Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2012 в 23:25, курсовая работа
Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності. Чинне законодавство відносить до валютних операцій такі:
- пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
- пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
- пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
ВСТУП…………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ……………………………………………………………………………...6
1.1. Поняття валюти та валютного курсу……………………………………..........6
1.2. Операції банків з іноземною валютою……………………………………….11
1.3. Особливості обліку валютних операцій банку………………………………18
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ……………………...…22
2.1. Організаційно-економічна характеристика Приватбанку
2.2. Види та особливості валютних операцій
2.3. Оцінка ефективності валютного обслуговування клієнтів банку
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Ці банки повинні забезпечити відповідність своїх установ технічним вимогам, які необхідні: для здійснення валютних операцій, для обслуговування валютних рахунків клієнтів, для встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками, для проведення кредитних операцій на міжнародних грошових ринках, та мати в штаті кваліфікованих фахівців.
На підставі одержаної в Національному банку України ліцензії уповноважені банки мають право здійснювати такі валютні операції:
1. Ведення валютних рахунків клієнтів. Зарахування валютних надходжень на рахунки резидентів та нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачені чинним законодавством.
2. Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками: встановлення прямих і непрямих кореспондентських відносин з іноземними та розрахунки через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України.
3. Неторговельні операції. Операції з перерахування валютних цінностей, не пов'язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів чи послуг. Купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті. Організація роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах, інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.
4. Операції за міжнародними торговельними розрахунками, що пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг згідно з вимогами чинного законодавства, інструкцій НБУ.
5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку в готівковій та безготівковій формах за власний рахунок або згідно з дорученням.
6. Операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку, що здійснюються з резидентами України, та зовнішньому ринку, що здійснюються з нерезидентами України.
7. Валютні операції на міжнародних грошових ринках: депозитні, конверсійні та ф’ючерзні.
8. Операції з монетарними металами на внутрішньому ринку. купівля чи продаж, приймання на депозити, відповідальне зберігання, використання як застава під наданий кредит монетарних металів або цінних паперів.
Вимоги до розкриття інформації про валютні статті балансу регламентує Міжнародний стандарт бухгалтерського Обліку № 21 «Наслідки ЗМІНи курсів обміну валют», який допомагає банкові визначити політику щодо питань:
- який валютний курс необхідно застосовувати до різних операцій і при перерахунку із однієї валюти в іншу;
- яка правильна база оцінки валютних залишків;
- як необхідно відображати різницю у валютних курсах;
- як необхідно визнавати і відображати в бухгалтерській звітності валютні зобов'язання майбутніх періодів.
МСБО № 21 вимагає, щоб на дату складання балансу:
- облік грошових статей здійснювався із застосуванням курсу на дату звіту (поточного курсу);
- облік негрошових статей здійснювався із застосуванням курсу, який існував на дату укладення угоди або на момент визначення вартості;
- різниця у валютних курсах, що виникає при обліку грошових статей, повинна визнаватися як доходи або як витрати того періоду, в якому вони виникли.
Банк для проведення своєї облікової політики повинен визначити організацію, методику проведення обліку іноземної валюти, систему запису і механізм контролю.
1.3. Особливості обліку валютних операцій банку.
План рахунків бухгалтерського обліку банків України забезпечує мультивалютний облік операцій банків. Це означає, що виникнення вимог (активу) або зобов'язань (пасиву) в іноземній валюті відображатиметься на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи пасиву. Водночас банки можуть проводити розрахунки в багатьох валютах іноземних держав. Але мультивалютність в обліку поширюються тільки на рахунки 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 9-го класів. Облік на рахунках 5-го, 6-го, 7-го класів ведеться тільки в національній валюті.
Аналітичний облік грошових коштів в іноземній валюті здійснюється у двох оцінках: в іноземній валюті за номінальною вартістю та в національній валюті України за офіційним курсом.
У синтетичному обліку операції з іноземною валютою відображаються лише в національній валюті України.
Унаслідок здійснення валютних операцій в комерційному банку постійно змінюється співвідношення залишків на рахунках в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями). Це співвідношення називають валютною позицією банку. Якщо сума всіх рахунків у конкретній валюті балансується, маємо закриту валютну позицію. Різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви у відповідних валютах, забезпечує відкриту валютну позицію. Саме така ситуація не виключає можливості отримати додаткові прибутки або зазнати додаткових збитків у разі зміни обмінних курсів валют.
До операцій банку, що впливають на величину відкритої валютної позиції, належать:
- купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції, за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;
- нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат;
- надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;
- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
- формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
- купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
- інші обмінні операції з іноземною валютою.
Не впливають на величину відкритої валютної позиції операції в іноземній валюті, які здійснюються в тій самій валюті.
Зв'язок між операціями в іноземній та національній валютах здійснюється за допомогою рахунків групи:
380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів";
3800 АП"Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів";
3801 АП(контррахунок) "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів".
Рахунки валютної позиції та її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті та вартість валюти, перераховану в гривні. Рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та в гривнях, а рахунок 3801- лише в гривнях, аналітичний облік ведеться за видами валют.
У разі здійснення обмінних операцій кінцевим результатом є проведення операцій за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій.
Під час відображення обмінних операцій із готівковою іноземною валютою за балансовими рахунками використовуються курси:
а) за офіційним валютним курсом на дату валютування (дата здійснення операції) відображається іноземна валюта в подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті;
б) за ринковим курсом гривні відображаються в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні.
Переоцінювання (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу. Курсова різниця від переоцінювання грошових коштів та інших монетарних статей в іноземній валюті зараховується на рахунок № 6204 АП "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами". Позабалансова позиція банку за іноземною валютою обліковується за рахунком № 9920 АП "Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами".
З метою формування управлінської звітності банк може вести окремо облік реалізованого результату за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти.
Реалізований результат за операціями купівлі-продажу іноземної валюти визначається як різниця між вартістю продажу іноземної валюти та вартістю її купівлі за одним із таких методів:
а) "перший прийшов, перший пішов" (FIFO). Щоб визначити дохід банку від купівлі-продажу іноземної валюти, сума реалізованої іноземної валюти множиться на різницю між курсом продажу, та курсами, за якими були придбані перші суми іноземних валют;
б) метод середньозваженої. Щоб визначити дохід банку від купівлі-продажу іноземної валюти, сума реалізованої валюти множиться на різницю між курсом продажу та середньозваженим курсом, за яким вона була придбана;
в) "останній прийшов, перший пішов" (LIFO). Щоб визначити дохід банку від купівлі-продажу іноземної валюти, сума реалізованої іноземної валюти множиться на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані останні суми іноземної валюти.
Метод розрахунку реалізованого результату визначається політикою банку з управлінського обліку і може змінюватися, якщо це приведе до більш достовірного відображення результату обмінних операцій банку або на вимогу Національного банку України щодо обліку іноземної валюти.
Реалізований результат обліковується на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку № 6204 АП "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ НА
ПРИКЛАДІ АКБ ПРИВАТБАНКУ
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПриватБанку
Заснований у 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є банком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. Станом на 1 січня 2011 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 33,777 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 2,082 млрд. грн., власний капітал – 3,288 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 28,768 млрд. грн., в тому числі кредити фізичним особам – 11,564 млрд. грн. Фінансовий результат ПриватБанку за підсумками 2010 року склав 506,208 млн. грн.
У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваності серед населення без підказки: 64%. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України .
Станом на 01.01.2010 року (за результатами 2009 року) АКБ «Приватбанк» був лідером банківської системи України і займав наступні рейтингові місця:
– Обсяг валюти активів балансу – 21 664,360 млн. грн. (1 місце);
– Обсяг власного капіталу – 2 307,466 млн. грн. (1 місце);
– Обсяг статутного капіталу – 189,228 млн. євро (2 місце);
– Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
– 16 763,230 млн. грн. (1 місце);
– Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
– 9 966,027 млн. грн. (1 місце);
– Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
– 4 016,333 млн. грн. (3 місце);
– Обсяг балансового прибутку – 472,042 млн. грн. (1 місце);
– Прибутковість статутного капіталу – 41,774% (11 місце);
– Прибутковість активів балансу – 2,179% (6 місце);
Станом на 01.01.2011 року (за результатами 2010 року) АКБ «Приватбанк» закріпив позиції лідера і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України та відносні частки фінансів банківської системи України:
– Обсяг валюти активів балансу – 32 680,0 млн. грн. (1 місце – 10,31%);
– Обсяг власного капіталу – 4 0290,442 млн. грн. (1 місце – 9,49%);
– Обсяг статутного капіталу – 312,971 млн.євро (2 місце);
– Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
– 27 532,83 млн. грн. (1 місце – 10,9%);
– Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
– 14 735,393 млн. грн. (1 місце – 15,1%);
– Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
– 8 240,128 млн. грн. (1 місце – 9,534%);
– Обсяг балансового прибутку – 471,775 млн. грн. (1 місце – 11,91%);
– Прибутковість статутного капіталу – 22,66% (24 місце);
– Прибутковість активів балансу – 1,444% (33 місце);
Станом на 01.07.2011 року (за результатами 1 півріччя 2011 року) АКБ «Приватбанк» продовжив закріплення позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України та відносні частки фінансів банківської системи України:
– Обсяг валюти активів балансу – 40 132,3 млн. грн. (1 місце – 9,82%);
– Обсяг власного капіталу – 4 296,584 млн. грн. (1 місце – 8,64%);
– Обсяг статутного капіталу – 306,29 млн. євро (3 місце);
– Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
– 33 502,38 млн. грн. (1 місце – 10,16%);
– Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
– 17 289,41 млн. грн. (1 місце – 14,84%);
– Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
– 12 409,121 млн. грн. (1 місце – 11,53%);
– Обсяг балансового прибутку – 259,76 млн. грн. (2 місце – 10,78%);