Особливості діяльності Європейської системи Центральних банків

● для держави – постійні інвестиції в житловий сектор, розвиток будівельної індустрії, а головне – становлення i розвиток ринкових відносин у багатьох секторах економіки, вирішення значної кількості соціальних проблем.

Класичною країною іпотечних  банків є Німеччина, де перший банк, який здійснював іпотечне кредитування, був заснований ще 1770 р. у Сілезії. Широкий розвиток іпотечного кредитування в Німеччині у XVIII — XIX ст. багато в чому був обумовлений особливостями  прусського шляху становлення капіталізму  в сільському господарстві. Нині в  Німеччині існує близько 30 спеціалізованих  іпотечних банків. У більшості  країн Європи і в Америці, по суті, відсутні спеціалізовані іпотечні банки, а кредитні операції з нерухомістю  здійснюють універсальні комерційні банки.

В Україні перший акціонерний  земельний банк, що здійснював іпотечне кредитування, був відкритий 1864 р. в  Одесі. Одним із основних його завдань було виділення селянам коштів на купівлю землі на півдні України. Ліквідація приватної власності на землю і нерухомість після революції 1917 р. обумовила припинення діяльності в колишньому СРСР іпотечних банків.

Іпотечне кредитування вимагає від персоналу комерційних  банків спеціальних знань і високої  економічної кваліфікації. Особливо це важливо для правильної оцінки кредитоспроможності позичальника, а також вартості нерухомого майна, без чого іпотечний кредит стає занадто  ризикованою банківською операцією.

Основними документами, що, як правило, використовуються на практиці при оформленні іпотечного кредиту, є:

- іпотечне зобов'язання, що видається позичальником кредиторові  на потвердження його (кредитора)  переважного права на задоволення  грошових претензій з вартості  заставленого майна в разі  невиконання позичальником свого  зобов'язання, забезпеченого заставою  майна;

- закладний лист —  довготерміновий цінний папір,  що випускається іпотечними банками  під заставу земельних ділянок,  будівель та іншого нерухомого  майна; він забезпечує доход  у формі відсотків³.

У зв'язку з тим, що для  іпотечного кредиту типовим є  невисока ліквідність його об'єкта, важливе значення має страхування  позик і формування вторинного ринку  іпотек. Іпотечне зобов'язання стає цінним папером, який залучається на фінансовий ринок. Іпотечні банки тим самим  отримують можливість проводити  рефінансування за допомогою механізму  вторинного ринку.

Позики під нерухомість  підлягають погашенню на умовах розстрочки платежу і зі сплатою відсотків. Відсотки за іпотечними позиками мають  ту властивість, що їх величина залежить від територіального розміщення нерухомого майна. Підвищення ставки відсотка за іпотечними позиками пов'язано із зростанням ризику знецінення капіталу, що впливає на діяльність кредиторів. Зрозуміло, що підвищення відсоткових ставок і збільшення розміру первинного внеску звужує сферу застосування іпотечного кредиту, оскільки це погіршує умови користування ним для позичальників.

У зв'язку із розвитком іпотечного кредитування формується окремий іпотечний  фінансовий ринок, головним інструментом якого є іпотечні облігації —  довгострокові цінні папери, що випускаються під забезпечення нерухомістю і  приносять сталий відсоток. Емітентами іпотечних облігацій є, як правило, торговельно-промислові корпорації, які  на основі випуску цих цінних паперів  можуть формувати капітал для  фінансування великих будівельних  проектів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ключові факти та цифри про Європу та європейців: Пер. з англ. / Представн. Єврокомісії  в Україні та Бєларусі. – К., 2006.
2. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник. – К., 2002.
3. Лагутін В.Д. Становлення і розвиток системи іпотечного кредитування // Фінанси України. – К., 2004. -  №1. - с. 75-82.
4. Мельник П.В. Банківські системи зарубіжних країн. К., 2010.

¹ Мельник П.В. Банківські системи зарубіжних країн. К., 2010.

² Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник. – К., 2002.

³ Лагутін В.Д. Становлення і розвиток системи іпотечного кредитування // Фінанси України. – К., 2004. -  №1. - с. 75-82.