Основні аспекти побудови організаційної структури підприємства

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною роботою автора. Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатами власних досліджень.

Апробація результатів  дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію на наступних наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти розвитку кооперативного руху в сільському господарстві» (м. Полтава, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання» (м. Харків, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників «Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК» (м. Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006 р.); науково-практичній конференції викладачів факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств» (м. Полтава, 2006 р.); V-й Державній науковій конференції «Аграрна наука – виробництву» (м. Біла Церква, 2006 р.); ІІІ-й Регіональній науково-практичній конференції «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)» (м. Вінниця, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації» (м. Полтава, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (м. Полтава, 2008 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 17 наукових працях, у тому числі 8 статей – у журналах і збірниках наукових праць, що входять до переліку наукових видань ВАК України, 8 – у матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, який належить особисто автору, складає 5,71 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який налічує 212 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 283 сторінки. Основний зміст викладено на 171 сторінці друкованого тексту. Робота містить 59 таблиць, 15 рисунків і 32 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ  ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи управління розвитком сільськогосподарських підприємств» досліджені теоретичні основи управління розвитком сільськогосподарських підприємств шляхом аналізу поглядів вчених на категорії «розвиток», «організація», «організаційний розвиток»; викладено специфічні чинники розвитку сільськогосподарських підприємств, концепції, моделі, механізми, показники розвитку; опрацьовані методологічні підходи до оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств, у контексті управління розвитком розкрито сутність організаційного проектування.

Управління розвитком сільськогосподарських підприємств, із нашого погляду, доцільно розглядати як системний, плановий, довгостроковий процес, спрямований на реалізацію стратегії розвитку підприємства, ефективне використання ресурсного потенціалу, оптимізацію співвідношення формальної структури підприємства та його організаційної культури. Механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств включає інструментарій впливу на процес їх розвитку з метою збереження стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до встановлених місії і цілей.

Запропонований нами механізм управління розвитком сільськогосподарських підприємств (рис. 1) на макрорівні визначають нормативні акти. Вони реґламентують розвиток аграрного сектора та формують цінову, кредитну, податкову, страхову, інвестиційну, соціальну політику держави, на виконання яких спрямовані державні цільові програми розвитку сільського господарства (окремих галузей). На мезорівні розробляються реґіональні програми розвитку сільського господарства.

Сукупність організаційних та економічних важелів і реґуляторів виробництва на рівні підприємства (стратегічні плани, організаційні проекти, оперативні плани, організаційні й розпорядчі документи, нормативні документи з мотивації та оплаті праці) становлять механізм управління розвитком на мікрорівні. Вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств на мікрорівні полягає у перетворенні їх в адаптовані до ринку соціально-економічні системи.

У дисертаційній роботі встановлено, що сталий розвиток сільськогосподарських підприємств, як керований процес якісних і кількісних змін, забезпечує здатність до власного зростання та протистояння  негативним  впливам зовнішнього середовища за рахунок органічного поєднання інноваційної та інвестиційної діяльності.

У другому розділі «Оцінка управління розвитком сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації економіки» проведені дослідження закономірностей і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, здійснена оцінка розвитку сільськогосподарських підприємств, структури та ефективності використання їх ресурсного потенціалу в контексті розвитку.

Для оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств у дисертації розроблена методика, за якою, використовуючи матричний метод (метод балів), розраховується інтеґральний рейтинґовий показник розвитку. Показники, що ввійшли до складу інтеґрального показника (середньорічні темпи приросту площі сільськогосподарських угідь, вартості основних виробничих фондів, валової продукції (у порівняльних цінах), товарної продукції, чистого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника, середньомісячної оплати праці) та їх вагомість, були визначені за методом експертних оцінок «Дельфі» у три тури зі зворотним зв’язком.

Проведена на основі зазначеної методики оцінка розвитку досліджуваних  сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (табл. 1) показала, що найвищий рівень їх розвитку спостерігається у СТОВ «Скіф», інтеґральний показник – 8,55 балів. Ще чотири підприємства (ТОВ «Агрофірма «Маяк», СВК «Батьківщина», СК «Дружба», СТОВ «Правда») мають позитивну динаміку розвитку, – значення інтеґрального показника коливається від 3,05 до 4,06 балів. У розвитку СТОВ «Промінь», СТОВ ім. Ковпака спостерігається спад, інтеґральний показник менший нуля.

Таблиця 1

Оцінка розвитку досліджуваних сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області (2002–2006 рр.), балів

Статичне групування 60 сільськогосподарських підприємств  Полтавської області показало, що збільшення ресурсного потенціалу в 2006 р. на 82,4 % супроводжувалося зниженням суми отриманого чистого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу на 4,4 %. Це, в свою чергу, зумовило зменшення рівня рентабельності виробництва на 4,1 в.п. та норми прибутку на 1,5 в.п. Основною причиною цього ми вважаємо збільшення питомої ваги галузі тваринництва у структурі товарної продукції господарств.

Динамічні групування сільськогосподарських  підприємств Полтавської області  за середньорічним приростом ресурсного потенціалу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (табл. 2) свідчать, що середньорічний приріст ресурсного потенціалу за досліджуваний період (2004-2006 рр.) на 1,5 тис. грн/га супроводжувався зниженням чистого прибутку (з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу) на 1,4 грн щорічно.

Таблиця 2

Вплив середньорічного  приросту ресурсного потенціалу на ефективність діяльності сільськогосподарських  підприємств Полтавської області

Із прискоренням темпів зростання ресурсного потенціалу у  третій групі господарств, порівняно з першою групою (на 19,2 в.п.), простежується зниженням темпів спаду виробництва чистого прибутку з розрахунку на 1 тис. грн ресурсного потенціалу (на 40,4 в.п.).

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення управління розвитком сільськогосподарських підприємств» для встановлення тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств та вибору їх стратегії використані основні положення теорії життєвих циклів; обґрунтовано структури управління сільськогосподарських підприємств, адаптовані до ринкових умов господарювання; розглянуто місце організаційної культури в управлінні розвитком сільськогосподарських підприємств.

У дисертації досліджується життєвий цикл СТОВ ім. Ковпака Котелевського району Полтавської області та обґрунтовується доцільність визначення етапів життєвих циклів сільськогосподарських підприємств («виходжування», «дитинство», «стадія швидкого росту», «юність», «розквіт», «стабілізація», «аристократизм», «рання бюрократизація», «бюрократизація», «смерть») з урахуванням динаміки обсягів виробництва основних видів продукції (у порівняльних цінах) шляхом вирівнювання динамічних рядів за допомогою трьохрічної ковзної середньої їх значення. Доведено, що вибір (уточнення) стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств варто здійснювати з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища та етапу розвитку, на якому підприємство знаходиться.

В ході проведених досліджень встановлено, що ринковий підхід до формування організаційної структури підприємства є складовою процесу організаційного проектування і ґрунтується на сучасних вимогах менеджменту та аналізі зв’язків організації з зовнішнім середовищем.

На першому етапі організаційного проектування слід провести організаційний аудит, який полягає у зборі, аналізі й оцінці інформації про відповідності діючої системи організації виробництва та управління стратегічним цілям розвитку підприємства. З метою проведення організаційного аудиту сільськогосподарських підприємств нами удосконалена експрес-оцінка, за якою оцінюється ресурсний потенціал (21 показник) і конкурентоспроможність (29 показників) підприємства за шкалою від -3 до +3.

Другим етапом організаційного проектування є розробка організаційного проекту та побудова органіграм (схематичного відображення структур управління).

При побудові функціональної структури управління середніх за розмірами сільськогосподарських підприємств слід виходити з наступних його основних функцій: операційна (виробнича), фінансова, маркетинґова. Внутрішньогосподарські економічні відносини в таких господарствах доцільно забезпечити шляхом створення центрів відповідальності (центрів витрат та центрів управління).