Фінансові ресурси та ефективність діяльності

ТЕМА 11. фінансові ресурси та ефективність діяльності

 

   Питання для теоретичної підготовки

1. фінансові  ресурси підприємства

2. фінансовий  план (бюджет) І Баланс

3. фінансові результати
4. фінансовий стан та ефективність виробництва
5. аналіз потоку платежів

 

Ключові терміни і поняття

фінансові ресурси внутрішнє фінансування зовнішнє фінансування джерела фінансування власні кошти позичені кошти кредит статутний капітал оренда лізинг акція курс акцій облігація нематеріальні ресурси нематеріальні активи інтелектуальна власність авторське право суміжні права патент ліцензія  роялті

дивіденди фінансовий механізм фінансова діяльність фінансовий план баланс підприємства актив і пасив балансу оборотні і необоротні активи власний капітал довгострокові  зобов’язання поточні зобов’язання грошові кошти грошові операції фінансові результати прибуток: операційний, балансовий, чистий рентабельність ліквідність  платоспроможність оборотність активів ефективність виробництва беззбитковість виробництва

                      

 Теоретичні положення теми

 

11.1   фінансові ресурси підприємства

Фінансові ресурси підприємства грошові кошти, що знаходяться в його розпорядженні й призначені для здійснення поточних витрат, витрат по розширеному відтворенню, платежів по фінансових зобов'язаннях та економічного стимулювання працівників. Фінанси спрямовуються також на утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагромадження, створення спеціальних резервних фондів тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок внутрішнього і зовнішнього фінансування. Внутрішнє фінансування проводиться за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових коштів, одержаних від продажу майна, стійких пасивів та інших коштів, одержаних від діяльності підприємства. Зовнішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів що мобілізуються на фінансовому ринку (продаж акцій, облігацій; кредит; проценти і дивіденди за цінними паперами інших емітентів), кошти, які підприємство одержує в порядку перерозподілу (державні бюджетні субсидії;страхові відшкодування тощо).

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення  підприємства, коли утворюється статутний капітал — майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників. Фінансові ресурси формуються за рахунок прибутку, виторгу від реалізації майна, сталих пасивів, різних цільових надходжень, пайових внесків членів колективу.

Важливою формою фінансування є грошовий кредит — надання відповідних грошових сум у борг на певний час за відповідну плату.  Крім грошового, використовується майновий кредит — передача в борг нерухомості або інших матеріальних цінностей у формі оренди або лізингу.

 Оренда — засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування природними ресурсами, будівлею, транспортом, обладнанням, майном та ін. матеріальними цінностями. Розрахунок між суб'єктами оренди ведеться у формі орендної плати –регулярних платежів орендодавачу за здані в оренду майно, яке використовується протягом терміну оренди. Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і орендний процент.

Лізинг — особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фінансується за відповідним договором між орендодавцем і орендарем. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг. Оперативний лізинг передбачає надання орендарю права користування матеріальними цінностями орендодавця на термін їхньої повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності орендодавця на орендоване майно та його обов'язкове повернення. Фінансовий лізинг передбачає придбання орендодавцем майна на замовлення орендаря і передачу його орендарю в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майноорендарю. Амортизація в оперативному лізингу нараховуються орендодавцем, а у фінансовому лізингу —орендарем і використовуються на відновлення наданих в оренду основних фондів.

Значні фінансові ресурси мобілізуються  на фінансовому ринку за допомогою продажу акцій, облігацій, отримання дивідендів і відсотків за цінними паперами інших емітентів, доходів від фінансових операцій.

Акція — цінний папір, який засвідчує право його власника на частку майна і прибутку акціонерного товариства. Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації акцій, куди вносяться відомості про акцію, її власника, час придбання, кількість акцій в акціонера. Прості акції дають право участі в управлінні товариством, але не гарантують певних дивідендів. Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фіксованих дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації.

Облігація — кредитний цінний папір, який підтверджує внесення грошової суми і зобов'язання повернути номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з виплатою фіксованого проценту.

Цінні папери, що випускаються підприємством, постійно знаходяться в обігу, продаються і купуються за ринковим курсом.

Курс акцій залежить від становища підприємства на ринку, фінансової стабільності, рентабельності, величини дивідендів:

Ка =

х 100, грн.,

де   Да — величина дивіденду на одну акцію;

        R — ставка дисконту (рівень позичкового проценту), %.

Курс  облігацій визначається з урахуванням доходу, одержуваного її власником, і наступного відшкодування номінальної вартості облігації:

Кобл =

грн.,

де Т — період часу до моменту погашення облігацій, років;

     Добл — річний дохід від облігації, грн.;

     Вобл — номінальна вартість облігації, грн.

Нематеріальні активи — це об'єкти інтелектуальної власності: винаходи, конструктивні вирішення; товарні знаки, твори науки, літератури і мистецтва, комп'ютерні програми,"ноу-хау", посібники, порадники, формули, незапатентовані винаходи; комерційна таємниця.

Юридичний захист об'єктів інтелектуальної власності полягає у забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника. Право власності засвідчує патент — виданий державним органом охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об'єкт власності. Правова охорона здійснюється на підставі державної реєстрації, результатом якої є видача відповідного свідоцтва. Передача права власності на використання нематеріальних активів іншим суб'єктом здійснюється у формі ліцензійної угоди .

Ліцензія — це дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду у формі:

• роялті —  періодичних відрахувань протягом дії ліцензійної угоди;

• пашуальної виплати — фактичної ціни ліцензії, одноразової винагороди за право користування об'єктом ліцензійної угоди.

Суть  фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов'язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання і використання доходів, відносин з контрагентами, постачальниками, покупцями і споживачами, працівниками підприємства, страховими організаціями, банківською системою, керівними управлінськими структурами, державними органами.

2. фінансовий план І баланс

Основним інструментом управління фінансами є фінансовий план (бюджет) підприємства. Основна мета фінплану — узгодження доходів з витратами у плановому періоді. У фінплані вирішуються завдання  вибору форм фінансування та їхнього оптимального співвідношення, структури й напрямків використання капіталу, збалансування надходжень і видатків, забезпечення своєчасності розрахунків, підтримання необхідної ліквідності. Цей план є підсумковим розділом бізнес-плану. Він складається з наступних розділів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.11.2 - Складові фінансового  плану підприємства 

 

Головним елементом  фінансового плану є баланс, що складається з метою надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

В Україні з 2000 р. введено в дію  нову форму балансу, що  відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання (ПСБО 2 “Баланс”, затверджений Мінфіном України 31.03.1999 р. № 87).

Баланс складається  з двох частин: активу і пасиву. В активі балансу відображається все, чим володіє підприємство на момент складання балансу. Пасив показує джерела формування і нагромадження капіталу.

У Балансі відбивають активи, зобов'язання і власний капітал  підприємства. Актив відбивається у балансі за умови, що оцінка його може бути вірогідно визначена й очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням, а  зобов'язання — якщо існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому в результаті його погашення. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу.

Актив балансу

I розділ “Необоротні активи”.

До них відносять  “Нематеріальні активи”, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) і утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Нематеріальний актив  зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків та витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний для використання.

Щорічно підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Переоцінена первісна вартість і зношення об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості їхнього зносу та індексу переоцінки. Знос визначається нарахуванням амортизації, яка здійснюється протягом терміну їхнього корисного використання. Метод амортизації вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод. 

 Індекс переоцінки визначається розподілом справедливої вартості переоцінюваного об'єкта на його залишкову вартість. 

Нематеріальний актив  списується з балансу у разі його вибуття або в результаті продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Стаття "Незавершене будівництво" відбиває вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію; придбання необоротних активів, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

"Основні засоби" — вартість власних і отриманих на умовах фінансового лізингу або орендованих об'єктів та ін. необоротних матеріальних активів. Розраховуються первісна і залишкова вартість та сума зносу. У підсумок балансу включається залишкова вартість, розрахована як різниця між первісною (переоціненої) вартістю основних засобів і сумою їхнього зносу на дату балансу.

"Довгострокові фінансові інвестиції" — інвестиції, залучені на період більше одного року, а також такі, що не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент; фінансові інвестиції, які враховуються за методом участі в капіталі інших підприємств; інші фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції первинно оцінюються і відбиваються у балансі за  собівартістю фінансової інвестиції, яка складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та ін. витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Суми  амортизації дисконту, премії і собівартості фінансових інвестицій нараховуються  за методом ефективної ставки відсотка одночасно з нарахуванням доходу від фінансових інвестицій. Фінансовий дохід інвестора складають дивіденди, відсотки, роялті та рента.