Отчет по практике за фахом «Менеджмент ЗЕД»

Підприємство ретельно контролює весь хід проведення експортно – імпортних операцій. Оскільки ТОВ СП «Нібулон» характеризується доброю репутацією серед іноземних партнерів, а також, враховуючи умови зовнішньоторговельних контрактів, при виникненні затримок при проведенні зовнішньоекономічної діяльності чи виявленні інших недбалостей, підприємство може понести значні неустойки та штрафи, що звичайно не відіб’ється позитивно на репутації підприємства, на його надійності при виконанні експортно – імпортних зобов’язань.

      ТОВ  СП «Нібулон» - підприємство, успішність якого асоціюється із висококваліфікованими кадрами, особливо спеціалістів з зовнішньоекономічної діяльності. Система мотивації працівників при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності представлена матеріальними винагородами при проведенні успішних експортних операцій.

 

 

5.  ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЇ ТА ПРАВОВІ УМОВИ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ

Візьмемо за приклад  проект зовнішньоторговельної операції «Нібулон», який передбачає імпорт сої в Україну. Відповідно до цього, ТОВ СП «Нібулон» організовує свою зовнішньоекономічну діяльність у наступні 6 етапів:

1. Пошук, вибір, встановлення  контакту з іноземним контрагентом.

2. Підготовка проекту  зовнішньоторговельного контракту.

3. Проведення попередніх  переговорів.

4. Складання протоколу про наміри та попереднього зовнішньоторговельного контракту.

5. Складання остаточного варіанту зовнішньоторговельного контракту та підписання його.

6. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторговельної  операції, яка передбачена у зовнішньоторговельному  контракту.

Згідно із класифікацією  УКТ ЗЕД, продукт який планується імпортувати в Україну має  код 120100 «Соєві боби, подрібнені або  неподрібнені».

Система тарифного регулювання. Тарифне регулювання імпорту  сої продукції полягає у встановленні ставки ввізного мита на імпортну продукцію. Закон України «Про митний тариф України» встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються  через митний кордон України. В Україні застосовуються такі види мита:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Запланована до імпорту  в Україну соя ТОВ «Нібулон»  згідно класифікації УКТЗЕД відноситься  до розділу 2 «Продукти рослинного походження», групи 12 «Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж».

Загалом, підприємство «Нібулон» вимагає ввозити сою якістю відповідно до ДСТУ 4964:2008.

Митні процедури з  даним товаром. Будь-який імпортований товар має пройти через митницю. Митниця існує для того, щоб  контролювати ввезення товарів. При  митному оформленні товару здійснюються:

• визначення товару; 
• митне оцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума мита і податків.

За звичайних умов товар проходить через митницю  і ввозиться в країну одночасно. Виняток із цього правила має  місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у «вільну економічну зону». В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін.

У торгівлі можуть виникнути  такі основні труднощі, пов'язані  зі здійсненням митних процедур:

• дуже складні митні процедури. Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується;
• для різних товарів існують різні митні ставки;
• ставки мита і зборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum.;
• багато держав стягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товар надходить.

Як вже зазначалося, на даний момент ставка імпортного мита на сою є нульова. Заборони, вимоги, які застосовуються до сої при зовнішньоторговельних операціях.  Сільськогосподарська   продукція, а саме соя,   яка  ввозиться  на  митну територію     України,    підлягає    санітарно-епідеміологічному, радіологічному та ветеринарному контролю. При цьому  іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли  взаємне  визнання  таких  сертифікатів  передбачено  нормами відповідних  міжнародних  договорів.  

Окремо  наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного  строку використання, побічні ефекти споживання або про їх  відсутність,  назву  харчових  добавок  (консервантів)  за  їх наявності,  місце  виготовлення,  найменування  й адресу виробника таких  продуктів  та  посилання на власника торгової марки за його наявності.     Також, Кабінет Міністрів  України  визначає  та  оприлюднює  перелік  Харчових  добавок  (консервантів),  продукти  із  вмістом  яких не можуть бути ввезені на територію України. Особливості та умови транспортування. Вибір базисної умови поставки.

Згідно із планом імпортного контракту, транспортування сої до України буде здійснено за допомогою автомобільного транспорту. Постачання кожної партії сої здійснюється на умовах CIP. Продавець здiйснює поставку товару шляхом його передання перевiзнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого мiсця призначення (термінал ТОВ СП ««Нібулон»»). Це означає, що покупець приймає на себе всi ризики та будь-якi додатковi витрати, що можуть виникнути пiсля здiйснення поставки у вищезазначений спосiб. На продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару пiд час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договiр страхування та сплатити страховi внески.

Прийом - передача кожної партії сої  оформляється двостороннім актом прийому - передачі. Система валютного регулювання імпортних операцій в Україні визначена  Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Даний Закон визначає порядок проведення розрахунків за експортно-імпортними контрактами та порядок перерахування отриманих валютних коштів на рахунки НБУ. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. Порушення резидентами строків, передбачених статтями цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Оподаткування даної зовнішньоекономічної операції здійснюється відповідно до Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». Згідно діючого в Україні законодавства, ставка податку на прибуток для підприємств становить 21%, ставка ПДВ – 20%.

 

6. РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Дослідження регулювання  сфери торгівлі  на міжнародному рівні показує, що дане регулювання  укладається в рамках загального регулювання міжнародної торгівлі в рамках основних положень СОТ.

Регулювання міжнародної  торгівлі на міждержавному рівні, являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в області економічної політики і практики, що відображають інтереси країн – учасниць. Регулювання спрямоване на створення визначених передумов, що сприяють подальшому розвитку світових зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринку.

Основними напрямками всебічного регулювання світової торгівлі в сучасних умовах є наступні:

• створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми;
• вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики;
• формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами – учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями;
• обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

Специфічні особливості  здійснення зовнішньоторговельних  операцій із торгівлею різними видами культур регулюються в рамках системи міжнародної стандартизації та сертифікації продуктів рослинного походження. Дані питання вирішуються на підставі нормативно-правових документів таких міжнародних організацій як:

1. Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). Україна має статус повного члена з 1993 року, є активним членом (Р-членом) Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO) та членом інформаційної мережі (ISONET); є спостерігачем (О-членом) таких комітетів ISO: Комітету з політики у справах споживачів (COPOLCO); Комітету з питань країн, що розвиваються (DEVCO); Комітету зі зразкових матеріалів (REMCO).  Шістдесят сім українських технічних комітетів зі стандартизації активно беруть участь у роботі 262 технічних комітетів та підкомітетів ISO/TC/SC, у тому числі: 38 ТК у 126 структурних підрозділах ISO у статусі активного члена; 45 ТК у 141 структурному підрозділі ISO як спостерігачі;
2. Продовольча організація ООН (FAO) і Всесвітня організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Крім того, питання  щодо стандартизації та сертифікації сої регулюються такими організаціями як Європейський комітет із стандартизації (СEN), Міждержавна Рада з стандартизації, метрології і сертифікації (МДР), Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML).

 

7. ДОКУМЕНТАРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

     Здійснюючи  зовнішньоекономічну діяльність  ТОВ СП «Нібулон», а саме  спеціалісти відділу зовнішньоекономічних  зв’язків і маркетингу оформлюють  за кожною окремою зовнішньокомерційною  операцією, будь – то експорт  чи імпорт продукції, окрему папку, яка носить назву сільськогосподарської культури, яка експортується, або іншої продукції, що імпортується, а також зазначається назва теплоходу, який здійснює перевезення (оскільки основний вид транспорту при зовнішніх перевозках виступає морський транспорт). Дана папка містить необхідні документи і сертифікати, що у подальшому будуть супроводжувати продукцію аж до кінцевого споживача закордоном – 1 екземпляр оригінальний, 2 оригінальний екземпляр – направляється іноземному контрагенту, 3 – залишається на підприємстві і зберігається визначений час.

      ТОВ  СП «Нібулон» для експорту  сільськогосподарської продукції  повинно підготувати наступні  товаросупроводжувальні документи:

1) зовнішньоторговельний  контракт на поставку продукції;

2) рахунок – фактура;

3) вантажно – митна  декларація;

4) фітосанітарний сертифікат;

5) ветеринарний сертифікат;

6) коносамент.

7) сертифікат якості  продукції;

8) інвойси;

9) при необхідності  інші документи, наприклад документи  зі страхування, якщо це передбачено  контрактом.

      Спеціалісти  відділу зовнішньоекономічних зв’язків  та маркетингу в повному обсязі  забезпечені і іншою чинною  літературою, яка безпосередньо  стосується здійснення експортно  – імпортних операцій на території  України: публікації «Інкотермс»,  митний кодекс України, інші нормативно – правові документи зі змінами та доповненнями, які стосуються підприємств, що проводять зовнішньоекономічні операції, журнали та інші публікації, що стосуються ситуації на зовнішніх ринках сільськогосподарської продукції: ціни, рейтинги, інформація про міжнародні тендери, виставки, ярмарки.

 

8.  КОНТРАКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ