індетифікація тренду

Моделювання економічних  показників (детермініроване і стохастичне) також представляє собою тяжку  методологічну проблему в факторному аналізі, рішення якої потребує спеціальних  знань і практичних навичок в  цій сфері.

Самий головний методологічний аспект в аналізі  – розрахунок впливу факторів на величину результативних показників, для чого в аналізі використовується цілий  арсенал способів, сутність, призначення, сфера застосування яких і процедура  розрахунків розглядаються в  наступних главах.

І нарешті, останній етап факторного аналізу – практичне  застосування факторної моделі для  підрахунку резервів приросту результативного  показника, для планування і прогнозування його величини при зміні виробності ситуації.

2. Класифікація  факторів для потреб економічного  аналізу

В економічних  дослідженнях під факторами розуміють  рушійні сили розвитку процесів і  явищ, які відбуваються на підприємстві. Діяльність підприємства є складною і різнобічною, Вона представлена комплексом взаємоповязвних господарських  процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від чинних та різноманітних факторів.

Кожен фактор може складатися з ряду елементів, які  деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим  або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим  повніше виявляються наявні резерви  покращання господарської діяльності підприємства.

Класифікація  факторів представляє собою розподіл їх на групи в залежності від загальних  признаків. Вона дозволяє краще розібратися  в причинах зміни досліджуємих явищ, точніше оцінити місце і роль кожного фактора в формуванні величини результативних показників.

Досліджуємі в  аналізі фактори можуть бути класифіковані по різним признакам .

  По своїй природі фактори підрозділяють на природно-кліматичні, соціально-економічні і виробничо-економічні. Природно-кліматичні фактори оказують великий вплив на результати діяльності в сільському господарстві, в добувній промисловості, лісному господарстві і в інших сферах. Облік їх впливу дозволяє точніше оцінити результати роботи суб’єктів господарювання.

До соціально-економічних  факторів відносяться житлові умови  працівників, організація культурно-масової, спортивної та освітніх кадрів та ін. Вони допомагають більш повніше використовувати  виробничі ресурси підприємства і підвищенню його роботи.

Виробничо-економічні фактори визначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства і кінцеві результати його діяльності.

За степенем впливу на результати господарської  діяльності фактори діляться на основні  та другорядні. До основних відносяться  фактори, які оказують головний рішучий  вплив на результативний показник. Другорядними вважаються ті, які не оказують рішучого впливу на результати господарської діяльності у виникнених умовах. Тут необхідно замітити, що один і той же фактор в залежності від обставин може бути основним, і  другорядним. Вміння виділити із багатьох факторів головні, забезпечує правильність висновків по результатам аналізу.

Велике значення при дослідженні економічних  явищ і процесів і оцінки результатів  діяльності підприємств має класифікація факторів на внутрішні та зовнішні, т. б. на фактори, які залежать і не залежать від діяльності даного підприємства. Головна увага при аналізі  повинна приділятися дослідженню  внутрішніх факторів, на які підприємство може впливати.

Разом з тим  в багатьох випадках при розвитку розвинутих виробничих зв’язках і  в відношенні на результати роботи кожного підприємства в значний  вплив на діяльність інших підприємств, наприклад, рівномірність і своєчасність поставок сировини, матеріалів, їх якість, вартість, кон’єктура ринку, інфляційні процеси та ін. Нерідко на результати роботи підприємств відображаються переміни в області спеціалізації  і виробничій кооперації. Ці фактори  являються зовнішніми. Вони не характеризуються зусиллями даного колективу, але  їх дослідження дозволяє точніше  визначити степінь впливу внутрішніх причин і тим самим більш повніше  виявити внутрішні резерви виробництва.

Для правильної оцінки діяльності підприємств фактори  необхідно підрозділяти на об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні, наприклад  стихійні лиха, не залежать від волі чи бажання людей. В відмінності  від об’єктивних суб’єктивні  причини залежать від діяльності юридичних і фізичних осіб.

За степенем розповсюдженості фактори діляться на загальні і специфічні. До загальних  відносяться фактори, які діють  у всіх сферах економіки. Специфічними являються ті, які діють в умовах окремої сфери економіки чи підприємств. Таке ділення факторів дозволяє повніше  зарахувати особливості окремих  підприємств, сфер виробництва і  зробити більш точну оцінку їх діяльності.

За терміном дії на результати господарської  діяльності розрізняють фактори  постійні та переміні. Постійні фактори  оказують вплив на вивчаємі явища  безперервно на протязі якогось  часу. Вплив же перемінних факторів проявляється періодично, наприклад, освоєння нової техніки, нових видів продукції, нової технології виробництва ті ін.

Велике значення для оцінки діяльності підприємств  має ділення факторів за характером їх дії на інтенсивні та екстенсивні. До екстенсивних відносяться фактори, які пов’язані з кількісним, а  не якісним приростом результативного  показника, наприклад, збільшення об’єму виробництва продукції шляхом розширення засівної площі, збільшення поголів’я  скоту, кількість працівників і  т.д. інтенсивні фактори характеризуються степенем умови, напруженості праці  в процесі виробництва і т.д.

2.1 Ідентифікація тренду – виявлення наявності тренду в

динамічному ряді 

   Аналіз  часових рядів полягає у виявленні  та ліквідації аномальних значень  рівнів ряду,а також і визначенні  наявності тренду у вихідному  часовому ряді. Під аномальним  рівнем розуміється окреме значення  рівня динамічного ряду, яке не  відповідає потенційним можливостям  досліджуваної економічної системи.

   Для ідентифікації  тренду використовується метод аналізу автокореляції, а для виявлення аномальних рівнів часових рядів – метод Ірвіна. Поширеними методами виявлення тренду є перевірка різниць середніх рівнів і метод Форстера- Стюарта. 

Метод Форстера- Стюарта має більші можливості і дає надійні результати. Крім тренду самого ряду,він дозволяє встановити існування тренду дисперсії часового ряду: якщо тренду дисперсії немає, то розкид рівнів ряду постійний; якщо дисперсія збільшується,то ряд «розхитується».

 Крок перший. Порівнюється кожний рівень вихідного  часового ряду    у_{1 ,}у_2,у_{3 …} у _n  починаючи із другого рівня,з усіма попередніми 

       1,якщо у_t більше кожного з усіх попередніх рівнів,

          k=

      0,у протилежному випадку. 
 

 1, якщо у_t менше кожного з усіх попередніх рівнів,

     l_t=

      0, у протилежному випадку 
 

Аналіз вихідного  динамічного ряду свідчить,що він є зростаючим,отже послідовності k_t та   l_t   такі: 
 
 
 
 
 
 

Розраховуємо,таким  чином показники  s= 6, d=3. На основі цього зробимо перевірку відхилення величини   s від µ - математичного сподівання  величини s для ряду, в якому рівні розташовані випадково, та відхилення величини d від 0.Ця перевірка проводиться з використанням розрахункових значень t – критерію Стьюдента для середньої та для дисперсії : 

t_s =     =  1,6630

t_d =  =   1,5274 

Õ₁₌ 

Õ₂ = 

Оскільки t_α >  t,то тренд  в аналізованому динамічному ряді є. 
 
 
 
 

     2.2 Побудова прогнозу  на онові екстраполяції тренду 
 
 
 
 

Екстраполяція базується на наступних допущеннях :

• розвиток явища може  бути з достатньою підставою охарактеризований плавною  ( евалюторною) траєкторією – трендом;
• загальні  умови, що визначають тенденцію  розвитку  в минулому, не зазнають істотних змін у майбутньому.

 

Операцію екстраполяції  в загальному  вигляді  можна  представити як функцію: 

      y_{і +L}=f (y_і  *L),  

y_{і +L} – екстраполяційне значення рівня,

у_т – рівень,прийнятий за базу екстраполяції. 

Екстраполяція - це поширення виявлених у процесі  аналізу рядів динаміки закономірностей  розвитку досліджуваного  явища  на майбутнє. Один із методів є математичне  вирівнювання кривих,які відображають тенденцію будь - якого показника.

  Теоретична  лінія, яка вирівнює ряд,повинна  проходити у максимальній близькості  до фактичних рівнів ряду:_{ф –} у_т)^{2  →} min,

у_ф- фактичні значення,

у_т – вирівняні (теоретичні) значення. 
 

     Вирівнювання  по параболі 

Формула   параболи:

                        у = at² + bt + c

Для вирівнювання за параболою необхідно знайти незмінні параметри  а,

bта с в формулі параболи. Для цього вирішується система рівнянь. Для спрощення  підрахунків побудуємо таблицю. 
 

Таблиця 1- Допоміжні  розрахунки для вирівнювання по параболі