Оцінка фінансового стану підприємства

             Платоспроможність підприємства – це можливість у  практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

             Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності його балансу. За ступенем ліквідності активи підприємства діляться на :

1. найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення ( А1);
2. активи, які швидко реалізуються – дебіторська заборгованість та інші активи ( А2 );
3. активи, які повільно реалізуються – статті розділу 2 “ Запаси і затрати “ за виключенням статті “ Витрати майбутніх періодів “ та статті “Довгострокові фінансові вкладення “, стаття “ Розрахунки з учасниками “ розділу 1 активу (А3 );
4. активи, які важко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за виключенням статей , що увійшли в попередню групу (А4 ).

    Пасиви  балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати :

1. термінові зобов’язання – до них відноситься кредиторська заборгованість ( П1);
2. короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові кошти (П2);
3. довгострокові пасиви – довгострокові кредити та позикові кошти ( П3 );
4. постійні пасиви – статті розділу 1 пасиву балансу.

        Для визначення ліквідності  балансу слід співставити підсумки приведених  груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення :

1. А1 ≥ П1;
2. А2 ≥ П2;
3. А3 ≥ П3;
4. А4 ≤ П4.

 

        Таблиця 2.4

       Агрегований баланс для аналізу 

       ліквідності підприємства , тис. грн. 

 

       Аналіз  отриманих даних  свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не взмозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати,забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

       Але аналізу тільки ліквідних  активів підприємства далеко не достатньо  для визначення ступеню  його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.

       Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового  стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової  активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

       Аналізуючи  показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки  швидко виробничі запаси і дебіторська  заборгованість перетворювались у  наявні гроші.

       На  підставі даних другого та третього розділів активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.

       При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських  рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’ язань.

       Коефіцієнт  абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі : 

       К1 = ( Кі + Гк ) / П,                (2.3)

       де  Кі - кошти на розрахунковому та інших  рахунках ;

            Гк - гроші в касі ;

            П - поточні зобов’язання.

       На  початок року : 0,5/134,2 = 0,004

       На  кінець року : 0 (оскільки грошових коштів немає)

       Значення  коефіцієнта абсолютної ліквідності  повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

       Другим  коефіцієнтом, який характеризує ступінь  ліквідності підприємства, є коефіцієнт критичної ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою: 

       К2 =  ( Кі + Гк + Дз ) / П,                        (2.4) 

       де  Дз - дебіторська заборгованість.

       На  початок року : (0,5 + 45)/134,2 = 0,34

       На  кінець року : 161,6/331,5 = 0,49

       Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові  своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати або бути більшим 1.

       Третій  коефіцієнт ліквідності ( коефіцієнт загальної  ліквідності ) має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів і  затрат : 

       К3 = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П,                            (2.5) 

       де  Зз - виробничі запаси і затрати.

       На  початок року : (0,5+45+669,7)/134,2 = 5,33

       На  кінець року : (161,6+838,4)/331,5 = 2,53

       Проте це вже менш ліквідна стаття коштів порівняно з попередніми, бо на реалізацію запасів потрібний певний час і є невизначеність у її кінцевому результаті. 

       Обчислення  трьох різних показників ліквідності  обумовлено потребою зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується - другий, для володаря акцій і облігацій підприємства - третій.

       Таблиця 2.5

       Аналіз  показників ліквідності підприємства

 

       Згідно  таблиці 2.3 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідність  підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне  фінансове становище підприємства на протязі всього періоду.

       Згідно  отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

       Коефіцієнт  критичної ліквідності теж має  низьке значення, яке майже вдвічі нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

       Тобто показники абсолютної і критичної  ліквідності набагато нижчі нормативних  значень. Це визвано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

       Високими  лишаються тільки показники загальної  ліквідності. Але вони також мають  тенденцію до зменшення. На жаль, високі проказники загальної ліквідності  свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

       Аналіз  ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов’язань активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.

       Для аналізу платоспроможності підприємства використовують такі показники :

1. загальний коефіцієнт покриття;
2. коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.

       Поточний  або загальний коефіцієнт покриття розраховується по формулі :

       Кпз =Ап/П,                         (2.6) 

        ( ф.1, ряд.150 - ряд.120 + ряд.320  ) / ф.1, ряд.750,     

       де  Ап - поточні активи.

       Коефіцієнт  покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Тобто він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.

       Критичне  значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, а значення коефіцієнта покриття у межах 1 - 1.5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

             Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості обчислюється за формулою : 

       Ккд =  Кр / Др,                                             (2.7),

        

       ф.1, сума ряд. 630  720 / ф.1, сума ряд. 170  240,   

       де  Кр - кредиторська заборгованість ;

            Др - дебіторська заборгованість.

       Якщо  кредиторська заборгованість перевищує  дебіторську, необхідно з’ясувати  причини такого стану. Це може бути пов’язано з труднощами при реалізації продукції тощо.

       Таблиця 2.6

       Аналіз  показників платоспроможності підприємства 

 

       Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 4,43 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,01 гривні.

       Відбувається  також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над    обсягом дебіторської. Але слід також відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,11%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.