Облік кредитних операцій

– Прибутковість статутного капіталу – 24,95% (21 місце);

– Прибутковість активів балансу – 1,295% (43 місце). (Додаток А)

Спільний аналіз даних показників показує, що з розширенням обсягів валюти балансу АКБ «Приватбанк» розвивається екстенсивно, тобто постійно знижуючи рентабельність статутного капіталу та рентабельність активів. Поступово також падає частка монопольного сектору по обсягам агрегатів валюти балансу в банківській системі України, яку займає АКБ «Приватбанк».

2.2. Види та особливості валютних операцій в АКБ «Приватбанк»

Валютні операції АКБ «Приватбанк» розподіляться по класам клієнтів, які обслуговуються :

-               валютні операції з банками та на міжбанківському валютному ринку;

-                            валютні операції з клієнтами – юридичними особами;

-                            валютні операції з клієнтами – фізичними особами.

Валютні операції АКБ «Приватбанк» з банками розподіляються на наступні види операцій:

Валютні операції АКБ «Приватбанк» з клієнтами – юридичними особами розподіляються на наступні види операцій:

-                                 ведення валютних рахунків клієнтів та розрахунково-касове обслуговування валютних операцій з перерахуванням коштів в банки-нерезиденти через систему кореспондентських рахунків (ностро-рахунки) та отриманням валютних коштів для клієнтів на свій кореспондентський рахунок в банку-нерезиденті;

-                                 продаж – покупку валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України для виконання комерційних угод клієнта;

-                                 продаж - покупку необхідної валюти за валюту клієнта на міжнародних валютних ринках;

-                                 видача валютних кредитів клієнтам банка;

-                                 приймання валютних депозитів від клієнтів банку;

-                                 випуск та обслуговування валютних корпоративних пластикових карток підприємств.

Валютні операції АКБ «Приватбанк» з клієнтами – фізичними особами розподіляються на наступні види операцій:

-              відкриття валютних рахунків та виконання розрахунково-касових операцій. Комерційний банк «Приватбанк» відкриває фізичним особам поточні рахунки у іноземній валютах для здійснення розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами згідно діючого законодавства України, а також для зберігання на них коштів. Відкривши поточний рахунок у «Приватбанку», клієнт має можливість отримати всі види банківських послуг, які надаються фізичним особам. (Додаток Б)

-               послуги переказів готівкової валюти

У разі потреби здійснити переказ у сумі, що перевищує дані норми, але не більше 25 000 доларів США, переказ здійснюється на підставі індивідуальної ліцензії НБУ, що видає територіальне управління Національного банку, у сумі, що перевищує 25 000 доларів США, а також на цілі, що не передбачені Правилами – на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку, що видає Департамент валютного контролю і ліцензування НБУ.

2.3 Оцінка ефективності валютного обслуговування клієнтів банку

Для європейських умов, коли котирування показує кількість валюти за один долар США, короткотерміновий (до року) форвардний курс можна розрахувати за формулою:

                                     (2.1.)

де:              ФКВ/Д – форвардний курс валюти до долара США;

СКВ/Д - спот-курс валюти до долара США;

КВ - річна відсоткова ставка за даною валютою;

КД - річна відсоткова ставка за доларом США;

n – форвардний період у днях;

Т – максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Для розрахунку довготермінових форвардних курсів використовується формула:

                                     (2.2.)

де:              ФКВ/Д – форвардний курс валюти до долара США;

СКВ/Д - спот-курс валюти до долара США;

КВ - річна відсоткова ставка за даною валютою;

КД - річна відсоткова ставка за доларом США;

n – кількість років;

Якщо іноземна фірма має намір вкласти 300000 доларів США на термін 6 місяців. Є два варіанти вкладення коштів: євродоларовий депозит під 8% річних або облігації внутрішньої державної позики уряду України під 23% річних. На дату інвестування спот-курс гривні становив USD/UAH = 7,9700.

Для того,щоб проаналізувати дохідність та рівень ризику кожного з напрямків вкладення коштів, а також переваги та недоліки укладання форвардного валютного контракту. Необхідно:

У першому варіанті валютний ризик відсутній, оскільки іноземна фірма має у розпорядженні долари США і відсутня конвертація однієї валюти в іншу. Дохід фірми в цьому разі складе, доларів США:

300000*0,08*180/360= 12000

У другому варіанті фірмі необхідно обміняти долари США на гривні, що за спот-курсом складатиме 2391000 грн.. (300000 х 7,9700). Через 6 місяців буде одержано дохід у розмірі, грн.:

2391000*0,23*180/360=274965

Після закінчення терміну інвестування необхідно конвертувати основну суму та одержаний дохід у долари США, але курс гривні на цей час може змінитися. Отже, за другого варіанта існує валютний ризик, пов’язаний зі зміною валютного курсу протягом 6 місяців.

При обміні доларів США на гривні в іноземної фірми утворюється відкрита довга позиція за гривнями, яка принесе дохід у разі підвищення курсу гривні і збитки – у разі його зниження. Якщо фірма вибирає цей варіант вкладення коштів, то їй необхідно вирішити: узяти на себе валютний ризик і залишити позицію відкритою чи хеджувати валютний ризик, уклавши форвардну угоду. Якщо за 6 місяців курс не зміниться, то фірма отримає дохід у розмірі 34500 дол. та не втратить коштів на основній сумі. При підвищенні курсу гривні до долара, фірма одержить додатковий дохід, який виникає в результаті узятого нею на себе валютного ризику та сприятливої кон’юнктури ринку. Але цей ризик може призвести і до недоодержання запланованого доходу через зниження курсу гривні.

Якщо фірма вирішує застрахувати валютний ризик, то вона має укласти форвардний контракт терміном на 6 місяців на суму 993465 грн.. (2391000 + 274965). Другий учасник угоди – український банк визначає форвардний курс гривні через 6 місяців. Для цього використовується формула:

Банк пропонує курс USD/UAH = 7.9735, і в разі згоди інвестора такий курс фіксується у форвардному контракті.

Через 6 місяців, одержавши за ОВДП загальну суму 993465 грн.., фірма реалізує форвардний контракт і одержує, доларів США:

993465: 7,1842= 311998,30 доларів США

Сума доходу в 11998,30 доларів США (311998,30 – 300000) майже дорівнює ставці за євродоларовим депозитом у 8%. Отже, операція хеджування валютного ризику захищає від збитків через несприятливу зміну курсу, але й виключає можливість одержання додаткових прибутків.

Укладення форвардного валютного контракту за курсом USD/UAH = 7.1842 не дає змоги іноземній фірмі скористатися значно вищим, ніж у євродоларовому депозиті, рівнем дохідності ОВДП. Але укладення форвардної угоди за будь-яким вищим курсом гривні до долара, ніж 7.1842, може надати можливість одержання вищої дохідності, ніж у євродоларовому депозиті.

4. Укладанню валютних опціонів. Вони дають власникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визначену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну. Існує два типи валютних опціонів – опціони покупця і опціони продавця. Опціон покупця дає право купувати, опціон продавця дає право продавати.

Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.

Якщо Українська фірма 12 жовтня відвантажила товар, за який має одержати виручку на суму 700000 доларів США протягом листопада, але точна дата надходження коштів невідома. Після одержання коштів фірмі потрібно буде придбати гривні за долари США для закупівлі устаткування на ринках України. Протягом періоду з 12 жовтня по 30 листопада очікується підвищення курсу гривні відносно долара США. З метою страхування валютного ризику фірма звертається до комерційного банку і укладає з ним опціонний валютний контракт на таких умовах: опціон продажу за доларами США на суму 700000 доларів США; термін з 01 по 30 листопада; ціна виконання USD/UAH = 7.5800; опціонна премія становить 50000 грн.. Платіж у доларах США фірма одержала 26 листопада.

Необхідно визначити та проаналізувати результати оціонної валютної угоди при різних спот-курсах на дату отримання коштів:

а) USD/UAH = 7,5800;

б) USD/UAH = 7,6400;

в) USD/UAH = 7,5000.

У першому варіанті виконання опціону не надає переваг фірмі, оскільки ціна виконання і спот-курс співпали. Фірма втратила опціонну премію в розмірі 50000 грн.., для банку ця ж сума є доходом.

У другому варіанті, коли курс змінився до рівня USD/UAH = 7,6400, то фірмі вигідніше обміняти долари США за діючим курсом і одержати 5348000 грн.. (700000 х 7,6400). У такому разі опціон втрачає свою доцільність. Фірма втрачає опціонну премію 50000 грн.., але виграє завдяки падінню курсу гривні. Цей виграш становить 42000 грн.. (1848000 – 1806000). Результат для фірми – втрата коштів у розмірі 8000 грн.. (50000 – 42000). Сума доходів банку становить 50000 грн..

У третьому варіанті фірма пред’являє опціон до виконання і одержує 1806000 грн.. (700000 х 7,5800). Якщо б фірма не придбала опціон, то 26 листопада при обміні доларів США за спот-курсом фірма одержала б 1750000 грн.. (700000 х 7,5000). Виграш, як різниця між даними сумами, становить 56000 грн.. (1806000 – 1750000). Результат для фірми – виграш коштів у розмірі 6000 грн.. (56000 – 50000), для банку – втрата коштів у розмірі 6000 грн.. При підвищенні курсу гривні понад рівня 7,5000 фірма отримувала б більші прибутки від операції з опціоном, а банк, навпаки, – збитки.

Для проведення розрахунків за опціонною угодою відводять 2 робочі дні. Тому валютний опціон має бути пред’явлений до виконання його власником не пізніше як за 2 робочі дні до дати розрахунків за умови прийняття рішення про його виконання.

Використання валютних опціонів фірмами для страхування валютних ризиків доцільне у таких випадках:

-         коли час та сума валютних надходжень і платежів точно не визначені, а отже, застосування форвардів та ф’ючерсів неможливе;

-         при захисті експортних або імпортних товарів, які чутливі до зміни цін, виражених у конкретній валюті;

-         при публікації прейскурантів на свої товари в іноземній валюті;

-         для підтримки комерційної пропозиції на укладання контрактів із зарубіжним партнером, які оцінюються в іноземній валюті.

Для банків основними напрямками використання валютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захист інвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Світовий досвід свідчить, що валютні відносини і внутрішній валютний ринок успішно розвиваються, як правило, за активної регулюючої участі держави та активного контролю уповноважених органів за валютними операціями.Він переконує, що країни, які застосовують жорсткий режим валютного контролю, часто досягають протилежного результату.

За останні роки відбулося становлення вітчизняної банківської системи, яка відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, створенні відповідної інфраструктури, посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень в державі.

Згідно з даними, які представила Тимчасова робоча група з доопрацювання Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2009 – 2011 роки, в Україні на сучасному етапі спостерігається тенденція економічної стабілізації і зростання, що знайшло відображення у позитивній динаміці основних макроекономічних показників: валового внутрішнього продукту, обсягів промислового виробництва, сільського господарства та інших. Цьому сприяла і відносна фінансова стабілізація, яка характеризувалася помірною інфляцією, стабільністю національної грошової одиниці. Стимулюючими чинниками також були:

- створення сучасного банківського законодавства, яке здебільшого або повністю відповідає законодавству Європейського Союзу та сучасній міжнародній практиці;

- перехід банківської системи на систему обліку, що базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності;

- запровадження системи гарантування вкладів фізичних осіб;

- створення національної платіжної системи на основі передових комп’ютерних технологій;

- створення та постійне вдосконалення системи банківського нагляду.

Такі передумови загалом позитивно впливають на функціонування та розвиток банків України, про що свідчить зростання ключових показників їх діяльності: капіталу; зобов’язань, в тому числі вкладів населення; активів, зокрема кредитного портфелю тощо. Все це сприяє посиленню ринкової орієнтації банківського сектору, його поступовому наближенню до кращої світової практики банківської діяльності. Однак, на разі участь банківської системи у розвитку економіки держави залишається недостатньою.