Основні аспекти побудови організаційної структури підприємства

Запровадження розробленої нами функціональної структури в СК «Дружба» Котелевського району Полтавської області, відповідно до проведених розрахунків, дозволить підвищити рівень централізації управлінських функцій на 16,6 %, збільшити виробництво валової продукції з розрахунку на одного працівника, зайнятого в управлінні, на 10,0 %, з розрахунку на 1 грн витрат в управлінні – на 5,7 %, з розрахунку на 1 грн оплати праці управлінських працівників – на 0,6 гривень.

Для великих сільськогосподарських  підприємств нами опрацьована структура управління, в якій на базі дивізіональної структури створюються самостійні організаційні одиниці – стратегічні господарські центри (СГЦ). Така структура управління (рис. 2) характеризується, з одного боку, централізованою розробкою стратегії та господарської політики, а з іншого, – децентралізованим оперативним управлінням. При цьому керівник підприємства делегує свої повноваження з оперативного управління виробничою діяльністю начальникам СГЦ, які здійснюють розробку та реалізацію функціональних стратегій СГЦ й повністю відповідають за досягнуті результати. На відміну від виробничих відділків, комплексних бригад тощо, стратегічні господарські центри, як відносно самостійні бізнес-одиниці, мають більшу самостійність у прийнятті рішень, у тім числі тих, що стосуються виробництва й збуту продукції. В дисертації визначені основні функції структурних підрозділів та розроблена примірна посадова інструкція начальника СГЦ, що ґрунтується на основних функціях управління.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки, що виявляється в розробці теоретико-методологічних підходів до оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, побудови їх організаційної структури й структури управління, проведення організаційного аудиту та дослідження організаційної культури зазначених підприємств. Основні висновки і пропозиції полягають в наступному.

1. Проведені дослідження  розвитку сільськогосподарських підприємств Полтавської області (2004-2006 рр.) свідчать, що середньорічний приріст ресурсного потенціалу на 1,5 тис. грн/га супроводжувався зниженням чистого прибутку (з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу) на 1,4 грн щорічно. Нами встановлено, що в окремих господарствах реґіону нарощення ресурсного потенціалу відбувається, в основному, за рахунок збільшення площ сільськогосподарських угідь і супроводжується зниженням ефективності виробничо-комерційної діяльності, що вимагає розробки заходів з удосконалення управління їх розвитком.

2. У дисертаційній роботі управління розвитком сільськогосподарських підприємств визначено як системний, плановий, довгостроковий процес, спрямований на реалізацію стратегії розвитку підприємства, ефективне використання ресурсного потенціалу, оптимізацію співвідношення формальної структури підприємства та його організаційної культури. Механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств розглядається нами згідно з трьома рівнями управління (загальнодержавним, регіональним та рівнем підприємства) й передбачає наявність відповідних кожному рівню основних важелів управління. Так, на рівні підприємства зазначений механізм включає стратегічні плани, організаційні проекти, оперативні плани, організаційні й розпорядчі документи, нормативні документи з мотивації та оплаті праці.

3. Нами доведено, що оцінку розвитку сільськогосподарських підприємств за ринкових умов господарювання слід здійснювати шляхом використання системи відповідних ресурсних та результативних показників (середньорічні темпи приросту площі сільськогосподарських угідь, вартості основних виробничих фондів, валової продукції, товарної продукції, чистого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника, середньомісячної оплати праці). Інтеґральний рейтинґовий показник розвитку сільськогосподарських підприємств у дисертаційній роботі запропоновано визначати з урахуванням вагомості зазначених показників за допомогою матричного методу (методу балів) та методу експертних оцінок «Дельфі».

4. У дисертації обґрунтована доцільність визначення етапів життєвого циклу сільськогосподарського підприємства («виходжування», «дитинство», «стадія швидкого росту», «юність», «розквіт», «стабілізація», «аристократизм», «рання бюрократизація», «бюрократизація», «смерть») з урахуванням динаміки обсягів виробництва основних видів продукції (у порівняльних цінах) шляхом вирівнювання динамічних рядів за допомогою трьохрічної ковзної середньої. В роботі доведено, що вибір (уточнення) стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств варто здійснювати з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища та етапу розвитку, на якому знаходиться підприємство.

5. Встановлено, що ринковий підхід до формування організаційної структури сільськогосподарського підприємства (як складової процесу організаційного проектування) включає зокрема, організаційний аудит, який полягає у зборі, аналізі й оцінці інформації про відповідність діючої системи управління підприємством стратегічним цілям розвитку. Організаційний аудит сільськогосподарських підприємств у дисертаційному дослідженні запропоновано проводити за допомогою експрес-оцінки, що ґрунтується на експертному оцінюванні ресурсного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства.

6. Проведені дослідження свідчать, що адаптація сільськогосподарських підприємств до ринкових умов господарювання уповільнюється внаслідок використання організаційної структури та структури управління, зорієнтованих лише на виробництво продукції. В дисертації обґрунтовані два типи структури управління, що базуються на операційній, фінансовій та маркетинґовій функціях підприємства і передбачають створення стратегічних господарських центрів у великих сільськогосподарських підприємствах, а центрів відповідальності (центрів витрат і центрів управління) – в середніх за розмірами підприємствах. Впровадження такої структури управління в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах дозволить забезпечити збільшення виробництва валової продукції з розрахунку на одного працівника, зайнятого в управлінні на 8-12 %, з розрахунку на 1 грн витрат в управлінні – на 5-7 %.

7. Нами доведено, що проводячи організаційних змін та удосконалюючи структури управління сільськогосподарських підприємств слід брати до уваги такі основні параметри організаційної культури, як «дистанція влади», «прагнення уникати невизначеності», «індивідуалізм-колективізм», «чоловічість-жіночність». Врахування взаємозв’язків основних параметрів організаційної культури та характеристик організаційної структури підприємства при розробці організаційного проекту дозволяє мінімізувати спротив персоналу організаційним змінам, прискорити трансформаційні процеси у внутрішньому середовищі підприємств, культивувати бажані параметри організаційної культури.

8. Запропоновані рекомендації та основні положення щодо управління розвитком сільськогосподарських підприємств за рахунок удосконалення стратегічного управління, організаційного проектування та формування організаційної культури націлені на використання державними органами управління агропромислового розвитку, сільськогосподарськими підприємствами Полтавської та інших областей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ  ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Феленко А.В. Об’єктивні передумови організації обслуговуючих кооперативів на базі реформованих КСП / А.В. Феленко // Вісник Полтавського сільськогосподарського інституту. – 2001. – № 5-6. – С. 72-73 (0,20 ум. друк. арк.).
2. Світлична А.В. Формування стратегії аграрних підприємств у контексті оргпроетування / А.В. Світлична // Вісник ХНАУ. – 2006. – № 9. – С. 244-247 (0,19 ум. друк. арк.).
3. Світлична А.В. Удосконалення використання виробничого потенціалу аграрних підприємств у контексті вступу України до СОТ / А.В. Світлична // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2006. – № 12. – С. 85-91 (0,43 ум. друк. арк.).
4. Світлична А.В. Організаційна культура та її місце у проектуванні організацій / А.В. Світлична // Вісник ХНАУ. – 2007. – № 3. – С. 218-222 (0,25 ум. друк. арк.).
5. Світлична А.В. Трансформація організаційної структури та структури управління підприємств у контексті організаційного розвитку / А.В. Світлична, В.І. Перебийніс // Економічний вісник університету : Збірник наукових праць вчених та аспірантів. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – Вип. 7. – С. 139-144. (обґрунтування структури управління сільськогосподарських підприємств, що функціонують у ринкових умовах – 0,2 ум. друк. арк.) (0,40 ум. друк. арк.).
6. Світлична А.В. Методичні засади організаційного аудиту сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Вісник СНАУ. Серія: Фінанси і кредит. – 2008. – №1(24). – С. 169-173 (0,30 ум. друк. арк.).
7. Світлична А.В. Оцінка рівня розвитку сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. – 2008. – Вип. 7/1(29). – С. 48-52 (0,31 ум. друк. арк.).
8. Світлична А.В. Оцінка організаційної культури в сільськогосподарських підприємствах / А.В. Світлична // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2008. – Вип. 241. – Т. 3. – С. 496-501 (0,31 ум. друк. арк.).

В інших виданнях:

9. Феленко А.В. Проектування сільськогосподарських підприємств ринкового типу / А.В. Феленко // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК : кол. монографія у 4 ч. / [за ред. П.Т. Cаблука]. – К.: ІАЕ, 2001. – Ч.2. – С. 81-83 (0,14 ум. друк. арк.).
10. Феленко А.В. Форма і зміст реструктуризації сільськогосподарського підприємства / А.В. Феленко // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання : кол. монографія у 2 т. / [за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва]. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.2 – С. 199-201 (0,18 ум. друк. арк.).
11. Світлична А.В. Актуальність розвитку організаційного проектування / А.В. Світлична // Ринкова трансформація економіки АПК : кол. монографія : в 4 ч. / [за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва] – К.: ІАЕ, 2002. – Ч.2. – С. 385-388 (0,21 ум. друк. арк.).
12. Світлична А.В. Моделі організаційного проектування / А.В. Світлична // Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств : міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2006 р. : тези доп. – Полтава: ПДАА, 2006. – С. 222-224 (0,14 ум. друк. арк.).
13. Світлична А.В. Окремі питання методики проектування організаційних структур / А.В. Світлична // Звітна наук.-практ. конф. викладачів факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії за 2005 р. : тези доп. – Полтава: ПДАА, 2006. – С. 88-89 (0,09 ум. друк. арк.).
14. Світлична А.В. Проектування організацій та організаційна культура / А.В. Світлична // Аграрна наука – виробництву : V державна наук.-практ. конф., 23–25 листоп. 2006 р. : тези доп. – Біла Церква, 2006. – Ч. 2. – С. 35 (0,06 ум. друк. арк.).
15. Світлична А.В. Теоретичні підходи до розгляду поняття «розвиток» / А.В. Світлична // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 листоп. 2007 р. : тези доп. – Полтава: ПДАА, 2007. – С. 147-148 (0,13 ум. друк. арк.).
16. Світлична А.В. Основні концепції розвитку сільськогосподарських підприємств / А.В. Світлична // Формування конкурентоздатності підприємств АПК : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 трав. 2008 р. : тези доп. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – С. 248-251 (0,14 ум. друк. арк.).
17. Світлична А.В. Управління розвитком підприємств : методичні рекомендації / А.В. Світлична. – Полтава: ПДАА, 2008. – 62 с. (2,43 ум. друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Світлична А.В. Управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата  економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної  діяльності). – Сумський національний аграрний університет, Суми, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. Досліджено закономірності й тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств реґіону; особливості формування та використання ресурсного потенціалу, впливу його структури та величини на результати виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Опрацьовано методичні засади оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, що ґрунтуються на визначенні інтеґрального рейтинґового показника за допомогою матричного методу з урахуванням вагомості окремих показників, що характеризують динаміку розвитку. Досліджено життєвий цикл сільськогосподарських підприємств та його вплив на вибір стратегії розвитку. Обґрунтовано структуру управління великого сільськогосподарського підприємства, що функціонує в ринкових умовах і передбачає створення стратегічних господарських центрів та функціональну структуру управління.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, процес управління, управління розвитком, організаційне проектування, організаційна культура, ресурсний потенціал, ринок.

АННОТАЦИЯ

Светличная  А.В. Управление развитием сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночной трансформации экономики. – Рукопись.

Диссертация на соискание  научной степени кандидата экономических  наук по специальности 08.00.04 – экономика  и управление предприятиями (по видам  экономической деятельности). –  Сумский национальный аграрный университет, Сумы, 2008.

Диссертация посвящена  обоснованию теоретических, методологических и прикладных проблем управления развитием сельскохозяйственных предприятий  в условиях рыночной трансформации  экономики.

В диссертации исследованы  закономерности и тенденции развития реформированных сельскохозяйственных предприятий региона. Установлено, что рост ресурсного потенциала в расчёте на один гектар сельскохозяйственных угодий исследованных предприятий сопровождается ростом удельного веса основных и оборотных фондов, трудовых ресурсов и уменьшением удельного веса стоимости земельных ресурсов.

В работе уточнено понятие  управления развитием сельскохозяйственных предприятий как системный, плановый, долгосрочный процесс, направленный на реализацию стратегии развития, эффективное использование ресурсного потенциала, оптимизацию соотношения формальной структуры и организационной культуры. Организационное проектирование выделено как составляющая управления развитием и рассматривается как процесс построения или усовершенствования формальной организации в ходе поиска соответствия между ведущими элементами организации (организационная структура и структура управления, персонал, задания, системы решений и поощрений, неформальная организация и организационная культура) и её стратегией, с учётом фактором среды существования.