Отчет по практике в ПП “Герчак”

Термін “баланс” у бухгалтерському обліку використовується у трьох значеннях:

— як форма звітності - таблиця, в якій майно підприємства відображається у грошовій формі на певну дату за ознаками: господарського управління - актив; права власності - пасив;

— як підсумок кожної сторони таблиці як визначення їх рівності;

— як метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату активів, зобов’язань та власного капіталу, результати якого відображаються у формі звітності «Баланс».

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс», затверджене наказом  Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 (далі П(С)БО 2), дає таке визначення: “Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату”.

З метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у  три розділи, пасиву — у п’ять  розділів. Проте один баланс не в змозі  забезпечити повноту інформації про результати і різнобічної діяльності підприємства. Тому, крім, балансу, складаються й інші форми звітності: Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал [ 18 , c.334]. РОЗДІЛ 8 ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІТИЧНОЇ  РОБОТИ ТА АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА   Під організацією аналізу розуміють систему дій по проведенню аналізу господарської діяльності.   Принципи організації аналізу:   1. Науковий характер – аналіз повинен базуватись на найновіших досягненнях науки з використанням науково обгрунтованих методів.

2. Ефективність – витрати на  проведення повинні бути найменшими  при оптимальній глибині аналізу  і його комплексності.  Для  цього використовують передові  методи, що полегшують працю.   3. Об’єктивність – дані аналізу повинні бути документально підтверджені.  4. Оперативність – швидко і чітко виконувати завдання. Основні етапи аналітичної роботи: Рис. 8.1. Основні етапи аналітичної  роботи

 

Схема розподілу обов'язків з  економічного аналізу  на підприємстві “Герчак” рис 8.2

 
Рис.8.2. Розподіл обов’язків між відділами  підприємства (об’єднаннями)  
Ефективність і дієвість аналізу господарської діяльності залежить від планування аналітичної роботи, тобто складання плану аналітичної роботи. 
Для того, щоб аналіз правильно відображав стан господарської діяльності, він повинен використовувати достовірні й узгоджені показники, бо недостовірна інформація – це недостовірні висновки, а отже й управлінські рішення.

 

Організація аналітичної роботи - це система раціональних координованих дій, спрямованих на комплексне вивчення господарської діяльності аналізованого підприємства і його окремих структурних підрозділів. Вона включає підготовчий, основний (аналітичний) і заключний етапи економічного аналізу.

На підготовчому етапі визначаються мета і завдання аналітичної роботи, програма, методи і конкретні прийоми проведення аналізу, строки його виконання, виконавці, джерела інформації, бази порівняння, критерії оцінки результатів господарювання, умови збору і обробки інформації, розробляються моделі і алгоритми вирішення відповідних аналітичних задач, макети майбутніх таблиць, графіків, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів узагальнення і оформлення результатів аналізу, складається конкретний план аналітичної роботи.

Аналітичний етап економічного аналізу передбачає збирання і перевірку вихідної інформації, її систематизацію, зведення і групування, розрахунок відповідних узагальнюючих показників (абсолютних, відносних, середніх), обчислення абсолютних і відносних відхилень фактичних показників від базисних (планових, нормативних, проектних, договірних, прогнозних), здійснення комп'ютерної обробки інформації, забезпечення порівняльності досліджуваних показників,  та ін.

На заключному етапі аналізу здійснюється зведений підрахунок резервів виробництва, систематизація, узагальнення (синтез) і підсумкова оцінка результатів господарської діяльності, формулюються відповідні висновки, розробляються конкретні пропозиції і рекомендації щодо покрашення роботи аналізованого підприємства, здійснюється розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів та визначення їхнього впливу на кінцеві показники господарювання, оформляються результати проведеного економічного аналізу [ 2, c.89 ]. 

Розподіл аналітичної  роботи між окремими відділами залежить від структури аналізованого  підприємства, покладених на них обов'язків  для виконання виробничих завдань і кваліфікації спеціалістів, які беруть участь у проведенні економічного аналізу.

 На підприємстві “Герчак ” відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, розставлення робочої сили, чисельність працівників, використання робочого часу, ефективність застосування на підприємстві різних форм і систем оплати праці, використання фонду заробітної плати та ін.

Відділ бухгалтерії аналізує стан бухгалтерського обліку, виконання  кошторисів доходів і витрат, витрачання заробітної плати, непродуктивні витрати, використання фінансових ресурсів, фінансовий стан аналізованого підприємства, розробляє  заходи щодо покращення його фінансового  стану, платоспроможності і організації  облікової роботи.

Така спільна робота усіх служб і відділів щодо проведення аналізу господарської діяльності підприємства “Герчак”  дозволяє забезпечити його комплексність, більш кваліфіковано і глибше вивчити невикористанні внутрішні резерви.

Будь-які результати аналітичного дослідження господарської діяльності підприємства в цілому або його структурних  підрозділів повинні бути оформлені  у вигляді відповідних документів. Оформлення результатів економічного аналізу здійснюється за допомогою  двох форм: описової, коли цифрові дані пояснюються текстом (висновок, пояснювальна записка до річного звіту, аналітична записка, доповідь, доповідна записка, довідка, рапорт-звіт, постанова, наказ, розпорядження, коментар тощо), і безтекстової, коли тексту немає, а результати аналізу  оформляються у вигляді аналітичних  таблиць, графіків, схем, моделей, алгоритмів тощо [ 5 ,134 ].

Описова форма узагальнення результатів економічного аналізу застосовується при вивченні господарської діяльності підприємства за тривалі звітні періоди (рік, півріччя, квартал, місяць), безтекстова - під час оперативного аналізу (за декаду, тиждень, добу, зміну).

Важливо підкреслити, що найбільш прогресивною формою організації і  оформлення аналітичної роботи в  умовах удосконалення управління з  застосуванням економіко-математичних методів і ЕОМ є створення  підсистеми комплексного економічного аналізу (ПКЕА) в системі інтегральної обліково-економічної роботи і злагодженої  управлінської ієрархії аналітичної  служби.

Завданням цієї підсистеми є своєчасне одержання необхідної аналітичної інформації для керування  підприємством, оперативне опрацювання  її в потрібних для кожної функціональної підсистеми розрізах і бути сполучною  ланкою, яка узгоджує роботу окремих  підсистем для досягнення загальної  мети.

Практична робота з аналізу  інформації вимагає знань методики її накопичення та зберігання. Адже вона може багаторазово використовуватись  тривалий в динаміці період. Тому доцільно накопичити і носії інформації, і  результати її обробки – аналітичні таблиці попередніх періодів.

Отже, за результатами проведення аналізу визначається:

оцінка фінансово-господарської  діяльності підприємства, структура  його балансу (задовільно чи незадовільно) та обґрунтованість віднесення його до складу неплатоспроможних підприємств;

тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;

можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану.

Об’єктом аналізу є  фінансово-господарський стан неплатоспроможних  підприємств, зокрема фінансові, виробничі  та інвестиційні аспекти їх діяльності).

Суб’єктами аналізу  є власники, органи, уповноважені управляти  майном, або особи, які заінтересовані в отримання інформації щодо діяльності підприємства (кредитори, постачальники, покупці, державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, податкові органи, персонал підприємства, керівництво тощо).

На підставі результатів  аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможного підприємства слід зробити такі висновки

визначити ступінь прогресивності виробленої продукції (за допомогою  показників, що характеризують інноваційну  активність підприємства та його місце  на відповідних товарних ринках);

розрахувати рівень використання виробничих потужностей та виявити  резерви його збільшення, у тому числі за рахунок зростання змінності  функціонування виробничого апарату;

визначити обсяг інвестицій, необхідних для підвищення технічного рівня підприємства.

Таким чином, необхідно  визначити доцільність санації  підприємства або його ліквідації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 9 ОРГАНІЗАЦІЯ РЕВІЗІЇ (АУДИТУ) ГОСПОДАСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий контроль - це один із видів фінансової діяльності держави з перевірки суб'єктів господарювання всіх форм власності шляхом застосування встановлених чинним законодавством методів контрольної діяльності для виявлення недоліків у фінансовій звітності підприємств, установ, організацій в процесі створення, розподілу, використання грошових фондів. 

Аудит - новий вид фінансового  контролю. Це незалежний зовнішній  фінансовий контроль, заснований на комерційних  засадах.   

Поява і розвиток аудиту в сучасних умовах переходу до ринку  обумовлені наступним:

1) відмиранням неефективного  відомчого контролю;

2) неможливістю загальнодержавними  органами фінансового контролю  охопити регулярними і глибокими  перевірками всі суб'єкти господарювання, що і покладається на аудиторські  фірми.

Методи фінансового контролю, як конкретні прийоми його проведення, поділяються на документальні (ревізії  і перевірки) і натуральні (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний обмір, контрольний запуск сировини у виробництво  тощо).

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань [ 14, c. 47].

Перевірка - це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

За ініціативою державної  контрольно-ревізійної служби ревізія  або перевірка підприємства, може проводитись не частіше ніж один раз на рік. Але за дорученням правоохоронних органів ревізія чи перевірка може бути проведена в будь-який час.

В сучасних умовах створення  основ ринкового господарства особливого значення набуває аудиторський контроль.

 Аудит здійснюється  незалежними особами — аудиторами або аудиторськими фірмами. Аудиторські перевірки можуть проводитися з ініціативи керівництва або власників, засновників, господарюючого суб'єкта. Затрати на проведення аудиторських перевірок суб'єкти господарювання відносять на валові витрати. Крім проведення контрольної роботи, аудиторські послуги можуть надаватися у вигляді консультацій з питань організації бухгалтерського обліку, проведення фінансово-господарської діяльності згідно з діючим законодавством, у тому числі податковим [ 20, c.136].

 Перед аудиторами ставляться  високі професійні вимоги. Так,  аудитор повинен мати кваліфікаційний  сертифікат, який засвідчує його  кваліфікаційну придатність, а  також ліцензію —  дозвіл  на заняття аудиторською діяльністю.

Сертифікацію і ліцензування аудиторської діяльності в Україні  здійснює Аудиторська палата. При  проведенні перевірок аудитори самостійно визначають форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань  та досвіду. Аудитори мають право  отримувати всі необхідні документи  для проведення перевірок, а також  пояснення до них. Крім того, можуть перевіряти наявність грошових коштів, майна, інших цінностей. Поряд з  цим аудитори зобов'язані належним чином надавати аудиторські послуги, повідомляти власників, замовників про виявлені недоліки ведення бухгалтерського  обліку і звітності, зберігати в  таємниці інформацію, отриману при  проведенні аудиту [19 , c. 212 ].

Результати проведеної аудиторської перевірки оформляються аудиторським висновком, який є офіційним документом, що засвідчений підписом та печаткою аудитора або аудиторської фірми. В ньому повинен бути зроблений висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Перевірки Пенсійним фондом України здійснюються на підставі Порядку  оформлення результатів перевірок  платників з питань дотримання чинного  законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України  від 01.12.2008р.№ 21-1.