Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту молочних продуктів

     Регулювання правових та організаційних основ забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення і довкілля під час  виробництва, транспортування, переробки, зберігання, реалізації, ввезення на митну  територію та вивезення з митної території України, регламентується  наступними законами України та нормативно-правовими  актами:

• Закон України “Про молоко та молочні продукти” від 24 червня 2004 року №1870-IV
• Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 6 вересня 2005 року №2809-IV, останні поправки від 18 вересня 2008 року №538-VI.
• Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року № 4004- ХІІ, останні поправки від 2 листопада 2004 року №2137-IV.
• Закон України “Про ветеринарну медицину” від 25 червня 2006 року    № 2498- ХІІ, останні поправки 31 травня 2007 року №1104-V
• Закон України “Про захист прав споживачів” від 1 грудня 2005 року     № 3161- IV
• Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17 липня 1997 року № 468/97- ВР
• Закон України “Про дитяче харчування” від 14 вересня 2006 року №142-IV
• МВ 5.08.07/1232-96 Методичні вказівки “Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки
• ДСП 4.4.4 011-98 Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств

     Державною програмою стандартизації на 2006–2010 роки передбачено створення нормативної  бази на основі міжнародних та європейських стандартів. До 2010 року необхідно прийняти більш ніж 8,5 тис. гармонізованих стандартів у пріоритетних сферах економіки.

     На  початку 2008 року в Україні були чинними  більш ніж 4,5 тисячі національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і  європейськими, з яких протягом 2007 року прийнято 877 таких стандартів. За програмою  перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), прийнятих до 1992 року, скасовано близько 3 тис. стандартів.

     Задля запобігання реалізації продукції, що може бути небезпечною для життя, здоров’я та майна громадян і навколишнього  природного середовища та сприяння споживачеві  в компетентному виборі товарів  в Україні здійснюється сертифікація продукції.

     В період за 2006 – 2009 роки (станом на 15.05.2008) органами з сертифікації було підписано 3,2 тис. сертифікатів відповідності  на молочну продукцію. Але кількість  виданих сертифікатів поступово  зменшується. Це зумовлено тим, що деякі  види молочної продукції поступово  виключаються з переліку продуктів, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні (яскравим прикладом може слугувати припинення сертифікації згущеного молока наказом Держспоживстандарту  України від 13.09.2007 року №221).

     Хочу  звернути увагу і на те, що за останні  три роки органами сертифікації видано 31 сертифікат на молочну продукцію за схемою з атестацією виробництва та 30 за схемою з сертифікацією систем управління якістю.

     Відповідно  до укладених Держспоживстандартом України двосторонніх угод про взаємне  визнання результатів робіт з  сертифікації ОС видано 272 свідоцтва  про визнання іноземних сертифікатів на молочну продукцію. Це забезпечує безперешкодне взаємне постачання продукції на ринки. Але не варто  також знати, що у 78 випадках видача сертифікатів відповідності на молочну  продукцію відхиляється, така продукція  не відповідала вимогам нормативних  документів за мікробіологічними та фізико-хімічними показниками. Тим  самим було попереджено ввезення в Україну та появу на споживчому ринку небезпечної для здоров’я людей продукції.[8]

     З відміною сертифікації харчових продуктів  фактично нівелюються міждержавні  Угоди з країнами СНД. Спрощується  в односторонньому порядку доступ в Україну продукції цих країн, чим ставиться у нерівні умови  вітчизняний товаровиробник.

     Наприклад, із молочних продуктів сертифікації в Україні підлягають тільки  вершкове масло та сичужні сири. В той же час в Російській Федерації  сертифікуються усі молочні продукти в обов’язковому порядку (молоко, ряжанка, сметана, кефір, йогурти тощо.).

 

      

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ  УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОГО ПРОЕКТУ.

     Оцінюючи  умови здійснення зовнішньоторговельної  угоди, варто розглянути умови зберігання та транспортування. У своїй роботі я пропоную дослідити сухе молоко. Для початку, хочу зазначити, що сухе незбиране молоко пакують в паперові 4-ох або 5-ти шарові мішки за ГОСТ 2226 з поліетиленовими вкладишами масою нетто 20-30 кг. Сухе незбиране молоко маркують згідно з вимогами ГОСТ 23651-79. Маркування транспортної тари проводять за ГОСТ 14192 з нанесенням попереджувального маніпуляційного знаку «Боїться вологи». Мішки з сухим незбираним молоком зберігають при температурі 1-10°С та відносній вологості повітря не більше 85% протягом 8 місяців на чистих дерев'яних піддонах. Транспортування відбувається всіма видами критого транспорту. [17]

     Зі  вступом України до СОТ були встановлені  певні обмеження відносно застосування заходів цінової політики, які, на думку країн-членів робочої групи, зачіпають інтереси імпортерів. Україна  зобов’язалася у майбутньому  не застосовувати мінімальні імпортні ціни. В ході адаптації Української  законодавчої бази до вимог СОТ, норма, що передбачала можливість використання мінімальних імпортних цін як індикатора для здійснення державних  інтервенцій на внутрішньому ринку  для підтримки виробників, була виключена  із Закону України «Про державну підтримку  сільського господарства України». Україна  також зобов’язалася у майбутньому  не застосовувати імпортні квоти, що є ефективним заходом захисту  внутрішнього ринку. Таким чином, Україні  не залишено можливості захищати національного  виробника продукції тваринництва імпортними квотами, мінімальними імпортними цінами і заборонами на імпорт. Також Україна позбулася права на застосовування таких субсидій на експорт, як:[5]

• прямі субсидії (у тому числі в натуральній формі), які залежать від показників експорту, суб’єктам господарювання, виробникам певного сільськогосподарського товару, об’єднанню таких виробників, галузі виробництва;
• продаж на експорт державою або уповноваженим на це органом власних запасів сільськогосподарської продукції за ціною, нижчою тієї, що встановлюється на аналогічний товар у разі продажу його на внутрішньому ринку;
• виплати при експортуванні певного виду сільськогосподарської продукції, які фінансуються за підтримки держави, незалежно від того, мають місце витрати державного бюджету чи ні, у тому числі виплати, які фінансуються за рахунок надходжень від податків, зборів, що справляються із сільськогосподарської продукції, з якої виробляється експортний товар;
• субсидії на скорочення витрат, пов’язаних з експортуванням сільськогосподарської продукції (крім широкодоступних послуг із сприяння експорту й консультаційних послуг), у тому числі витрат на підвищення якості продукції, переробку, завантаження, вивантаження, міжнародні перевезення та фрахт;
• субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до переліку товарів, що виробляються на експорт.

     Отже  можливість нетарифного регулювання  імпорту в Україну значно знизились, одночасно з тим, що нетарифні

     Таким чином, можливості нетарифного регулювання  імпорту в Україну суттєво  обмежені, на той час як нетарифні  перешкоди для експорту в країни ЄС для нашого виробника залишаються  на досить високому рівні. Та з формуванням  спільної зони вільної торгівлі дані ризики тільки зростуть.

 

    У ході переговорного процесу Україна  погодилася знизити середній тариф  на продукцію сільського господарства з 13,84% до 10,66%. Після вступу до СОТ  буде використовуватися мито у адвалерному  начисленні, тобто мито стягуватиметься  у відсотках до митної вартості товару. У таблиці 2.1. представлені імпорті тарифи на молочну продукцію, які діяли до вступу у СОТ згідно Митному тарифу України, та тарифи, які набули чинності із часу вступу.[6]

 

    Варто зауважити, що ринки багатьох розвинутих країн захищені значно вищими тарифами. Наприклад, середньозважені тарифи на молочні продукти в ЄС складають 56%. Після застосування формули зниження тарифів, яка пропонується Доха-раундом СОТ, середньозважені тарифи на молоко та молочні продукти становитимуть 19,7%. Таким чином, навіть після скорочення за формулою Доха-раунду, тарифний захист сільськогосподарського ринку України буде набагато нижчим (звичайно, до формування зони вільної торгівлі з ЄС).

 
 

ТАБЛИЦЯ 2.1 ІМПОРТНІ ТАРИФИ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКЦІЮ ДО ТА ПІСЛЯ ВСТУПУ У СОТ, % ДО МИТНОЇ ВАРТОСТІ

Вид товару	Імпортні  тарифи до вступу у  СОТ	Зв’язані  імпортні тарифи після  вступу у СОТ
Молоко	0,1 Є/л	10%
Масло вершкове	1,5 Є/кг	10%
Сири	0,8 Є/кг	9%

     У той час, коли конкурентоспроможність українських експортних товарів  таких, як зерно, олія, насіння олійних  не викликає сумнівів, молочна продукція, має досить високий ризики втрати частини внутрішнього ринку національними  виробниками. Тим більше, що багато розвинутих країн-членів СОТ субсидують експорт тваринницької продукції. (Додаток С)

     Експортні режими торговельних партнерів. Особливою рисою сучасного регулювання сільського господарства у СОТ є те, що деякі члени СОТ (зокрема розвинені країни) мають право використовувати такі заходи підтримки, як експортні субсидії та спеціальні захисні заходи (у використанні яких Україні відмовлено), а також мають значні обсяги підтримки галузі заходами «жовтої», «зеленої» чи «синьої» скриньки. Зокрема, експортні субсидії мають право використовувати 36 членів СОТ, понад 20 країн-членів СОТ їх використовують, серед яких ЄС, США та Канада. Проте, понад 90% всієї суми експортних субсидій, які використовуються членами СОТ, приходяться на ЄС. При експорті молочних продуктів з України сплачуються лише митні збори.[15]

 

 

      

3. Зовнішньоекономічний  контракт

     КОНТРАКТ  № 49

     м. Київ "17"квітня 2011 р.

     ВАТ «Глобинський маслозавод» , що є юридичною особою за законодавством України, (надалі іменується «Продавець»), в особі директора Лісового Д.К., що діє на підставі Статуту , з однієї сторони,

     та  ТНК «European product group», що є юридичною особою за законодавством Польщі, (надалі іменується «Покупець»), в особі директора Горилова Л.М., що діє на підставі Статуту , з іншої сторони, (в подальшому іменуються «Сторони», а кожна окремо – «Сторона»)

     уклали  цей Контракт міжнародної купівлі-продажу  товару (надалі іменується «Контракт») про таке.

     1. Предмет контракту.  Загальні положення.

     1.1. Продавець продав, а Покупець  купив сухе знежирене молоко фасоване, надалі іменовану "товар" в обсязі 100 т. Код товару по ТН ЗЕД України 120600900. Країна походження товару – Україна. Товар за даним контрактом поставляється у Білорусь.

     1.2. В порядку та на умовах, визначених  цим Контрактом, Продавець зобов'язується  передати у власність Покупцеві,  а Покупець зобов'язується прийняти  у власність від Продавця на  умовах Ex Works (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р) товар.

     1.3. Кожна із Сторін гарантує, що  на момент укладання цього  Контракту вона не є жодним  чином обмеженою законом, іншим  нормативним чи правозастосовчим  актом, судовим рішенням або  іншим, передбаченим відповідним  чинним законодавством, способом  в своєму праві укладати цей  Контракт та виконувати усі  умови, визначені у ньому.

     1.3. Продавець та Покупець відповідно  підтверджують, що укладання цього Контракту та виконання передбачених ним умов для Продавця і Покупця не суперечить нормам чинного в Україні законодавства, а для Покупця також – нормам законодавства країни місця знаходження останнього, у відповідності до яких здійснюється господарська або інша діяльність Сторін, а також відповідно підтверджують те, що укладання цього Контракту та виконання передбачених ним умов не суперечить цілям діяльності Сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів Сторін.

     1.4. Місцем передання товарів Продавцем  відповідному перевізнику є : м. Глобино, Полтавської області.

     1.5. Строки вчинення передбаченого п. 1.4. цього Контракту дій зазначаються при підписанні Сторонами даного Контракту.

     1.6. Вид транспорту, що застосовується для перевезення товарів від Продавця Покупцеві : автомобільний.

     1.7. Порядок митного оформлення товару, розподіл взаємних обов'язків щодо забезпечення такого оформлення погоджується Сторонами при підписанні Контракту.

     1.8. Про виконання передбаченої п. 1.4 дії Продавець має повідомити Покупця в строк 48 годин шляхом надсилання факсу останньому.

     1.9. Перелік товаросупровідних документів, порядок та строки їх передання однією Стороною іншій визначаються при підписанні даного Контракту.