Організація міжбанківських розрахунків: проблеми і перспективи розвитку

 

           Основна частина розрахунків ведеться строго через СЕП. Національний банк мотивує це тим, що СЕП забезпечує можливість проводити розрахунки протягом одного робочого дня, і комерційним банкам немає необхідності встановлювати прямі кореспондентські відносини.

Розрахункові позиції комерційних банків за підсумками кожного дня відображаються на їх кореспондентських рахунках, які ведуться в регіональних управліннях Нацбанку. Відкриття кореспондентського рахунку в НБУ для головного банку є обов'язковим. 

10

 

 

 

Організаційно-технологічною основою здійснення розрахунків в СЕП

 

є мережа розрахункових палат НБУ. На верхньому її рівні - Центральна розрахункова палата, безпосередньо підлегла НБУ. Центральна розрахункова палата обслуговує міжрегіональні платежі, контролює баланс міжрегіональних платіжних оборотів. Рівнем нижче знаходяться 27 регіональних розрахункових палат, що функціонують при відповідних регіональних управліннях Національного банку. Регіональні розрахункові палати обслуговують міжбанківські розрахунки як у своєму регіоні, так і міжрегіональні. До регіональних розрахункових палат підключені установи комерційних банків-учасників СЕП.

 

11

1.3 Проблеми забезпечення якості міжбанківських розрахунків та аналіз факторів впливу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якість міжбанківських розрахунків залежить від сукупності факторів,

 

які доцільно розділити на зовнішні і внутрішні.

 

Зовнішні фактори здійснюють опосередкований вплив на результати міжбанківських розрахунків. Внутрішні фактори безпосередньо - на результати міжбанківських розрахунків. Крім того, відмінності зовнішніх і внутрішніх факторів пов'язані з можливостями впливати на них з боку керівництва комерційного банку. У випадку внутрішніх факторів такі можливості існують, у випадку зовнішніх факторів - практично відсутні, внаслідок чого зовнішні фактори повинні сприйматися як задані величини.

 

          До зовнішніх факторів слід віднести:

 

• макрофактори, або фактори середовища;

• фактори платіжної системи, які залежать від макроекономічних чинників, але в той же час мають власні джерела і природу.

•            Макрофактори, або фактори середовища, представляють собою імовірнісну сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених факторів, які з певною мірою умовності можна розділити на три основні групи: економічні,
• політичні та форс-мажорні.
•             До економічних чинників слід віднести принципи виконання державного бюджету, характер реалізованої грошово-кредитної політики, сформовану систему оподаткування, результати в проведенні економічних реформ, які формують загальні умови функціонування платіжної системи.
•           До політичних чинників слід віднести ті рішення влади, які впливають на характер рішень, прийнятих суб'єктами міжбанківських розрахунків. Це заявлені  принципи  формування  бюджету  і  його  пропорцій, принципи грошово-кредитної політики. 
  
• 12
•             Форс-мажорні обставини, що є наслідком стихійних лих та непередбачуваних подій, які призводять до збоїв в платіжних системах, можуть бути розділені на:
• природні (повені, землетруси, урагани), які технічно ускладнюють функціонування платіжної системи, і, отже, міжбанківські розрахунки;
• економічні (відмова держави від виконання своїх фінансових зобов'язань, зміна правил розрахунків, зміна системи оподаткування, введення обмежень на експортно-імпортну діяльність, кризи на фінансових ринках), які призводять до ускладнень стану банків і клієнтів;
•            - політичні (закриття кордонів, запровадження міжнародних заборон на економічні відносини з іншими державами, військові конфлікти), які призводять до необхідності істотного перегляду умов взаємодії банків і їх клієнтів.
•             Другу групу зовнішніх факторів складають фактори платіжної системи, яка  відображає  рівень  її  розвитку,  стійкість  до  збурень  економічного  і політичного характеру і, отже, здатність підтримувати міжбанківські розрахунки на певному якісному рівні.
•               До факторів платіжної системи слід віднести:
• -  стан  економіки.  Так,  при  економічному  зростанні,  як  правило, збільшується кількість суб'єктів господарювання та економічних зв'язків, що тягне за собою відповідне зростання розрахунків, виведення коштів з тіньового сектора в платіжну систему країни;
• рівень достатності грошей в платіжній системі визначає цінність грошових коштів у платіжній системі, ступінь довіри до неї суб'єктів господарювання, терміни проходження платежів;
• банківські правила та звичаї у здійсненні міжбанківських розрахунків та взаємодії з клієнтами забезпечують внутрішню стабільність платіжної системи за рахунок підтримки банками один одного в кризових ситуаціях з метою не допустити системних проблем і ефекту «доміно»;
• 13
• Під внутрішніми чинниками, які впливають на результати здійснення міжбанківських розрахунків, є сукупність факторів, які формуються на рівні комерційного банку-учасника міжбанківських розрахунків та на які керівництво банку в змозі впливати для того, щоб забезпечити задану якість здійснення міжбанківських розрахунків. Внутрішні фактори визначаються трьома основними моментами, серед яких: вибір схеми міжбанківських розрахунків; облік клієнтів та їх вимог; система управління міжбанківськими розрахунками в КБ.
• Внутрішні фактори можуть бути класифіковані в сукупності по групах (табл. 1.1), аналіз яких дозволяє виробляти рішення щодо вдосконалення міжбанківських розрахунків на рівні комерційного банку

Технічні	Технологічні	Економічні	Організаційні	Правові	Фактори
					безпеки
Банківське	Платіжні	Витрати на	Планування	Нормативно-	Оцінка
обладнання	інструменти	здійснення	міжбанківських	правова база	сумлінності
		міжбанківських	розрахунків	міжбанківських	та чесності
		розрахунків		розрахунків	клієнтам
	Способи	Тарифи на	Організаційна	Регулювання	Оцінка
	обробки	розрахункове	структура	відповідальності	надійності
	платіжного	обслуговування	управління	за якість	клієнта
	інструменту	клієнтів	міжбанківськими	міжбанківських
			розрахунками	розрахунків
	Схеми	Фінансова	Контроль	Порядок
	здійснення	клієнтська	проведення	вирішення
	розрахунків	політика	міжбанківських	спорів
			розрахунків
		Методи оцінки		Банківські
		ефективності		правила та
		міжбанківських		звичаї
		розрахунків

 

14

           Виявлені фактори необхідно пов'язати з основними характеристиками якості міжбанківських розрахунків.

Повнота міжбанківських розрахунків характеризує рівень виконання зобов'язань щодо здійснення розрахунків відповідно до пред'явлених платіжних інструментів. Ця характеристика є провідною, оскільки розрахунки повинні бути здійснені за обсягом в точній відповідності з дорученням клієнта.

Швидкість як елемент якості міжбанківських розрахунків є складним фактором, який визначається як нормативними вимогами, так і банківськими звичаями.

Надійність міжбанківських розрахунків як елемент якості визначає довіру клієнтів до банку. Надійність означає, що незалежно від внутрішніх та зовнішніх факторів міжбанківські розрахунки будуть здійснені повністю, або з певним, максимально можливим у сформованих економічних і політичних умовах, ступенем ймовірності. Чим вища ймовірність виконання банком міжбанківських розрахунків, тим привабливіший банк для клієнта, і з огляду

на часті економічні потрясіння в період формування ринкових відносин у нашій країні, надійність здійснення міжбанківських розрахунків дозволяє зберігати конкурентні позиції на фінансових ринках.

Економічність міжбанківських розрахунків як елемент якості є критеріальним показником, оскільки забезпечення надійності, своєчасність,

повноту виконання зобов'язань. Визначити, які саме витрати банку при виборі тих чи інших схем міжбанківських розрахунків, є оптимальними, допустимими, можливими тільки у виняткових ситуаціях є складним завданням банківського менеджменту якості міжбанківських розрахунків.

          Таким чином, визначення якості міжбанківських розрахунків здійснюється на основі виявлення сутнісних характеристик цього виду розрахунків, що впливають на якість міжбанківських розрахунків, і на цій основі формування стандартів міжбанківських розрахунків, введення яких в загальну систему банківського менеджменту в комерційному банку дозволить підвищити ефективність його діяльності.

 

15

РОЗДІЛ 2

 

ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ МІЖБАНКІВСЬКИМИ РОЗРАХУНКАМИ В УКРАЇНІ

2.2.Аналіз міжбанківських розрахунків на прикладі КБ “Укрсоцбанк”.

 

КБ  “Укрсоцбанк” є окремою банківською установою, що має свій МФО і знаходиться у списку учасників електронних платежів. Філія є самостійним повноправним учасником СЕП (має свій АРМ-3 СЕП та систему криптографування НБУ).

Згідно з положенням для роботи в СЕП АКБ “Укрсоцбанк” укладає з НБУ договори на інформаційно-розрахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

НБУ відповідно до умов договорів  забезпечує банк необхідними програмно технічними комплексами СЕП, програмними засобами електронного зв'язку, апаратно-програмними засобами захисту інформації.

КБ “Укрсоцбанк”, надалі Головний банк, та його філії мають окремі технічні коррахунки в регіональній розрахунковій палаті (РРП). Облік руху грошових коштів ведеться в АРМ-2 для кожної філії окремо. Всі платежі відображаються на технічному коррахунку Головного банку. Субкореспондентські рахунки філій ведуться в головному банку засобами його системи автоматизації на основі інформації, що надається СЕП. І Головний банк і філія мають окремі незалежні АРМ-3 СЕП і обмінюються платіжними документами з іншими банками незалежно один від одного.

В РРП ведуться технічні коррахунки (ТКР) банків. ТКР змінюються в результаті проведення через СЕП платіжних документів з ознакою “дебет/кредит”, що дорівнює 0 або 1. Платіжні документи з іншими признаками не впливають не на технічний, не на реальний коррахунок.

ТКР філії на початку кожного банківського дня приймається рівним 0, а на протязі банківського дня представляє собою денний залишок (різниця між початковими та відповідними обігами).

 

24

Із семи моделей обслуговування кореспондентського рахунку КБ “Укрсоцбанк” обрав четверту модель. Розглянемо докладніше міжбанківські розрахунки за четвертою моделлю обслуговування коррахунку банку.

Четверта модель є територіальним розширенням першої моделі, робота цієї моделі базується на понятті “віртуального регіону”, що тлумачиться як умовне “об’єднання” всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслуговує його Головний банк тому дія моделі поширюється на всю територію функціонування СЕП за умов використання засобів віртуального банківського регіону. По цій моделі ведеться єдиний кореспондентський рахунок з веденням технічних кореспондентських рахунків філіалів. Четверта модель дуже подібна до першої. Відмінність їх полягає у тому, що філіали банку можуть територіально розміщуватися у різних регіонах. При роботі по цій моделі кореспондентські рахунки по всіх філіалах об’єднуються в один консолідований рахунок, який контролюється головним банком. Враховуючи те, що банки не мають своєї розрахункової палати, то її функції для цих банків виконуються в центральній розрахунковій палаті спеціально виділеним для цих цілей АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон.

Головний банк контролює і управляє роботою філій за допомогою механізму  лімітів. Головний банк має можливість отримувати підсумкову інформацію про роботу своїх філій впродовж всього та в кінці банківського дня. За такого підходу всередині “віртуального регіону” збільшуються потоки інформації, завантаження каналів зв’язку і ЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, які розташовані не в регіоні Головного банку.

Переваги моделі полягають у  тому, що головний банк може переводити на роботу по цій моделі відразу  не всі філіали, а поступово один за одним в процесі роботи. Також  до переваг моделі можна віднести можливість злиття кореспондентських рахунків усіх філій, незалежно від місця їх розташування.

 

25

Недоліки цієї моделі полягають  у тому, що головний банк не може управляти  кожною трансакцією, а лише шляхом лімітування  обмежувати загальну суму платежів. Зі збільшенням кількості філій ускладнюється процес централізованого управління їх ресурсами, збільшується час реакції системи на надану інформацію та зворотний зв’язок у вигляді керуючої інформації.

Розглянемо розрахунки КБ “Укрсоцбанк” з іншими банками. З Головним банком КБ “Укрсоцбанк”, що знаходиться у Києві, Івано-Франківська філія зв’язується через РРП Київського регіону, це детальніше зображено на рис. 2.5.

Івано-Франківська філія готує файл типу А, що містить пакет початкових платіжних документів, ОДБ передає сформовані документи у АРМ-3 філії. АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам СЕП і в разі задоволення всіх умов відправляє пакет документів електронною поштою у київську РРП. АРМ-2 РРП працює в циклічному режимі. Цикл обробки складається з двох частин: прийом; розсилання.

     В режимі прийому АРМ-2 отримує пакети платіжних документів файлу А та перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На режимі розсилання платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу групуються за адресатом та передаються одержувачу – ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” у вигляді файлу типу B. ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” інформує київську РРП про прийом файлом S.

 

Київський регіон     Івано-Франківський регіон

 

 

 

 

 

26

Рис. 2.5. Схема зв’язку ХОФ АКБ  “Укрсоцбанк” з Головним банком

 

Коли Головний банк відправляє платежі філії увесь процес проходить так само. Тепер розглянемо взаємодію КБ “Укрсоцбанк” з комерційними банками Харківського регіону за допомогою рис 2.6.

 

Рис. 2.6. Схема міжбанківських розрахунків  ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з банками  Івано-Франківського регіону

 

В цьому випадку філія сформувавши  файл А відправляє його до київської РРП. АРМ-2 РРП отримує пакети платіжних документів, перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На наступному етапі РРП формує пакет міжрегіональних платіжних документів у вигляді файлу С, який містить документи для всіх банків даного регіону. Про результати одержання файлу С РРП івано-Франківського регіону відправляє РРП київського регіону квитанцію файлом R. Івано-Франківська РРП надсилає пакет документів даному банку у вигляді файлу В, про прийом якого банк у відповідь надсилає квитанцію S.