Основні показники ефективності діяльності банку

15.5. Основні показники  ефективності діяльності банку 

Прибутковість банку — це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок  доходів банку покриваються всі  його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій. 

Прибутковість банку залежить, насамперед, від  оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої  роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій дохідності кредитних операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня процентів за активними та пасивними операціями. Дохідність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації. 

Аналіз прибутковості  банку здійснюється за допомогою  таких показників (рис. 15.7):

Рис. 15.7. Основні  показники прибутковості діяльності банку 

Аналіз показників прибутковості банку здійснюють порівняно з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну цих показників розраховують за допомогою способу  ланцюгових підстановок. 

Двома найважливішими показниками прибутковості банку  е показники: 

1) ROA — прибутковість  активів банку; 

2) ROE — прибутковість  акціонерного капіталу банку. 

Прибутковість активів банку розраховують за такими двома показниками: 
 

ROA 1 = .

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку. Але у зв'язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процентної прибутковості активів, для розрахунку якого беруться робочі активи: 

ROA 2 =

іставлення показників ROA 1 та ROA 2 дає можливість виявити  невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок  поліпшення їх структури, ефективнішого  використання, дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім, це стосується іммобілізованих власних коштів. Абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов'язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідний формі, яка не дає доходу. 

На практиці вважається, якщо показник прибутковості  активів перевищує 1 %, то банк працює рентабельно. 

Прибутковість акціонерного капіталу розраховують за такими двома показниками: 

ROE l =

Оптимальне значення цього показника — не менше 15 %. 

Співвідношення  прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта  дає змогу прогнозувати, наскільки  зміниться рівень прибутковості  банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, потрібно зіставити зростання прибутку та власного капіталу. 
 

На практиці деякі банки (а особливо — їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують  за допомогою коефіцієнта віддачі  статутного капіталу: 

ROE 2=

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків певного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з'ясування сфер найбільш дохідного та вигідного розміщення своїх коштів. 

Для оцінки ефективності видатків банку використовують показник рівня їх прибутковості (RВ), який розраховують за такою формулою: 

RB =

До показників ефективності діяльності банку, крім показників прибутковості банку, відносять  ще такі групи (табл. 15.3): 

— ефективності діяльності банку; 

— ефективності діяльності працівників банку. 

Таблиця 15.3. Основні  коефіцієнти та показники діяльності банку

Ефективність  операційної діяльності банку можна  оцінити за допомогою показника  чистого спреду. 

Аналіз чистого  спреду пов'язаний із процентною політикою  банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними й пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дає змогу узгоджена процентна політика за кредитними та депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред, який розраховують таким чином: 

Чистий спред (%) =

Іншими словами, чистий спред — це різниця між  процентними — отриманими та сплаченими — ставками. За його допомогою визначають необхідну мінімальну різницю між  ставками за активними й пасивними  операціями, яка дає змогу банку  мінімізувати витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1,25 %. 

Чиста процентна  маржа слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі  інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її значення за формулою: 

Чиста процентна  маржа (%) =

Цей коефіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк забезпечити  прибуток у вигляді доходу від  процентної різниці як процент до середніх активів. Оптимальним значенням  цього показника є 4,5 %. 

До інших показників ефективності відносять ще: 

1. 

Цей коефіцієнт висвітлює ступінь залежності банку  від непроцентних доходів. Його зростання  може свідчити про рівень диверсифікації у платні фінансові послуги чи прагнення одержати спекулятивний  прибуток, аби замаскувати недостатність основного банківського процентного доходу. 

2. 

3. Чисту операційну  чи посередницьку маржу (%)=

Обіговість активів  є основним показником ділової активності банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримає банк, а, відповідно, й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта обіговості активів (N) здійснюють за такою формулою: 

Збільшення кількості  обігів, що здійснюють активи, е позитивним явищем, Зростання цього коефіцієнта  не тільки позитивно відбивається на підвищенні ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та сприяє вивільненню ресурсів з обігу. 

Оберненим показником, що характеризує прискорення обіговості активів, є показник тривалості одного обігу активів у днях, який розраховують за формулою: 

Середні залишки  активів банку 

t =

Зменшення цього  показника свідчить про прискорення  обіговості активів і вважається позитивним явищем. 

Після загального аналізу обіговості активів доцільно провести аналіз обіговості окремих  видів активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку. 

Оскільки оплата праці є найголовнішою складовою  непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють  з урахуванням чисельності штату  та витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточному періоді економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом — до зниження ефективності діяльності банку. 

Для оцінки ефективності діяльності працівників банку розраховують і аналізують такі показники: 

1. Чистий  дохід на одного працівника =

 

2. Чистий  дохід до витрат на утримання персоналу =