Особливості циклічного розвитку національної економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

  Кафедра економічної  теорії та 

підприємництва 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему:

«Особливості циклічного розвитку національної економіки»

 

 

 

Виконала:

студентка 2 курсу,

групи ФЕУ-410         Калагастова Яна Романівна

 

Перевірив:                              Чумак Олена Василівна

Результати перевірки:

курсова робота          _______

захист        _______

оцінка       _______

 

 

 

2012

 

 

 

Зміст

Реферат

Вступ……………………………………………………………………………стр 3

1. Сутність  і зміст соціально-економічного  потенціалу України……..стр 3

1.2 Поняття індекс  розвитку людського потенціалу ……………………….стр 5

1.3 Роль ІРЛП в концепції  розвитку людини………………………………..стр 7

2. Методи визначення  соціально-економічного потенціалу  країни…..стр 8

2.1 Методи оцінки обсягу  ВВП як показника СЕПНХСС………………….стр 8

2.1.1 Виробничий метод  обчислення ВВП………………………………….стр 10

2.1.2 Розподільчий метод  обчислення ВВП………………………………...стр 11

2.1.3 Обчислення ВВП  методом кінцевого використання………………....стр 13

2.2 Методика розрахунку  ІРЛП……………………………………………...стр 14

2.3 Альтернативні оцінки  добробуту………………………………………..стр 16

2.3.1 Індекс бідності…………………………………………………………..стр 16

2.3.2 Гендерна нерівність…………………………………………………….стр 16

 3. Аналіз соціально-економічного потенціалу України………………..стр 20

3.1 Аналіз добробуту країни…………………………………………………стр 20

3.1.1 Розрахунок і аналіз ІРЛП для України………………………………...стр 20

3.1.2 Розрахунок і аналіз індексу бідності…………………………………..стр 20

3.1.3 Розрахунок і аналіз індексу гендерної рівності………………………стр 21

4. Шляхи вирішення  проблеми оцінки рівня та якості  життя населення

4.1 Державне регулювання рівня та якості життя населення……………..стр 22

4.2 Соціальна політика в Україні……………………………………………стр 26

 

Висновок …………………………………………………………………….стр 29

Перелік посилань………………………………………………………..стр 30-31

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 34 стр., 18 джерел, 7 таблиць, 1 рисунок, 1 діаграма, 11 формул.

Об’єкт дослідження – ІРЛП  України у порівнянні з міжнародними показниками.

Предмет дослідження  – методи забезпечення добробуту, державне регулювання добробутом нацї.

Мета роботи – дослідження , аналіз і загальне становище України на світовій арені

Завдання  роботи – аналіз сутності та складу соціально-економічного потенціалу; розгляд методик розрахунку показників соціально-економічного потенціалу України; розробити заходи державної політики щодо поліпшення стану ІРЛП у майбутньому.

Методи  дослідження–– аналіз, синтез, абстракція, графічний, індукції та дедукції, моделювання.

У роботі розкрито суть підрахунку добробуту та різні підходи,

У результаті опрацювання наявного наукового  матеріалу та проведених досліджень було виокремлено проблеми сьогоденного добробуту країни та план державної політики щодо поліпшення стану у майбутньому.

ІРЛ, ВВП, ІНДЕКС ОВІТИ, ІНДЕКС ЖИТТЯ, ІНДЕКС ВВП, БІДНІСТЬ, ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У цій роботі розглянуті три різні методики оцінки добробуту  нації. Визначені міжнародними стандартами і на основі дальніш проаналізованих данних, зможемо реально оцінити картину, яка склалася в Україні на сьогоднішній день.

І запропонувати шляхи  вирішення проблемм, які ми маємо.

Оскільки добробут оцінити  об’єктивно дуже важко оскільки є безліч факторів які потрібно враховувати – це і рівень задоволення населення, заробітня плата, якість освіти, матеріальне забезпечення, соціальні підтримки та інше.

Тому були розроблені методи, які наближенно визначають рівень життя та потенціал розвитку потенціалу країни на основі ресурсів, які вона має.

 

 

1. Сутність  і зміст соціально-економічного  потенціалу України

1.1 Сутність, загальні  поняття і склад економічного  потенціалу

 Категорія «сукупний  економічний потенціал національної  господарської системи країни» (СЕПНХСС) являє собою явище складне за структурою і багатоаспектне по суті, а також за роллю і значенням для розвитку суспільства і держави. Тому СЕПНХСС в теорії та практиці світового та національного господарювання трактується дуже неоднозначно в залежності від того, з якого боку і з яких позицій здійснюється підхід до розгляду сутності, складу, ролі, місця та значення цього потенціалу в масштабі національного і світового господарства.

 У теорії та практиці світового господарства поки не тільки не розроблені єдині міжнародні стандарти для статистичної оцінки СЕПНХСС, а й відсутня єдність в думках про методологічних принципах і методичних підходах до оцінки цього потенціалу (принципи формування єдиної інтеграційної оцінки, складу показників, що включаються в оцінку, і способи їх експертної оцінки).

 Тим не менш, узагальнивши  всі наявні в науковій літературі  думки і підходи до розуміння  сутності і складу СЕПНХСС,  оцінці його ролі і значення  в практиці національного господарювання, сукупний економічний потенціал національної господарської системи країни можна визначити як узагальнюючу кількісно-якісну характеристику наявності та використання всіх видів ресурсів, якими володіє країна (держава) в процесі досягнення цілей і рішення задач в області економічного і соціального прогресу, що стоять в конкретний період її розвитку [1].

 Найбільш універсальним  показником оцінки СЕПНХСС є  валовий внутрішній продукт (ВВП).  Він характеризує не тільки  сучасний рівень розвитку національної  економіки країни, але й особливості її галузевої та територіальної структури, ефективність функціонування окремих її сфер, галузей і регіонів, ступінь залученості у світові інтеграційні процеси і т.п [2].

 ВВП являє собою  кінцевий результат виробничої  діяльності підприємств, організацій та домашніх господарств, що беруть участь в економічній діяльності на території країни протягом тривалого терміну (не менше року). Він призначений для характеристики взаємозалежних аспектів економічного процесу: виробництва матеріальних благ і надання послуг, розподілу доходів, кінцевого використання матеріальних благ і послуг [3].

 При оцінці постійного  обсягу ВВП як вимірювача або  характеристики (параметри) СЕПНХСС  необхідно брати до уваги також  вплив природних умов, які об'єктивно  впливають на рівень можливої ​​реалізації СЕПНХСС. Таким чином, можна виділити наступні фактори, що впливають на розмір і структуру СЕПНХСС, його динаміку в кожному конкретному періоді:

 · Обсяг і доступність  наявних ресурсів економіки; 

 · Досягнутий рівень  розвитку технічного прогресу;

 · Накопичений країною  потенціал у галузі наукових  досліджень, рівень підготовки кадрів, що визначає якість трудових  ресурсів країни.

 

1.2 Поняття індексу  розвитку людського потенціалу

 Незалежно від рівня  соціально-економічного розвитку суспільства, проблеми вивчення рівня життя населення є актуальними для всіх країн. Комплексний підхід до вивчення проблеми рівня суспільного розвитку пов'язаний зі спробами розробки узагальнюючих показників, що пов'язують демографічні та економічні процеси. Оскільки окремо взяті економічні та демографічні показники, що відображають більшою мірою кількісну чи якісну бік одного з аспектів розвитку суспільства, не здатні повністю охарактеризувати добробут населення.

 Такий комплексний  показник, що характеризує стан економічних і соціальних умов, був розроблений фахівцями програми розвитку ООН для спостереження за соціальним прогресом окремих країн і людства в цілому. Це індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), або індекс людського розвитку (ІЛР).

 Індекс розвитку людського потенціалу - розрахунковий статистичний показник, у якому враховуються не тільки обсяги споживання матеріальних благ, а й можливості для розвитку людини, що забезпечуються системами охорони здоров'я та освіти [4].

 ІРЛП є інтегральним показником не тільки рівня життя, але й економіки в цілому, інтегруючи три компоненти:

1. Очікувану тривалість  життя

2. Рівень освіти

3. Рівень економічного  розвитку (ВВП на душу населення)

Рис.1 Компоненти ІРЛП [отчет за 2011 год]

Велика кількість чинників, що підлягають обліку, відсутність регулярно збирається за одними, складність і (або) неспівмірність обчислення інших - все це порушує принцип формування інтегрального показника і робить практично неможливою оцінку рівня життя за допомогою будь-якого прямого показника.

 У зв'язку з цим  для оцінки рівня життя використовують  непрямий базовий показник - валовий  внутрішній продукт (ВВП) на  душу населення. Для міждержавного  порівняння використовується реальний  ВВП на душу населення, розрахований  відповідно до паритету купівельної спроможності (ПКС) валюти.

 Таким чином, величина  ІРЛП служить критерієм поділу  країн на групи з різним  рівнем людського розвитку незалежно  від рівня економічного розвитку. Крім ранжирування і поділу  країн на групи, обчислення ІРЛП дозволяє оцінити відповідність ситуації, що склалася таким собі орієнтирам, вираженим оптимальними значеннями показників людського розвитку.

 

1.3 Роль ІРЛП в концепції Розвитку  людини

 Щорічним звітом  про розвиток людини починаючи  з 1990 року є Доповідь про розвиток людини. [5] Політики потребують узагальненому показнику оцінки прогресу, особливо в такому, який більше фокусується на добробут людини, ніж на його доходах. З цією метою Доповіді про розвиток людини  публікують індекс розвитку людського потенціалу. Цей показник дає загальне уявлення про деяких основних вимірах розвитку людини.

 Легше виміряти доходи держави,  ніж розвиток людини. Тому багато  економістів в кінці 80-х - початку  90-х рр.. 20 століття доводили, що національний доход являє собою хороший показник людського благополуччя. Хоча між ІРЛП і національним доходом явно існує тісний зв'язок, тому що економічне зростання є важливим засобом розвитку людини, соціальний потенціал не залежить лише від росту економіки та рівня національного доходу. Воно також залежить від того, як використовуються ці ресурси - на озброєння або виробництво продуктів харчування, будівництво палаців або забезпечення чистою водою. А результати діяльності людей, такі як демократична участь у процесі прийняття рішень та рівні права чоловіків і жінок, не залежать від доходів. З цих причин Доповідь представляє великий перелік показників по важливих результатів діяльності людини, досягнутим в країнах світу.

 Хоча ІРЛП являє собою  корисну точку відліку, важливо  пам'ятати, що концепція розвитку людини ширше і складніше, ніж це здатні відбити будь-які сукупні вимірювання, навіть якщо вони підкріплюються іншими показниками. ІРЛП не є всеохоплюючим параметром. Він не включає важливі аспекти розвитку людини, перш за все можливість брати участь у прийнятті рішень, що впливають на чию-небудь життя і користуватися повагою інших членів спільноти.  Людина може бути багатим, здоровим і освіченим, але відсутність цієї можливості перешкоджає його розвитку. Недооблік цього виміру розвитку людини в ІРЛП став очевидний з часу перших Доповідей про розвиток людини - і сприяв розробці в  1991 р  . індексу людської свободи і в 1992 р  . - Індексу політичної волі. Жоден з параметрів не проіснував і року з моменту їх введення, що засвідчило складності подібного кількісного виміру таких комплексних аспектів розвитку людини.

 ІРЛП чітко проводить  різницю між доходами і людським  благополуччям. Шляхом вимірювання  середніх досягнень в охороні  здоров'я, освіті та доходи  ІРЛП може дати більш повну  картину стану розвитку країни, ніж тільки вимірювання рівня доходів.

2. Методи визначення  соціально-економічного потенціалу  країни

2.1 Методи оцінки обсягу ВВП  як показника СЕПНХСС

 Як вже зазначалося,  найбільш універсальним показником  оцінки СЕПНХСС є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він характеризує не тільки сучасний рівень розвитку національної економіки країни, але й особливості її галузевої та територіальної структури, ефективність функціонування окремих її сфер, галузей і регіонів, ступінь залученості у світові інтеграційні процеси і т.п.

 ВВП може бути розглянуто  на стадії виробництва, стадії  утворення доходів та стадії  використання доходів.  Відповідно  розрізняють три методи обчислення  ВВП: виробничий метод, метод  формування ВВП за джерелами  доходів і метод кінцевого використання.

2.1.1 Виробничий метод  обчислення ВВП

 В основі виробничого  методу обчислення ВВП лежать  наступні показники: 

1. випуск товарів і послуг,

2. проміжне споживання,

3. валова додана вартість. [6]

Випуск сектору, галузі чи економіки в цілому являє собою вартість всіх товарів і послуг, вироблених в поточному періоді резидентними виробничими одиницями, що входять до складу відповідно сектору, галузі чи національної економіки.

 Під проміжним споживанням  (ПП) розуміється вартість товарів і послуг, які трансформуються або повністю споживаються в даному періоді в процесі виробництва інших товарів і послуг. Воно включає наступні складові елементи: матеріальні витрати, оплату нематеріальних послуг, витрати на відрядження та інші елементи проміжного споживання (представницькі витрати, витрати з гарантійного ремонту та обслуговування, витрати на утримання науково-дослідних лабораторій і бюро і т.д.).