Научно-техническая революция и ее влияние на развитие факторов производства

НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так  і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. НТП створює можливість для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.

Соціальні наслідки науково-технічної  революції можна звести до таких  основних груп:

• загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;
• зміна взаємовідносин у системі “людина – техніка” (робітник стає регулятором, наладчиком, програмістом і тим, хто керує технологічним процесом);
• зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);
• зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
• підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
• прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сферу науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює зростання концентрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звідси можливість гармонійного розвитку особистості);
• “інтернаціоналізації” суспільних відносин (зокрема, неможливо виробляти що-небудь в одній країні, не рахуючись з міжнародними стандартами, цінами на світовому ринку, з міжнародним поділом праці);
• втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, формалізація контактів, одностороння, технічна свідомість;
• виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах навколишнього середовища(надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).

Однією із найсерйозніших проблем, породжених НТР, є проблема подальшого вдосконалення системи освіти. НТР потребує постійної освіти, яка складається з двох підсистем: базова освіта і додаткова (що має здійснюватись переважно шляхом самостійної освіти).

Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновіших технічних досягнень, які неможливі без тісного зв’язку з наукою і виробництвом, підвищення інтелектуальної і технічної підготовки кадрів.

Наукові відкриття та розробки, раціоналізаторські винаходи, впровадження нових технологій у різні галузі промисловості, сільське господарство, в енергетику, транспорт і т. д., що зумовлює зміни між продуктивними силами і виробничими відносинами, сприяє удосконаленню виробництва, розвитку техніки, різноманітних машин. Крім того, відбувається тотальна інформатизація та комп’ютеризація суспільного життя. Це все - шлях прогресу індустріального суспільства, що зумовлює розвиток техногенної цивілізації.

 

2.3. НТР та глобалізація.

Економічний, соціально-політичний, культурний розвиток людства в останній чверті XX ст. відбувається під знаком глобалізації. Її суть полягає в різкому розширенні та ускладненні взаємозв’язків і взаємозалежностей як людей, так і держав, що виражається в процесах формування планетарного інформаційного простору,світового ринку капіталів, товарів і робочої сили, в  інтернаціоналізації проблем технології дії на природне середовище, міжетнічних і міжконфесійних конфліктів і безпеки.

Передумовами процесів глобалізації виявилася інформаційна революція, яка забезпечила технічну базу для створення глобальних інформаційних мереж , інтернаціоналізація капіталу і жорстокість конкурентної боротьби на світових ринках, дефіцит природних ресурсів і загострення боротьби за контроль над ними, демографічний вибух, а також посилення техногенного навантаження на природу і розповсюдження зброї масового знищення, яка збільшує ризик всезагальної катастрофи. Вказані фактори, не дивлячись на їх різнорідність, тісно пов’язані між собою, і їх взаємодія визначає складний і протилежний характер глобалізаційних процесів.

Інформаційні технології створюють реальну можливість для  різкого прискорення економічного, наукового, культурного розвитку народів  планети, для об’єднання людства в співтовариства, що усвідомлює свої інтереси і відповідальність за долю світу.

В економіці розвиток глобальних процесів тісно пов’язаний із знищенням на світовому ринку конкурентної боротьби за контроль над природними ресурсами та інформаційним простором через використання нових технологій.

Поява і розвиток принципово нових систем отримання, передачі та обробки інформації дозволили створити глобальні мережі, які об’єднують фінансові та товарні ринки, включаючи ринки «ноу-хау» і професійних послуг.

Як відомо, на індустріальній та постіндустріальній стадіях виробництва  економіка прогресує на технічному базисі, що революційно змінюється. Оскільки наука і техніка розвиваються не рівномірно, то це сказується на значній розбіжності в темпах росту національних господарств.

В останнє десятиліття XX ст. глобалізація світового економічного простору отримала нові риси, які спостерігаються й зараз. По-перше, у 1990-х роках система світогосподарських зв’язків значно розширилася перш за все за рахунок країн з постсоціалістичною економікою. У неї активно включилися нові індустріальні країни другого покоління і інші держави, що розвиваються.

По-друге, для все більшої  кількості країн характерними стали відкритість національного господарства, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародних торгово-валютних розрахунків. Разом з тим приблизно половина населення країн, що розвиваються, з замкнутою економікою , яка не торкається міжнародного торгового обміну і руху капіталів.

По-третє, помітно збільшилася  роль зовнішнього фактора господарського розвитку. В першу чергу це пов’язано з підвищенням значення експорту для прогресу національної економіки.

В-четвертих, у 1990-х роках  продовжувала посилюватися взаємозалежність національних економік. Багато в чому це зумовлено глобалізацією процесів розповсюдження інформації, пов’язаною зі швидким засвоєнням новітніх досягнень мікроелектронної революції в усьому світовому просторі. Для початку XXI ст. стали характерні такі процеси: розвиток глобальних інформаційних систем, які передбачають повну персональну комп’ютеризацію усього світу; нові супутникові системи дозволили перейти від сотового зв’язку до супутникового глобального зв’язку; людство просувається до відкритого інформаційного суспільства; широко розвинулася торгівля через Інтернет

Уже в1990-х роках завдяки  глобальній інформатизації посилилася тенденція до вирівнювання технологічного розвитку різних країн. Технічний переворот в засобах інформації, зв’язку та транспорту дозволяє швидко оволодіти досягненнями НТР в усіх регіонах земної кулі. У результаті створені в одній державі найновіші техніка та технологія, долаючи штучні перепони, швидко розповсюджуються всім світом.

П’ята риса: у 1990-х роках все ширше застосовувалися єдині для всіх держав стандарти (нормативно-технічні документи) на технологію, на забруднення навколишнього середовища, діяльність фінансових інститутів, бухгалтерську звітність, національну статистику тощо. Через міжнародні організації (Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі) впроваджували однакові критерії макроекономічної політики, проходила уніфікація вимог до податкової політики, політики в сфері зайнятості працездатного населення та інших областях економічної діяльності.

На шляху до планетарного господарства існують важкі для  подолання бар’єри, що викликають його нестабільність. Мова йде про глобальні проблеми, які своїми негативними наслідками загрожують усьому людству. Багато з них дуже тісно пов’язані з НТР.

Дуже гостро на даний  момент постала демографічна проблема. Вона була викликана тим, що у другій половині XX ст. почався «демографічний вибух»- стрімкий зріст чисельності населення Землі. 80%приросту світового населення припало на Азію, Африку та Латинську Америку. Така картина не випадкова. Завдяки бурхливому розвитку науки та техніки у світі саме у цих регіонах вдалося за допомогою сучасних засобів медицини вдалося значно знизити дитячу смертність, ліквідувати деякі епідемії, збільшити виробництво продуктів харчування. Ці та інші технічні зміни призвели до збільшення середньої тривалості життя. З іншого боку тут збереглася висока народжуваність.

Іншою небезпекою є планетарна екологічна проблема .Важливішою умовою подальшого соціально-економічного прогресу людства є подолання даної  кризи. Протягом всієї історії розвитку суспільства збитки від господарської  діяльності були відносно невеликі, і  природа востоновлювала екологічну рівновагу. Але у наш час збитки, що завдають навколишньому середовищу, збільшилися настільки, що природа втратила здатність до самовостановлення. І головною причиною цього є недосконалість впровадження досягнень НТР у велику промисловість.

Всесвітній характер НТР вимагає розвитку міжнародної научно-технічної співпраці, в тому числі й між державами з різним соціальним строєм. Це диктується головним чином тією обставиною, що цілий ряд наслідків НТР виходить далеко за національні й навіть континентальні межі та вимагає об’єднання зусиль багатьох країн і міжнародного регулювання, наприклад боротьба із забрудненням навколишнього середовища, використання космічних спутників звязку, разробка ресурсів Світового океану і т.д. З цим пов’язана взаємна зацікавленність всіх країн в обміні науково-технічними досягненнями.

 

 

Висновок

З усього вищезазначеного  можна зробити висновок, що НТР  є революційною формою НТП. Вона включає винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок, які призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Взагалі НТР та НТП мають схожі риси і взаємообумовлюють один одного.

НТР проходить у декількох  напрямках: електрифікація, механізація, автоматизація, хімізація, біотехнології, та проходить такі етапи: науковий, підготовчий; сучасний (перебудова технічної та галузевої структури національного господарства);великого автоматизованого машинного виробництва.

НТР має позитивний та негативний вплив на життя суспільства. Вона збільшує продуктивність виробництва, зменшує втручання людини у процеси, полегшує виробництво, покращується процес контролю за ним, скорочується час реагування на недоліки, збої, збільшується необхідність у кваліфікованих співробітниках, відбувається об’єднання суспільства у певних питаннях.

З іншого боку, через вплив  НТР зменшуються й дорожчають ресурси, виникає безробіття, відбувається перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сферу науки, освіти, обслуговування, з’являється ризик збоїв програмного забезпечення, через обмежений контроль за технікою, загострюється екологічна обстановка, збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці, втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, технологічне безробіття.

Всесвітній характер НТР вимагає розвитку міжнародної научно-технічної співпраці, в тому числі й між державами з різним соціальним строєм. Це диктується головним чином тією обставиною, що цілий ряд наслідків НТР виходить далеко за національні й навіть континентальні межі та вимагає об’єднання зусиль багатьох країн і міжнародного регулювання. 

 

Список літератури:

1. Бляхман Л.С. Економіка, організація управління і планування науково-технічного прогресу: Уч. посібник для екон. спец. Вузів. – М.: Вища школа, 1991. – 228 с.

2. Долан Д. Макроэкономика. Санкт-Петербург . Литера плюс .1996 – 397с.

3. Дубенецкий Я. Н. «Активная промышленная политика» // Проблемы прогнозирования № 1, 2003 

4. Иохин В. Я. «Экономическая теория», Москва, Юристъ, 2000-287с.Медведев В.А. Политическая экономия. - М.: Финансы и статистика 1990.-388 с.

5. Климов В. Г. «Научно-технический прогресс и большие циклы конъюнктуры мирового хозяйства» // Проблемы прогнозирования № 1, 2003

6. Курьеров В. Г., Аукционек С. П. «Тенденции развития экономики» // ЭКО № 6, 2001

7. Макконнел Р., Брю Л. Экономикс..11-е издание. Москва .Издательство

«Республика» . 1995- 436с.

8. Марков Н. В., Научно-техническая революция: анализ, перспективы, последствия, М., 1973 – 542с.

9. Мочерний С.В., Устенко О.А Основи економічної теорії: Навч. посібник для студентів вищіх навч. закладів /.. – К.: Академія, 2005. – 502 с.

10. http//products.ru/sp/iet/trends/1990-1996/invest.html

11. http//www.csr.ru/conferences/pr20003-2.html

 

 

 

 

Словник термінів:

Біотехнологія –базова галузь науки і виробництва, що швидко розвивається та заснована на промисловому застосуванні природніх та ціленаправлено створених живих систем (перш за все мікроорганізмів).

Виробництво - процес впливу людини на предмети і сили природи і пристосування їх до задоволення тих або інших своїх потреб.

Глобалізація - різке розширення та ускладнення взаємозв’язків і взаємозалежностей як людей, так і держав, що виражається в процесах формування планетарного інформаційного простору,світового ринку капіталів, товарів і робочої сили, в  Електрифікація – процес виробництва й широкого використання електроенергії в суспільному виробництві та побуті.