Оцінка фінансового стану підприємства

       Таким чином, підприємство  можна назвати  ліквідним і платоспроможним. Через  брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізуючимися активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

       Причинами нестачі ліквідних оборотних  засобів також є збитковість  діяльності підприємства, що веде до нестачі  власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.

       Одним з найважливих  показників , що характеризують фінансову  стійкість підприємства , є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів , авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства .В практиці цей відносний показник  отримав назву коефіцієнт автономії . По ньому дивляться , наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. 

       Коефіцієнт  автономії=Власний капітал/Загальна сума капіталу  (2.8)

          

       Чим більше у підприємства власних коштів , тим легше йому справлятись з  негараздами економіки , і це добре  розуміють кредитори підприємства та його керівники . Ось чому останні  намагаються збільшувати з року в рік абсолютну суму власного капіталу підприємства .Такі можливості є насамперед у добре функціонуючих підприємств . Маючи великі прибутки , вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого на дивіденди частини чистого прибутку.

       Для коефіцієнту автономії бажано , щоб  він перебільшував по своїй велічині 50% . В цьому випадку його кредитори  почувають себе спокійно , бо знають , що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства .

                                                                   Таблиця 2.7

       Оцінка  динаміки показника автономії

       підприємства  

 

       Доля  власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту  на 4,64%.

       Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

       Похідними від коефіцієнта автономії є  такі показники, як коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт  співвідношення позикових та власних коштів.

       Коефіцієнт  фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів.

       Коефіцієнт  фінансової стійкості вираховується  як співвідношення власних і позикових  коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній запас  фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 - 0.90. 

       Таблиця 2.8

       Аналіз  динаміки коефіцієнту фінансової стійкості

       підприємства 

 

       Показник  фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його.

       Різке зниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.

       Але більш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів . Він  показує , яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт перевищує одиницю , тим більше залежність підприємства  від залучених коштів . Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного підприємства   і , в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів .

       Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є часткою від ділення всієї суми зобов'язань по залучених позичених коштах на суму власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів. 
 
 

       Таблиця 2.9

       Аналіз  динаміки і темпів росту показника

       співвідношення  показника співвідношення

       позичених і власних коштів

        

       Згідно  даних таблиці на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп.Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

       Стан  обігових коштів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів  власними оборотними коштами та маневрування власних коштів.

       Забезпеченість  матеріальних запасів власними оборотними коштами – це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових.

       Коефіцієнт  маневрування власних оборотних  коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.  

       Коефіцієнт        = Власні оборотні кошти / Власний капітал   (2.9)

       маневрування  

       Коефіцієнт  маневрування показує, яка частина  власних коштів підприємства знаходиться  в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан.

       Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для  показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів  пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бути взяти під сумнів. 

       Таблиця 2.10

       Аналіз  динаміки і темпів росту маневреності

       власних коштів

 

       В 1999 році гнучкість використання власних  коштів підприємства досить висока.

       Рівень  показника забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами  оцінюється насамперед в залежності від стану матеріальних запасів. Якщо їх велічина значно перевищує обумовлену потребу, то власні оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальних запасів, тобто показник буде менше одиниці. Навпаки, при недостатньості у підприємства матеріальних запасів для безперебійного здійснення діяльності, показник може бути вище одиниці, але це не буде свідчити про гарний фінансовий стан підприємства.

       Рівень  коефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності підприємства : в фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких (оскільки в фондомістких значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневрування, тим кращий фінансовий стан.

       В чисельнику обоїх показників – власні оборотні кошти, тому в цілому покращення стану оборотних коштів залежить від опереджувального зростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням матеріальних запасів та власних джерел коштів. 

       Таблиця 2.11

       Аналіз динаміки і темпів росту маневреності

       матеріальних  запасів 

       .

 

       Тобто, як бачимо з таблиці, матеріальні  запаси на початок та кінець року покривалися  власними оборотними коштами відповідно на 86% та 79%.

       Індекс  постійного активу – коефіцієнт, що характеризує долю основних засобів  та позаоборотних активів в джерелах власних коштів.  

     Індекс  постійного активу=Нерухомість : Джерела  власних  коштів (2.10) 
 

       Таблиця 2.12 

       Аналіз  динаміки і темпів росту індексу  постійного активу