринок поступово перетворився на всеохоплюючу багатоукладну систему, яка спирається на приватне підприємництво. Система вільного підприємництва, що базується на приватній власності, системі вільного ціноутворення та конкуренції, є не що інше, як ринкова економічна система. Сучасна ринкова система розвивається на основі високо розвинутої технології, різноманітних форм власності та активної участі держави в економіці. В кожній окремій країні цей розвиток відбувається у специфічних варіантах — вільне ринкове господарство, соціально орієнтована ринкова економіка, перехідна до ринку економіка.

У ринковій системі діють специфічні стимули та принципи господарювання, що ґрунтуються на свободі підприємництва, свободі професійного вибору, свободі споживчого вибору (в межах бюджетного обмеження), свободі вибору кожним суб'єктом джерел доходів — заробітної плати, підприємницького прибутку, відсотка за банківськими вкладами, дивідендів на акції тощо. Стимулом підприємницької діяльності та ринкового вибору є приватна, економічна зацікавленість. Підприємці зацікавлені в максимізації прибутку, власники засобів виробництва — в отриманні високого доходу за їх використання, а споживачі, купуючи необхідні їм товари та послуги, намагаються досягти оптимальної вигоди та максимізувати отриману корисність.

Свобода підприємництва, свобода споживчого вибору та особиста зацікавленість громадян формують відносини змагальності, конкуренції між суб'єктами ринкового господарства. Відносини конкуренції є загальною та обов'язковою умовою функціонування ринкового механізму як способу узгодження та синхронізації рішень, потреб споживачів і власників засобів виробництва.

Конкурентні ринкові відносини фокусуються у системі ринкових цін, яка відображає умови (витрати) виробництва, вподобання споживачів та вплив інших факторів, до яких змушені пристосовуватися власники виробничих ресурсів, підприємці, споживачі, інші суб'єкти ринку.

Центральним елементом  координації економіки за умов ринку  є ціновий механізм.

Ціновий механізм — використання та розподіл ресурсів на основі цінових сигналів. Його ефективність залежить від кількості учасників ринкової системи та рівня їхньої свободи у прийнятті рішень. Головна проблема суспільного господарства — «що, скільки, як і для кого виробляти» — у ринковій системі вирішується за допомогою цінових сигналів. Ресурси спрямовуються в ті галузі, продукція яких за певного рівня цін користується великим попитом та дає прибуток виробникам. Достатній рівень цін є вигідною передумовою ефективного використання ресурсів і визначає технологію виробництва, стимулює її вдосконалення, зменшення затрат праці на виробництво товарів. Отже, ціни регулюють і певним чином розподіляють надходження продукції на ринок та суспільної праці в певні галузі, сфери суспільного виробництва.

Ціни є критерієм споживчого вибору; ціни на фактори виробництва впливають на розміри доходів і прибутків, визначають купівельну спроможність різних прошарків населення. Оскільки ціновий механізм є координатором ринкової економіки, то ціни пов'язуються з кон'юнктурою, яка відображає умови ринку, тривалість попиту, що дає змогу підприємцям та власникам виробничих ресурсів орієнтуватися на ринку. Цінова система орієнтування на ринку виробників, споживачів ефективно працює тільки за умов вільної конкуренції. Саме тоді ціни максимально відображають суспільну вартість товару, існуючий ринковий попит.

Вільна конкурентна ціна зближує приватні та суспільні інтереси. Тому держава, управляючи ринковим механізмом, пом'якшуючи його негативні впливи, не повинна підривати основу ринкового господарювання — ринкове ціноутворення та вільну конкуренцію, залишаючи за собою лише такі функції, як забезпечення законодавчої бази, впровадження захисту конкуренції та водночас антимонопольної політики, виробництва суспільних товарів (дороги, маяки, греблі тощо), перерозподіл доходів за допомогою податків, а також сприяння інноваціям та запровадження макроекономічних важелів контролю.

Ринкова система є складним феноменом, особливості реалізації та взаємодії складових якої залежать від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Основними елементами ринкової системи є закони ринку, господарські форми та суб'єкти ринкових відносин.

Хоч ринкова економіка  і багатозначне поняття, головну  її ознаку все ж можна виділити. Це принцип свободи господарської  діяльності.

Природно, економічна свобода, як і політична, соціальна, духовна, етична, обмежена межами, що суспільно встановлюються, що не дозволяють їй вилитися в анархію, перетворитися в засіб неприборканого економічного свавілля. Без системи суспільних обмежень свобода одних стане засиллям для інших. Але в той же час наявність обмежень не свідчить, що в умовах їх дії свобода взята в за заздалегідь задані рамки.

Головний принцип ринкової економіки декларує право будь-якого  господарюючого суб'єкта вибирати доцільний  вид економічної діяльності і  здійснювати цю діяльність в будь-якій формі, що допускається законом. Закон же покликаний обмежувати і забороняти ті види економічної і господарської діяльності, які представляють реальну небезпеку життю і свободі людей, суспільній стабільності, суперечать нормам моралі. Все інше повинне бути дозволене як в формі індивідуальній трудовій, так і в її колективних і державних формах діяльності.

Таким чином, в ринковій економіці діє наступний початковий принцип: "Кожний суб'єкт має право  обирати для себе довільну форму  економічної, господарської діяльності, крім заборонених законом, в зв'язку з їх суспільною небезпекою".

Ринковій економіці властиві процеси саморегулювання, що розповсюджуються не тільки на управління підприємством, але і на його створення і ліквідацію. Причому, на відміну від умов державної економіки, в рамках ринку підприємства незалежні від різного роду державних директив, а в ідеалі – залежать тільки від фінансового становища на самому підприємстві. Отже, на основі перерахованих фундаментальних принципів функціонує вся ринкова економічна система [6, с.189].

 

Розділ 2

Переваги ринкової економіки

В народі кажуть : «Кожна медаль має дві сторони». Так і ринкова економіка має свої переваги та недоліки. Для початку розглянемо позитивні сторони існування такого явища як ринок, а також його важливе значення в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів та послуг.

Ринок забезпечує виробництво  оптимальної кількості товарів  та послуг за допомогою найефективнішої  комбінації ресурсів. Кількість всіх економічних ресурсів обмежена, а  головний принцип економіки − максимально задовольнити потреби при мінімальному використанні ресурсів. Досить цікаве пояснення цієї особливості ринку наведено в книзі Макконнела і Брю «Економікс». Автор говорить про те, що економіка функціонує за принципом «безкоштовних обідів не буває». Тобто будь який товар не може виникнути з нічого, для його виробництва завжди необхідні певні ресурси та праця. «Звичайно, - пише Макконнелл, - вас можуть пригостити безкоштовним обідом, але хтось за нього має заплатити, в економіці це буде суспільство» [8, с.97]. Головними ресурсами в процесі виробництва товарів і послуг виступають – земля, праця, і капітал.  Звідси випливає, що раціональне використання ресурсів є необхідною умовою ефективного функціонування економіки.

До переваг ринку, насамперед, необхідно віднести той зв'язок, який  складається між зусиллями, докладеними суб'єктом ринку, та одержаним від них результатом. Такий зв'язок стимулює ініціативу учасника ринкових відносин у справі пошуку нових засобів і способів задоволення суспільних потреб з метою одержання за це відповідної винагороди. Наступною перевагою ринку слід вважати існуючий зв'язок між узятими суб'єктом ринку зобов'язаннями та його матеріальною відповідальністю за їх виконання. Можна сказати навіть більше: матеріальна відповідальність суб'єкта ринку є його "перепусткою" до ділового самоврядування.

Саме наявність приватної  ініціативи суб'єкта ринку, зорієнтованої  на досягнення ним власної вигоди через задоволення певних суспільних потреб, перебування самодіяльного підприємця у стані конкуренції за визнання суспільної корисності своїх товарів і послуг, а також матеріальна відповідальність цього суб'єкта за свої зобов'язання стають необхідними умовами для потенціального виникнення  позитивних  явищ у господарському  житті суспільства. Інакше кажучи, названі переваги ринку перетворюються на рушійну силу його еволюції.

Наступна позитивна  особливість ринку, це те, що  ринок  є механізмом, що спонукає виробників товарів до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Кожен із продавців на ринку має особистий інтерес, а саме максимізувати вигоду, тобто прибуток. Як ми знаємо, прибуток – це різниця між доходами та витратами. Отже, максимізувати прибуток можливо двома шляхами: максимізувати доходи, або мінімізувати витрати. Для збільшення кількості отримуваних доходів необхідно підняти ціну на товари та послуги, а це в свою чергу зменшить шанси виробника або продавця на отримання перемоги в конкурентній боротьбі та зменшить попит на його продукцію. Адже за умов чесної конкуренції та достатньої інформаційної бази покупці завжди надаватимуть перевагу аналогічному більш дешевшому продукту. Таким чином, кількість проданої продукції цим виробником або продавцем зменшиться, а це в свою чергу не лише не призведе до збільшення доходу, а й навпаки - до протилежного ефекту, а саме - зменшення доходу, а як наслідок зниження прибутку, або взагалі його відсутність (збиток). Отже, необхідно скористатися іншим способом максимізації прибутку, а саме мінімізацією витрат. Цього можна досягти: