Основні теорії прибутку

                    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                  Київський національний економічний університет

                                      ім. Вадима Гетьмана 
 

 

                                                                                                Кафедра політичної економії

                                                                                     обліково-економічних факультетів 
 

                                     Курсова робота

на тему: “Основні теорії прибутку” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                              Виконала:

                                                                               студентка І курсу,МЕіМ

                                                                             спеціальності 6503,22 гр

                                                                               Матковська Яна Олегівна

                                                                               перевірила:ас.Назарова М.Ю

                                                                            

                                                                                
 
 
 

                                          Київ – 2010

                                           Зміст 

Вступ……………………………………………………………....…………….3

1.Прибуток як економічна категорія…………………………….…………….5

2.Основні теорії  прибутку…………………………………………….………10

3.Формування  прибутку підприємства………………………………………20

Висновки……………………………………………………………………….26

Список використаних джерел………………………………………………...29

Додатки………………………………………………………………………....30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                       Вступ 
 

Як економічна категорія прибуток характеризує результат будь-якої підприємницької діяльності. Прибуток - один з основних фінансових показників плану та оцінки господарської діяльності підприємства. За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників.  
Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Прибуток є показником, найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток надає стимулюючий вплив на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.  
Прибуток є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, але й набуває все більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів.[7,c.568]

Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія вона характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства.  
Прибуток є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але і важливим джерелом формування бюджетних ресурсів та позабюджетних фондів.  
Прибуток, як кінцевий результат діяльності представляє собою різницю між сумою доходів і витратами на виробництво і реалізацію з урахуванням збитків, від різних господарських операцій. Основне джерело грошових накопичень підприємств - виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції. Тому важливе завдання кожного господарюючого суб'єкта - одержати більше прибутку при найменших витратах[15,C.688]

К. Маркс у  визначив прибуток як перетворену форму  прибавочної вартості [11]. Остання  по Марксові являє собою неоплачену прибавочну праця найманого робітника, зайнятого в сфері матеріального  виробництва. Робітник своєю працею створює вартість більшу, ніж коштує його робоча сила. Ця різниця залучає капіталіста і заради її він розвиває свою бурхливу діяльність. На поверхні буржуазного суспільства присвоєння чужої праці затушовується і прибуток виступає як породження руху всього авансованого капіталу, як результат витрат виробництва. Таким чином, у марксистському трактуванні прибуток є результат експлуатації найманої праці капіталом і відношення "капіталіст - найманий робітник" складає основне відношення капіталістичного суспільства. 

Сучасна економічна думка розглядає прибуток як доход від використання усіх факторів виробництва, тобто праці, землі і капіталу. Але й у такім розумінні немає єдності і чіткості. В одних випадках прибуток розглядається як плата за послуги підприємницької діяльності, в інші - як плата за новаторство і талант у керуванні фірмою, у третіх - як плата за ризик і т.д. Усі ці визначення розпливчасті і скоріше виражають винагороду підприємцю за його уміння з'єднувати фактори виробництва й ефективно їх використовувати. Однак доход у вигляді відсотка і ренти одержують і ті люди, що передають право розпорядження своїм капіталом у тій чи іншій формі іншим особам і самі в економічній діяльності не приймають участі. Мова йде про нетрудові доходи, одержувані законним шляхом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Прибуток як екномічна категорія 

Як економічна категорія прибуток підприємства відображає чистий дохід створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства чистий дохід приймає форму прибутку.  
 
Прибуток як економічна категорія виконує певні функції.  
 
Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Наявність прибутку на підприємстві означає, що його доходи перевищують всі витрати, пов'язані з його діяльністю.  
 
Прибуток має стимулюючої функцією, одночасно будучи фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.  
 
Прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. [8] 

Прибуток - основний стимул для створення і діяльності підприємства, саме за його рахунок окупаються витрати на виробництво і збут товару, оплачується праця працівників. Від розміру прибутку залежать можливості кожного в забезпеченні власної господарської діяльності в умовах конкуренції. Питання про те, що виробляти, як виробляти і для кого виробляти, підприємства в ринкових умовах визначають за основним орієнтиру - прибутку.  
На рахунки фірми, яка продає продукцію, виконує роботи та надає послуги, постійно надходять кошти. Ці кошти називаються виторгом підприємства, або виручкою від реалізації товарів, робіт і послуг. Різниця між виторгом фірми та її витратами називається прибутком.  
Як згадувалося раніше, процес виробництва завершується доведенням продукції, товарів або послуг до споживача. Для підприємства продаж продукції свідчить, що вона за споживчими властивостями, якістю й асортиментом відповідає потребам і попиту покупців.  
Від величини виручки залежать обсяг прибутку підприємства та своєчасність здійснення всіх платежів, виплати зарплати працівникам, погашення банківських кредитів, можливості розширення виробництва.  
Виручку від реалізації товарів і послуг суб'єкти господарювання можуть отримувати від найрізноманітніших видів Діяльності. Наприклад. Підприємство «Альфа» планує реалізувати 100 персональних комп'ютерів по 1 тис. грн кожен, тобто виручка від продажу продукції складатиме 100 тис. грн.  
Виручку від продажу продукції отримує не тільки виробниче підприємство, а й приватний підприємець, який надає послуги або виконує роботи, скажімо, у сільському господарстві. Наприклад, під час весняно-польових робіт тракторист М. вирішив заробити грошей, обробляючи приватні земельні наділи. Ціна оранки - 1 грн за 0,01 га, боронування - 0,8 грн, посіву зернових - 0,8, посадки картоплі - 3 грн.  
На розміри прибутку впливає багато різноманітних факторів. Найважливіші серед них - вид діяльності підприємства, вартість сировини, праці, технології, які використовує для виробництва продукції, обсяги реалізації, якість і конкурентоспроможність продукції. Істотним чинником є ціна продукції.[15,c.668]

Прибуток у торгівлі є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва у сфері товарного обігу, а також додаткового продукту, створеного працею працівників інших галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, транспорту тощо) і направляється у торгівлю через механізм цін на товари, тарифів, торгових надбавок як плата за реалізацію товарів (продукції, послуг). 
Прибутком для торгівлі служить різниця між продажною ціною товарів і ціною їх придбання, включаючи витрати звернення. Прибуток торговельного підприємства є грошовим вираженням частини додаткового продукту, що характеризує результати їх комерційно-фінансової діяльності.[7,C.568] 
Розрізняють декілька прибутків: прибуток від реалізації, балансова та чистий прибуток. 
Прибуток від реалізації - це різниця між валовим доходом і витратами на реалізацію товарів (витратами обігу). Прибуток є результуючим показником господарської діяльності торгової фірми. 
Балансовий прибуток - сума прибутку підприємства від реалізації продукції та доходів від інших видів діяльності. Балансовий прибуток, як кінцевий фінансовий результат виявляється на підставі бухгалтерського обліку. 
Чистий прибуток являє собою різницю між балансовою прибутком і сумами відрахувань і платежів до бюджетів різних рівнів. 
Позареалізаційні (додаткова) діяльність також має доходи і витрати, що в кінцевому підсумку утворює результат нетто або чистий прибуток підприємства. 
Розміри прибутку і можливості її зростання знаходяться в складній залежності від ряду факторів, найважливіші з яких наступні: 
-Обсяг реалізації; 
- Структура товарообігу; 
- Величина інших доходів і витрат, що входять до складу прибутку (відсотки отримані і сплачені, доходи від участі в інших організаціях, інші операційні і позареалізаційні доходи та витрати); 
-Рівень оподаткування прибутку. 
Фактори, що впливають на прибуток можна розділити на зовнішні і внутрішні. 
До зовнішніх факторів відносяться: 
• політична стабільність; 
• стан економіки; 
• демографічна ситуація; 
• кон'юнктура ринку, зокрема ринку споживчих товарів; 
• темпи інфляції; 
• ставка відсотка за кредит. 
До внутрішніх факторів відносяться: 
• обсяг валового доходу (і, відповідно, фактори, що визначають його); 
• продуктивність праці працівників; 
• швидкість оборотності товарів; 
• наявність власних оборотних коштів; 
• ефективність використання основних фондів. 
Це фактори, що впливають на величину прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, яку ще називають чистим прибутком. 
Чистий прибуток може бути спрямована на сплату місцевих податків і зборів, освіта резервних фондів, здійснюються відрахування на благодійні цілі, сплачуються відсотки по позиках банків, отриманих на заповнення недоліків оборотних коштів, на придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших активів, а також відсотків за засобам, взятим у позику у інших організацій. З чистого прибутку сплачуються також штрафи і витрати з відшкодування збитку, що підлягає відповідно до чинного законодавства внесенню до бюджетів різних рівнів. 
Спочатку розрізняють бухгалтерську та економічний прибуток. Бухгалтерська (балансова) прибуток визначається як різниця між валовим доходом і бухгалтерськими витратами. Бухгалтерські витрати - це витрати, що приймають форму прямих платежів. Інакше їх називають явними витратами. Для оцінки доцільності здійснення тієї чи іншої підприємницької діяльності, слід враховувати не лише явні, але і неявні (імпліцитні) витрати підприємства. Іноді їх визначають як приховані або вмененний витрати. Неявні витрати представляють собою витрати, що не носять грошовий характер, тобто альтернативні витрати використання будь-яких ресурсів (матеріальних, трудових, грошових), що належать власникам підприємства або підприємству як юридичній особі. Неявні витрати виникають внаслідок втрачених можливостей здійснити інше альтернативне рішення. Сума явних і імпліцитних витрат становить зміст сукупних (або економічних) витрат, і, відповідно, економічна прибуток визначається як валовий дохід за мінусом сукупних витрат. Отже, «економічна прибуток характеризує підприємницький дохід, який свідчить про окупність витрат торговельного підприємства (підприємця) і здатність його до самофінансування (саморозвитку)». 
Таким чином, бухгалтерський прибуток відрізняється від економічної на величину імпліцитних витрат.

Залежно від умов формування прибутку розрізняють і інші її види (мал1.1) 
 
 
 

      - економічний прибуток 

              - бухгалтерський прибуток 

     

      -    максимально

          можливий прибуток

                                               -    нормативна

                                               -    мінімално

                                                    допустима

                                               -    недоутриманий

     -    збиток

                                               -   Прибуток від основної 
                                                                                              (Торгової) діяльності

           

-   Прибуток від 
інвестиційної 
    діяльності

                                               -    Прибуток від фінансової

                                                                                        діяльності                - Нормована 
                                                                                  - Надмірна 
                                                                                   - Сезонна 

Малюнок 1.1 Основні види прибутку в залежності від умов її формування 

Показники прибутку відображають прибуток як економічну категорію і мають взаємопов'язані кількісну та якісну сторони. Відповідно різноманітності видів прибутку в аналізі використовується велика кількість показників. Найбільш поширена система показників, це система показників, що визначається бухгалтерською звітністю (мал. 1.2)